загрузка...
 
Розділ 15. Особливості аналізу зовнішньоекономічної діяльності; 15.1. Аналіз впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність підприємства; Економічний аналіз - Болюх М. А., Бурчевський В.З.
Повернутись до змісту

Розділ 15. Особливості аналізу зовнішньоекономічної діяльності

Інтеграційні процеси, притаманні сучасній світовій економіці, об’єктивно зумовлені низкою факторів, які спонукають суб’єктів господарської діяльності розширяти географію своїх економічних інтересів, тобто шукати виходу за межі своєї країни.

До таких факторів можна віднести:

а) нерівномірність економічного та науково-технічного розвитку країн;

б) відмінності в забезпеченні сировинними ресурсами та в природно-кліматичних умовах;

в) відмінності в густоті заселення країн і в рівні загальної та фахової освіти населення.

Дія названих загальних факторів значно посилилась в Україні внаслідок таких обставин:

1. Здобуття політичної та економічної незалежності Україною, що спричинилося, з одного боку, до втрати прямого доступу до сировинних ресурсів інших незалежних держав СНД, а з другого — до ускладнення реалізації власної продукції внаслідок активного створення митних кордонів та протекціоністського податкового законодавства.

2. Ринкові перетворення в Україні, що створили можливість для будь-якої фізичної чи юридичної особи стати суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.

3. Прагнення України інтегруватися до економічних структур Європи, тобто найбільш розвиненої та благополучної частини світу.

Зважившись розпочати зовнішньоекономічну діяльність (далі ЗЕД), будь-яке підприємство має точно з’ясувати для себе її можливі позитивні та негативні сторони.

Позитивні сторони ЗЕД.

1. Значне розширення ринків збуту власної готової продукції та ринків сировинних ресурсів.

2. Можливе розширення або диверсифікація виробництва через створення спільних підприємств або іноземних філій.

3. Накопичення інвалютних грошових коштів і в такий спосіб страхування фінансових ресурсів підприємства від знецінення внаслідок інфляції національної валюти.

4. Значна прибутковість зовнішньоекономічних операцій порівняно з операціями на внутрішньому ринку країни.

Негативні сторони ЗЕД.

1. Конкуренція з іноземними підприємствами—виробниками аналогічної продукції.

2. Міждержавне регулювання зовнішньоекономічної діяльності у вигляді квотування поставок, антидемпінгового законодавства, протекціоністського митного та податкового законодавства різних країн.

3. Значна небезпека втрати партій готової продукції або товарів унаслідок природних та транспортних катастроф у зв’язку зі збільшенням відстані транспортних перевезень.

4. Невиконання іноземним партнером своїх зобов’язань у зв’язку з політичними змінами в його країні.

У цьому розділі розглянуто основні напрямки аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств, виходячи з чинної в Україні практики її менеджменту та бухгалтерського обліку.

15.1. Аналіз впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність підприємства

Згідно із законодавством України іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи можуть створювати підприємства (здебільшого приватні або у вигляді господарських товариств), брати участь у діяльності таких підприємств, бути власниками майна та майнових прав. Найбільш вдалою формою організації капіталу в усьому світі визнано акціонерне товариство (у країнах Північної Америки — корпорацію). Вплив конкретного акціонера на діяльність акціонерного товариства визначається кількістю належних йому голосів за принципом: одна акція — один голос. Самі акції можуть бути простими та привілейованими. Привілейовані акції не дають права голосу, якщо інше не передбачене статутом підприємства. Отже, власники привілейованих акцій офіційно не мають впливу на діяльність підприємств.

Певні наслідки грошової приватизації в Україні та в інших країнах СНД незаперечно доводять необхідність аналізу руху статутного фонду підприємства та впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність підприємства.

Джерелами аналізу є:

а) установчий договір;

б) форма № 4 «Звіт про власний капітал»;

в) синтетичні облікові регістри (журнал-ордер 13 (за розгорнутою журнально-ордерною формою обліку) або журнал-ордер 4 (за скороченою журнально-ордерною формою) або Головна книга (за меморіально-ордерною формою));

г) аналітичні регістри (книга реєстрації акцій, відомості реєстрації власників акцій (для виплати дивідендів за підсумками звітного року), підписні відомості або договори на купівлю акцій із засновниками АТ або самим акціоне рним товариством).

Проведення аналізу може ускладнюватися анонімністю власників акцій, наприклад, тоді, коли акціонерним товариством емітовано акції на пред’явника. У цьому випадку розрахунки (табл. 15.1) треба проводити не на початок і кінець звітного року, а за датами реєстрації власників акцій для щорічної виплати дивідендів.

Таблиця 15.1

АНАЛІЗ ВПЛИВУ АКЦІОНЕРІВ-НЕРЕЗИДЕНТІВ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн

Показник

На початок року

На кінець року

Відхилення

Темп зростання

сума

 %

сума

 %

абсол.

 %

1. Зареєстрований статутний капітал

10456,4

100,0

12508,2

100,0

+ 2051,8

119,6

2. Зареєстрований несплачений статутний капітал

1896,0

15,2

+ 1896,0

3. Власні акції, викуплені в акціонерів

205,3

2,0

43,4

0,3

– 161,9

21,1

4. Сума акцій, не зареєстрованих власниками для отримання дивідендів

5. Сума акцій в обігу (ряд. 1 – ряд. 2 – ряд. 3 – – ряд. 4)

10251,1

98,0

10568,8

84,5

+ 317,7

103,1

6. Сума акцій, що належить акціонерам-резидентам:

 

 

 

 

 

 

усього

8308,2

79,5

8383,1

67,0

73,9

100,9

у т. ч. акції:

 

 

 

 

 

 

— прості

8308,2

79,5

8355,7

66,8

+ 47,5

100,6

— привілейовані

26,4

0,2

+ 26,4

7. Сума акцій в обігу, що належить акціонерам-нерезидентам

 

 

 

 

 

 

усього

1942,9

18,5

2186,7

17,5

+ 243,8

112,5

у т. ч. акції

 

 

 

 

 

 

— прості

1122,8

10,7

1366,6

10,9

+ 243,8

121,7

— привілейовані

820,1

7,8

820,1

6,6

0,0

100,0

Суму зареєстрованого статутного капіталу зменшують, по-перше, на номінальну величину несплачених або частково сплачених акцій, оскільки згідно з українським законодавством, акції можуть бути видані покупцеві тільки після повної їх оплати. Тобто зареєстровані, але несплачені (або частково сплачені) акції права голосу не дають. По-друге, власні акції, викуплені в акціонерів, також не дають права голосу, а тому їх суму віднімають від суми зареєстрованого статутного капіталу. Коли акціонерне товариство емітувало акції на пред’явника, зареєстрований статутний капітал коригується ще й на суму акцій, що з різних причин не були зареєстровані власниками для отримання дивідендів.

Скоригований у такий спосіб зареєстрований статутний капітал АТ є, власне, сумою акцій в обігу. Ця сума має бути диференційована за належністю акціонерам-резидентам і нерезидентам.

Для загальної характеристики впливу акціонерів-нерезидентів на діяльність АТ розраховують коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н)

коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н),

де Sп.н — сума простих акцій, що належать акціонерам-нерезидентам;

Sп.р — сума простих акцій, що належать акціонерам-резидентам.

У наведеній ситуації (табл. 15.1) протягом року було здійснено додаткову емісію акцій, що привело до збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на 19,6 %. Частина акцій лишилася не повністю сплаченою. Розподіл акцій додаткової емісії, здавалося б, майже не збільшив впливу акціонерів-нерезидентів, оскільки питома вага їхньої частки у статутному фонді акціонерного товариства зросла усього на 0,2 %. Але розрахунок названого коефіцієнта до і після додаткової емісії акцій доводить, що нерезиденти помітно збільшили свій вплив на діяльність підприємства:

а) на початок року коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н), або 11,9 % голосів;

б) на кінець року коефіцієнт впливу нерезидентів (Кв.н), або 14,1 % голосів.

Таблиця 15.2

ПРОГНОЗНИЙ АНАЛІЗ ЗМІН У СТРУКТУРІ АКЦІОНЕРІВ АТ НА ПЕРІОД до 31 грудня 2001 року, тис. грн

Показник

Разом

у тому числі

акціонери-резиденти

акціонери-нерезиденти

сума

 %

сума

 %

сума

 %

1. Прості акції в обігу на 1.01.2000 р.

9722,3

78,2

8355,7

67,2

1366,6

11,0

2. Погашення заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії

1896,0

15,2

745,3

6,0

1150,7

9,2

3. Запланована емісія простих акцій

4. Привілейовані акції, що підлягають конвертації в прості акції

820,1

6,6

820,1

6,6

5. Облігації власної емісії, що реінвестуються в прості акції

Усього

12438,4

100,0

9101,0

73,2

3337,4

26,8

Крім визначення реального впливу акціонерів-нерезидентів, у певних випадках доцільно проводити прогнозний аналіз змін у структурі акціонерів АТ (табл. 15.2). Для цього треба використати інформацію щодо:

а) запланованих емісій простих акцій та їх попереднього розподілу;

б) погашення заборгованості за простими акціями вже зареєстрованих емісій;

в) сум привілейованих акцій попередніх емісій, що можуть бути конвертовані в прості акції на бажання їхніх власників;

г) наявних строкових боргових цінних паперів, що погашаються способом реінвестиції в прості акції.

Прогнозні підрахунки вказують на можливе збільшення протягом двох років кількості ухвальних голосів акціонерів-нерезидентів з 11,0 % до 26,8 % за рахунок сплати заборгованості за простими акціями зареєстрованої емісії та можливої конвертації привілейованих акцій (без права голосу) в обігу в прості акції. При цьому чинник конвертації має більш імовірнісний характер, ніж чинник сплати заборгованості, оскільки конвертація привілейованих акцій у прості відбувається тільки на бажання їхнього власника.




загрузка...