Основними методами захисту від кредитних ризиків є гарантії (уряду чи першокласного банку) і спеціальна система страхування міжнародних кредитів (в основному експорту).
Страхування міжнародних кредитів – це різновид майнового страхування, направленого на зменшення чи зникнення кредитного ризику. Суть такого страхування полягає в тому, що страховик зобов’язується за певну платню відшкодувати втрати (збитки) страхувальника – кредитора експорту і експортерів, пов’язані з комерційними, політичними, форс-мажорними ризиками.
Страхування оформляється договором між страховиком і страхувальником з видачею страхового полісу. Повна сума страхового об’єкту (за ринковою ціною) називається страховою вартістю. Платежі, що вносяться страхувальником у страховий фонд називаються страховою премією. Ставка премії визначається у процентах до страхової суми чи до непогашеної суми кредиту і диференціюється (від 0,25 до 10% річних) в залежності від страхової суми, регіону, де знаходиться імпортер чи позичальник, ступеня ризику, терміну і графіку погашення кредиту, виду товару і послуг. Страхування повертає втрати у вигляді страхового відшкодування.
Держава здійснює страхування міжнародних кредитів за рахунок бюджетних коштів.
З розповсюдженням страхування на всі елементи зовнішньоторгового контракту, опосередкованого кредитом, виникли нові види гарантій:
страхування кредитів на період виробництва експортних товарів;
гарантія експорту на новий ринок – держава бере на себе витрати на дослідженню ринку, рекламу та ін;
страхування фабрикаційного ризику, тобто ризику розірвання контракту покупцем протягом періоду виробництва важкого обладнання;
гарантія повернення наданих коштів, якщо банки відмовились надати кредит під товарні запаси за кордоном;
кредитування іноземного покупця за рахунок Агентства експортних кредитів з використанням угоди «своп» і т.д.