3.8.3. Журнально-ордерна форма організації бухгалтерського обліку
А) Базова форма
Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостів, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.
Рис. 3.5. Схема журнально-ордерної форми обліку
В журналах-ордерах записи проводяться на основі даних первинних документів.
Журнали-ордери — це багатографні реєстри, призначені для відображення кредитових оборотів головного рахунка, для якого відкрито журнал-ордер.
На рис. 3.5 зображено схему журнально-ордерної форми обліку в ручному варіанті.
Б) Спрощена форма
Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невиробничої сфери з простим господарським процесом виробництва та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму бухгалтерського обліку.
Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися:
• за простою формою (без використання реєстрів обліку майна підприємства);
• за формою бухгалтерського обліку з використанням реєстрів обліку майна підприємства.
Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат в бухгалтерському реєстрі — книзі обліку господарських операцій (форма № К — 1). Для розрахунків з оплати праці працівників малі підприємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В — 8).
Підприємства мають змогу вести облік з використанням реєстрів обліку майна підприємства. Такими реєстрами є:
форма № В — 1 «Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу)»;
форма № В — 2 «Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів»;
форма № В — 3 «Відомість обліку витрат на виробництво»;
форма № В — 4 «Відомість обліку грошових коштів і фондів»;
форма № В — 5 «Відомість обліку розрахунків та інших операцій»;
форма № В — 6 «Відомість обліку реалізації»;
форма № В — 7 «Відомість обліку розрахунків з постачальниками»;
форма № В — 8 «Відомість обліку заробітної плати»;
форма № В — 9 «Відомість (шахівниця)».
На рис. 3.6 наведено схему спрощеної форми бухгалтерського обліку.
Рис. 3.6. Схема спрощеної форми бухгалтерського обліку
В) Машинні варіанти журнально-ордерної форми
Організація механізованої обробки інформації у журнально-ордерній формі обліку передбачає ведення журналів-ордерів, де вказують кореспондуючі рахунки, що забезпечує точність і швидкість відображення бухгалтерських записів. У разі механізованого способу організації облікового процесу побудова журналів-ордерів ґрунтується на тих самих принципах, що і ручного. Всі журнали-ордери формуються за кредитовим принципом і по кожному синтетичному рахунку в розрізі кореспондуючих рахунків. Дебетові обороти по синтетичному рахунку враховують у кількох журналах-ордерах. Об’єднання їх відбувається в Головній книзі при формуванні інформації, відбитої в різних журналах-ордерах. В облікових реєстрах (журналах-ордерах і допоміжних відомостях) аналітичний облік суміщується з синтетичним. Більшість журналів-ордерів, як правило, містить кілька синтетичних рахунків. У журналах-ордерах аналітичний облік формується за показниками, необхідними для контролю і складання періодичної і річної звітності. У журнально-ордерній формі обліку, як правило, застосовуються місячні журнали-ордери, допоміжні відомості розраховані на більш тривалий час. Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є поєднання аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі; забезпечення своєчасного і рівномірного відображення бухгалтерських записів протягом звітного періоду, а також забезпечення розподілу облікових робіт; можливість проведення аналізу господарської діяльності підприємства; скорочення загальної кількості облікових реєстрів. Однак у нових умовах господарювання журнально-ордерна форма не відповідає всім потребам управління підприємством, а саме: побудова журналів-ордерів не відповідає за складом аналітичних даних, необхідних для управління підприємством.