загрузка...
 
8.3.3. Вихідні положення для розробки організаційних регламентів; Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу - Сопко В.
Повернутись до змісту

8.3.3. Вихідні положення для розробки організаційних регламентів

В якій би формі не здійснювалася колективна праця, вона вимагає найвищої відповідальності кожного за виконання заздалегідь чітко визначених завдань.

В організації роботи бухгалтерського персоналу окреслюються три рівня:

• загальне стратегічне керівництво та управління;

• управління структурними підрозділами, групами, секторами тощо;

• робота безпосередніх виконавців.

Для кожного рівня мають бути визначені функціональні обов’язки, повноваження, права та відповідальність. Досягти цієї мети можна лише в разі створення нормативних документів внутрішнього порядку на підприємстві, які визначатимуть повноваження, взаємовідносини між різними рівнями управління, характером робіт, структурною побудовою та роботою виконавців. До цієї системи входять:

• положення про бухгалтерську службу підприємства;

• положення про сектор (групу) бухгалтерської служби;

• положення про посаду (посадова інструкція).

Кожному рівню організації відповідає свій графік робіт. На підприємствах створюють такі графіки:

• загальні графіки облікових робіт,

• структурні графіки робіт підрозділів,

• індивідуальні графіки робіт виконавців.

На рис. 8.6 наведено систему взаємозв’язаних регламентів та графіків.

Взаємозв’язок організаційних регламентів та графіків робіт виконавців

Рис. 8.6. Взаємозв’язок організаційних регламентів та графіків робіт виконавців

Види організаційних робіт

В системі управління діють дві організаційні засади: формальна та неформальна. Тому як у теорії, так і на практиці визнають два види організаційних засад — формальну та неформальну.

Під формальною розуміють таку організацію робіт, яка виконується у системі, зміст якої зафіксовано, заздалегідь визначено в різних організаційних документах, нормативах, правилах і т. ін.

Неформальна організація — навпаки — не має офіційних атрибутів, які визначають побудову управління та порядок його функціонування. Наявність її зумовлена специфікою соціальних систем, обмеженими можливостями формалізації.

Між ознаками формальної та неформальної організації можна провести паралель.

Кожний позитивний прояв неформальної організації може бути зіставлений з еквівалентною йому ознакою формальної організації, або навпаки.

Розглянемо кілька прикладів.

Ознаки неформального

Ознаки формального

Переконання

Примушення

Особисті інтереси, мотиви

Показники та умови стимулювання

Вплив, авторитет

Символ влади, службове положення

Лідерство

Керівництво

Усвідомлена справа

Посадові обов’язки

і т. д.

і т. д.

Акти формальної організації мають упорядкувати службову діяльність, бо в противному разі настає безладдя, що призводить до конфліктності в роботі.

Тому до регламентів — формальної організації — висуваються певні вимоги, а саме:

• закріплення не будь-якого, а лише такого положення, яке забезпечує раціональне функціонування служби в цілому;

• за наявності типових положень регламент має доповнювати його виходячи з конкретних умов роботи підприємства;

• наявність повного переліку розділів регламенту;

• регламент не може містити суб’єктивну думку керівника як норми поведінки або дії.




загрузка...