загрузка...
 
10.2. Організація інформаційного забезпечення контролю та аналізу; Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу - Сопко В.
Повернутись до змісту

10.2. Організація інформаційного забезпечення контролю та аналізу

Аналогічно обліку організація контролю й аналізу включає організацію номенклатур, формування бази даних і режиму функціонування АДБ, порядок збереження контрольної та аналітичної інформації.

Специфічним, проте важливим і складним питанням є формування складу номенклатур, показників для вирішення аналітичних завдань. В умовах ринкової економіки це зумовлює відповідно зміни в наборі показників господарської діяльності, формуванні і визначенні їх. Найбільше виправдало себе використання для цього інформаційної моделі керованого об’єкта. Причому ця модель має бути не раз назавжди даною, а динамічною, з можливістю внесення тих або інших змін щодо показників господарської діяльності.

При формуванні інформації для контролю й аналізу господарської діяльності слід враховувати, що набір показників залежить насамперед від умов та особливостей управління тією чи іншою ланкою народного господарства.

Застосування прогресивних форм і методів управління також впливає на зміну показників господарської діяльності. Так, впровадження нормативного методу (або його елементів) обліку витрат і калькулювання собівартості продукції привело до використання показника нормативної собівартості. У зв’язку з цим змінилася структура показника фактичної собівартості — тепер він розділений на три елементи — нормативна собівартість, зміна норм, відхилення від норми.

Значний вплив на набір показників, які використовуються для розв’язання окремих аналітичних завдань, має застосування економіко-математичних методів і обчислювальної техніки.

Важливим питанням інформаційного забезпечення аналізу є організація узгодження вхідної інформації в часі і просторі. Раціональність періодів просування інформації необхідно розглядати по вертикалі і горизонталі. Перше означає, що період за часом формування тієї чи іншої інформації у ланцюгу управління має суворо забезпечувати періоди одержання певного виду інформації по всіх ієрархічних сходинках управління, отже, по вертикалі. Те саме відбувається і по горизонталі. Отже, тимчасові періоди просування інформації в одних підсистемах (блоках, задачах) мають відповідати просуванню її в інших. Тимчасові періоди просування одного виду інформації (як по вертикалі, так і по горизонталі) мають бути логічно узгоджені з періодами просування інших видів економічної інформації також по вертикалі і горизонталі.

Вирішуючи питання періодизації інформації в часі, необхідно враховувати відмінність між періодичністю надходження інформації і видачею її для користувачів.

Нині набуло поширення формування інформації на замовлення. Це означає, що інформація постійно в певні тимчасові періоди надходить, а її одержують за запитом, отже, не у визначені строки. Щоб інформація за запитом не втратила своєї актуальності, погоджують періоди надходження і видавання її.

Узгодження інформації в часі поділяють на абсолютне (повне збігання у часі одержання несхожих видів інформації) і відносне (науково обґрунтоване збігання у часі несхожих видів інформації).

Останній вид узгодження в часі несхожої інформації поділяють на два підвиди:

1) нормативне (постійне, регламентне) надходження інформації, що забезпечує своєчасність і реальність відомостей у процесі використання на замовлення;

2) розрахунок одних видів інформації на тривалий період і використання її для порівняння з такими самими показниками інших видів, проте за більш короткі періоди часу.

Вхідна інформація для розв’язання аналітичних завдань контролю має бути максимально аналітичною. Для досягнення цієї мети з кожного завдання слід встановити рівень аналітичності вхідної інформації, а також визначити шляхи підвищення її аналітичності завдяки застосуванню прогресивних методів нормування, обліку (наприклад, впровадження нормативного методу обліку затрат і калькуляції собівартості продукції) та ін.




загрузка...