загрузка...
 
1.1.2. Бізнес-моделі в інтернет-бізнесі
Повернутись до змісту

1.1.2. Бізнес-моделі в інтернет-бізнесі

Важливою ланкою в електронному бізнесі є клієнти компанії. Це пи­тання визначає організаційну структуру проекту. При класифікації бізнесу з цієї точки зору виділяють наступні бізнес-моделей (Табл. 1.1):

В2В (business-to-business) - бізнес для бізнесу;

В2С (business-to-consumer) — бізнес для споживача;

С2С (consumer-to-consumer) - бізнес, що забезпечує взаємодію між споживачами;

С2В (consumer-to-business) - системи обробки цінових заявок, за яки­ми споживачі хотіли б придбати товари й послуги;

В2А (business-to-administration) - бізнес між приватними компаніями та урядовими організаціями (адміністрацією);

С2А (consumer-to-administration) — бізнес фізичних осіб та держав­них служб.

Таблиця 1.1.Бізнес-моделі в інтернет

 

Споживач послуги

Адміністрація

Бізнес

Споживач

Поставщик послуги

Адміністрація

А2А

А2В

А2С

Бізнес

В2А

В2В

В2С

Споживач

С2А

С2В

С2С

Крім того, існує ще цілий ряд екзотичних моделей, пов'язаних з вида­ми бізнесу, побудованих на взаємодіях бізнес-уряд (B2G), уряд-громадяни 2С),уряд-уряд (G2G) тощо.

Модель В2С - бізнес, орієнтований на кінцевих споживачів - фізич­них осіб. Наприклад,компанія (юридична особа або приватний підприє­мець) продає товари чи надає послуги фізичним особам. До цієї категорії бізнесу відноситься значна кількість підприємств електронної комерції: інтернет-магазини, платні сервіси для фізичних осіб, численні компанії,що продають консультаційні та інформаційні послуги. До структури В2С компанії входять наступні складові: інтерактивний Web-сайт (що містить інформацію щодо продукції,товарів і послуг, прайс-листи, каталоги); сайт виконує функції фронт-офісу,вітрини магазина,диспетчерської служби та, частково, служби підтримки клієнтів; хостинг сайту — місце на сер­вері, де сайт фізично розміщений;офіс — технічний персонал і адмініст­рація компанії, приміщення; служба доставки — яка відіграє значну роль (чим швидше товар буде доставлено клієнту і чим менше незручностей він при цьому відчує,тим більше ймовірність того, що він зробить повторну покупку); підрозділ по роботі з постачальниками; система розрахунків за товари й послуги - клієнт повинен мати можливість оплатити товар, не вступаючи в безпосередній контакт з персоналом компанії за допомогою системи електронних платежів; маркетингова служба - найбільш складна компонента мережного бізнесу.

Модель В2В - бізнес для бізнесу - основна модель інтернет-бізнесу для компаній, що працюють на міжкорпоративному ринку, де одні юридичні особи роблять послуги і продають товари іншим юридичним особам. До цієї категорії відносяться інтернет-біржі, компанії-виробники і продавці устаткування, сировини, товарів і послуг, необхідних іншим компаніям для здійснення їхньої підприємницької діяльності. Структура В2В ком­панії багато в чому схожа зі структурою компанії В2С. Але є й відмінності. Маркетингова служба в В2В-компаніях переслідує тіж ж цілі, що і в В2С- компаніях, але застосовує для їхнього досягнення інші засоби, оскільки В2В-ринок набагато більш чітко сегментується, і кількість потенційних клієнтів на ньому значно менше, ніж на ринку В2С.

В2В-компанія може бути створена для підтримки існуючого неелект- ронного бізнесу і скорочення його витрат за рахунок створення сайту. Гарним прикладом є автоматизація обслуговування клієнтів. Цей процес включає відповіді на величезне число найрізноманітніших, найчастіше дуже простих питань, розгляд претензій тощо. Утримання старого клієнта дешевше та, іноді, важливіше залучення нового. Використовуючи сайт,компанія зможе якісно обслуговувати клієнтів, не наймаючи великого штату високооплачуваних фахівців. Організувати таке обслуговування можна різними шляхами. Наприклад, застосувати автоматизовану оброб­ку електронної пошти, стандартизувати й автоматизувати процес подачі й розгляду претензій. Досить корисним буде розміщення на сайті спеціаль­ного розділу відповідей на питання, що задаються часто клієнтами.

В2В-проект може створюватись також на основі біржової моделі (ву­зол торгівлі між фірмами). Наприклад, для надання послуг юридичною особою іншим юридичним особам. Але звичайна торговельна інтернет-компанія, що продає тільки свої товари й послуги, являє собою однобічну систему: товари й послуги рухаються від компанії до покупців, а гроші - у зворотному напрямку. Ефективність такої системи росте приблизно лінійно зі збільшенням числа користувачів. У випадку ж інтернет-біржі ситуація інша. Потоки грошей і товарів рухаються в обидва боки, а біржа заробляє на комісії з угод. Відповідно, цінність біржі для всіх учасників росте пропорційно квадрату їхньої кількості. Однак, переваги цього по­чинають проявлятися тільки після подолання біржею певного бар'єра, якоїсь мінімальної кількості продавців і покупців, які повинні бути при­сутніми на біржі для підтримки взаємного інтересу до торгів. Таким чи­ном, клієнти звичайної торговельної компанії В2В не відчувають прак­тично ніяких переваг при збільшенні загальної кількості клієнтів ком­панії. У випадку інтернет-біржі учасники торгів одержують прямі вигоди від збільшення загальної кількості продавців і покупців за рахунок появи в них більш широкого вибору, можливості знайти найкращий варіант, не затрачаючи на його пошук значних коштів. Тобто тут присутній позитив­ний зворотний зв'язок: чим більше у біржі клієнтів і чим більше на ній укладається угод, тим більш привабливої вона стає для потенційних клієнтів, які раніше не приймали участі в торгах. Природно, доходи влас­ників біржі теж ростуть при збільшенні кількості угод.

Крім двох основних моделей В2В та В2С виділяють ще ряд моделей інтернет-бізнесу: С2С, С2В, В2А, С2А й інші. Багато мережних проектів прагнуть використовувати декілька бізнес-моделей одночасно для дивер­сифікації діяльності й підвищення, тим самим, її стабільності до коли­вань ринку. Гарним прикладом такої диверсифікованості є продаж інтер- нет-магазинами рекламного місця на своїх сайтах рекламодавцям, що пра­цюють у суміжних з ними областях бізнесу.

Моделі С2С (мережні аукціони й торговельні площадки, де фізичні особи торгують один з одним) і С2В (обробка цінових заявок, по яких споживачі хотіли б придбати товари й послуги), фактично, є похідними моделями від В2В и В2С, оскільки надають послуги юридичним і фізич­ним особам. Модель С2С відповідає практично винятково інтернет-аукціонам, на яких торгують між собою фізичні особи.

Модель С2В в умовах українського ринку не має самостійного зна­чення. Її елементи використовуються деякими інтернет-каталогами то­варів і послуг для розширення сервісу. Ідея цієї моделі полягає в тому, що створюється сайт-каталог, на якому велика кількість продавців (юри­дичних осіб) виставляють свої товари. При цьому фізичні особи, відвіду­вачі сайту, можуть залишити на ньому заявку на придбання якого-небудь із пропонованих товарів за ціною не вище зазначеної. Заявка доступна всім юридичним особам, зареєстрованим у каталозі. Якщо хтось із про­давців знаходить для себе прийнятною запропоновану у заявці ціну, він зв'язується через сайт-каталог з покупцем, і вони здійснюють операцію купівлі-продажу.

Модель В2А ((business to administration)) — бізнес між приватними ком­паніями та урядовими організаціями (адміністрацією). Ця модель в Ук­раїні існує тільки теоретично. У США вже зроблені перші кроки до її практичної реалізації: інформація щодо деяких запланованих урядом ко­мерційних операціях (закупівлях, замовленнях тощо) публікується в інтернеті. При цьому через інтернет приймаються заявки від всіх ком­паній, що бажають взяти участь у цих операціях. По суті, уряд проводить онлайновий тендер.

Модель С2А ( consumer-to-administration) — бізнес між фізичними осо­бами і державними службами. Ця модель носить ще більш теоретичний характер, чим В2А. Уважається, що з використанням інтернет можна буде розширити взаємодію між громадянами й адміністрацією в області соц­іального забезпечення. Одним із кроків у цьому напрямку є намічена тен­денція до створення Web-Сайтів всіх органів влади в Росії.



загрузка...