загрузка...
 
Нормативно-правові основи системи сертифікації
Повернутись до змісту

Нормативно-правові основи системи сертифікації

Правовими засадами Системи сертифікації УкрСЕПРО є понад 40 законів України, декретів та постанов Кабінету Міністрів України, які включають вимоги та положення, що стосуються стандартизації та сертифікації, зокрема “Про стандартизацію і сертифікацію”.

Роботи із сертифікації продукції здійснюються на такій правовій та нормативній основі:

Закон України “Про захист прав споживачів” (від 12.05.91 р. 1023-ХІІ);

Закон України “Про охорону праці” (від 14.10.92 р. № 2695-ХІІ);

Закон України “Про пожежну безпеку” (від 17.12.93 р. № 3745-ХІІ);

Закон України “Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування” (від 10.11.94 р. № 239/94-ВР);

Декрет Кабінету Міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” (від 08.04.93 р. № 30-93);

Декрет Кабінету Міністрів України “Про стандартизацію і сертифікацію” (від 10.05.93 р. № 46-93);

Постанова Кабінету Міністрів України “Про організацію проведення сертифікації продукції” (від 27.02.92 р. № 95);

Постанова Кабінету Міністрів України “Про організацію роботи, спрямованої на створення державних систем стандартизації, метрології та сертифікації” (від 25.05.92 р. № 269);

“Державна система сертифікації України” (12 основоположних ДСТУ, що діють з 01.04.97 р.);

“Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні (наказ Держстандарту від 27.11.96 р. № 499, зміни від 17.05.97 № 268, зареєстровані Мін’юстом 05.06.97 р. № 209/2013;

“Правила обов’язкової сертифікації будівельних матеріалів, виробів та конструкцій” (наказ Держстандарту від 11.04.97 р.№ 192, зареєстровані Мін’юстом 18.06.97 р. № 222/2026).

Нині розроблено, затверджено та надано чинності основоположним державним стандартам України та іншим нормативним документам Системи УкрСЕПРО, які встановлюють домінуючі принципи, організаційні засади, загальні правила сертифікації і порядок проведення робіт з сертифікації та акредитації в Системі УкрСЕПРО. Всього є чинними 20 нормативних документів Системи УкрСЕПРО: 12 державних стандартів і 8 рекомендацій Держстандарту України.

Нормативні документи Системи УкрСЕПРО забезпечують її організаційно-методичну єдність і взаємодію всіх членів та учасників Системи. Вони розроблені на основі настанов ISO/IEC у галузі сертифікації та з урахуванням рекомендацій Комітету ISO з оцінки відповідності (CASCO). При їх розробці враховувалися також положення європейських стандартів EN серії 45000.

Проте нормативні документи Системи УкрСЕПРО не можна називати гармонізованими. Річ у тім, що згідно з визначенням, встановленим у Настанові ISO/IEC 2: 1996, гармонізованими є лише ідентичні (за змістом та формою подання) і уніфіковані (ідентичні за змістом, але не ідентичні за формою) стандарти. У даному випадку можна говорити тільки про відповідність основних положень Системи УкрСЕПРО міжнародним нормам і правилам.

Перелік нормативних документів України в галузі сертифікації наведено в табл. 3.4.

До нормативних документів Системи УкрСЕПРО з акредитації належать такі:

ДСТУ 3411-96, що встановлює основні вимоги до органів з сертифікації продукції та порядок їхньої акредитації в системі УкрСЕПРО, враховує положення настанов ISO 27, ISO/IEC 56 і 65, а також рекомендації ДСТУ EN 45011-98, який є ідентичним європейському стандарту EN 45011; ДСТУ3420-96,щовстановлюєтакіжвимогидоорганівзсертифікації систем якості, враховує положення настанов ISO/IEC 39 і 62, а також рекомендації ДСТУ EN 45012-98, який є ідентичним європейському стандарту EN45012. Крім того, зазначений стандарт ураховує вимоги ДСТУ ISO 10011-97 (3 частини), ідентичного відповідним міжнародним стандартам ISO;

ДСТУ 3412-96, що встановлює загальні вимоги до випробувальних лабораторій (центрів), їхні права, обов’язки, а також порядок акредитації в Системі УкрСЕПРО, враховує вимоги настанови ISO/IEC 25, а також рекомендації ДСТУ EN 4500198, який є  ідентичним європейському стандарту EN 45001.

Таблиця 3.4. Перелік нормативних документів України в галузі сертифікації

Таблиця 3.4. Перелік нормативних документів України в галузі сертифікації

(закінчення)

Сертифікація й нині залишається в Україні єдиною формою підтвердження відповідності продукції встановленим вимогам. Проте підтвердження відповідності лише третьою стороною не завжди є виправданим з погляду витрат часу і коштів, тобто сертифікація не для всіх видів продукції адекватна ризику споживача. У світовій практиці, зокрема в країнах Європейського Союзу, щодо різних видів продукції встановлюється кілька можливих форм і способів підтвердження відповідності, з яких можливо зробити вибір. Крім того, закони, що запроваджують обовязкову сертифікацію, містять лише  загальну  вимогу  про  обовязкову  сертифікацію, не чітко окреслюючи сферу введення обовязкової сертифікації і не регламентуючи вимог, на відповідність яким повинна здійснюватися сертифікація. У країнах ЄС на багато видів продукції діють закони прямої дії, прийняті на базі директив ЕЕС, які вимагають обовязкового підтвердження відповідності і підлягають безумовному виконанню.



загрузка...