загрузка...
 
Автоматична ідентифікація: штрихкодові символіки EAN•UСС. Радіочастотна ідентифікація
Повернутись до змісту

Автоматична ідентифікація: штрихкодові символіки EANUСС. Радіочастотна ідентифікація

У сучасній торговельній практиці будь-який товар паралельно з фізичним існуванням існує в автоматизованих системах обліку і контролю, в яких відображається кожна суттєва операція з даним товаром.

Нині форми організації виробництва передбачають максимальну автоматизацію обліку та контролю. Це дозволяє знизити виробничі витрати, скоротити кількість ручної одноманітної праці і, врештірешт, організувати діяльність на вищому якісному рівні.

Втім, будь-яка інформація, що потребує автоматизованої обробки, має бути представлена в зрозумілому для технічних засобів вигляді. Значне поширення отримала технологія автоматизованої ідентифікації об’єктів за допомогою штрихових кодів. Останні є основними носіями даних, що використовуються в системі EANUСС. Будь-які зміни, внесені до товару, які впливають на його ідентифікацію, потребують перекодування штрих-коду. Лише зміни цін не спричиняють зміни штрихових кодів.

У практиці міжнародної торгівлі найбільш поширеними є [9]:

штриховий код EAN (European Article Number) – числовий код, який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами, і який присвоюється одиницям обліку (товару) відповідно до нормативних документів національної нумерувальної організації.

штриховий код UPC (Uniform Product Code) – числовий код, який представлений комбінацією послідовно розташованих паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами, і який присвоюється одиницям обліку (товару) відповідно до рекомендацій UCC, відповідальної за їх присвоєння.

“внутрішній” штриховий код EAN – штриховий код EAN, який присвоюється одиницям обліку (товару) суб’єктами підприємницької діяльності відповідно до нормативних документів національної нумерувальної організації. Він є унікальним і однозначним у визначеному обмеженому середовищі та призначений для використання тільки в цьому середовищі.

Штрихові коди характеризуються рядом показників. До основних з них можна віднести [120]:

набір закодованих знаків (цифровий, літерно-цифровий);

тип коду – неперервний (без міжзнакових проміжків) і перервний (з міжзнаковими проміжками);

представлення знака символу штрих-коду;

діапазон допустимих розмірів модуля;

щільність знаків – кількість знаків на 1 см довжини лінійного коду або на 1 кв. см багатострічкового штрих-коду;

довжина символу штрихового коду – постійна або змінна;

наявність контрольного знака символу, призначеного для контролю якості та правильності подання і зчитування штрихкоду;

самоконтрольованість знака – наявність контрольного алгоритму, який перевіряє правильність кодування окремого знака;

багатоспрямованість – можливість зчитування коду в будьякому напрямі (зліва направо і навпаки).

Крім вказаних основних характеристик, пов’язаних з вибором коду, слід знати його оптичні параметри, що впливають на якість нанесення і зчитування.

Розмір штрихкодової позначки та відповідно коефіцієнт збільшення вибирають не довільно, а залежно від технології друку, якості матеріалів і результатів оцінки якості друку. Розміри позначок встановлені стандартом ДСТУ 3146%95 [42]. Зрозуміло, що більший розмір забезпечує більшу надійність зчитування. У випадку, коли поверхня для друку є недостатньою, допускається зменшення висоти штрихкодової позначки. Однак слід ураховувати, що це супроводжується  зменшенням  можливості  багатоспрямовуючого  зчитування.

Зони стабілізації – це світлі поля, що оточують штриховий код справа та зліва і є важливим елементом штрихкодової позначки, необхідним для забезпечення її зчитування [40]. Зменшення величини зон стабілізації недопустиме.

Надійність зчитування в значній мірі залежить від контрасту між штрихами і проміжками, від комбінації кольорів, які застосовуються. У табл. 4.11 і 4.12 подано рекомендовані та заборонені комбінації кольорів штрихів і поверхні.

Таблиця 4.11. Рекомендовані комбінації кольорів штрихів і поверхні

Таблиця 4.12. Заборонені комбінації кольорів штрихів та поверхні

У міжнародній торгівлі значного поширення набув штриховий код EAN – 13-розрядний або 8-розрядний цифровий код, представлений у вигляді комбінації штрихів і проміжків різної ширини (див. рис. 4.3).

Аналіз структури штрих-коду свідчить, що закодована в ньому інформація має комерційний характер і малодоступна споживачу.

Так, цифровий еквівалент коду EAN%13 складається з:

Рисунок 4.3. Структура коду EAN-13.

префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказують на національну нумерувальну  організацію;

реєстраційного номера підприємства (наступні 4-5 цифр);

товарного коду, який присвоюється продукції з урахуванням вимог  EAN;

контрольної цифри (остання 13-а цифра).

У технології штрихового кодування важливе місце посідає поняття символіки – стандартної системи представлення даних у вигляді штрихового коду. Кожна символіка встановлює свої особливі правила побудови коду.

Отже, штрихкодова символіка – це своєрідна мова, що передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри, букви, знака) та має визначені вимоги до друку, нанесення і зчитування [40].

Для представлення у вигляді штрихових позначок даних, зокрема, ідентифікаційний номер EANUCC та всю додаткову інформацію, яку можна представити з допомогою Ідентифікаторів застосування EANUCC [48], використовуються такі визначені штрихкодові символіки [68]:

штрихкодова символіка EAN/UPC є базою для штрихових кодів EAN13, EAN8, UPCA, UPCE, а також двота п’ятизначних додатків (“addon”). Штрихові коди символіки EAN/UPC можуть бути зчитані в багатьох напрямах. Здебільшого штрихові коди такої символіки знаходять застосування у роздрібній торгівлі, хоча сфера їх використання для інших потреб, пов’язаних з автоматизованою ідентифікацією торгових одиниць, надзвичайно широка;

Рисунок 4.4. Штрихкодова символіка EAN/UPC штрихова символіка ITF-14 (Interleaved Two of Five) застосовується для маркування торгових одиниць, що не призначені для продажу через роздрібну торгівлю, тобто не проходять через контрольно%касові вузли підприємств роздрібної торгівлі. Ця символіка добре  пристосована для  нанесення штрихкодових позначок  безпосередньо  на  гофрокартоні;

штрихкодова символіка UCC/EAN-128 як варіант штрихкодової символіки Code 128 призначена для застосування лише учасниками системи EANUCC. Це надзвичайно гнучка у використанні символіка для кодування алфавітно-цифрової інформації, що застосовується для кодування великого обсягу інформації з використанням стандартних ідентифікаторів застосування. Останні дозволяють кодувати, окрім ідентифікаційного номера, інформацію про термін зберігання, дату виготовлення, номер розташування тощо. Штриховий код символіки UCC/EAN128 – невід’ємний елемент транспортної етикетки. Зчитування штрихових кодів цієї символіки на контрольно-касових вузлах підприємств роздрібної торгівлі не передбачено.

Рисунок 4.5. Штрихкодова символіка ITF-14

Рисунок 4.6. Штрихкодова символіка UCC/EAN-128

Нові штрихкодові символіки. Застосування традиційних штрихкодових  символік  у  деяких  випадках  обмежене  через  малі  розміри предмета або брак місця, придатного для друку штрихової позначки. Штрихкодові  символіки  RSS  (Reduced  Space  Symbolgy)  та  двовимірні  символіки  розроблені  для  автоматизованої  ідентифікації предметів, які є замалими для розміщення звичайної штрихкодової позначки.  Такі  символіки  застосовують  у  випадках,  коли  потреби штрихового  кодування  не  можуть  бути  задоволені  традиційними

способами.

Штрихкодові символіки RSS – це родина лінійних штрихкодових символік, вони дозволяють закодувати як 14-розрядний Глобальний номер торгової одиниці, так і додаткову інформацію. Символіка RSS розроблена для застосування у випадках, коли брак місця, придатного для друку, обмежує використання звичайних штрихкодових символік. Штрихкодова позначка може складатися з двох розташованих один над одним сегментів, що дозволяє максимально раціонально використовувати наявне місце (рис. 4.7).

Рисунок 4.7. Штрихкодові символіки RSS-14

Композитні символіки складають принципово новий клас символік EAN•UCC. Вони  характерні  тим,  що  разом  із  штриховим  кодом звичайної символіки містять двовимірний символ (2D), який друкується над штрихами основної штрихкодової позначки (рис. 4.8).

Рисунок 4.8.  Композитні символіки на базі RSS-14 (або UCC/EAN-128) та 2D

З метою уникнення грубих порушень при маркуванні виробів штрихкодовими позначками пропонується алгоритм, який допоможе українським підприємствам-виробникам правильно вибрати штрихкодову символіку  (рис. 4.9).

Технічні засоби для роботи із штриховими кодами. Для створення штрихових кодів та етикеток або ярликів із штриховими позначками існують спеціальні програмні засоби, які генерують зображення штрихової позначки або всієї етикетки з включенням до неї ідентифікаційного номера, тексту, графічних елементів (наприклад, логотипу)  та  іншої  інформації.

Маркування товару штрихкодовою позначкою може здійснюватися на будь%якому етапі його постачання. При поточному виробництві, як правило, товар маркується ще на стадії виробництва. Етикетка та упаковка, виготовлена звичайними друкарськими засобами, містить штрихкодову позначку.

Спеціалізовані термота термотрансфертні принтери наносять зображення штрихового коду на проміжний носій – етикетку з клейкою основою. Спектр існуючого технічного обладнання для маркування і етикетування надзвичайно широкий. Принтери можуть бути  стаціонарними  або  переносними.

Рис.4.9. Алгоритм вибору штрихкодової символіки

Примітки:

Штрихкодові символіки UPC-А та UPC-Е застосовуються тільки для товарів, призначених для експорту в США та Канаду.

Зчитування додаткової інформації на контрольно-касових вузлах підприємств роздрібної торгівлі не передбачається.

Слід ураховувати наявність технічних можливостей для забезпечення якісного друку штрихкодової позначки UCC/EAN-128 на поверхні невисокої якості (наприклад, на гофрокартоні).

Для перевірки якості друку і параметрів штрихового коду використовують так звані сканери-верифікатори. Це високотехнологічні прилади, які дозволяють не лише зчитувати закодовану інформацію, але й вимірювати числові значення геометричних та оптичних параметрів штрихкодової позначки.

Зчитування інформації, що відображена за допомогою штрих%коду, здійснюється сканерами. Це оптичні прилади, які випромінюють інфрачервоне світло на зображення штрих-коду та перетворюють відбиті світлові промені в електричний сигнал. Для подальшої обробки сигнал декодується.

Декодування здійснюється за допомогою так званих декодерів – пристроїв, які розпізнають штрихкодову символіку, зміст інформації, перевіряють правильність її зчитування тощо. Внаслідок цього процесу інформація набуває стандартної форми для подальшої обробки комп’ютером чи касовим апаратом. Більшість сучасних сканерів, як правило, проводять декодування самостійно, але для деяких з них необхідний окремий декодер.

Досить поширеними є такі види сканерів:

CCD%сканери – найпростіші та найбільш поширені на підприємствах роздрібної торгівлі; мають обмеження для зчитування по довжині кодів – до 60-80 мм. Зазвичай їх підключають до касового апарату або комп’ютера. Сканери більшості моделей цього типу при зчитуванні слід підносити безпосередньо  до  штрихової  позначки;

“світлове перо” – контактний сканер у вигляді олівця. Може застосовуватись для зчитування інформації з непласкої поверхні, у важкодоступних місцях і не має обмежень у геометричній довжині кодів;

лазерні сканери – безконтактні сканери, які можуть зчитувати штриховий код із відстані до 10 м; при цьому можливе зчитування через перегородки та з предметів, що рухаються. Сканери цього типу більш продуктивні, мають більше можливостей, ніж CCD-сканери, та менш вимогливі до якості друку штрихової позначки. Так, багатоплощинні лазерні сканери дозволяють зчитувати неорієнтований штриховий код, наприклад, з товарів на конвеєрних лініях тощо;

сканери-накопичувачі – спеціалізовані інтегровані пристрої для автоматизації обліку та контролю інформації. Вони мають вмонтований декодер, пам’ять, LCD%дисплей. Такі сканери дозволяють не лише зчитувати інформацію у вигляді штрихкодової позначки, але й здійснювати її оперативну обробку, зберігаючи дані в електронній пам’яті. Деякі переносні накопичувачі можуть підтримувати радіозв’язок з комп’ютерною мережею підприємства. Таке обладнання широко застосовується на складах, базах, у транспортному процесі тощо.

Реєстратори контрольно-касових операцій (РККО) – це електронні апарати для реєстрації касових операцій, збору, зберігання, обліку і видачі фінансової та іншої звітної інформації. Залежно від конструкції і функціональних можливостей РККО поділяють на портативні, автономні та системні; за призначенням – на універсальні та спеціалізовані.

Конструкція сучасних РККО, як правило, передбачає можливість підключення зовнішніх пристроїв для зчитування штрихових кодів. РККО, оснащені сканерами штрихових кодів, дозволяють автоматизувати касові операції, швидко і безпомилково обслуговувати покупців, підвищувати продуктивність праці касирів та менеджерів торгових  підприємств.

Моделі РККО, які відповідають технічним вимогам і дозволені для експлуатації в Україні, внесено до Державного реєстру електронних контрольно%касових апаратів та комп’ютерних систем. Можливість підключення зовнішніх пристроїв до універсальних автономних, стаціонарних і системних РККО передбачена ДСТУ 347996 [50].

Радіочастотна ідентифікація, як і штрихове кодування, – це технологія, яка використовується, передусім, для автоматизованого збирання даних. Основу РЧІ становиь безкабельний зв’язок, який встановлюється за допомогою радіохвиль між носієм інформації (радіочастотною міткою) та пристроєм для зчитування цієї інформації.

Системи РЧІ включають мікроелектронні прилади (радіочастотні мітки), в електронну пам’ять яких заносяться дані, та електронні зчитувальні пристрої. Спілкування зчитувального пристрою з міткою відбувається за допомогою радіосигналів. Радіочастотна мітка здатна “відгукуватися” на електромагнітне поле певної частоти, створене зчитувальним пристроєм. Мітки, що потрапили в зону дії зчитувального пристрою, “відповідають” власним сигналом, який містить закодовану інформацію, наприклад, ідентифікаційний номер торгової одиниці. Сигнал радіочастотної мітки вловлюється антеною зчитувального пристрою. Зчитувальний пристрій може передавати ці дані до комп’ютерної системи для їх зберігання або для виконання прикладних технологічних операцій.

Мітки прийнято розділяти на “активні” та “пасивні”. “Активні” мітки мають власне джерело живлення. Такі мітки забезпечують значний радіус дії. Одночасно вони є дорожчими, термін їх використання обмежений. “Пасивні” мітки не мають власного джерела живлення і при зчитуванні “відповідають”, використовуючи енергію електромагнітного поля, створеного зчитувальним пристроєм. Вони не  вимагають  технічного  обслуговування  і  строк  їх  дії  майже необмежений. Як правило, пасивні мітки менші за розмірами і дешевші, ніж активні.

Деякі типи радіочастотних міток передбачають можливість неодноразового запису інформації, інші можуть бути тільки прочитані.

Порівняно з традиційними носіями даних, призначеними для автоматизованого зчитування (штриховими кодами), РЧІ має багато переваг. Радіочастотна мітка дозволяє записати значно більше даних. Як при записі даних на мітку, так і при їх зчитуванні об’єкт ідентифікації може знаходитися на досить значній відстані від записуючого  або  зчитувального  пристрою.

Протягом останніх десяти років РЧІ перейшла з стадії експериментальної технології в щоденне практичне застосування. Цьому сприяли окремі технологічні розробки, зокрема, розвиток “Інтелектуальних етикеток” (Smart Labels), – дешевшої та простої у застосуванні версії РЧІ, яка дозволяє автоматизувати збирання даних в процесах, в яких застосування штрихових кодів із різних причин обмежене. Одночасно серед користувачів зростає усвідомлення РЧІ як однієї з ключових технологій для автоматизації процесів постачання.

Хоча існує дуже багато прикладів застосування радіочастотної ідентифікації в товарному постачанні та торгівлі, одним з чинників, що обмежують застосування РЧІ в цих сферах, залишається висока вартість міток. Тому на сьогодні РЧІ більш доцільна в процесах, які передбачають багаторазове зчитування радіочастотної мітки, наприклад, для ідентифікації товарів у зворотній  транспортній  тарі.

Технології радіочастотної ідентифікації широко представлені на ринку. Тепер у світі понад 100 компаній постачають обладнання для радіочастотної ідентифікації. Пропонується широкий вибір радіочастотних міток різного призначення. Однак переважна більшість компаній використовує власні патентовані технології. Через це обладнання різних компаній у більшості випадків є несумісним.

Відсутність міжнародних відкритих стандартів РЧІ створює бар’єри для розвитку управління постачанням та, за великим рахунком, для світової торгівлі. Компанії-користувачі опиняються перед ризиком, що інвестиції в автоматизацію процесів постачання на базі сьогоднішніх патентованих технологічних рішень РЧІ можуть виявитись невиправданими в близькому майбутньому. З огляду на глобалізацію  світової  торгівлі  ефективному  використанню  радіочастотної ідентифікацій перешкоджає відсутність всесвітньо визнаних діапазонів радіочастот для РЧІ.

У 1999 році ЕАN Іnternational спільно з UСС створили проектну групу, метою роботи якої було визначити основні типові застосування в процесах, в яких доцільно використовувати радіочастотну ідентифікацію. У листопаді 1999 року ця проектна група представила результати своїх досліджень у так званій “Білій книзі”. Цей документ повинен був стимулювати подальші дискусії та допомогти отримати відгуки як від виробників спеціалізованого обладнання, так і від практичних користувачів технологій РЧІ.

У “Білій книзі” РЧІ розглядається як вельми корисне доповнення до існуючих стандартних засобів ЕАNUСС у таких прикладних сферах застосування, як контроль транспортної інвентарної тари, логістичне товарне управління, електронний захист товарів від крадіжок тощо.

Дослідження, проведені групою ЕАNUСС, дозволили також визначити основні перешкоди, що стримують застосування радіочастотної ідентифікації. Серед них було названо притаманні існуючим на сьогодні технологіям значні технологічні розбіжності, які заважають чіткій та кваліфікованій оцінці переваг РЧІ користувачами. Крім того, стандарти РЧІ дуже залежать від технологічних розробок окремих компаній. Ринок РЧІ фрагментований та занадто зорієнтований на конкретні прикладні застосування, що перешкоджає ефективному задоволенню потреб користувачів у всьому світі. Одночасно було визнано, що сучасний ринок потребує швидких, іноді й тимчасових рішень.

Для участі в процесі стандартизації ЕАN Іnternational активно включилась в роботу, яку ІSO/ІЕС здійснювала за стандартами РЧІ для товарного управління. Крім цього, EAN International та UСС співпрацюють з іншими організаціями, причетними до розвитку стандартів у цій галузі.

У грудні 1999 р. всесвітня проектна група ЕАNUСС із радіочастотної ідентифікації зустрілась в Брюсселі для прийняття єдиної спільної стратегії. Для розробки як тимчасових рішень, так і для більш довгострокового розвитку стандартів, базованих на визначених вимогах, бізнес%процесів, була прийнята програма ЕАNUСС GTAG.

Програма GTAG має забезпечити технологічні стандарти та стандарти даних, які базуються на глибокому розумінні бізнеспроцесів та на усвідомленні шляхів їх вдосконалення, і які задовольнятимуть вимогам користувачів, відповідаючи при цьому стандартам ІSO. Технічні рішення GTAG розробляються в тісній співпраці з користувачами, постачальниками обладнання та адміністративними органами. Результатом цих зусиль мають стати деталізовані стандарти змісту даних та технічні специфікації, які використовуватимуться в усіх ланках світового постачання.

Програма сфокусована на обладнанні, яке працює в діапазоні ультракоротких хвиль. GTAG працює над забезпеченням винятково необхідних технологій для всесвітнього використання в діапазоні 862928 МГц. GTAG переконаний, що розширення відведеного на даний момент діапазону ультракоротких хвиль 862%870 МГц є практично здійсненним рішенням за умови використання цього діапазону спільно з іншими користувачами радіочастотного спектра. Це значно підвищить  ефективність  застосування  радіочастотної  ідентифікації в постачанні та забезпечить ефективне використання наявного діапазону  частот.

Запевняючи, що зміст даних у радіочастотних мітках залишиться таким самим, як в штрихових кодах, ЕАN International передбачає, що стандарти для РЧІ будуть розроблені найближчим часом.



загрузка...