загрузка...
 
§ 3. Урівноважуюча функція ціни. Ціна рівноваги. Кон’юнктура ринку
Повернутись до змісту

§ 3. Урівноважуюча функція ціни. Ціна рівноваги. Кон’юнктура ринку

Розглянувши елементи ринкових відносин — попит, пропозицію та ціну в їх динаміці, з’ясуємо як реалізує себе механізм ринкової організації.

Ринок передає інформацію людям, які купують і продають товари (послуги) у формі цін. Покупці і продавці планують свою діяльність на основі цієї інформації і своїх знань. Як доводять криві попиту і пропозиції, при кожній даній ціні люди планують купити (продати) певну кількість товару. Безліч покупців і продавців на кожному ринку планують свої дії незалежно один від одного, тобто кожний з них робить свій вибір самостійно. Це веде до виникнення трьох основних ситуацій:

1) загальна кількість запланованих споживачами для покупки товарів може бути більшою, ніж виробники бажають виробити і продати при існуючій ціні;

2) запланований збут товарів перевищує заплановане споживання за даною ціною;

3) сумарна кількість товару, запропонована виробниками, збігається з тією, яку споживачі планують купити.

Третя ситуація є ідеальною і означає, що ринок перебуває в стані рівноваги, що обсяг попиту і пропозиції (за даною ціною) збігаються. Варто з’ясувати, яким чином досягається така рівновага ринку.

Звернемося до графіків, які характеризували зміну кривої попиту і пропозиції залежно від рівня ціни, і зіставимо ці зміни у новому графіку. Цей графік матиме такий вигляд (рис. 4):

Рис. 4. Крива попиту та пропозиції. Становлення ціни рівноваги.

Як бачимо, споживачі планують (згодні) купити, якщо ціна буде дорівнювати 3 грн за одиницю продукції (кг, т), певну кількість цієї продукції, яка відповідає позначці “4” (наприклад, 4 т огірків). Якщо на ринок буде поставлена саме така кількість продукції, то це свідчитиме, що попит відповідає пропозиції, а ціну, яка відбиває рівновагу попиту і пропозиції, слід вважати рівноважною ціною. Така ціна засвідчує збалансованість ринку. У наведеному графіку ціна рівноваги (3 грн) визначатиметься точкою “C”, де має місце перетинання кривої попиту і пропозиції. У разі, якщо на ринок буде поставлено, наприклад, 6 т огірків, матимемо надлишок в 2 т, а якщо – 3 т, то дефіцит в 1 т. Наявність надлишку примусить виробників збільшити запаси, а щоб уник нути цього вони змушені будуть згодом скоротити обсяги виробництва. У свою чергу, наявність дефіциту спричинить зниження товарних запасів, почне домінувати тенденція щодо підвищення ціни, а це приведе до збільшення обсягів

виробництва, до збільшення пропозиції.

Таким чином, загальна тенденція дії ринкового механізму буде полягати в тому, що в звичайній ситуації надлишковий попит веде до зростання ціни на товар (послуги), а надлишкова пропозиція викликає зниження ціни. Ціна, за якої кількість товару, запропонованого на ринку, дорівнює кількості товару, на який є попит, називається рівноважною ціною, або ціною рівноваги. Таку ціну потрібно розглядати як певний момент руху попиту, пропозиції і ціни, який на графіку відбиває конкретну ситуацію — врівноваженість попиту і пропозиції (за даної ціни). На даному графіку, який наведено, знаходження точки рівноваги виглядає досить просто, але в реальному житті все відбувається значно складніше, бо ринкові умови змінюються не тільки під впливом ціни, а й під впливом вищезазначених нецінових факторів. Ці зміни відбуваються досить швидко, і тому покупцям і продавцям доводиться змінювати свої плани відповідно до ситуації, що виникла на ринку.

Виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що врівноважуюча функція ціни – це здатність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати ціну на рівні, що синхронізує рішення про купівлю та продаж товарів (послуг).

Однак треба мати на увазі, що ринку не завжди буває дозволено реагувати на зміни умов коливання цін. Йдеться про існування різних монопольних об’єднань, а також про державне втручання в дію механізму попиту і пропозиції у разі встановлення (регулювання) цін у законодавчому порядку, коли уряд втручатиметься в процес ціноутворення, фіксуватиме ціну нижче або вище рівня рівноваги (мова йде про встановлення нижчого або вищого рівня цін).

Якщо на ринку не існує обмежень цін, то ціна рівноваги встановлюється на такому високому рівні, при якому кількість бажаючих купити певну продукцію дорівнює наявній її кількості, тобто кількості продукції, що постачається. Коли ж держава, прагнучи встановити справедливий розподіл доходів на користь малозабезпечених верств населення, встановлює нижчий рівень цін, то попит і пропозиція не врівноважують одне одного, бо виробники не зацікавлені давати додаткову продукцію. Виникає дефіцит, і як наслідок — необхідність раціонування, нормування споживання тієї чи іншої продукції. Дефіцит може бути тимчасовий, як результат неспроможності даної ціни в певний період часу стимулювати збільшення обсягу виробництва тієї чи іншої продукції, і дефіцит може мати постійний (хронічний) характер. Останній різновид дефіциту був притаманний командно-адміністративній системі господарювання і відбивав недосконалість, неефективність функціонування самої цієї системи. Не випадково командно-адміністративну систему визначають як дефіцитну.

В іншому разі, коли держава, прагнучи підримати того чи іншого виробника, встановлює верхній рівень ціни, це веде до того, що кількість виробників, які згодні виготовляти продукцію за такою ціною зросте, а кількість покупців, бажаючих придбати продукцію за цими фіксованими цінами, зменшиться, і як результат — матимемо надвиробництво продукції. В обох наведених випадках ціна не зможе виконувати свою функцію врівноваження попиту і пропозиції.

Для того, щоб мати уявлення про стан співвідношення попиту і пропозиції на конкретному ринку товарів (послуг) у просторі та часі, про рівень ціни і вплив на процес реалізації певного товару (послуг) користуються таким поняттям, як кон’юнктура ринку (кон’юнктура в перекладі з латинської — сукупність умов, збіг обставин, що можуть впливати на хід і результат якоїсь справи або процесу). Це поняття відбиває сукупність умов, ознак, які характеризують співвідношення попиту і пропозиції на товари (послуги) з урахуванням рівня цін, часу та простору (регіону), де відбувається реалізація товарів (послуг).

Об’єктами вивчення кон’юнктури є: а) стосовно попиту: динаміка зміни попиту під впливом того чи іншого рівня цін, аналіз інших факторів (крім ціни), які впливають на попит;

б) стосовно пропозиції: динаміка зміни виробництва обсягу товару, який цікавить покупців, завантаження виробничих потужностей галузі та на підприємстві (фірмі), рух замовлень, зміна товарних запасів, співвідношення експортних та імпортних позицій товару тощо;

в) стосовно ціни: динаміка цін, аналіз факторів, які впливають на рівень цін тощо.

Визначення кон’юнктури ринку має велике значення для підприємства (фірми), бо використання показників, які характеризують стан кон’юнктури ринку певних товарів (послуг), дасть змогу оцінити ситуацію і отримати додатковий прибуток. Це дозволить продавати або купувати товари за найсприятливішими цінами, оперативно і раціонально маневрувати власними ресурсами, розширювати або скорочувати випуск товарів (послуг), тобто оптимізувати свою виробничу діяльність.

Звичайно, оцінка ринкової кон’юнктури справа складна і трудомістка, вона потребує значного діапазону знань і навичок, певних витрат, хоч і не дає, не гарантує точного прогнозу. Проте, навіть відносно невелика точність прогнозу щодо стану кон’юнктури ринку того чи іншого товару (групи товарів) є необхідною базовою передумовою для прийняття підприємством (фірмою) практичних заходів, розробки та реалізації відповідного бізнес-плану. Ось чому постійний і якомога точніший аналіз кон’юнктури ринку – першочергове завдання маркетингової служби будь-якого підприємства (фірми).



загрузка...