загрузка...
 
Альтернативні теорії грошей
Повернутись до змісту

Альтернативні теорії грошей

Гроші поряд із вартістю товару належать до найскладніших і найважливіших категорій політичної економії. Тому не існує єдиної теорії грошей. Вважається, що найбільш науковою, сутнісною є марксистська теорія грошей, яка під грошима вважає продукт розвитку товарообміну, особливий товар, що володіє загальним еквівалентом. Марксистську теорію називають теорією еволюційного походження грошей. Інші концепції грошей звертають увагу лише на поверхневі явища, процеси, пов’язані з обміном товарів і послуг. До альтернативних щодо марксистської теорії грошей можна віднести раціоналістичну, металістичну, номіналістичну, державницьку, кількісну, функціональну, монетаристську та інші.

У раціоналістичній теорії зазначається, що гроші є результатом згоди між людьми, які визнали необхідність спеціальних засобів для обслуговування обігу товарів і послуг.

Різновидом раціоналістичної концепції є державницька теорія грошей німецького економіста Г. Кнаппа, який назвав гроші “продуктом правопорядку”, творінням державної влади, встановленим законом платіжним засобом.

Г. Кнапп та його послідовники визначали гроші як символ, умовний знак, “талон” для одержання благ, вартість грошей об’являли “творінням закону”. Ця сама теорія була покладена в основу номіналістичної. Номіналісти повністю відривали вартість грошей від грошового матеріалу, пов’язуючи її з різними, в тому числі з неекономічними чинниками. Металістична концепція визнавала справжніми грошима лише металеві, зокрема, золото.

Ще раніше (у ХVІІ ст.) виникла кількісна теорія грошей. Основним положенням цієї теорії є те, що ціни товарів залежать від маси (кількості) грошей, які перебувають в обігу.

Кількісна теорія найґрунтовніше пояснює природу сучасних паперових (кредитних) грошей.

Функціональна концепція грошей розглядає такі причини появи грошей, як розбіжність попиту на певні товари та їх пропозиції; необхідність мінімізації витрат ресурсів на обмін товарів; необхідність накопичення вартості; страхування від ризику при міновому обігу; необхідність більш тісного зв’язку між суб’єктами господарювання; відсутність синхронізації надходжень і платежів, що утруднює обмін.

Прихильники монетаристської концепції (М. Фрідмен та інші) фактично розглядають гроші лише зручним засобом товарного обміну й економічного регулювання, визначають їх “тимчасовим вмістилищем купівельної сили”.

Саме представникам сучасної функціональної   концепції грошей належать такі визначення їх, як:

Гроші – все те, що виконує функції грошей;

Гроші – будь-який товар, який функціонує як засіб обігу, розрахункова одиниця і засіб збереження вартості.

Гроші – загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також при сплаті боргів.



загрузка...