Першим і найсуттєвішим рішенням при плануванні буде вибір цілі ворганізації.
І. Визначення місії організації
Основна загальна мета організації – чітко виражена причина її існування – позначається як її місія. Цілі виробляються для здійснення цімісії.
Значення місії
Вироблені на її основі цілі служать в якості критеріїв для всього наступного процесу прийняття управлінських рішень.
Якщо керівники не знають, яка основна мета їх організації, то в них не буде логічної точки відліку для вибору найкращої альтернативи.
Місія деталізує статус фірми і забезпечує направлення і орієнтири для визначення цілей і стратегій на різних організаційних рівнях.
Формування місії організації повинно включати:
Завдання фірми з точки зору її основних послуг, виробів, її основних ринків і основних технологій (якою підприємницькою діяльністю займається фірма).
Зовнішнє середовище по відношенню до фірми, яке визначає
робочі принципи фірми, поведінку.
Культуру організації. Якого типу робочий клімат існує в самій
фірмі? Якого типу людей притягує цей клімат ?
ІІ. Вибір місії
Щоб вибрати відповідну місію, керівництво фірми повинно відповісти на два питання:
Хто наші клієнти ?
Які потреби наших клієнтів ми можемо задовольнити?
Необхідність вибору місії була визначена задовго до розробки теорії систем. Генрі Форд, наприклад, зазначав, що місія компанії “Форд” – надання людям дешевого транспорту, якщо хтось це робить, то прибутки обов’язково прийдуть.
Характеристика цілей
Загальні фірмові цілі формулюються і встановлюються на основі загальної місії організації і цілей, на які орієнтується вище керівництво.
Щоб внести дійсний вклад в успіх організації, цілі повинні мати такі
характеристики:
Цілі повинні бути конкретні і вимірювані: це буде чіткою базою відліку для наступних рішень і оцінки виконаної роботи, керівники середньої ланки будуть мати орієнтир для рішення питань, також буде легше визначити , наскільки добре організація працює в напрямку здійснення своїх цілей.
Орієнтація цілей в часі: потрібно точно визначати не тільки що хоче організація здійснити, а й те, коли повинен бути досягнутий результат.
Цілі можуть бути:
Довготермінові – 5 років;
Середньотермінові – 1-5 років;
Короткотермінові – до 1 року.
Чим ближчий горизонт планування, тим вужчі рамки мети, наприклад: V Довгострокова мета – збільшити продуктивність праці на25%. V Середньотермінова – збільшити продуктивність на 10% за 2 роки.
V Короткотермінові – підвищення кваліфікації, модернізація заводу.
Цілі повинні бути реальними (досяжними): ціль повинна бути така, яку можна досягти, щоб служити підвищенню ефективності організації; встановлення мети, яка перевищує можливості організації, не враховує недостатність ресурсів, може призвести до катастрофічних наслідків.
Цілі повинні підтримувати одна одну, взаємодоповнювати: дії і рішення, необхідні для досягнення однієї мети, не повинні заважати досягненню інших цілей.
Висновок: цілі будуть значущою частиною процесу стратегічного управління тільки в тому випадку, якщо вище керівництво правильно їх сформулює, правильно інституціоналізує, інформує про них структурні підрозділи, підлеглих і стимулюватиме здійснення в рамках всієї організації.