загрузка...
 
Тема 9 Ефективність управління. Ефективність
Повернутись до змісту

Тема 9 Ефективність управління. Ефективність

Ефективність

1) від  лат.  effectivus діяльний, творчий;

2) відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, управлінської діяльності, що визначається як відношення результату до затрат, що зумовили його одержання.

Ефект досягнутий результату його матеріальному, грошовому, соціальному вираженні (додатковий обсяг товарообороту (обсягу продажу, чистого, валового доходу, прибутку), грошового потоку).

Ефективність системи менеджменту – показник, що характеризується співвідношенням витрат на здійснення управлінських функцій і результатів діяльності організації.

Система показників ефективності управління повинна ґрунтуватися на зіставленні досягнутих організацією результатів у їх вартісному еквіваленті з величиною управлінських зусиль. Управлінські зусилля певною мірою можуть бути оцінені у кількісному вираженні через величину витрат на управління (табл). Чим меншими є ці витрати з розрахунку на одиницю продукції, тим ефективнішою вважається система менеджменту організації.

Найуживанішим показником визначення ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління:

де: Еу — ефективність управління;

к

 
Рк — кінцевий результат, отриманий підприємством;

у

 
Ву — витрати на управління.

Цей показник може набувати різного змісту, залежно від того, яка величина виступає у якості загального результату діяльності підприємства — обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції чи сума прибутку.

Витрати на управління1

Таблиця 9.1

Загалом система кількісних показників ефективності може включати показники, наведені у табл.

1Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – С. 392.

Кількісні показники ефективності системи менеджменту організації 1

Таблиця 9.2

1Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – С. 392.

Для оцінювання діяльності працівників апарату управління використовують якісні показники, що характеризують специфіку управлінської праці (табл ).

Якісні показники ефективності системи менеджменту організації1

Таблиця 9.3

1 Стадник В.В., Йохна М.А. Менеджмент: Посібник. – К.: Академвидав, 2003.

Продовження таблиці 9.3

Якість - категорія, що відображає об’єктивну визначеність речей, дій, подій у певній системі зв’язків.

Якість праці ?сукупність специфічних дій, спрямованих на досягнення певної матеріальної мети, які відрізняють один вид конкретної праці від іншої.

Якісну сторону праці характеризують такі показники:

складність;

напруженість;

результативність затрат розумових зусиль.

Якість управління проявляється

в якості керованих процесів економічної діяльності;

у витікаючій із нього якості цієї діяльності;

у кінцевому підсумку, в тому, наскільки економіка:

задовольняє потреби:

людей;

суспільства;

країни;

забезпечує високу якість життя

Принципи оцінки якості управління

комплексність оцінок якості;

поєднання кількісного і якісного аналізу;

суміщення об’єктивних і суб’єктивних оцінок;

суб’єктивний підхід;

об’єктивний підхід;

поєднання внутрішнього і зовнішнього оцінювання якості;

безперервність і етапність здійснення оцінок якості;

безперервність розвитку системи оцінювання

Види оці нювання і оцінок якості управлінської ді яльності:

самооцінювання;

оцінювання з боку керівників;

оцінювання з боку замовників;

колегіальна оцінка;

індивідуальна оцінка з боку експертів, контролерів, ревізорів, аудиторів, фінансистів.

Види, форми надання оцінок якості управлінської  діяльності

За формалізацією оцінок якості:

неформалізовані (евристичні, досвід, інтуїція);

формалізовані (формули, математичні залежності, логічні та інші алгоритми).

За формою вираження оцінок якості методи оцінки діляться на:

якісне судження;

кількісна числова оцінка.

Якісне судження дає відповідь на питання: “Чи знаходиться управлінська праця в зоні допустимої якості, чи відповідає вона сучасним вимогам?

Кількісна оцінка якості управлінської  діяльності

порядкова оцінка, ранжування, рейтингова оцінка;

шкальна оцінка(наперед нормована шкала категорій якості);

бальна оцінка(спеціальні відносні одиниці – бали, кожен з яких визначає міру якості);

коефіцієнтна оцінка (коефіцієнти якості – це ступінь відповідності стандартному чи базовому рівню);

рівнева оцінка (різновид коефіцієнтної);

параметрична оцінка (темпи росту, пропорції, показники економії, рівні задоволення потреб і т.ін.).

Методи порівняльного аналізу якості управління

Метод статистичних порівнянь:

порівняння параметрів (критеріїв) якості роботи, що оцінюється, і її результатів з аналогічними з змістом показниками, які характеризують попередню діяльність.

Метод порівняння запланованих і реальних результатів:

порівняння планових показників з практично досягнутими в результаті виконання прийнятих рішень.

Метод аналізу експериментальних результатів:

порівняння показників функціонування суб’єктів в експериментальних умовах за аналогічними показниками, які мали місце до переходу на експеримент.

Метод порівняння з результатами економіко-математичного моделювання діяльності об’єкта управління

Метод нормативних порівнянь

порівняння показників і параметрів запропонованих проектів;

планів;

програм;

постанов з нормативними значеннями відповідних показників, тобто з нормами витрат ресурсів;

технологічними нормами;

раціональними нормами споживання;

нормативами  оподаткування;

нормами банківського відсотка. Базою цього методу є стандарт.

Метод порівняння з рівнем світових досягнень Метод порівняння з аналогічними роботами

Метод варіантних порівнянь формування бази порівняння на основі розробки декількох варіантів проектів управлінських рішень і порівняння їх між собою.

Комплексні оцінки об’єднання близьких за змістом показників, одиничних оцінок в одну узагальнюючу оцінку, або шляхом оцінювання цілого ряду якісних ознак одним комплексним показником.

Схема процесу оцінки якості роботи по управлінню [21,   c.125]

Ефективність управління

Кінцевий результат управління називають ефектом управління. Ефект управління (Е) складається з трьох частин:

де: Ее – економічний ефект – вид ефекту, що має безпосередньо грошову (вартісну) форму, тобто ефект, який вимірюється в грошових чи натуральних показниках,

Есе – соціально-економічний ефект – має комплексну соціальну і економічну природу, наприклад, зниження рівня травматизму, покращення умов праці; використовуючи спеціальні методи і припущення, можна соціальний ефект перерахувати в економічний;

Ес – соціальний ефект – вид ефекту, який принципово не може бути перерахований в соціально-економічний чи економічний, наприклад, зниження рівня смертності, попередження конфліктів.

Всі складові ефекту мають різноманітний вид вимірників, тому рівність носить умовний характер.

Ефективність управління

Використовують формулу:

де: Е – ефект;

З – затрати;

Е /3 – економічна ефективність;

Ее /З – соціально-економічна ефективність;

Есе /3 – соціальна ефективність.

При управлінні прагнуть до максимального скорочення затрат (витрат) і до максимального підвищення всіх видів ефектів.

Вираз для оцінки ефективності можна записати таким чином:

де: Зм – затрати матеріальних ресурсів;

Зтр – затрати трудових ресурсів; Зф – затрати фінансових ресурсів. Рівність теж умовна.



загрузка...