загрузка...
 
РОЗДІЛ 7. Грошовий потік
Повернутись до змісту

РОЗДІЛ 7. Грошовий потік

Поняття "грошовий потік" (cash flow) у проектному аналізі не означає "готівка", а швидше його можна перекласти як "рух коштів". Адже гроші можуть мати як готівкову, так і безготівкову форму, вільно переходячи з однієї форми в іншу. Грошовим потоком ми називаємо грошові надходження та витрати.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. У фінансовому менеджменті управління грошовим потоком є одним з найважливіших завдань. Натомість, у проектному аналізі методи аналізу та прогнозування грошових потоків використовуються при обґрунтуванні ефективності проекту та розрахунках забезпечення проекту коштами.

Грошовий потік (ў) це різниця між грошовими надходженнями та витратами.

Грошовий потік це залежність від часу різниці між грошовими надходженнями та витратами, що визначається для всього розрахункового періоду.

Значення грошового потоку характеризується:

-              припливом, що дорівнює розміру грошових надходжень (чи результатів у грошовому виразі);

-              відтоком, що дорівнює витратам (платежам);

-              сальдо (активним балансом, ефектом), що добрівнює різниці між припливом та відтоком.

Зазвичай, грошовий потік складається з часткових потоків від оремих видів діяльності:

1.            Грошовий потік від інвестиційної діяльності у цей потік включаються зміни обігового капіталу. В якості відтоку включається перш за все розподілені по всьому розрахунковому періоду витрати із створення та введення в експлуатацію нових основних засобів і ліквідації, заміщенню чи відшкодуванню вибуваючих існуючих основних засобів та некапіталізовані витрати, а в якості припливу доходи від реалізації вибуваючих активів.

2.            Грошовий потік від операційної діяльності у цьому потоці враховуються всі види доходів і витрат, що пов'язані з виробництвом продукції,та податки, що сплачуються з вказаних доходів. Припливами при цьому є доходи від реалізації продукції та інші доходи, відтоками витрати на виробництво та збут продукції, які зазвичай складаються з виробничих витрат та податків.

3.            Грошовий потік від фінансової діяльності до цих потоків відносяться операції з коштами, зовнішніми по відношенню до проекту, тобто такі, що поступають не за рахунок здійснення проекту, та складаються з власного капіталу, та залучених коштів. Припливами є вкладення власного капіталу та залучених коштів, відтоками витрати на повернення та обслуговування позик, та випущених підприємством боргових цінних паперів, та за потреби на виплату дивідендів по акціях підприємства.

У проектному аналізі важливо зробити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті при розрахунках критеріїв та показників ефективності проекту. Релевантними грошовими потоками називаються визначені грошові потоки, які розглядаються у проектному аналізі доцільності інвестицій та оцінки їх ефективності.

"Грошовим" критерієм оцінки доцільності проекту виступають додаткові грошові потоки, які утворюються в результаті здійснення проекту.

Додаткові грошові потоки це грошові потоки, що є виразом додаткових вигід і витрат проекту та стосуються, переважним чином, інвестиційного проекту. Тобто, якщо проект впроваджується на базі існуючого підприємства, і фірма має фіксовані на певну дату основні та оборотні засоби і намагається досягти певної мети, для достовірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати та забезпеченість коштами необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не мають відношення до проекту. Тому у розрахунках і необхідно використовувати лише додаткові грошові потоки.

Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні їхнім доходам, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку:

Грошовий потік = Чистий дохід + Неявні надходження.

Чистий дохід, як правило, розраховується згідно з бухгалтерськими правилами й визначається як різниця між доходами та витратами. Головна складова неявних надходжень це амортизаційні відрахування.

Крім того, існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку.

1.            Традиційний грошовий потік це сума чистого доходу та нарахованої  амортизації.

2.            Чистий потік це загальні зміни у залишках грошових коштів підприємства за певний період.

3.            Операційний грошовий потік це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності підприємства.

4.            Фінансовий потік це надходження та витрати грошових коштів, пов'язані зі змінами власного та позикового довгострокового капіталу.

Фінансовий потік включає надходження та витрати, пов'язані з довгостроковою інвестиційною та фінансовою діяльністю, що призводить до змін у власному та позиковому капіталі. Він розраховується як різниця між надходженнями від реінвестицій (інвестиційна діяльність)продажу акцій та довгострокових боргових цінних паперів на первинному ринкудовгострокових грошових позик (фінансова діяльність) та витратами на купівлю основних фондів та нематеріальних активівкупівлю довгострокових фінансових інструментів на вторинному ринку (інвестиційна діяльність)повернення довгострокових позиккупівлю довгострокових фінансових інструментів на первинному ринку (фінансова діяльність). Фінансовий потік повинен мати позитивне значення і у відсотковому виразі.

5.            Загальний грошовий потік це фактичні чисті грошові кошти, що надходять на підприємство чи витрачаються ним протягом певного періоду.

Обчислення загального грошового потоку проводять за формулою:

 

де: CF грошові надходження,

CF грошові витрати.

6. Кумулятивний грошовий потік це чистий грошовий потік протягом тривалого циклу.

Всі ці підходи можуть бути використані у проектному аналізі, але базовою моделлю є визначення загального грошового потоку. Поняття грошового потоку як загального руху коштів протягом певного періоду, тобто циклу реалізації проекту, найбільш прийнятне у проектному аналізі. Загальний грошовий потік розраховується за допомогою показника кешфло.

Грошові потоки характеризуються потоками готівки й відображаються у таблиці грошових потоків у такому вигляді  (табл. 7.1.):

Розрахунок дисконтованого грошового потоку

Таблиця 7.1.

 

Слід зазначити, якщо всі грошові потоки є релевантними, то вони можуть розглядатися з точки зору застосування критеріїв ефективності проекту. Якщо у проекті є додаткові грошові потоки, то активи та пасиви не виступають показниками бухгалтерського балансу, адже підприємство одночасно здійснює поточну діяльність та інші проекти, а стосуються одного, даного проекту.

Додаткові вигоди та витрати від реалізації проекту наведені у таблиці 7.2.

Слід пам'ятати, що у випадку, коли проект реалізується паралельно до поточної діяльності підприємства, його треба розглядати окремо від іншої діяльності підприємства. При цьому розглядаються грошові потоки, що стосуються даного проекту.

Амортизація має значний вплив на величину грошового потоку. Вона є значною  статтею  грошового  потоку  з  таких  причин:

1.            Амортизація, як правило, є найбільшою за вартістю статтею витрат у бюджеті (фінансування по проекту).

2.            Амортизація знижує податкові зобов'язання.

3.            Амортизація це не грошові витрати, тобто ніякі гроші не залишають підприємство, вони залишаються у ньому, і воно може використовувати ці гроші.

Існує два варіанти врахування амортизації:

-              рівномірне нарахування амортизації;

-              прискорена форма нарахування амортизації.

Таблиця 7.2.

 

Це дає фірмі можливість знизити оподаткування доходу і, як наслідок, суму своєї заборгованості. Податкова сума дозволяє збільшити чисті доходи фірми.

У зарубіжній практиці існує ще один метод нарахування амортизації метод врахування цілих значень років служби. Згідно з цим методом припускається, що обладнання використовується інтенсивніше або за перші роки служби, або за останні.

Як уже було сказано, грошові потоки можуть бути надходженнями або витратами, тому існують такі поняття, як грошовий приплив та відтік.

Грошовий приплив це надходження грошових коштів.

Грошовий відтік це витрати грошових коштів (виплати). Грошовий відтік може бути нерівномірним або рівномірним у часі.

1.            Поняття "витрати коштів" вживається, якщо відтоки коштів у часі нерівномірні.

2.            Поняття"виплати"-якщовонирівномірніупевніперіодичасу. Відслідковування руху грошових коштів дозволяє з'ясувати, як сфор-

мовані активи та пасиви фірми. Нагадаємо, що активи це ресурси фірми, що враховані як її власність, або підтвердження боргових зобов'язань. Пасиви це джерела ресурсів фірми, що враховані як її власні та залучені фонди, а також боргові зобов'язання. Формування активів та пасивів відбувається згідно методів та прийомів бухгалтерського обліку. Крім того, згідно балансу підприємства (форми №1), з числа активів і пасивів розрізняють:

1.            Активи:

-              основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи;

-              запаси і витрати;

-              грошові розрахунки та інші активи.

2.            Пасиви:

-              джерела власних та прирівняних до них коштів;

-              довгострокові пасиви;

-              розрахунки та інші короткострокові пасиви.

Для цілей проектного аналізу, в тому числі і для прогнозування грошових потоків, слід використовувати наступну класифікацію (табл. 7.3.):

Таблиця 7.3.

 

Використання грошових коштів включають:

-              збільшення будь-якого виду активів (за винятком грошових коштів, а також основних засобів та інших необоротних матеріальних активів);

-              загальне збільшення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів у зв'язку з їх купівлею;

-              зменшення будь-якого виду кредиторської заборгованості;

-              купівлю корпоративних прав;

-              виплату доходів з володіння корпоративними правами. Операційна та фінансова діяльність фірми не завжди повністю матеріа-

лізується в активах та пасивах, тому загальна класифікація припливів і відтоків буде така.

Припливи поділяються на грошові надходження від наступних видів діяльності (табл. 7.4.):

Таблиця 7.4.

 

Відтоки поділяються на витрати з наступних видів діяльності (табл.7.5.):

Таблиця 7.5.

 

Продовження таблиці 7.5.

 

Зазвичай, показники потоків наводяться без урахування зміни вартості грошей у часі. У проектному аналізі даний фактор обов'язково враховується, а грошові потоки дисконтуються (розділ 6.3.).

Дисконтуванням грошових потоків також називається приведення їхніх різночасових значень до їх цінності на визначений момент часу, який називається часом приведення і позначається, як t . Дисконтування застосовується до грошових потоків, що виражаються у поточних чи дефлированих цінах та в єдиній валюті.

Слід відзначити, що момент приведення може не співпадати з базовим моментом.

Основним економічним нормативом, який використовується при дисконтуванні є норма дисконта Е, яка виражається у долях одиниць чи процентах у рік.

Для урахування зміни вартості грошей у часі значення показників грошових потоків множиться на коефіцієнт дисконтування, який розраховується, як:

 

де: Е ставка дисконта;t рік.

Чистим доходом (ЧД) називається накопичений ефект (сальдо грошового потоку) за розрахунковий період:

 

Чистий дисконтований дохід (ЧДД) є накопиченим дисконтованим ефектом (дисконтоване накопичене сальдо) за розрахунковий період:

 

Чистий дохід і чистий дисконтований дохід характеризує підвищення сумарних грошових надходжень над сумарними витратами для даного проекту відповідно без та з урахуванням нерівноцінності ефектів, які відносяться до різних моментів часу.

Різниця між чистим доходом і чистим дисконтованим доходом називають дисконтом проекту.

Для визнання проекту ефективним з точки зору інвестора необхідно, щоб чистий дисконтований дохід був позитивним (додатнім), а при порівнянні альтернативних проектів перевагу необхідно віддіти проекту з більшим показником чистого дисконтованого доходу (за дотримання умови його додатності).

Внутрішня норма доходності (ВНД) таке додатнє число Е, при якому чистий дисконтований дохід проекту пертворюється на 0, а в усіх інших випадках:

-              при більших значеннях Е чистий дисконтований дохід проекту від'ємний;

-              у менших значеннях Е додатній.

Якщо не виконана хоча б одна з цих умов, вважається, що внутрішньої норми доходності не існує.

Показник внутрішньої норми доходності додатній у разі, якщо:

-              при нормі дисконту Е чистий дисконтований дохід проекту дорівнює 0;

-              це число єдине.

Для оцінки ефективності проекту значення внутрішньої норми доходності необхідно співставляти з нормою дисконту. Інвестиційні проекти, у яких:

-              внутрішня норма доходності більше Е, мають додатній ЧДД і тому ефективні;

-              внутрішня норма доходності менше Е, мають від'ємний ЧДД і тому неефективні.

Внутрішня норма доходності може бути використана для:

-              економічної оцінки проектних рішень, якщо відомі прийнятні значення ВНД;

-              оцінка ступеня стійкості проекту за різницею ВНД Е;

-              встановлення учасниками проекту норми дисконту Е за даними ВНД

альтернативних напрямків вкладень ними власних коштів.

Як для дисконтованих, так і для недисконтованих грошових потоків розраховуються індекси доходності, які характеризують відносну "віддачу" проекту на вкладені у нього кошти. При оцінці ефективності часто використовують наступні індекси:

1.            індекс доходності витрат відношення суми грошових припливів (накопичених надходжень) до суми грошових відтоків (накопиченим платежам);

2.            індекс доходності дисконтованих витрат відношення суми дисконтованих грошових припливів до суми дисконтованих грошових відтоків;

3.            індекс доходності інвестицій (ІД) відношення суми елементів грошового потоку від операційної діяльності до абсолютної величини суми елементів грошового потоку від інвестиційної діяльності, він дорівнює збільшеному на одиницю відношенню чистого доходу до накопиченого обсягу інвестицій;

4.            індекс доходності дисконтованих інвестицій (ІДД) відношення суми дисконтованих елементів грошового потоку від операційної діяльності до абсолютної величини дисконтованої суми елементів грошового потоку від інвестиційної діяльності, він дорівнює збільшеному на одиницю відношенню чистого дисконтованого доходу до накопиченого дисконтованого обсягу інвестицій.

При розрахунку ІД та ІДД можуть враховуватись або всі капіталовкладення за розрахунковий період, включаючи вкладення в заміщення вибуваючих основних фондів, або лише першопочаткові капіталовкладення, які здійснюються до введення підприємства в експлуатацію.

Індекси доходності витрат і інвестицій перевищують 1, якщо для цього потоку ЧДД додатній.

Індекси доходності дисконтованих витрат і інвестицій перевищують 1, якщо для цього потоку ЧДД додатній.

Головний вплив на показники ефективності проекту спричиняє неоднорідність інфляції по видах продукції та ресурсів і відмінність темпів інфляції від зміни курсу іноземної валюти.

У проектному аналізі інфляція розглядається як підвищення загального рівня цін в економіці або цін на певний вид ресурсів. При встановленні значень показників ефективності проектів, в частині врахування інфляції, слід враховувати наступне:

1.            Якщо очікується, що вартість усіх витрат і вигід зростатиме відповідно до темпів інфляції (індексу роздрібних цін), тоді можна або не враховувати інфляцію зовсім і застосовувати реальну ставку доходу до грошових надходжень, що оцінюються в поточних цінах, або враховувати інфляцію таким чином:

-              використовувати ставку доходу на капітал як облікову ставку;

-              приводити грошові потоки до такої грошової оцінки, яка враховує індекс інфляції.

2.            Якщо очікується, що вартість витрат і вигід зростатиме різними темпами, необхідно застосовувати ставку доходу на капітал до грошових потоків, які мають бути скориговані на інфляційну зміну цін.

Залежність між реальною та грошовою ставкою доходу визначається формулою  Фішера:

де: rr необхідна реальна ставка доходу на капітал;

rрі темп інфляції, що звичайно вимірюється індексом ринкових цін;

mr необхідна номінальна ставка доходу на капітал.

Слід зазначити, що навіть однорідна інфляція справляє певний вплив на показники проекту. Це відбувається за рахунок:

1.            Зміни впливу запасів і заборгованостей (збільшення запасів матеріалів і кредиторської заборгованості стає більш вигідним, а запасів готової продукції та дебіторської заборгованості менш вигідним, ніж без інфляції);

2.            Завищення податків через відставання амортизаційних відрахувань від тих, які повинні відповідати підвищенню цін на основні засоби;

3.            Зміни умов надання позик і кредитів.

Інфляція впливає на показники проекту як у грошовому, так і в натуральному виразі. Можлива зміна плану реалізації проекту (планованих величин запасів і заборгованостей, позикових коштів, обсягу виробництва і продажів). Тому перехід до розрахунків у твердій валюті або навіть до натуральних показників не звільняє від необхідності врахування інфляції. Для максимального врахування впливу інфляції, розрахунок комерційної ефективності проектів слід проводити як у постійних і/або світових цінах, так і в прогнозних цінах, які повинні відображати умови здійснення проекту. Для досягнення цієї мети необхідно враховувати динаміку:

-              зміни відношення курсів внутрішньої та іноземної валют;

-              загального рівня цін;

-              цін на виробничу продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках;

-              цін на використовувані ресурси;

-              кожного виду прямих витрат;

-              рівня заробітної плати;

-              загальних та адміністративних витрат;

-              вартості основних засобів;

-              витрат на організацію збуту;

-              банківського процента.

Аналіз впливу інфляції може бути здійснений для двох варіантів:

1.            Темп інфляції різний за окремими складовими витрат і доходів.

У рамках даного підходу, який більше відповідає реальній ситуації, особливо в країнах з нестабільною економікою, метод чистої теперішньої вартості використовується в своїй стандартній формі, але всі складові витрат і доходів, а також показники дисконту коригуються у відповідності з очікуваним темпом інфляції по роках.

2.            Темп інфляції однаковий за окремими складовими витрат і доходів. У рамках такого підходу вплив інфляції носить своєрідний характер: інфляція впливає на числа (проміжні значення), отримані з розрахунків,

але не впливає на кінцевий результат і висновок відносно долі проекту.

Розглянемо це явище на конкретному прикладі.

Приклад. Компанія планує придбати нове устаткування за ціною 36000 грн., яке забезпечує 20000 грн. економії витрат (у вигляді вхідного грошового потоку) на рік протягом трьох найближчих років. За цей період обладнання підлягає повному зносу. Вартість капіталу компанії складає 16% та очікується інфляція з темпом 10% на рік.

Рішення без врахування інфляції

Рішення з врахуванням інфляції Спершу необхідно скоригувати значення вартості капіталу з урахуванням інфляції. Це робиться наступним чином:

 

Розрахунок дисконтованого грошового потоку від проекту

 

Як бачимо, відповіді двох рішень співпадають. Результати вийшли однаковими, тому що ми скоригували на інфляцію як вхідний потік грошей, так і показник віддачі. З цієї причини більша частина фірм західних країн не враховує інфляцію під час розрахунку. Проте нам інфляцію в обов'язковому порядку необхідно враховувати.



загрузка...