загрузка...
 
РОЗДІЛ 9. Динамічний аналіз беззбитковості проекту Точка беззбитковості
Повернутись до змісту

РОЗДІЛ 9. Динамічний аналіз беззбитковості проекту Точка беззбитковості

Динамічний аналіз беззбитковості проекту на піставі розрахунку точки беззбитковості, в тому числі аналізу структури витрат та доходів проекту, та критеріїв ефективності проектів: чистої теперішньої вартості, внутрішньої норми рентабельності, коефіцієнта вигід та витрат, індексу прибутковості, строку окупності проекту.

Точка беззбитковості це обсяг реалізації, при якому доходи підприємства дорівнюють його витратам.

Проведення аналізу беззбитковості має за мету визначення обсягу продукції, для якого обсяг виручки від продажів дорівнює витратам. Коли обсяг продажів нижчий цієї точки, фірма зазнає збитків, а в точці, де виручка дорівнює витратам, фірма веде бізнес беззбитково.

Обсяг продажів у точці беззбитковості являє собою вартість беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції в цьому разі є беззбитковою ціною продажів. Якщо виробнича програма включає різноманітні продукти, то для будь-якого беззбиткового обсягу продажів існуватимуть різні варіанти цін на вироби, але не буде єдиної беззбиткової ціни.

Аналіз беззбитковості передбачає такі допущення:

-              не враховуються зміни виробничих запасів з періоду в період (обсяг виробництва дорівнює обсягові продажів);

-              постійні операційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;

-              змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва, а отже, загальний обсяг витрат також змінюється пропорційно обсягу виробництва;

-              ціна продукту вважається постійною величиною протягом циклу проекту;

-              частка продажу продукту в обсязі виручки не змінюється;

-              незмінні витрати вважаються постійними.

Для визначення точки беззбитковості проекту враховують вплив витрат по проекту.

В загальному визначенні всі витрати за проектом поділяються на інвестиційні та поточні.

До інвестиційних належать витрати на інвестиції до основного капіталу (придбання землі, будівництво приміщень та споруд, купівля або оренда технології та обладнання), передвиробничі витрати та потреби в обіговому капіталі.

Поточні витрати це витрати на випуск продукції, що містять витрати на придбання сировини, основних та допоміжних матеріалів, оплату праці, загальнозаводські та накладні витрати. Поточні витрати проекту належать до валових витрат, що враховуються як при розрахунку податку на прибуток підприємств, так і при проектуванні грошових потоків.

Поточні витрати поділяють на:

-              прямі та непрямі залежно від можливості віднесення витрат безпосередньо на одиницю продукції;

-              змінні та постійні залежно від зміни витрат пропорційно обсягу виробництва.

Непрямі витрати у значно меншому ступені пов'язані з обсягом виробництва, тому їх часто називають умовно-постійними. До таких витрат належать, приміром, витрати на освітлення цехів або на утримання канцелярії.

Непрямі витрати діляться на два підвиди:

-              експлуатаційні до них відносяться витрати на експлуатацію обладнання, паливо й енергію, на допоміжний персонал тощо. Ця номенклатура витрат приблизно відповідає номенклатурі загальноцехових витрат.

-              адміністративно-збутові до них належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, на рекламу тощо. Тобто, це приблизно ті витрати, які раніше називалися загальнозаводськими.

Непрямі витрати можна поділити за ознакою переносу вартості в часі на продукцію на:

-              амортизацію (основних засобів і нематеріальних активів);

-              операційні витрати.

Амортизація означає, що зроблені раніше витрати списуються у поточному періоді на валові витрати, а операційні витрати здійснено саме в поточному періоді.

Існує також поняття "загальні витрати". Вони включають операційні витрати мінус витрати на виплату процентів по кредитах, оскільки проценти за кредит за своїм змістом є специфічним видом витрат, пов'язаним з фінансовою діяльністю підприємства.

За видами виробничих факторів поточні витрати прийнято ділити на чотири групи:

-              матеріальні витрати;

-              витрати на персонал;

-              калькуляційні витрати;

-              оплата послуг сторонніх організацій. До матеріальних належать витрати на:

-              основні й допоміжні матеріали;

-              паливо та енергію;

-              куповані напівфабрикати й комплектуючі вироби.

Витрати на персонал включають:

-              почасову й відрядну заробітну плату;

-              надбавки й доплати (понаднормові, за шкідливість тощо);

-              відрахування на соціальне страхування та до пенсійного фонду;

-              оплату відпусток, матеріальної допомоги, днів оплачуваної відсутності на роботі тощо;

-              інші витрати (вихідні допомоги, підйомні тощо).

До групи калькуляційних витрат входять:

-              амортизаційні відрахування;

-              витрати на виплату процентів по боргових зобов'язаннях;

-              витрати на страхування;

-              лізингові витрати.

Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", до валових витрат відносяться суми будь-яких витрат виробництва й обороту в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які набуваються (виготовляються) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Таким чином, з погляду оподаткування поточні витрати проекту відносяться до валових витрат. У ході аналізу проекту при розрахунках поточних витрат окремо плануються поточні грошові витрати та поточні витрати в матеріальній і нематеріальній формі.

Для планування поточних витрат використовують наступну структуру (табл. 9.1.1.).

Таблиця 9.1.1.

 

Продовження таблиці 9.1.1.

 

Ця таблиця використовується як для розрахунку поточних витрат у цілому, так і для грошових витрат.

Поточні витрати необхідно спланувати в часі й за видами потоків (грошовий, матеріальний, нематеріальний).

Прямі витрати доцільно розраховувати окремо на одиницю продукції, потім на всю реалізовану продукцію, а непрямі витрати розрахувати відразу на реалізовану продукцію.

Аналіз структури поточних витрат дає змогу встановити можливі невідповідності й незбалансованість структури витрат. У разі сумнівних оцінок може виникнути потреба перевірити прогнозні оцінки витрат за допомогою інших джерел інформації. Розрахунок поточних витрат виконується на кожній фазі проекту, їх обсяг постійно уточнюється, тобто використовується принцип ітераційної моделі витрат.

Співвідношення між статтями поточних витрат може бути різним і визначається технічною й технологічною політикою, обраною при підготовці проекту. Зміна структури поточних витрат може істотно вплинути на величину прибутку. Інвестування в основні засоби супроводжується збільшенням умовно-постійних та відносним зменшенням умовнозмінних витрат. Однак ця залежність має нелінійний характер, тому знайти її оптимальне поєднання нелегко. Цей взаємозв'язок характеризується категорією виробничого важеля. Його рівень тим вищий, чим вища частка умовно-постійних витрат.

Виробничий важіль показує потенційну можливість впливати на валовий прибуток шляхом зміни структури поточних (валових) витрат та обсягу виробництва (продажів).

Ефект виробничого важеля означає, що при збільшенні обсягів виробництва та реалізації питомі постійні витрати зменшуються, а прибуток фірми зростає.

Рівнем беззбитковості називається відношення беззбиткового рівня продажів (виробництва) до проектного. Під беззбитковим розуміється такий обсяг продажів, при якому чистий прибуток дорівнює нулю. При визначенні цього показника приймається, що:

-              обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів;

-              обсяг виручки змінюється пропорційно обсягу продажів;

-              доходи від позареалізаційної діяльності і витрати від цієї діяльності не залежать від обсягів продажів;

-              повні поточні витрати виробництва можуть бути поділені на умовно-постійні (що не змінюються при зміні обсягу виробництва) та умовно-змінні, що змінюються прямо пропорційно обсягам виробництва.

Аналіз беззбитковості зображується за допомогою графіка.

 

Рис. 9.1. Точка беззбитковості

Точка беззбитковості (ВЕР) для одного виду продукції (фізичний обсяг) розраховується за формулою:

 

де: FC постійні витрати;

Р ціна одиниці продукції;

АVС середні змінні витрати.

Проект вважається стійким, якщо в розрахунках по проекту в цілому рівень беззбитковості не перевищує 0,6 0,7 після освоєння проектних потужностей.

Наближеність рівня беззбитковості до 1 (100%) свідчить про недостатню стійкість проекту до коливань попиту на продукцію на даному кроці (у даний рік).

Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати відносять до коефіцієнта маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального доходу це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.

Маржинальний дохід на одиницю продукції це різниця між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами.

 

Приклад. Фірма виробляє один вид продукції, яку реалізує за ціною 100 грн. за одиницю. Змінні витрати на одиницю 40 грн., загальні постійні витрати 4800 грн. Потрібно визначити точку беззбитковості у грошовому та натуральному показниках.

1. Маржинальний дохід на одиницю 100 40 = 60 (грн.). Точка беззбитковості у натуральних одиницях:

4800 : 60 = 800 одиниць продукції.

Коефіцієнт маржинального доходу 60 : 100 = 0,6.

Точка беззбитковості у грошових одиницях: 4800 : 0,6 = 2880 грн.

Для визначення впливу на прибуток зниження обсягу реалізації продукції можна використати запас міцності.

Запас міцності це величина, на яку фактичний обсяг реалізації перевищує критичний обсяг реалізації.

Запас міцності = Обсяг реалізації Точка беззбитковості.

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків. Якщо у попередньому прикладі фірма досягне 10000 гривень, то її запас міцності становитиме: 10000

-              2880 = 7120 грн., або 7120 : 100 = 712 одиниць продукції. Це означає, що компанія може знижувати обсяг реалізації в межах 712 одиниць або 10000 гривень без ризику мати збитки.



загрузка...