загрузка...
 
14.3. Фінансовий план
Повернутись до змісту

14.3. Фінансовий план

Фінансовий план є найважливішою складовою частиною проекту. Фінансовий план узагальнює результати попередніх розділів проекту в рамках проектного аналізу. Цей розділ надає можливість проаналізувати та оцінити потенціал проекту щодо забезпечення надходження готівки в обсязі, достатньому для обслуговування боргу, а також визначити період окупності проекту.

Основні показники фінансового плану: обсяг виробництва і продажів, виручка від реалізації, прибуток, чистий оборотний капітал, собівартість і деякі інші. Він формується на підставі:

1)            звіту про прибуток;

2)            звіту про рух коштів;

3)            балансового плану;

4)            точки беззбитковості.

Фінансовий план складається на ту кількість років, протягом яких буде реалізовуватись проект, наприклад, на 3-5 років, і включає: балансовий звіт, звіт про прибуток, звіт про рух коштів, а також групу показників, що характеризують платоспроможність і ліквідність, управління активами, співвідношення позикових і власних коштів. При складанні фінансового плану аналізується стан потоку реальних грошей, стійкість підприємства, джерела і використання коштів. На закінчення визначається точка беззбитковості, про яку йшлося у главі 1.

Першим документом у рамках фінансового плану є прогноз активів і пасивів підприємства у формі балансового звіту. Балансовий звіт характеризує фінансову ситуацію підприємства на конкретний момент. Він відображає активи (напрямок витрат коштів) і пасиви (джерела залучення коштів).

Звіт про прибуток складається принаймні на перші три роки, причому дані за перший рік повинні бути представлені в місячній розбивці. Він включає дані про балансовий прибуток, чистий прибуток, нерозподілений прибуток, прибуток від операцій. Джерелом даних для звіту служить план маркетингу, опитування споживачів, опитування торгових працівників, консультації з експертами, аналіз тимчасових рядів.

Підприємець повинен знати, коли буде отриманий перший прибуток. Для цього робиться прогноз точки беззбитковості, що дає відповідь на питання, скільки одиниць продукції чи послуг необхідно буде продати, щоб доходи підприємства збігалися з його витратами, тобто щоб підприємство окупилося. Така інформація дозволяє оцінити, скільки грошей буде потрібно, щоб підтримати підприємство.

Прогноз потоку реальних грошей входить у фінансовий план у формі звіту про рух коштів. Такий прогноз складається на строк три роки, із місячною розбивкою даних по першому року. Різні виплати і грошові надходження нерівномірні в часіневрахування цих фактів у бізнес-плані призводить до упущеної вигоди ("зайві" гроші можна покласти на банківський рахунок) і навіть до банкрутства. Звіт про рух коштів, як і звіт про прибуток, будується на визначених припущеннях, що представлялися реалістичними на момент складання плану, але згодом можуть і не підтвердитися. У цьому випадку в плани необхідно внести відповідні корективи. Усі припущення і допущення повинні бути чітко сформульовані в тексті проекту, щоб потенційний інвестор зміг зрозуміти, як була отримана та чи інша цифра.

Фінансова інформація необхідна для всебічної оцінки фінансових аспектів діяльності підприємства. На підставі цієї інформації потенційні інвестори будуть судити про рентабельність проекту, про те, скільки грошей буде потрібно вкласти в підприємство, щоб поставити його на ноги і покрити поточні витрати початкового етапу, і про те, яким чином можна дістати необхідні кошти (випуск акцій, позики й ін.).

Однією із самих складних задач при формуванні проекту є проведення аналізу цін на товари конкурентів. Справа в тому, що в реально функціонуючій ринковій економіці інформація про ціни найчастіше є комерційною таємницею виробника. Публікуються лише ціни пропозиції, але ці ціни значно відрізняються від цін реальних постачань через використання різноманітних знижок.

При формуванні цін на продукцію (робіт чи послуг) необхідно враховувати різні міри державного лімітування чи регулювання рівнів цін і їхні динаміки.

Оптимальним є варіант, коли проект розробляють, складає фахівці підприємства із залученням професійних консультантів. Консультанти допомагають "побачити" проект, правильно розставити акценти, оцінити ефективність проекту і додати "товарний вигляд". Особливо важлива роль професійних консультантів при підготовці розділів аналізу ринку, плану маркетингу, аналізу ризиків і фінансового плану.

Фінансовий план включає:

1. Аналіз поточного фінансового стану.

Наводяться дані за останні 1-2 роки про рівень рентабельності, дебіторську та кредиторську заборгованість на підприємстві (структурному підрозділі), що здійснюватиме проект.

2.            Припущення до фінансових розрахунків.

2.1.         Вказати, в яких грошових одиницях проводяться розрахунки.

2.2.         Навести курс гривні до валют, в яких виражено вартість імпортних складових інвестиційних та експлуатаційних витрат.

Взагалі, бажано, щоб весь проект складався у валюті однієї країни.

2.3.         Надати наступні дані та їх динаміку протягом періоду, що планується:

-              ціна на товари (послуги), включаючи знижки та комісії;

-              ціни на ресурси (промислову електроенергію, матеріали, паливо, запасні частини, тощо);

-              відсоток витрат (р), що спрямовуються на загальновиробничі та загальногосподарські потреби;

-              розподіл доходів між учасниками технологічного процесу (у випадку існування механізму взаєморозрахунків);

-              рівень дебіторської заборгованості:

-              за надані товари (послуги) надається в разі до середньомісячних доходів від наданих товарів (послуг), в тому числі ПДВ;

-              по розрахунках з постачальниками (аванси постачальникам у вигляді вартості споживання матеріалів, запчастин, палива, електроенергії тощо)

-              приймаються в разі у розрахунку до середньомісячних обсягів споживання (ремарка: розглядаються у випадку існування практики здійснення передплати за певними статтями витрат);

-              ПДВ, що сплачено за устаткування, прилади та будівельно-монтажні роботи та підлягає відшкодуванню за рахунок ПДВ, сплаченого з доходу по проекту;

-              рівень кредиторської заборгованості:

-              передплата споживачів (аванси встановлюються в разі до до середньомісячних доходів від наданих товарів (послуг);

-              по розрахунках із постачальниками (вартість отриманих (списаних), але не оплачених матеріалів, запчастин, палива, електроенергії тощо) розраховується в разі до середньомісячних витрат за відповідними статтями (ремарка: розглядаються у випадку існування практики оплати по факту після отримання товарів та послуг або в кінці кожного місяця, тощо за певними статтями витрат);

-              заробітна плата та нарахування (нормальна заборгованість становить близько 0,5 разі від середньомісячного обсягу витрат на оплату праці та відрахування у фонди).

2.4.         У відповідності до українського податкового законодавства:

-              навести норми амортизації, механізм нарахування та використання амортизаційних відрахувань (для 1-ї групи 5 %, 2-ї групи 25 %, 3-ї групи 15 %);

-              вказати норму оподаткування прибутку (30 %), а також норми нарахувань на заробітну плату (пенсійний фонд 32 %фонди: соціального страхування від безробіття 2,1 %, на випадок хвороби 2,9 %, від нещасного випадку на виробництві відсоток встановлюється в залежності від виду діяльності).

2.5.         Вказати умови залучення кредитів та позик:

-              термін користування;

-              відстрочка по платежах;

-              періодичність здійснення платежів.

2.6.         Навести структуру розподілу чистого прибутку на виробничі, соціальні та інші потреби.

3. Прогноз фінансового стану на кілька років відображається у наступних таблицях:

1.            План здійснення платежів по боргових зобов'язаннях: по кредитах (позиках).

Окремо по кожному кредиту (позиці), що передбачається залучити до проекту, складається таблиця розрахунку платежів (погашення основної суми та виплата відсотків). При складанні таблиці слід зважати на періодичність погашення боргу та виплати відсотків. Наприклад, якщо виплата відсотків та основної суми боргу має здійснюватись раз на квартал, таблиця для розрахунку складається поквартально.

План здійснення платежів по боргових зобов'язаннях виглядає наступним чином (таблиця 14.3.1):

Таблиця 14.3.1.

 

*Кількість років відповідає терміну тривалості проекту (у даному випадку наведений приклад проекту, тривалість якого становить 5 років).

Важливі ремарки:

Розрахунок у таблиці 14.3.1. проводиться наступним чином:

1.            В п. 1 вказується сума отриманого кредиту у відповідному періоді;

2.            В п. 2 сума кредиту розбивається на частини, якими вона має повертатись. Кількість платежів визначається в залежності від періодичності виплат по кредиту, строку користування кредитом та тривалості відстрочки по платежам.

3.            Залишок кредиту на кінець періоду (п. 3) дорівнює різниці між попереднім залишком та сумою повернення кредиту за період.

4.            Відсотки по кредиту (п. 4) за період нараховуються на суму залишку кредиту на кінець попереднього періоду.

Аналогічно проводиться розрахунок по кожному розділу таблиці.

1.   План амортизації основних засобів та нематеріальних активів. Розрахунок дозволяє визначити щорічний розмір амортизаційних відра-

хувань, що є фактично сумами відновлення вартості інвестиційних витрат.

Амортизаційні відрахування в складі валових витрат зменшують балансовий прибуток, що підлягає оподаткуванню.

Зважаючи на те, що амортизаційні відрахування (або значна їх частина) залишаються у власності підприємства, вони в подальшому враховуються як фактор скорочення терміну окупності проекту.

У зв'язку з встановленою законодавством періодичністю нарахування амортизації, розрахунок амортизаційних відрахувань проводиться поквартально з розбивкою по місяцях із визначенням щорічної суми відрахувань на протязі періоду здійснення проекту.

Вартість основних засобів розбивається на групи відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно до П(С)БО 7 і Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Так, річні норми амортизації становлять:

5 % для 1-ї групи (будівлі і споруди, земельні ділянки, капітальні витрати на покращення земель);

25 % для 2-ї групи (машини й обладнання, транспортні засоби, інструменти, засоби, інвентар);

15 % для 3-ї групи (інші основні засоби).

План амортизації основних засобів та нематеріальних активів наведений у таблиці 14.3.2.

Таблиця 14.3.2.

 

Норма амортизації для нематеріальних активів встановлюється самим підприємством (видається відповідний наказ) у залежності від терміну їх корисного використання. Як правило, цей термін не перевищує 8 років, і відповідно річна норма амортизації становить 12,5 %.

Механізм нарахування та використання амортизаційних відрахувань:

амортизації розрахунок амортизаційних відрахувань проводиться поквартально з розбивкою по місяцям із визначенням щорічної суми відрахувань на протязі періоду здійснення проекту.

Нарахування амортизації основних засобів відбувається шляхом множення норми амортизації на балансову (залишкову) вартість основних засобів на кінець звітного періоду. Залишкова вартість визначається як різниця між залишковою вартістю засобів за попередній період та нарахованою за звітний період амортизацією.

1.  План доходів і витрат.

Розробляється з метою розрахунку валового доходу, балансового та чистого прибутку показників, які використовуються для визначення рентабельності й окупності проекту.

Показник чистого прибутку є основою для розрахунку плану грошового потоку від операційної діяльності в Плані руху готівки.

План доходів і витрат виглядає наступним чином (таблиця 14.3.3.).

Таблиця 14.3.3.

 

Продовження таблиці 14.3.3.

 

*Кількість років відповідає терміну тривалості проекту (в даному випадку наведений приклад проекту, тривалість якого становить 5 років).

Важливі ремарки:

В таблиці 14.3.3 наводяться наступні дані:

-              доходи (п. 1) розраховуються за кожним видом товарів (послуг), виходячи з обсягів реалізації товарів (надання послуг) (табл. 12.1) та цін з ПДВ, вказаних у припущеннях;

-              витрати на заробітну плату розраховуються як добуток кількості працівників та їх середньомісячної заробітної плати за кожною групою працівників окремо (відповідні дані табл. 13.1, 13.2) з урахуванням кількості місяців у розрахунковому періоді;

-              сума нарахувань на заробітну плату визначається шляхом множення витрат на зарплату на норму нарахувань, вказану в припущеннях (пенсійний фонд 32 %фонди: соціального страхування від безробіття 2,1 %, на випадок хвороби 2,9 %, від нещасного випадку на виробництві відсоток встановлюється в залежності від виду діяльності);

-              амортизація вноситься з п. 15 табл. 14.3.2 (сума по статтях);

-витрати на промислову електроенергію, матеріали, паливо та запасні частини визначаються, виходячи з цін та обсягів (табл. 12.2);

витрати на рекламу та маркетинг відображаються в частині, яка відповідно до українського податкового законодавства може відноситись на валові витрати, а не повинна фінансуватись з прибутку;

-              витрати по платежах за користування кредитами (позиками) вносяться за даними п. 11 табл. 14.3.1 (План здійснення платежів по боргових зобов'язаннях);

-              у рядку "Інші платежі та збори" відображаються ресурсні платежі (плата за користування природними та іншими ресурсами), ліцензії та інші обов'язкові платежі та збори, що відносяться на валові витрати, в тому числі такі, що мають бути сплачені на початковому етапі здійснення проекту (пп. 10, 11 табл. 14.2.1. "Кошторис витрат по проекту");

-              витрати на загальновиробничі та загальгосподарські потреби розраховуються за даними табл. 14.2.3 за формулою:

 

де: р відсоток таких витрат, визначений у припущеннях;

-              передінвестиційні витрати вказуються в частині, що відноситься на валові витрати, із п. 4 табл. 14.2.1.

Всі витрати, у складі яких виділяється ПДВ, вносяться в таблицю без ПДВ. Сума ПДВ, виділеного в складі витрат, вказується в п. 5.

1. План руху готівки.

Складається для визначення поточного залишку грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства.

Залишок формується як різниця між надходженням та витратами грошових коштів підприємства.

Всі надходження та виплати відображаються у Плані руху готівки в період, що відповідає фактичній даті здійснення платежів із врахуванням затримки оплати.

Для коригування потоку готівки від основної діяльності здійснюється розрахунок руху робочого капіталу (таблиця 14.3.4).

Таблиця 14.3.4

 

*Кількість років відповідає терміну тривалості проекту (у даному випадку наведений приклад проекту, тривалість якого становить 5 років).

Важливі ремарки:

Розрахунок у таблиці 14.3.4 проводиться наступним чином:

1.            Розрахунок залишку дебіторської і кредиторської заборгованості здійснюється на кінець періоду, виходячи з їх рівня, встановленого в припущеннях, та відповідних даних табл. 14.3.1.

2.            У зв'язку з тим, що ПДВ на вартість проекту підлягає поверненню шляхом зарахування в рахунок майбутніх платежів, в п. 1.3 вказується ПДВ, що підлягає відшкодуванню (п. 10 табл. 14.2.1) за мінусом ПДВ до сплати (п. 6, табл. 14.3.3) у розмірі, який не перевищує ПДВ, що підлягає відшкодуванню.

3. У стовпчиках "1-й", "2-й",….., "5-й роки" пункти 1 (пп.1.1-1.3) та 2 (пп.2.1.-2.3.) заповнюються розрахунковими даними залишку дебіторської та кредиторської заборгованості на кінець періоду. У стовпчиках

"зміна" у вказаних рядках відбувається розрахунок приросту/зниження залишку дебіторської та кредиторської заборгованості порівняно з минулим періодом.

4.            Загальний рядок (п. 3) заповнюється в стовпчиках "зміна", де визначається загальний приріст/зниження власних коштів підприємства за рахунок змін дебіторської та кредиторської заборгованості. Розрахунок здійснюється, виходячи з наступного:

приріст дебіторської заборгованості для коштів підприємства є фактором вилучення готівки з обороту, тому при підрахуванні загального результату у п. 3 зміни дебіторської заборгованості, визначені в п. 1, приймаються з протилежним знаком;

зростання кредиторської заборгованості фактично збільшує обсяги готівкових коштів у розпорядженні підприємства (організації), тому в підсумковому розрахунку в п. 3 знак числа з п. 2 (приріст/зниження кредиторської заборгованості) не змінюється.

План руху готівки виглядає наступним чином (таблиця 14.3.5).

Таблиця 14.3.5.

 

Продовження таблиці 14.3.5.

 

У даній таблиці дані надходження готівки вказуються зі знаком "+", витрати зі знаком "-".

Важливі ремарки:

1.            При складанні таблиці 14.3.5 використовуються наступні дані:

 

2.            У п. 6 "Інші витрати" включають дані таблиці 13.2 та таблиці 14.2.1 (пп. 4, 13) в частині витрат, що фінансуються з прибутку за мінусом ПДВ (п. 10 табл. 7.3.1), оскільки ПДВ підлягає поверненню та враховується у русі робочого капіталу.

1. У п. 12 обсяг готівки на початок періоду встановлюється на рівні обсягу готівки на кінець попереднього періоду. Обсяг готівки на початок І періоду дорівнює 0.

У результаті розрахунків в таблиці 14.3.5 виявляється дефіцит або надлишок коштів на рахунку підприємства (п. 15), що може утворитись у ході реалізації проекту.

Надлишок коштів зумовлюється наступними чинниками:

oприбутковість діяльності по проекту;

-              використання коштів амортизаційного фонду;

-              надходження коштів від повернення ПДВ, нарахованого на проект, інше зниження дебіторської заборгованості, тощо.

Дефіцит коштів виникає під впливом таких факторів як:

-              збитковість діяльності по проекту;

-              повернення значних сум кредитів (позик);

-              суттєве зростання дебіторської або зниження кредиторської заборгованості та інше.

Дефіцит коштів на рахунку вказує на необхідність додаткового фінансування, що може здійснюватись з власних коштів підприємства (організації) або за рахунок залучення додаткового кредиту (позики). Таке фінансування має відбуватись в період, на кінець якого відзначалось утворення дефіциту.

Для визначення додаткової потреби в фінансуванні розмір дефіциту відображається в контрольному рядку (п. 14).

У ході подальших розрахунків ця сума переноситься в рядок "Власні кошти підприємства" (п. 11) або "Отримано кредитів та позик" (п. 8) у залежності від джерела покриття дефіциту.

У зв'язку з цим коригуються таблиці 14.2.1, 14.2.2, 14.3.1 (у випадку збільшення боргових зобов'язань). Відповідно, на суму дефіциту збільшиться показник I (сума коштів, вкладених у проект), що використовується для розрахунку ефективності проекту.

На підставі отриманих даних проводиться аналіз ефективності проекту. Крім визначених у розділі 9 критеріїв ефективності проекту, ефективність проекту також характеризується наступними показниками:

1.            Рентабельністю.

2.            Обслуговуванням боргу.

3.            Терміном (періодом) окупності.

1. Рентабельність визначається відсотковим співвідношенням прибутку та витрат.

Для аналізу ефективності проводиться розрахунок рентабельності діяльності та рентабельності інвестицій. Розрахунок проводиться по роках у таблиці "План доходів і витрат".

Рентабельність діяльності Р визначається за формулами:

 

де: Пб балансовий прибуток;

П чистий прибуток;

В витрати на виробництво.

Рентабельність інвестицій Р визначається за формулою:

де: І сума коштів, вкладених у проект, що була визначена в таблиці

"Джерела фінансування".

 

2.Коефіцієнт обслуговування боргу Коб  розраховується за формулою:

 

де: К-кошти від основної діяльності;

П плата за користування кредитами (позиками), нарахована за рік (відсотки за кредит, тощо);

ОС розмір повернення основної суми боргу.

Нормальний рівень кoефіцієнта 2 < К < 3.

Розрахунок коефіцієнта обслуговування боргу дозволяє:

1.            Виявити можливості підприємства стосовно вчасного здійснення платежів за борговими зобов'язаннями.

2.            Підтвердити обмеженість власних ресурсів, отриманих від проекту та обґрунтувати:

o             термін використання кредитів (позик);

o             відстрочку платежів та періодичність виплат по боргових зобов'язаннях.

Розрахунок проводиться по роках у Плані руху готівки.

3.            Період окупності може бути розрахований за доходами, отриманими від реалізації проекту, прибутком, тощо. Однак найбільш об'єктивним із точки зору відновлення вартості витрат по проекту І є розрахунок окупності за коштами від основної діяльності, що залишаються у розпорядженні підприємства (організації). Ці кошти К складає сума чистого прибутку та амортизації, скоригована за рахунок руху робочого капіталу. Розрахунок проводиться наступним чином:

1.            У Плані руху готівки вводиться рядок, де вказується накопичення суми коштів від основної діяльності НК

. У випадку, якщо за певні періоди

відзначається дефіцит коштів від основної діяльності (К < 0), від'ємні значення К у розрахунку суми накопичення не враховуються.

2.            Відмічається період окупності, за який сума накопичення коштів від основної діяльності НК досягає рівня І . Щоб період окупності П од       n             о був розрахований з точністю до місяця, необхідно визначити останній рік (N) реалізації проекту, при якому НК формулою:

 

3. Якщо сума накопичення на кінець періоду розрахунку по проекту нижча, ніж І , то період окупності є більшим, ніж розрахунковий період. У такому випадку розрахунок періоду окупності відбувається за формулою:

 

Розрахунок проводиться в Плані руху готівки.



загрузка...