загрузка...
 
РОЗДІЛ 17. Соціальний аналіз проекту
Повернутись до змісту

РОЗДІЛ 17. Соціальний аналіз проекту

Метою соціального аналізу є визначення придатності варіантів плану проекту для його користувачів. Результати соціального аналізу повинні забезпечити можливість стратегії взаємодії між проектом і його користувачами, що користовувалася б підтримкою населення і сприяла б досягненню цілей проекту.

Соціальний аналіз зосереджує увагу на чотирьох основних сферах:

1.            Соціокультурні і демографічні характеристики населення, які охоплюються проектом (кількісні характеристики і соціальна структура).

2.            Організація населення в районі дії проекту, включаючи структуру родини, наявність робочої сили, доступ до контролю за ресурсами.

3.            Прийнятність проекту для місцевої культури.

4.            Стратегія забезпечення необхідних зобов'язань від груп населення й організацій, що користуються результатами проекту.

Соціальний аналіз дуже складний через ускладнення застосування формальних методів і відсутності стандартних методик і процедур. Разом із тим, успішне його проведення сприяє поліпшенню плану проекту, а також ефективності проекту в цілому.

Соціальні результати в більшості випадків піддаються вартісній оцінці і включаються до складу загальних результатів проекту в рамках визначення економічної ефективності.

Основними видами соціальних результатів проекту, що підлягають відображенню в розрахунках ефективності, є:

-              зміна кількості робочих місць у регіоні;

-              поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників;

-              зміна умов праці працівників;

-              зміна структури виробничого персоналу;

-              зміна надійності постачання населення окремими видами товарів;

-              зміна стану здоров'я працівників і населення;

-              економія вільного часу населення.

Передбачувані проектом заходи щодо створення працівникам нормальних умов праці і відпочинку, забезпечення їх продуктами харчування, житловою площею й об'єктами соціальної інфраструктури є обов'язковими умовами його реалізації і якій-небудь самостійній оцінці в складі результатів проекту не підлягають.

Метою соціального аналізу є:

-              визначення прийнятності варіантів реалізації проекту з погляду користувачів, населення регіону, де здійснюється проект;

-              розробка стратегії реалізації проекту, що дає змогу здобути підтримку населення, досягти цілей проекту та покращити характеристики його соціального середовища.

Підготовка соціальних аспектів проекту потребує розробки заходів стимулювання позитивних змін у соціальному середовищі проекту. Всебічний підхід до оцінки проекту передбачає визначення впливу проекту на людей, що беруть у ньому участь, користуються його результатами, одержують відповідні вигоди, на виробників, постачальників та інших учасників проекту. Доволі часто нехтування соціальних аспектів проекту призводить до невдач, оскільки він заходить у суперечність з традиційними цінностями, не бере до уваги соціальну організацію людей, їх мотивацію у реалізації проекту.

Проектуючи діяльність, слід дати відповіді на такі запитання:

1.            Як впливатиме проект на соціальну систему?

2.            Які зміни в соціальному середовищі спричинятиме реалізація проекту?

3.            Яким може бути вплив соціальної системи на можливість реалізації проекту та одержання очікуваних результатів?

Проведення соціального аналізу ускладнюється неможливістю кількісної характеристики багатьох соціальних змін та результатів, що супроводять проект. Оцінка результатів проекту різними соціальними групами може бути діаметрально протилежною, оскільки йдеться про суб'єктивні інтереси. А через те, що в суспільстві часто доволі складно досягти балансу інтересів, аналітики стоять перед проблемою, чиїм інтересам, якій соціальній групі віддати перевагу.

Проблема суб'єктивності оцінок виявляється і в збиранні, опрацюванні та аналізі інформації, яка лежить в основі прийняття проектних рішень. Тому рішення з оцінки соціальних аспектів проектування значною мірою залежать від соціальної і культурної орієнтації розробників проекту. Адже саме необхідно визначити наслідки й результати проекту, обрати критерії порівняння, виробити процедуру розробки рішення, визнати необхідність колегіальності прийняття рішень.

Зміст робіт по проведенню соціального аналізу на стадіях реалізації проекту:

1.            Попередня ідентифікація проекту визначення цілей, завдань, пріоритетів.

Якщо проект прив'язаний до конкретного регіону, необхідно:

визначити розміри території, що перебуває у сфері впливу проекту;

-              визначити прийнятність проекту для місцевого населення;

-              виявити людей, яких зачіпає проект;

-              виділити серед них зацікавлених у проекті та його противників. Визначення прийнятності проекту з погляду культурно-історичної, етно-демографічної та соціально-економічної ситуації. Якщо проект розробляється з метою розвитку конкретної території, слід ініціювати висунення ідей і спонукати активне населення до обговорення цих ідей.

2.            Розробка концепції проекту.

Визначення відповідності концепції проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб даного населення. Виявлення проблем, визначення їх адресності та можливості вирішення у ході розробки концепції проекту.

3.            Техніко-економічне обґрунтування проекту, його детальна розробка.

Напрями діяльності соціологів:

-              активний пошук і залучення до розробки проекту всіх зацікавлених осіб, створення умов для успішної їх діяльності та ефективної системи комунікації;

-              сприяння встановленню контактів між учасниками проекту задля забезпечення підтримки проекту, узгодженості дій та пошуку виконавців проекту;

-              робота по збиранню, опрацюванню інформації щодо демографічного, культурно-історичного та соціально-економічного стану території проекту.

Метою проведення досліджень є:

-              встановлення цільових груп (етнічних, соціальних);

-              з'ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами;

-              визначення можливості поліпшення соціального середовища завдяки проекту.

Інструментарій цих соціологічних досліджень інтерв'ю, опитні листи, анкети, аналіз результатів проведених досліджень.

4.            Експертиза проекту.

Метою експертизи соціальних аспектів проекту є встановлення взаємозв'язків прийнятих проектних рішень з можливими наслідками. Найважливіше завдання на цьому етапі визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичного способу життя, культурних традицій і систем життєзабезпечення), цільові етнічні та соціальні групи, на яких це позначиться. Проведення позиційного аналізу населення регіону стосовно проекту і виявлення можливості компенсаційних та превентивних заходів для нейтралізації шкоди. За неможливості запобігання соціальній шкоді необхідно змоделювати спосіб життя людей, задіяних у проекті, у т.ч. можливі міграції, розселення, введення нової організації, вимір характеру й змісту праці, розвиток ділової активності, появу нових соціальних груп.

5.            Реалізація проекту:

-              внесення всіх можливих корективів до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту;

-              інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні, так і негативні) в результаті реалізації проекту;

-              опитування громадської думки і вироблення стратегії підтримки населенням проекту;

-              проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту.

Активна робота соціолога на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки серед усіх заторкнутих проектом осіб.

6.            Заключна оцінка проекту:

-              вивчення наслідків проекту, які не було виявлено на стадії підготовки й реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, можливих форм їх нейтралізації;

-              порівняння реального результату спрогнозованим варіантом розвитку подій, оцінка їх відповідності;

-              аналіз дій соціологів проекту, оцінка ефективності їх роботи, виявлення помилок та недоглядів, визначення можливих методичних підходів, що поліпшують роботу соціологів.

Соціальний аналіз не обмежується оцінкою можливості реалізації проекту в певному соціальному середовищі, його адаптації. Його рамки набагато ширші, оскільки соціологи проекту мають з'ясувати, чи зможе проект сприяти соціальному розвиткові суспільства.

Завданнями соціологів у підготовці   проекту:

-              забезпечення комунікації виконання всіх робіт по проектуванню, здійсненню та експлуатації проекту, сприяння у визначенні ефективних процедур групового прийняття рішень;

-              проведення експертизи соціальних аспектів проекту, які дають змогу порівняти існуючі та проектовані соціальні показники, визначити суб'єктивні реакції соціальних груп на здійснення проекту та його результати;

-              здійснення соціального проектування задля досягнення позитивних змін середовища, в якому реалізовуватиметься проект.

Важливим у роботі соціолога є оцінка обґрунтованості припущень розробників про соціальне середовище проекту, необхідність його корекції для успішного досягнення цілей проекту. Основними компонентами соціального аналізу є:

-              оцінка населення, що проживає в зоні реалізації проекту з погляду демографічних та соціокультурних особливостей, умов проживання, зайнятості, відпочинку та визначення ступеня впливу проекту на ці параметри;

-              визначення ступеня адекватності проекту культурі та організації населення в районі його реалізації;

-              розробка стратегії забезпечення підтримки проекту на всіх стадіях підготовки, реалізації та експлуатації з боку населення району.

До основних соціальних результатів проекту, які необхідно відобразити в економічній оцінці, належать:

-              зміна кількості робочих місць у регіоні;

-              поліпшення житлових та культурно-побутових умов працівників;

-              зміна структури виробничого персоналу;

-              зміна надійності постачання споживачів;

-              зміна рівня здоров'я населення;

-              економія вільного часу.

При підготовці проекту головна увага соціологів спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими, як спосіб і рівень життя населення результатами, які важко виміряти і кількісно спрогнозувати.

1.            Оцінка рівня та якості життя населення.

Спосіб життя зумовлюється рівнем розвитку суспільства і включає як релігійну й політичну орієнтацію, так і належність до певної професії, наявність освіти, мотивацію до праці, існуючий імідж, мораль. На нього впливають національні традиції, інтереси, культура поведінки і система цінностей, рівень самореалізації особистості та задоволення досягнутим становищем у суспільстві. Завдання проектних менеджерів полягає в визначенні найважливіших потреб населення, яке проживає в районі реаізації проекту, й оцінці можливості їх задоволення завдяки успішному здійсненню проекту.

Поняття рівня та якості життя важко і визначити, і виміряти. Сучасне трактування рівня життя пов'язане з доходами населення, рівнем і структурою споживання матеріальних благ, побутових і соціальнокультурних послуг. До основних параметрів якості життя відносять:

-              умови та безпеку праці;

-              житлові умови;

можливість відпочинку;

-              умови освіти;

-              екологічний аспект якості життя;

-              соціально-психологічні чинники.

Вітчизняний підхід до аналізу рівня життя заснований, здебільшого, на порівнянні таких показників:

-              величина ВВП і середньорічні темпи приросту;

-              частка домашніх господарств у використаному ВВП;

-              реальні середні грошові доходи на душу населення і середньорічний темп їх приросту;

-              реальна заробітна плата, середньорічні темпи її приросту частка оплати праці найманих працівників у ВВП.

Аналіз динаміки доходів населення України дає змогу виявити такі тенденції:

-              падіння реальних доходів населення та його особистого майна внаслідок підвищення споживчих цін, знецінення заощаджень, недостатньої кількості програми соціальної підтримки державою;

-              погіршення структури доходів населення, зменшення частки оплати праці в доходах, що призвело до зниження стимулюючої функції зарплати та істотного падіння продуктивності праці;

-              поляризація особистих доходів, відсутність механізмів перерозподілу доходів і компенсаційних виплат, які б дозволили посилити соціальний фактор проведення трансформаційних економічних перетворень;

-              надмірна міжгалузева диференціація доходів, зумовлена знеціненням інтелектуальної та висококваліфікованої праці, у сферах освіти, охорони здоров'я і культури, та явний пріоритет у доходах працівників паливно-сировинної сфери, сфери обігу та управління.

2.            Соціальна структура суспільства.

Соціальна структура суспільства є інтегрованим результатом способу і рівня життя. Головними її складовими є соціально-економічні групи, серед яких можна виділити робітничий клас, інтелігенцію та службовців, бюрократію і менеджмент, дрібних підприємців і самостійних працівників.

Усі ці групи відрізняються такими ознаками:

-              величина, питома вага у суспільстві;

-              порівняльні особливості у різних регіонах, у різний час;

-              специфіка соціально-економічного становища;

-              усталені риси способу життя;

-              взаємини з іншими групами, ставлення до влади;

-              освіта та культура, психологія.

Крім того, соціальна структура, тип та імідж будь-якого суспільства й економіки зумовлюються тим, хто конкретно представляє заможні верстви, як розподілені бідність і багатство, як співвідносяться трудові й нетрудові доходи соціальних груп з погляду праці, зокрема:

-              зайняті і безробітні;

-              представники різних видів праці, професій і занять, а також категорії працівників у тих самих видах праці;

-              власники і невласники;

-              такі, що мають освіту, і такі, що не мають;

-              наближені до влади та управління або віддалені від них;

-              жителі різних регіонів, а також села, міста, мегаполіса, представники місцевої, некорінної та іноземної робочої сили;

-              чоловіки і жінки, молодь і громадяни похилого віку, тощо. Особливістю впливу соціальної структури суспільства на результа-

ти проекту є те, що саме вона визначає шкалу преференцій тієї чи іншої групи населення. Оскільки проект орієнтований на певне коло споживачів (хоча після його реалізації або під час неї керуючі проектом намагаються залучити всіх можливих, потенційних клієнтів через систему реклами, промоушена, тощо), то він має відповідати їхнім найвищим вимогам, преференціям, які й ставлять в основу проекту.

Аналізуючи вплив соціального середовища на реалізацію проекту, слід зазначити, що розглянуті групи чинників (спосіб життя населення, рівень життя і соціальна структура) є об'єктивними умовами, до яких пристосовується проект. Змінити ж їх кардинально можливо лише при реалізації масштабних, комплексних програм (проектів) соціального розвитку.

Аналіз соціального середовища розробники починають з визначення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього визначаються всі групи населення, безпосередньо або опосередковано заторкнуті проектом. До такого населення відносяться:

-              особи, що проживають у районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об'єкта, а також члени їх родин;

-              робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;

-              люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту;

-              споживачі продукції проекту.

Групи людей, чиї інтереси затронуті проектом, дістали назву населення проекту (від англ. project population). Завдання соціолога на цьому етапі визначити ці цільові групи, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальній організації та способі життя проектного населення в результаті реалізації проекту. Сегментування населення звичайно проводять за такими критеріями:

-              етнодемографічним;

-              соціально-культурним;

-              соціально-організаційним.

Метою такого сегментування є виявлення груп населення, які зазнають найбільшого впливу результатів проекту.

Першим етапом соціального аналізу є характеристика населення, що проживає в даному районі, його розміру та складу. Населення є значною мірою різнорідним за:

-              етнічними ознаками;

-              родом занять;

-              освітою;

-              сімейним станом;

-              рухливістю.

Під етнічністю розуміють сукупність об'єктивних атрибутів і характеристик індивіда, що відносять його до тієї чи іншої соціальної групи. Основним чинниками етнічної належності є:

-              мова;

-              територія проживання;

-              релігійна належність, тощо.

В умовах індустріалізації та інтеграції життя надзвичайно складно визначити дійсні межі етнічних груп.

Етнічність суб'єктивне відчуття індивіда, його власне віднесення себе до певної етнічної групи, сприйняття себе представником конкретного народу, що засновано великою мірою на таких етнокультурних елементах, як мова, релігія, традиції. Сучасна стадія розвитку етнічності свідчить про інтеграційні тенденції суспільного життя та домінування єднання людей і груп за етнічними характеристиками.

Необхідно приділити увагу етнодемографічній характеристиці при реалізації проектів, що передбачають переселення людей. В разі примусового переселення (проект переселення жителів Прип'яті та інших забруднених районів після аварії на Чорнобильській АЕС) виникають серйозні соціальні проблеми: відчуження, втрата соціальних зв'язків,почуття безпорадності, що значною мірою знижує потенціал цієї частини населення. Максимально знизити негативні наслідки соціологи можуть шляхом ретельного опрацювання всіх елементів проекту переселення, які б не дозволили погіршити умови життя переселенців, включаючи тип житла, компенсаційні виплати, створення робочих місць для забезпечення зайнятості.

Пильна увага до населення району, його належності до тієї чи іншої культури зумовлює визначення його ціннісних орієнтацій, норм і поведінкових структур спільноти. Ігнорування питань соціально-етнічної належності населення, що залучається до реалізації проекту і проживає в його районі, призводить до значних негативних соціальних наслідків.

Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціо-культурним і демографічним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь унаслідок незмінності середовища, в якому перебуває спільнота, проте в умовах соціокультурних інновацій на зміну стабільним формам і соціальним структурам приходять нові. Це звичайно пов'язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, сучасний розвиток підприємництва в Україні активно залучив підлітків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відображення в зниженні рівня освіченості, зміщенні етичних і моральних норм.

Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону є характеристика демографічних процесів, які належать до числа найбільш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впливом безлічі різноманітних чинників (прикліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних). Глибина демографічних досліджень коливається від "статичного вивчення населення" до "вивчення людських колективів". Етнографічну структуру населення звичайно подають за;

-              статтю;

-              віком;

-              належністю до певної етнографічної групи;

-              станом здоров'я;

-              рівнем освіти;

-              територіальним розподілом населення.

Ця структура може бути доповнена показниками демографічної поведінки: сімейним станом, кількістю дітей і типом сім'ї. При дослідженні демографічної ситуації розглядаються культурні традиції, структура зайнятості, рівень доходів, житлові умови. Демографічне дослідження може показати забезпеченість робочими місцями, рівень конкуренції поколінь, соціальної мобільності та міграційних потоків.

Завдання полягає у визначенні впливу найважливіших етнодемографічних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, види діяльності, яким віддається перевага. Таким чином, індикаторами демографічних процесів є:

-              чисельність населення, в т.ч. частка міського і сільського населення;

-              природний рух населення;

-              кількість  новонароджуваних;

-              кількість померлих;

-              природний приріст (зменшення);

-              очікувана тривалість життя при народженні;

-              все населення;

-              жінки;

-              чоловіки;

-              міграція населення;

-              кількість новоприбулих;

-              кількість вибулих.



загрузка...