Резервний капітал банку — це грошові ресурси, що резервуються банком для забезпечення непередбачених витрат, спеціаль¬них потреб та покриття збитків.
Резервний капітал на відміну від статутного капіталу, формується в процесі подальшої діяльності комерційного банку. Він призначений для:
покриття збитків комерційного банку за операціями, які він проводить;
виплати дивідендів за привілейованими акціями, коли для цього недостатньо прибутку.
Наявність резервного капіталу забезпечує фінансову стійкість комерційного банку, що, у свою чергу, позитивно впливає на підвище¬ння його платоспроможності і зменшення вірогідності банкрутства.
Резервний капітал формується в порядку, установленому загаль¬ними зборами учасників, засновників (акціонерів). Мінімальний розмір резервного капіталу не може бути меншим 25 % статутного капіталу, а розмір відрахувань — меншим 5 % чистого прибутку. Коли резервний капітал досягає встановленого розміру, то відрахування до нього припиняються. У разі використання коштів з резервного капіталу відрахування від чистого прибутку на його формування поновлюються.
У процесі аналізу резервного капіталу комерційного банку необхідно:
перевірити створення резервного капіталу відповідно до чинного законодавства;
проаналізувати тенденції зростання резервного капіталу;
проаналізувати причини витрат кожної суми вказаного капіталу (тобто причини, напрямки, заходи).