загрузка...
 
Б.2.6.1. Загальні положення
Повернутись до змісту
У процесі діяльності підприємства використовують чужі щодо засновників кошти. Частина цих коштів залучається на добровільних засадах. До таких коштів належать кредити банків, кошти, призначені для виплати боргових зобов'язань перед контрагентами (постачальниками, кредиторами тощо) за одержані товарно-матеріальні цінності до сплати зазначених зобов'язань, одержані аванси до виконання контракту і т. ін.
Інша частина коштів тимчасово лишається в розпорядженні підприємства. Відбувається це на підставі законодавчо врегульованого розподілу (перерозподілу) національного доходу. Йдеться про кошти, призначені для сплати таких зобов'язань: перед бюджетом щодо податкових внесків, перед страховими компаніями зі страхування працюючих, перед пенсійним та іншими (інноваційним, валютним тощо) фондами.
Ці кошти залучаються тимчасово. Поняття «тимчасово» гнучке. Адже іноді строк виплати за зобов'язаннями настає за кілька днів (наприклад, внесення до бюджету податку з доходу громадян та і т. ін.), іноді місяців (короткострокові кредити банку, зобов'язання перед постачальниками, кредиторами), а в окремих випадках (кредити банків, видані на тривалий час, облігації тощо) — за кілька років.
Різноманітність форм тимчасового залучення чужого капіталу в обіг підприємницької діяльності зумовлює існування бухгалтерських рахунків, а саме: кредити банків, кредитори, розрахунки з бюджетом, зі страхування, пенсійного забезпечення і т. ін.
Зауважимо, проте, що хоча зазначених рахунків і багато, усі вони мають єдину структуру такого виду:
Рахунок. Назва власника коштів: фізична або юридична особа. Умови зобов'язань: строк, форма оплати тощо.

Як бачимо з наведеної схеми, на будь-якому рахунку залученого капіталу першим записом має бути той, що визначає виникнення боргового зобов'язання, а другим — його погашення.
Розглянемо обидва види чужого капіталу.



загрузка...