загрузка...
 
Частина 1
Повернутись до змісту
Баланс: його зміст, побудова та методика заповнення
Для керівництва бюджетною установою або організацією потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг і використання коштів, джерела їх утворення, стан та розміщення цих коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку — бухгалтерського балансу (від фр. balanes — терези).
Баланс відображає фінансове становище підприємства на певну дату, тому його іноді називають звітом про фінансове становище підприємства (С. Ф. Голов).
Бухгалтерський баланс — це звіт про фінансовий стан установи, що відображає її активи, пасиви та капітал в синтезованому вигляді на певну дату (Р. Т. Джога).
Бухгалтерський баланс — це спосіб узагальненого відображення та економічного групування засобів господарства за їхніми видами та джерелами утворення в грошовій оцінці на відповідний момент, як правило, на перше число місяця. Баланс будується у формі таблиці, що складається з двох частин: ліва — актив, права — пасив (М. В. Кужельний).
В економічній літературі мають місце й інші визначення балансу:
«Баланс — форма відображення рівноваги взаємопов’язаних величин, які знаходяться в постійній зміні. Баланс складається на визначену дату у вигляді матриці, поділеної на дві частини» (Тлумачний словник бухгалтера).
«Бухгалтерський баланс являє собою спосіб групування та відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та джерел їх утворення на визначену дату» (А. М. Кузьмінський).
«Баланс — це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату» (В. О. Мец).
«Бухгалтерський баланс — це спосіб відображення господарських засобів та джерел, які дозволяють одержати інформацію про стан цих об’єктів на визначений момент часу» (В. Ф. Палій).
«Звітний баланс: звіт про фінансовий стан на заданий день, в якому детально описуються активи (чим володіє бізнес і що він використовує для ведення справ), пасиви (кошти фірми, отримані в борг у кредиторів з метою підтримки активів)» (Рей Вандер Віл, В. Ф. Палій).
«Бухгалтерський баланс — це спосіб економічного групування і узагальненого відображення стану засобів підприємства за їх функціональною роллю в процесі відтворення і цільовим призначенням на певну дату в грошовій оцінці.
«Актив» і «Пасив» — це не тільки бухгалтерські терміни, але й поняття, що мають економічний та юридичний зміст.
В економічному розумінні пасив балансу — це сума вартостей, одержаних з різних джерел (від держави, банківських установ, різних організацій, осіб) для певної мети, а актив — це конкретні форми існування цих вартостей (матеріали, продукція, кошти та ін.) на звітну дату» (О. П. Скирпан, В.М. Олійник, М. С. Палюх).
«Бухгалтерський баланс — це прийнятий у системі бухгалтерського обліку спосіб відображення стану засобів підприємства і джерел їх утворення у грошовому вимірнику» (В. В. Сопко).
«Бухгалтерський баланс — це метод групування і відображення засобів господарства в двох розрізах за речовим складом, розміщенням та використанням та джерелами їх утворення — в грошовій оцінці на визначену дату» (П. П. Немчінов).
«Бухгалтерський баланс являється способом групування та узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів та їх джерел на визначену дату» (М. І. Вейсман).
«Бухгалтерський баланс — це спосіб відображення господарських засобів та джерел, які дозволяють отримати інформацію про стан цих об’єктів на визначений момент часу» (Я. В. Соколов).
«Бухгалтерський баланс є способом економічного групування та узагальненого відображення у грошовій оцінці стану господарських засобів за складом і розміщенням та джерелами їх утворення і цільовим призначенням на певну дату» (Н. М. Грабова).
«Бухгалтерський баланс бюджетної організації — це метод групування та відображення коштів бюджетної установи за видами або розміщенням і використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці на визначену дату» (Є. П. Дідков).
Стаття балансу — це складова активу та пасиву балансу, яка характеризує групу економічно однорідних господарських коштів або джерел їх утворення.
Статті балансу, у свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи господарських коштів та джерел їх утворення — розділи балансу.
Актив балансу завжди дорівнює пасиву балансу. Це пояснюється тим, що в активі та пасиві відображено одні й ті самі кошти: в активі — за видами, в пасиві — за джерелами утворення. Наявність такої рівності, що є основним критерієм бухгалтерського балансу, підтверджує, що бухгалтерський баланс складено вірно.
Актив балансу бюджетної установи складається з трьох розділів: І — необоротні активи; ІІ — оборотні активи; III — витрати.
У пасиві балансу відображаються джерела утворення коштів. Основним джерелом утворення коштів бюджетної установи є бюджетне фінансування. Окремі бюджетні установи мають доходи, отримані як плата за послуги та за іншими джерелами й іншими надходженнями, котрі є джерелами цільового фінансування. Пасив балансу також складається з трьох розділів:
І — власний капітал;
ІІ — зобов’язання;
ІІІ — доходи.
У пасиві балансу показуються також фонди в необоротних активах, малоцінних та швидкозношуваних предметах, результати виконання кошторису.
Структура балансу бюджетної установи суттєво відрізняється від структури балансу госпрозрахункового підприємства.
Технологія отримання балансу така.
У бухгалтерському балансі відображаються всі кошти бюджетної установи на визначену дату. По закінченні місяця в облікових регістрах підраховуються обороти та виводяться залишки на початок наступного місяця. Потім складаються оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку; їх дані звіряються з відповідними рахунками синтетичного обліку книги «Журнал-головна». Далі у бухгалтерському балансі виконується узагальнення коштів.
Баланс за рік складається на підставі залишків книги «Журнал-головна» та здійснених річних заключних оборотів щодо списання доходів і видатків бюджетної установи за відповідний рік.




Перед складанням річного звіту організації проводять інвентаризацію матеріальних цінностей, грошових коштів, розрахунків, про що було сказано раніше, та роблять річне закриття рахунків. Порядок здійснення річних заключних оборотів щодо доходів та видатків бюджетних установ наведені в Інструкції Державного казначейства України про порядок складання річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів. Необхідність обумовлена тим, що кошториси установи складаються на рік, який збігається з бюджетним роком, а в наступному році фінансування установи проводиться з бюджету нового року.
При закритті рахунків фактичні витрати організації (за винятком сум нарахованої заробітної плати працівникам і службовцям за другу половину грудня, які переходять на баланс наступного року), витрати по закінчених і прийнятих в експлуатацію нового будівництва і реконструкції, витрати на капітальний ремонт будівель, а також суми закритих 31 грудня невикористаних асигнувань на витрати установ, некапітальні вкладення списуються на відповідні рахунки. Ці операції оформлюються бухгалтерськими записами, при цьому всі рахунки, з яких проводиться асигнування, дебетуються, а всі рахунки, з яких здійснюється списання, кредитуються. Витрати по спеціальних коштах, закінчених і прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва і капітального ремонту, проведені за рахунок спеціальних коштів, списуються за рахунок доходів по спеціальних коштах. До закриття рахунків поточного обліку складається спочатку баланс на 31 грудня, в якому відображаються операції за грудень і додаткові проводки, які випливають з річної інвентаризації.
Бухгалтерські проводки, які складаються при закритті рахунків, оформляються такими записами.














Баланс бюджетної установи подається у двох частинах: в одній відображені кошти за видами, розміщенням та використанням, у другій — за джерелами їх утворення. Перша частина бухгалтерського балансу називається його активом, друга частина — пасивом. В активі балансу бюджетної установи показують розміщення коштів, тобто в якому вигляді вони знаходяться і як використовуються — в основних засобах, матеріалах і запасах, грошових коштах, розрахунках з підзвітними особами і дебіторами, видатках на утримання установи та витратах на капітальне будівництво. Крім того, бюджетні установи, які мають підсобні господарства, науково-дослідницькі установи або виконують роботи за договорами, в активі балансу показують витрати на виробництво і збитки по цих господарствах.
Кошти бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі групуються по статтях.
Бюджетні установи для здійснення своєї діяльності отримують необхідні кошти з бюджету, тому вони не наділяються власними оборотними коштами. У балансі бюджетної установи відсутня стаття “Статутний капітал”, рахунку “Основні засоби” відповідають рахунки “Фонд у необоротних активах” в пасиві балансу, а рахунку “Малоцінні та швидкозношувані предмети” — рахунок “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах”. Інші матеріальні цінності, грошові кошти і кошти в розрахунках покриваються в пасиві балансу, як правило, фінансуванням з бюджету та доходами власних надходжень і частково кредиторською заборгованістю.
У бюджетних установах не утворюється амортизаційний фонд, оскільки необхідні кошти на поповнення та ремонт основних засобів вони повністю отримують з бюджету. Тому й в балансі немає рахунків з обліку амортизаційного фонду.
Основні особливості бухгалтерського балансу бюджетної установи порівняно з госпрозрахунковим підприємством такі:
АКТИВ
Розділ І. Необоротні активи
У розділі І “Необоротні активи” відображається вартість матеріальних і нематеріальних активів установ, отриманих для довготривалого використання і не призначених для реалізації або витрачання протягом одного року.
Рядки “Залишкова вартість”. Наводиться залишкова вартість необоротних активів, яка визначається розрахунковим шляхом як різниця між первісною (відновлювальною) вартістю та сумою зносу.
Рядки “Знос”. Призначені для відображення суми зносу необоротних активів, нарахованого в останній робочий день грудня.
Рядки “Первісна вартість”. Відображається первісна вартість необоротних активів, тобто фактична вартість придбання, спорудження, виготовлення необоротних активів з урахуванням змін, що збільшували або зменшували цю вартість.
У складі нематеріальних активів установи відображають придбані ними права користування землею, водою, іншими природними ресурсами, товарними знаками, об’єктами інтелектуальної власності, іншими аналогічними майновими правами. Нематеріальні активи відображають у балансі в сумі витрат на придбання та доведення їх до стану, в якому вони стають придатними для використання згідно із запланованою метою. Отже, первісна оцінка нематеріальних активів — це собівартість їх придбання чи створення.
Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, податки, інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням активу. Собівартість безкоштовно отриманого установою нематеріального активу дорівнює його ринковій вартості на день надходження.
Рядок 140 “Незавершене капітальне будівництво”. Призначений для відображення вартості незавершеного капітального будівництва (виготовлення, створення) необоротних активів. У цьому рядку у графі 3 “На початок року” залишку коштів не буде. У графі 4 “На кінець року” буде сума, яка обліковувалась на позабалансовому рахунку 03 “Незавершене капітальне будівництво” на початок року, плюс видатки за незавершеним капітальним будівництвом, проведені протягом року.
Відповідно до п/п 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 №283/97-ВР під терміном “основні фонди” треба розуміти матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності платника податку протягом періоду, котрий перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.
Основні засоби — це матеріальні цінності, які використовуються в діяльності установ протягом періоду, що перевищує один рік, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом.
До основних засобів належать необоротні активи, які мають матеріальну форму і вартість яких становить більше ніж 500 грн та включаються земельні ділянки, капітальні витрати, будинки та споруди, передавальні пристрої, робочі, силові машини та обладнання, вимірювальні і регулюючі прилади та пристрої, обчислювальна техніка, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарчий інвентар та приладдя, столовий та кухонний інвентар, робоча і продуктивна худоба, багаторічні насадження і капітальні вкладення в них, бібліотечні фонди, музейні цінності (крім музейних експонатів), експонати тваринного світу, документація з типового проектування та інші основні засоби. У цій статті також показуються капітальні вкладення у покращення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи), орендовані будинки, споруди, обладнання та інші об’єкти, що належать до основних засобів.
Капітальні вкладення в багаторічні насадження, покращення земель вводяться до складу основних засобів щорічно в сумі витрат на прийняті в експлуатацію площі.
Не належать до основних засобів матеріальні цінності незалежно від вартості:
знаряддя лову (трали, неводи, сіті та ін.), незалежно від вартості та строку служби;
бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг і тимчасові будівлі у лісі зі строком експлуатації до двох років (пересувні будиночки, котлопункти, пилкозаточувальні майстерні, бензозаправки та ін.);
спеціальні інструменти та спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);
спеціальний одяг, спеціальне взуття, постільні речі;
формений одяг, призначений для видачі працівникам установ;
тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт;
тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах чи здійснення технологічних процесів;
предмети, призначені для видачі напрокат, незалежно від вартості;
молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл.
До основних засобів належать, незалежно від вартості:
робочі та продуктивні тварини;
будівельний механізований інструмент;
сільськогосподарські машини та знаряддя;
усі види засобів пересування, призначені для переміщення людей і вантажів;
музейні цінності, крім музейних експонатів (предметів мистецтва і природознавства, старовини і народного побуту, експонатів наукового, історичного і технічного значення);
експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах;
сценічно-постановчі засоби вартістю за одиницю понад 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (декорації, меблі і реквізит, бутафорія, театральні й національні костюми, головні убори, білизна, взуття, перуки);
документація з типового проектування;
бібліотечні фонди.
На субрахунку 101 “Земельні ділянки” обліковується земля, яка згідно з чинним законодавством придбана або надана для користування установі, у тому числі здана в оренду.
На субрахунку 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель” обліковуються капітальні витрати на покращення земель. До них належать витрати неінвентарного характеру (не пов’язані з будівництвом споруд) на культурно-технічні заходи поверхового покращення земель для сільськогосподарського користування, які виконуються за рахунок капітальних вкладень (планування земельних ділянок, корчування площі під ріллю, очистка полів від каміння і валунів, зрізання купин, розчистка зарослів, очистка водоймищ та ін.).
На субрахунку 103 “Будинки та споруди” обліковуються з виокремленням у підгрупи:
1)будинки виробничо-господарського призначення, зайняті органами управління, соціально-культурними (будівлі навчальних закладів, лікарень, поліклінік і амбулаторій, будинків-інтернатів для пристарілих та інвалідів, дитячих закладів, бібліотек, клубів, музеїв, науково-дослідних інститутів, лабораторій тощо) та іншими установами;
2) будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання;
3) водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та ін.
На субрахунку 104 “Машини та обладнання” обліковуються силові машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання з виокремленням у підгрупи:
силові машини та обладнання, машини-генератори, що виробляють теплову та електричну енергію, машини-двигуни, що перетворюють різного роду енергію (енергія води, вітру, теплову, електричну та ін.) в механічну, тобто енергію руху;
робочі машини та обладнання, машини, апарати та їх обладнання, що призначені для механічного, термічного, хімічного впливу на предмет праці в процесі створення продукту чи послуг виробничого характеру та переміщення предметів праці у виробничому процесі за допомогою механічних двигунів, сили людини і тварин;
вимірювальні прилади — дозатори, амперметри, барометри, ватметри, водоміри, вакуумметри, вапориметри, вольтметри, висотометри, гальванометри, геодезичні прилади, гігроскопи, індикатори, компаси, манометри, хронометри, спеціальні ваги, мірники, касові апарати та ін.;
регулюючі прилади та пристрої — киснево-дихальні прилади, регулюючі, електричні, пневматичні та гідравлічні пристрої, пульти автоматичного управління, апаратура централізації та блокування, лінійні пристрої диспетчерського контролю та ін.;
лабораторне обладнання — пірометри, регулятори, калориметри, прилади для визначення вологи, перегонні куби, лабораторні копри, прилади для випробування на газонепроникність, прилади для випробування міцності зразків на розрив, мікроскопи, термостати, стабілізатори, витяжні шафи та ін.;
обчислювальна техніка — електронно-обчислювальні, керуючі та аналогові машини, цифрові обчислювальні машини та пристрої (клавішні обчислювальні та підсумовуючі машини та ін.);
медичне обладнання — медичне обладнання (зуболікувальні крісла, операційні столи, ліжка зі спеціальним обладнанням та ін.), спеціальне дезинфекційне та дезинсекційне обладнання, обладнання молочних кухонь і молочних станцій, станцій переливання крові та ін.;
комп’ютерна техніка та її комплектуючі — комп’ютери, монітори, периферійне і мережне обладнання комп’ютера (вартість яких за одиницю чи комплект відноситься до основних засобів;
інші машини та обладнання — машини, апарати та інше обладнання, не перелічене у зазначених підгрупах. До інших машин та обладнання належать: обладнання стадіонів, спортмайданчиків та спортивних приміщень (у тому числі спортивні снаряди), обладнання кабінетів і майстерень у навчальних закладах, кіноапаратура, освітлювальна апаратура, обладнання сцен, музичні інструменти, телевізори, радіоапаратура, спеціальне обладнання науково-дослідних та інших установ, які займаються науковою працею, обладнання АТС, телефони, факси, копіювальна техніка, пожежні автоцистерни, механічні пожежні драбини, пральні та швейні машини, холодильники, пилососи та ін.
На субрахунку 105 “Транспортні засоби” з виокремленням в підгрупи обліковуються всі види засобів пересування, які призначені для переміщення людей і вантажів незалежно від вартості:
—рухомий склад залізничного, водного, автомобільного транспорту (електровози, тепловози, паровози, мотовози, мотодрезини, вагони, платформи, цистерни, теплоходи, пароплави, дизель-електроходи, буксири, баржі та барки, човни та судна, службово-допоміжні, рятувальні, пристані плавучі, вітрильники, автомобілі вантажні та легкові, причепи, автосамоскиди, автоцистерни, автобуси, трактори-тягачі та ін.);
—рухомий склад повітряного транспорту (літаки, вертольоти);
—гужовий транспорт (вози, сани та ін.);
—виробничий транспорт (електрокари, мотоцикли, моторолери, велосипеди, візки та ін.);
—усі види спортивного транспорту;
—запасні частини до транспортних засобів, які за своєю вартістю за одиницю (комплект) належать до основних засобів.
На субрахунку 106 “Інструменти, прилади та інвентар” обліковуються з виокремленням у підгрупи:
лінії електропередач, трансмісії і трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення по трубопроводах рідких і газоподібних речовин до споживача, атестаціалізовані споруди системи зв’язку.
інструменти — механічні та немеханічні знаряддя праці загального призначення, а також прикріплені до машин предмети, які служать для обробки матеріалів. До них належать: ріжучі, ударні, надавлювальні та ущільнюючі знаряддя ручної праці, включаючи ручні механічні знаряддя, працюючі на електроенергії, енергії стислого повітря та ін. (електродрилі, фарбопульти, електровібратори, гайковерти та ін.), а також різного роду пристрої для обробки матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін. (лещата, патрони, ділильні головки, пристрої для встановлення двигунів та провертання карданового валу на автомобілях та ін.);
виробничий інвентар та приладдя — предмети виробничого призначення, які служать для полегшення виробничих операцій під час роботи: робочі столи, верстаки, кафедри, парти та ін.; обладнання, що сприяє охороні праці; сховища для зберігання рідких та сипучих речовин (баки, скрині, чани, засіки та ін.); шафи торговельні та стелажі; інвентарна тара; предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (наприклад, світлокопіювальні рами та ін.);
господарський інвентар — предмети конторського та господарського облаштування, конторська обстановка, переносні бар’єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного призначення — гідропульти, стендери, драбини ручні та ін. (крім насосів пожежних на автомобільному чи кінному ходу та механічних пожежних драбин, врахованих на субрахунку 104 “Машини та обладнання”).
На субрахунку 107 “Робочі і продуктивні тварини” обліковуються з виокремленням у підгрупи:
робоча худоба — коні, воли, віслюки та інші робочі тварини (включаючи транспортних і спортивних коней та інших транспортних тварин);
продуктивна та племінна худоба — корови, бики-плідники, буйволи та яки (крім робочих), жеребці-плідники та племінні кобили (неробочі), кобили, переведені на табунне утримання, верблюди-плідники та матки (неробочі), олені-матки та самці (рогачі), кнурі та свиноматки, вівцематки, кози, барани та ін.;
службові собаки;
декоративні тварини;
піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та ін.).
На субрахунку 108 “Багаторічні насадження” багаторічні насадження. До них належать штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку; плодово-ягідні дерева та кущі всіх видів, озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на територіях установ, у дворах жилих будинків, живі огорожі, сніго- та полезахисні смуги, насадження для укріплення пісків та берегів річок, яро-балочні насадження та ін.; штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для наукових цілей та інші штучні багаторічні насадження, які збільшуються на суму капітальних вкладень. Молоді насадження всіх видів враховуються окремо від насаджень, які досягли певного розвитку, тобто віку початку плодоношення, зімкнення крони та ін.;
На субрахунку109 “Інші основні засоби” обліковуються з виділенням на окремі групи:
сценічно-постановочні засоби вартістю понад 10 гривень за одиницю (декорації, меблі та реквізити, бутафорія, театральні та національні костюми, головні убори, білизна, взуття, парики);
документація з типового проектування, незалежно від вартості;
навчальні кінофільми, магнітні диски та стрічки, касети.
На субрахунку 111 “Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок” обліковуються:
музейні цінності (незалежно від їх вартості) крім предметів мистецтва та природознавства, старовини та народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються відповідно до інструкції з обліку та збереження музейних цінностей у державних музеях;
експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах, незалежно від їх вартості.
На субрахунку 112 “Бібліотечні фонди” обліковуються бібліотечні фонди незалежно від вартості окремих примірників книг. До бібліотечного фонду належать: наукова, художня та навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.
На субрахунку 113 “Малоцінні необоротні матеріальні активи” обліковуються малоцінні та необоротні предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік.
На субрахунку 114 “Білизна, постільні речі, одяг та взуття” в закладах охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти та інших установах обліковуються з виокремленням в окремі групи:
білизна (сорочки, халати);
постільні речі (матраци, подушки, ковдри, простирадла, напірники, наволочки, покривала, мішки спальні і т. ін.);
одяг і обмундирування, включаючи спецодяг (костюми, пальта, плащі, кожухи, плаття, кофти, спідниці, куртки, штани і т. ін.);
взуття, включаючи спеціальне (черевики, чоботи, сандалі, валянки і т. ін.);
спортивний одяг і взуття (костюми, черевики і т. ін).
Прийняття основних засобів проводиться згідно з Актом приймання-передавання основних засобів (типова форма №03-1, бюджет). Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їх обліку, присвоєнням інвентарних номерів та виконанням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку. Дозволяється оформлення прийняття окремих предметів безпосередньо на підставі первинних документів (рахунків-фактур та ін.). На цих документах матеріально відповідальна особа робить запис про прийняття основних засобів на відповідальне зберігання та занесення їх до інвентарного списку за місцезнаходженням.
Особи, відповідальні за зберігання основних засобів, стежать за їх схоронністю, ведуть інвентарні списки основних засобів (типова форма №ОЗ-11, бюджет). У разі зміни відповідальної особи проводиться інвентаризація основних засобів, які знаходяться на її зберіганні, про що складається приймально-здавальний акт, що затверджується керівником установи.
Основні засоби відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю, тобто за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення, а об’єкти (предмети), первісна вартість яких змінювалась, — за відновлювальною вартістю. Зміна первісної вартості основних засобів проводиться у випадках індексації їх балансової вартості відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України, до будівлі, дообладнання, реконструкції та часткової ліквідації відповідних об’єктів. Зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.
Щодо вартості основних фондів, то потрібно знати порядок проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ за станом на 1 січня 1995 року (крім житлових основних фондів), затверджений наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну, Фонду державного майна України від 24.01.95 № 21/6/11/70.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України “Про проведення індексації основних фондів у народному господарстві України” від 03.08.93 №598 та “Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1995 році” від 17.01.95 №34 Міністерство статистики, Міністерство економіки, Міністерство фінансів та Фонд державного майна України встановлюють такий порядок проведення індексації балансової вартості основних фондів за станом на 1 січня 1995 року.
Перерахунку підлягає балансова вартість наявних за станом на 1січня 1995 року будівель, споруд, передавальних пристроїв, машин та обладнання, транспортних засобів, залізничних колій та шляхів з твердим покриттям, виробничого і господарського інвентаря, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень та інших видів основних фондів, крім житла.
Вартість фондів, переданих підприємствами в оренду іншим юридичним особам, а також переведених у встановленому порядку на консервацію, індексується тими підприємствами, на балансі яких вони перебувають. Вартість фондів, що змінили власника з 1 січня 1995року до початку проведення індексації, індексується підприємствами, на балансі яких вони перебувають на час проведення індексації.
Індексацію балансової вартості основних фондів проводять підприємства та організації всіх галузей народного господарства і форм власності, а також установи, що утримуються за рахунок бюджету. Індексація балансової вартості основних фондів здійснюється залежно від їх виду і термінів зарахування на баланс за відповідними індексами.
Для індексації вартості основних фондів, крім багаторічних насаджень, робочої і продуктивної худоби, застосовуються узагальнені індекси цін на будівництво та промислову продукцію, що фактично склалися за період, який минув після останньої індексації (серпень 1993 року) до 1 жовтня 1994 року.
Індексація будівель, споруд та передавальних пристроїв здійснюється у такому порядку. Об’єкти, зараховані до складу основних фондів за станом на 1 січня 1995 року, розподіляються на групи залежно від періодів їх будівництва та введення в дію. Їх вартість множиться на відповідні індекси.
Вартість основних фондів, збудованих і зарахованих на баланс до 1 травня 1992 року та проіндексованих за станом на 1 травня 1992 року і на 1 серпня 1993 року, збільшується у 44 рази. Вартість усіх інших будівель, споруд і передавальних пристроїв, введених у дію за період з 1 травня 1992 року до 1 січня 1995 року, індексується як окремі частини витрат на будівництво, здійснені у відповідні періоди, за індексами, наведеними у таблиці нижче (гр.1). При цьому вартість основних фондів, збудованих і зарахованих на баланс після 1 травня 1992 року до 1 січня 1993 року, що збільшена за станом на 1 серпня 1993 року в 667 разів, перераховується наново, виходячи з первинної вартості цих фондів під час їх введення.
Відновлювальна вартість основних фондів вираховується як сума проіндексованих витрат. Вартість уведених у дію основних фондів, які містять частину проіндексованого у зв’язку з приватизацією незавершеного будівництва, перераховується також за індексами, наведеними у таблиці, залежно від дати приватизації незавершеного будівництва та періодів подальших витрат на їх створення. У разі відсутності первинних документів суми витрат по кварталах розподіляються умовно, виходячи з фактичних термінів будівництва.
Вартість машин, обладнання і транспортних засобів індексується у такому порядку:
зарахованих до складу основних фондів до 1 травня 1992року та проіндексованих за станом на 1 травня 1992 року і на1серпня 1993 року збільшується у 52 рази;
зарахованих до складу основних фондів після 1 травня 1992року і до 1 січня 1993 року і проіндексованих у серпні 1993року збільшується у 21 раз;


загрузка...