загрузка...
 
5. 3. Розділи бізнес-плану і порядок їх розробки
Повернутись до змісту
Бізнес-план може мати таку структуру:
Титульний аркуш (назва та адреса фірми, імена та адреса засновників, суть проекту, який пропонується, вартість проекту, посилання на секретність).
Вступна частина (основні положення проекту, який пропонується; чим буде займатися підприємство (фірма), скільки грошей потрібно буде в нього вкласти, який очі кується попит на його продукцію та чому підприємець вважає, що це підприємство (фірма) досягне успіху).
Аналіз стану справ у галузі (визначення поточної тенденції та тенденції її розвитку, потенційних конкурентів, потенційних споживачів).
Суть проекту, що пропонується (характеристика продуктів, що виробляються, послуг, приміщення під офіс, обладнання для нього, відомості про адміністративний та виробничий персонал, відомості про самого підприємця та його партнерів).
Виробничий план-опис виробничого процесу (які операції передбачається доручити субпідрядчикам, характеристика виробничих приміщень, верстатів, обладнання, постачальників сировини).
План маркетингу (оцінка ринку збуту, ціни, канали збуту, реклама, прогноз нової продукції, цільові показники).
Організаційний план (характеристика форми власності, відомості про основних пайовиків, визначення ступеня відповідальності партнерів (пайовиків), відомості про керівний склад, організаційну структуру, розподіл обов'язків).
Оцінка ризику та страхування (визначення слабких сторін підприємства (фірми); дані про можливу появу нових технологій; визначення альтернативних стратегій, форм та методів страхування).
Юридичний план (практичне обслуговування господарчої практики, консультативні послуги відділам, виробництвам, партнерам (пайовикам); захист прав власника, інтересів підприємства (фірми) тощо).
Фінансовий план (план доходів і витрат, план грошових надходжень та платежів, балансовий план, визначення точки самоокупності, джерел надходжень та напрямів використання коштів, стратегія фінансування).
План управління (характеристика організації та функції управління, його структур, вибір управлінської стратегії, методів управління).
Додаток (копії ліцензій, контрактів, сертифікатів, листи та інше ділове листування, копії документів, з яких взято вихідні дані, прейскуранти постачальників тощо).
Розробку бізнес-плану подано на схемі 22.

Бізнес-план має бути досить докладним. Його обсяг не обмежується, хоча потрібна лаконічність викладення. Зміст бізнес-плану — це творчість авторів.
Складання бізнес-плану — постійна необхідність, яка продиктована виробничою діяльністю і має здійснюватись фахівцями, професіоналами при безпосередній участі бізнесмена. Робота над планом — це робота над організацією виробничої діяльності. Вона дає змогу краще все продумати, зважити. Однак може статися так, що при розробці бізнес-плану можна прийти до висновку, що перепони на шляху до успіху занадто серйозні і насправді нічого не вийде. Зрозуміло, що це не найбільш приємний висновок, проте все-таки краще його зробити раніше, а не тоді, коли будуть витрачені гроші і час.
Сьогодні вже зрозуміло, що без бізнес-плану неможливо керувати виробничою діяльністю.
Добре розроблений план замінює техніко-економічне обґрунтування виробництва. По його виконанню можна зробити висновок про те, чи все відбувається, як намічено, і у разі потреби приймати заходи для виправлення становища. Певна річ, що навіть найкращий бізнес-план може застаріти, якщо зміняться умови. Наприклад, зовнішні фактори (зміна економічної ситуації в країні, нові вимоги споживачів, політика конкурентів, нова технологія), а також внутрішні фактори (зміни в керівництві підприємства (фірми) можуть викликати потребу перегляду бізнес-плану. Тому необхідно вміти відчувати нові тенденції у внутрішньому житті фірми, галузі, ринковій кон'юнктурі та вносити відповідні корективи у бізнес-план. Це дасть змогу, не змінюючи цілей, змінювати шляхи її досягнення та підвищувати шанси на успіх.
Отже, ринкова економіка не вільна від плану. Це підтверджує досвід розвинутих країн Заходу. В більшості з них склалась система державного програмування економіки, яка виявила себе як ефективна форма планомірного регулювання ринкового господарства, що не відмінює ринкову конкуренцію, а доповнює її та сприяє притупленню її негативних сторін, передовсім переваги приватних інтересів над інтересами суспільства як цілого.
Внутрішньофірмове планування виступає у вигляді програм, прогнозів, проектів, перспективних планів, бізнес-планів, поточних, оперативних планів тощо. Орієнтиром фірми, яка планує свою діяльність, є збільшення маси прибутку, отже, і масштаб у продажу. Ринок — не анархія і працювати на ньому самостійно, без алгоритму власної діяльності неможливо. Той, хто хоче вижити в нелегких ринкових умовах, повинен знати, що ринок «любить» порядок, організованість, систему в роботі, він швидко руйнує ілюзії про безплановість, спонтанність та жорстоко розправляється з підприємцями, які не бажають виконувати його вимоги.
Планування — важливий інструмент виробничої діяльності, складова успіху будь-якої підприємницької структури. Нехтування плануванням дорого коштує підприємцям, тому що всі, з ким пов'язане підприємство (фірма) — постачальники, споживачі, конкуренти, банки, — мають свої плани, а їх слід враховувати в роботі. Отже, планувати свою діяльність потрібно з урахуванням вимог навколишнього ринкового середовища. Бізнес-план дає співробітникам чітке уявлення про цілі та завдання фірми, а також вимоги, які ставляться особисто до них. Банкірам краще, ніж будь-кому, відомо, що найбільш поширеною причиною банкрутства є не нестача грошей, а неспроможність підприємця правильно спланувати діяльність.
Основні розділи бізнес-плану можуть бути такі:
Резюме.
Ринок збуту, конкуренти, маркетинг.
План виробництва. Персонал.
Юридичний план. Оцінка ризику.
Прибуток. Фінансування.
Резюме
З чого починати? Бізнес-план починається ... з кінця, тобто з резюме. Його готують у кінці роботи, коли завершені всі інші розділи, і ви разом зі своїми співробітниками та зовнішніми консультантами досягли повного розуміння у всіх аспектах Вашого проекту. Робота над резюме дуже важлива, оскільки якщо воно не справить гарного враження, то читати Ваш бізнес-план не будуть, а тим більше не дадуть коштів.
Обсяг резюме повинен становити не більш ніж чотири друкованих сторінки. Написати його потрібно так, щоб переваги Вашого проекту були зрозумілі першому зустрічному на вулиці. Звідси — гранична простота та лаконічність викладання, мінімальна кількість спеціальних термінів. Максимальну увагу слід приділити роз'ясненню того, що Ви збираєтесь зробити, за рахунок чого, чим майбутній продукт буде відрізнятися від продукції конкурентів та чому покупці захочуть придбати саме його. Остання сторінка резюме має бути присвячена фінансовим результатам, які Ви очікуєте від свого проекту в майбутньому. Тут потрібно навести дані про прогнозні обсяги продажів на найближчі роки, виручки від продажів, витрати на виробництво, валовий прибуток та рівень прибутковості вкладень у справу, а також строк, протягом якого Ви зможете повернути ті кошти, які передбачаєте позичити (якщо вирішили взяти банківський кредит).
Готуючи бізнес-план для подання на розгляд своїм майбутнім кредиторам чи інвесторам (у тому числі акціонерам), потрібно мати відповідь на ті два запитання, які будуть передовсім цікавити майбутніх читачів: Що я отримаю при успішній реалізації цього бізнес-плану? Який ризик втрати коштів?
Ринок збуту, конкуренти, маркетинг
Що Ви будете робити? Основна частина бізнес-плану починається з розділу, де розміщено опис тих товарів чи послуг, які Ви хочете запропонувати Вашим майбутнім покупцям та заради виробництва яких задумано цей проект. Ніхто в світі не дасть грошей "просто" на будівництво заводу хімічних волокон чи відкриття майстерні з ремонту годинників.
Ви повинні навчитися виділятись з натовпу конкурентів, пропонуючи покупцям товар, який значно відрізняється високим рівнем якості (при стандартному наборі параметрів, які визначають цю якість) або нестандартним набором якостей, що реально цікавлять покупця.
Вибір найбільш придатної стратегії залежить від того, які можливості Ви маєте. Так, якщо у Вас застаріле обладнання, невисока кваліфікація робітників та немає цікавих технічних новинок у запасі, не дуже висока заробітна плата та інші витрати на виробництво, Ви можете орієнтуватися на виготовлення дешевих товарів не дуже високої якості, які призначені для менш забезпечених, але досить багаточисленних покупців.
У тому разі, якщо сировина та матеріали обходяться
Вам дуже дорого, проте у Вас непогане обладнання, є прекрасні конструкторські розробки чи винаходи, робітники мають високу кваліфікацію, Ви можете спробувати досягнути конкурентоспроможності за рахунок організації випуску рідкісних товарів чи з таким високим рівнем якості, який окупить в очах покупців і Вашу немалу собівартість.
Зрозуміло, що Ви зовсім не зобов'язані завжди додержувати тільки однієї колись обраної Вами стратегії конкуренції.
Які потреби буде задовольняти Ваш продукт чи послуга?
Що особливого в ньому і чому споживачі будуть відрізняти його від товарів (послуг) Ваших конкурентів та віддавати йому перевагу?
Як довго цей товар буде новинкою на ринку (приблизна оцінка з урахуванням тенденцій, які склалися раніше)?
Якими патентами чи авторськими свідоцтвами захищені особливості Вашого продукту чи технології?
Слід звернути увагу на такий важливий момент, як наочне зображення товару чи виробу, які отримані Вашим виробництвом. Дуже важко одержати гроші під ідею, не маючи хоча б одного екземпляра нового товару. Це питання є каменем спотикання наших вчених та конструкторів у переговорах із закордонними бізнесменами. На прохання показати зразок продукції наші фахівці відповідають, що є тільки лабораторні зразки, які не доведені до товарного вигляду і які покажуть, коли підпишуть контракт на постачання.
Проте всім добре відомо, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Тому для успіху бізнес-плану потрібно обов'язково включити до нього фотографію чи дуже гарний малюнок Вашого товару, що дасть змогу мати про нього чітке уявлення.
У цьому розділі бізнес-плану має бути зазначена передбачувана продажна ціна Вашого товару і сума тих витрат, яких потребує виробництво. Звідси можна буде зробити висновок про величину прибутку з кожної одиниці товару. Дуже важливо чітко охарактеризувати основні якісні характеристики Вашого товару, переваги його дизайну і навіть, як би це екзотично не звучало для наших господарників, особливості упаковки, в якій його будуть продавати. Це має важливе значення для товару, призначеного для продажу на світовому ринку. В цьому розділі слід подати опис організації сервісу Вашого товару (якщо це технічний виріб).
Найважливішою частиною бізнес-плану є ринок збуту. Тому на її підготовку слід не жаліти ні коштів, ні сил, ні часу. Досвід показує, що невдача більшості комерційних проектів, які з часом провалилися, була пов'язана саме із слабким вивченням ринку та переоцінкою його місткості. Ось чому, перш ніж підготувати 5—6 сторінок тексту, які б містили цей розділ, Вам потрібно заздалегідь зібрати та обробити великий обсяг чорнової інформації.
Основні відомості, які Вам потрібні, це: хто буде купувати у Вас товари, де Ваша ніша на ринку? Немає нічого більш помилкового, ніж гадати, що переваги Вашого товару настільки явні, що його захочуть купити всі жителі певного регіону чи всі підприємства тієї чи іншої галузі.
Перший етап цієї справи полягає в оцінці потенційної місткості ринку, тобто загальної вартості товарів, які покупці певного регіону спроможні купити за місяць чи за рік. Ця величина залежить від багатьох факторів: соціальних, національно-культурних, кліматичних, а також (перш за все) економічних, у тому числі від рівня доходів (чи заробітків) Ваших потенційних покупців, структури їх витрат (сум заощаджень чи інвестицій), темпів інфляції, наявності раніше куплених товарів аналогічного чи подібного призначення тощо.
Звичайно, сам набір факторів, які потрібно врахувати, залежить від характеру Вашого проекту. Так, якщо Ви складаєте бізнес-план у зв'язку з впровадженням верстатів нового типу, Вам слід врахувати і структуру верстатного парку, який вже існує, і зрушення в асортименті продукції, яку випускають за допомогою цих верстатів (чи буде корисним Ваш новий товар при виготовленні нової продукції для Ваших покупців), та інвестиційний клімат в галузях-споживачах (рівні процентних ставок по кредитах, наявність податкових пільг).
Другий етап — оцінка потенційної суми продажів, тобто тієї частки ринку, яку Ви маєте надію отримати і відповідно до тієї максимальної суми реалізації, на яку Ви можете розраховувати. У підсумку такого аналізу, який має назву «маркетинговий дослід», Ви можете визначити приблизну чисельність клієнтів, на яку можна розраховувати за місяць. Однак розраховувати — не означає, що вони стануть Вашими клієнтами у перший місяць роботи.
Тому потрібний третій етап, третій крок до реальної оцінки ринку — прогноз обсягів продажів. На третьому етапі Вам потрібно оцінити, скільки реально Ви зможете продати (виручити за надання послуг) продукції при наявних умовах Вашої діяльності, можливих витратах на рекламу і при тому рівні цін, який Ви збираєтесь встановити. При цьому слід дослідити, як цей показник може змінюватись місяць за місяцем, квартал за кварталом і на скільки років вперед.
Якщо Ви звернетесь за допомогою до фахівців, не забудьте домовитись з ними про ціну, за якою покупець буде згоден певний час купувати Вашу продукцію, не звертаючи уваги на пропозиції конкурентів чи не відмовляючись від купівлі такої продукції зовсім. Якщо Ви зможете провести таку оцінку, можна вважати, що Ви виконали свою програму — максимум у галузі дослідження ринку.
Природно, що при цьому Ви зберете інформацію і про своїх можливих конкурентів: їх товари, якість продукції, приблизні ціни та умови продажу.
Хто є найбільшим виробником аналогічних товарів? Які в них прибутки в зв'язку з запровадженням нових моделей, з технічним сервісом (якщо йдеться про машини та обладнання)?
Чи багато уваги та коштів вони приділяють рекламі своїх виробів?
Що являє собою їхня продукція: основні характеристики, рівень якості, дизайн, думка покупців? Який рівень цін на продукцію конкурентів? Яка в загальних рисах їхня політика цін?
Відповідаючи на ці запитання при складанні бізнес-плану, Ви повинні всіма силами утриматися від такого моменту, як «лакування дійсності». Здавалося б, який Вам сенс хвалити продукцію Ваших конкурентів у власному бізнес-плані.
Чи не буде краще про щось взагалі не говорити, про щось сказати між іншим, але при цьому висвітлити реальні чи уявні слабкості конкурентів?
Якщо Ви хочете залишитися в цій галузі надовго, то над усе для Вас має бути особиста репутація.
Якщо Ви аналізуєте своїх конкурентів, намагайтесь враховувати всі фактори, які впливають на попит покупців, не звужуйте своє поле зору тільки тими параметрами, які найбільше впадають у вічі, — ціною та основними якісними характеристиками. Спробуйте зрозуміти, що є найважливішим для Ваших майбутніх клієнтів і як Ви зможете задовольнити їхні потреби.
У тому разі, коли Ви не бачите в стані конкурентів жодної лазівки, крізь яку можна було б прослизнути на ринок (наприклад, світовий!), Вам краще вдатися до пошуку іншої сфери застосування своєї енергії, адже сучасний бізнес потребує відваги, а не авантюризму. Створення своєї справи чи реалізація нового інвестиційного проекту — не самоціль, оскільки основним завданням є отримання високого прибутку та завоювання доброї ділової репутації.
Складаючи план маркетингу, потрібно продумати й пояснити потенційним партнерам та інвесторам основні його елементи. План маркетингу — це особливий та надзвичайно важливий документ для внутрішнього користування.
Основні елементи плану маркетингу такі:
схема поширення товарів;
ціноутворення;
реклама;
методи стимулювання продажу;
організація післяпродажного обслуговування клієнтів (для побутової техніки);
формування громадської думки про Вашу фірму та товари.
За кожним з цих пунктів стоять складні запитання, відповіді на які Ви повинні знати якнайкраще, щоб не потрапити в халепу при обговоренні Вашого бізнес-плану з майбутніми партнерами.
Якщо Ви серйозно взялися за проблеми маркетингу та склали свій план маркетингу, Ви зможете написати на цю тему чимало. Проте не потрібно усі деталі втискувати в бізнес-план. Вам потрібно на трьох-чотирьох сторінках викласти основне, тобто: як Ви будете продавати свій товар — через власні фірмові магазини чи через оптові торговельні організаії; як Ви будете визначати ціни на свої товари та який рівень прибутковості на вкладені кошти збираєтесь реалізувати; як збираєтесь організувати рекламу та скільки приблизно коштів виділите на це; як передбачаєте досягти постійного зростання обсягів продажу — за рахунок розширення регіону збуту чи за рахунок пошуку нових форм залучення покупців; як буде організовано службу сервісу та-скільки для цього Вам потрібно коштів; якими методами передбачаєте добитися доброї репутації своїх товарів і фірми в очах громадськості.
Останнє, на що потрібно звернути увагу в цьому розділі бізнес-плану (особливо, якщо Ви маєте намір реалізувати товари за кордоном), — це відомості про оцінку патентознавцями патентної чистоти цих товарів у країнах, в яких Ви збираєтесь їх продавати.
План виробництва. Персонал
Підготовкою розділу бізнес-плану «План виробництва» займаються тільки підприємці, які збираються займатися виробництвом. Основне завдання тут полягає в тому, щоб довести своїм потенційним партнерам, що Ви будете спроможні реально виробляти потрібну кількість товарів у певні строки та з потрібною якістю. Іншими словами, Ви повинні довести, що дійсно знаєте, як організувати виробництво.
Однак у багатьох читачів виникне питання, навіщо про все це писати. Врешті-решт, це моя внутрішня справа — як організовано виробництво. Вкладників грошей має цікавити тільки те, чи зможу я ці гроші повернути та виплатити по них відсотки та дивіденди. Проте така логіка вже не переконує нікого. В усьому світі всі фінансисти цікавляться усіма деталями виробничого циклу одержувачів позики зовсім не для того, щоб запропонувати їм свої рішення, а тому, що хочуть оцінити кваліфікацію керівництва фірми та обумовленість її планів. Для того щоб задовольнити цей інтерес, Вам потрібно дати відповідь на багато запитань. У бізнес-план треба включити відповідь тільки на основні запитання, а деталі можна перенести у додатки, обсяг яких не обмежується.
Де будуть виготовлятися товари — на діючому чи на новоствореному підприємстві?
Які для цього потрібні виробничі потужності та як вони зростатимуть рік у рік?
Де, в кого та на яких умовах буде закуповуватись сировина, матеріали та комплектуючі? Яку репутацію мають ці постачальники та чи є вже досвід роботи з ними?
Чи передбачено виробничу кооперацію та з ким?
Чи можливе будь-яке лімітування обсягів виробництва або постачання ресурсів?
Яке потрібно устаткування та де планується його придбати?
Які при цьому можуть виникнути проблеми?
Дані цього розділу бажано наводити у перспективі на два-три роки, а для великих підприємств — на чотири-п'ять років.
Дуже корисним елементом тут може стати схема виробничих потоків на Вашому підприємстві (звідки та як будуть до Вас надходити всі види сировини та комплектуючих виробів, в яких цехах і як вони будуть перероблятись на продукцію, як і куди ця продукція буде поставлятися з Вашого підприємства). Ви повинні врахувати, що зовнішні експерти, яким доручать проаналізувати Ваш бізнес-план, будуть розглядати цей розділ передовсім з точки зору того, наскільки раціональна Ваша технологічна схема.
У цій схемі обов'язково потрібно знайти місце і для процесів контролю якості. Не слід обминати ці питання і в тексті. Ви повинні зазначити, на яких стадіях і якими методами буде здійснюватись контроль якості та які стандарти Ви будете при цьому використовувати.
Завершувати цей розділ бізнес-плану має оцінка можливих витрат виробництва та її динаміка на перспективу. При цьому не слід забувати про витрати, які пов'язані з утилізацією відходів та охороною довкілля. Тут завжди можливі неприємні сюрпризи у вигляді штрафів з боку урядових органів та протестів з боку громадськості і тому краще заздалегідь підготуватися до цього.
Для нових підприємств у бізнес-плані іноді виділяють спеціальний розділ — «Місцерозташування». Це має важливе значення для підприємств, які створюють велике навантаження на довкілля, а також для малих підприємств торгівлі, сервісу та громадського харчування.
У розділі «Персонал» бізнес-плану йтиметься про те, з ким Ви збираєтесь організовувати свою справу, як Ви плануєте налагодити роботу свого персоналу. Відправним пунктом мають бути кваліфікаційні вимоги, тобто Ви повинні зазначити, які саме фахівці (якого профілю, з якою освітою, яким досвідом) і з якою зарплатою Вам будуть потрібні для успішного ведення справ. При цьому слід вказати, як Ви збираєтесь залучити цих фахівців: на постійну роботу чи як сумісників (зовнішніх експертів)?; чи є можливість скористатися послугами якої-небудь організації з найму таких професіоналів?
У разі, якщо частина персоналу у Вас вже найнята, Ви повинні дати про своїх співробітників короткі біографічні відомості, зробивши наголос на наявну кваліфікацію, попередній досвід роботи та його корисність для Вашого підприємства. Майте на увазі, що Ваші потенційні партнери хочуть знати про Вас усе, адже вони довіряють Вам свої гроші.
Крім того, Ви повинні навести і організаційну схему підприємства, з якої має бути видно: хто та чим буде займатися, як усі служби будуть взаємодіяти між собою та як їхню діяльність передбачається координувати та контролювати. Зважте на те, що через організаційну плутанину часто зазнають краху навіть багатообіцяючі проекти, що така інформація також цікавить інвесторів та банкірів. Вичерпні відповіді на можливі подібні запитання можна винести в додатки до бізнес-плану, включивши туди, наприклад, приблизні переліки службових обов'язків Ваших майбутніх співробітників.
У цьому розділі доцільно обумовити питання оплати праці керуючого персоналу та його стимулювання (чи будете Ви застосовувати систему участі в прибутках, чи передбачаєте використовувати інші форми матеріального стимулювання, заохочення тощо?).
Юридичний план. Оцінка ризику
Дуже добре, якщо наступний розділ бізнес-плану, присвячений правовим аспектам Вашого підприємства, Ви підготуєте разом з юристом. Краще домовитись про консультацію з юрисконсультом однієї з діючих комерційних фірм.
Звичайно, його послуги обійдуться недешево, однак Ви повинні ретельно підготуватися до таких зустрічей, щоб зробити їх максимально нетривалими та інформативними (домовившись про погодинну оплату).
У розділі «Юридичний план», який особливо важливий для нових підприємств та фірм, Ви повинні вказати форму, в якій плануєте вести справи. Кожна з цих форм має свої особливості, свої переваги і недоліки, які також можуть мати вплив на успіх Вашого проекту і тому будуть цікавити Ваших інвесторів та партнерів.
Наприклад, одноосібне володіння — найпростіша, одна з форм, що якнайшвидше реалізується. Для того щоб,створити таке підприємство, достатньо подати заяву для реєстрації, не потрібно навіть просити дозволу (окрім тих видів діяльності, де потрібні ліцензії на право займатися обраним видом діяльності). Проте швидкість і легкість реєстрації — не основні і не найважливіші фактори, які потрібно враховувати, коли створюєте комерційну фірму.
Конкретне наповнення цього розділу залежить від обраної Вами форми організації.
Одна справа, якщо Ви є державним підприємством і Вам потрібно пояснити систему Вашої підпорядкованості та межі втручання керівництва в господарську діяльність. Зовсім інші виникають питання, якщо Ви збираєтесь створювати акціонерне товариство і Вам потрібно пояснити майбутній розподіл акціонерного капіталу між можливими акціонерами. Однак головним є те, що Ви повинні обґрунтувати причини вибору тієї чи іншої форми власності та організації справи і намітити можливі перспективи змін цих форм, а також пояснити, чому Ви вважаєте таку стратегію найдоцільнішою.
Автори бізнес-плану повинні заздалегідь передбачити усі типи ризику, з якими вони можуть зустрічатись, джерела та момент їх виникнення. Після цього потрібно розробити заходи для скорочення цих ризиків та мінімізації втрат, які вони можуть викликати.
Чим глибше Ви вивчите цю проблему, тим вищою буде довіра до Вас з боку потенційних партнерів та інвесторів. Довіряють та дають гроші не тому, хто оптимістично стверджує, що його справа — виграш на сто відсотків, а тому, хто може заздалегідь передбачити «камінці» на своєму шляху та пояснити, як він збирається конструювати свій «автомобіль» і керувати ним в дорозі так, щоб упевнено почувати себе на ринковому шляху.
На жаль, асортимент ризиків дуже широкий — від пожеж та землетрусів до страйків і міжнаціональних конфліктів, змін у податковому регулюванні та коливань курсів валют. Звичайно, що можливість кожного типу ризику різна, так само, як і сума збитків, які вони можуть викликати. Ви повинні хоча б орієнтовно оцінити ризики, які для Вас найбільш імовірні, та скільки вони Вам будуть коштувати у разі їх реалізації.
Звідси Ви вже можете переходити до відповіді на запитання: як зменшити ризики та втрати? Відповідь на це запитання складається з двох розділів. У першому Ви можете вказати організаційні заходи профілактики ризиків, а в другому — свою програму страхування від них. Наприклад, якщо є ризик перебою у графіку залізничних перевезень матеріалів та комплектуючих, Ви можете продумати альтернативну програму транспортування необхідних для Вас виробів за допомогою авіаційного чи автомобільного транспорту.
Прибуток. Фінансування
Цей розділ бізнес-плану узагальнює матеріали попередніх частин та подає їх у вартісному вираженні. Для цього потрібно підготувати відразу кілька документів:
прогноз обсягів реалізації;
баланс грошових витрат та надходжень;
зведений баланс активів і пасивів підприємства;
графік досягнення беззбитковості.
Прогноз обсягів реалізації дає уяву про ту частку ринку, яку Ви передбачаєте завоювати своєю продукцією. Такий прогноз прийнято складати на три роки наперед. Для першого року дані подаються щомісячно, для другого — щоквартально, для третього — загальною сумою продажів за дванадцять місяців. Логіка тут проста. Передбачається, що для початкового періоду виробництва відомі майбутні покупці. Ви маєте з ними попередню домовленість про майбутні продажі. Проте, починаючи з другого року доводиться займатися прогнозуванням.
Однак в цьому немає нічого страшного — ніхто не чекає від Вас наявності портфеля замовлень на кілька років наперед. Проте важливо, щоб оцінки були реалістичними насамперед до самих себе. Адже саме під ці цифри реалізації Ви будете купувати обладнання, витрачати кошти на рекламу, наймати нових робітників, вкладати особисті фінансові ресурси.
Баланс грошових надходжень та платежів — це документ, який дає змогу оцінити, скільки грошей потрібно вкласти в проект в розбивці за часом. Основним його завданням є перевірка синхронності надходження та витрачання грошей, що означає перевірку майбутньої ліквідності (тобто постійну наявність на банківському рахунку коштів, яких достатньо для розрахунків по зобов'язаннях) Вашого підприємства у разі реалізації цього проекту.
Звідси випливає дуже важлива інформація для визначення загальної вартості Вашого проекту. Дійсно, якщо збут Вашої продукції пов'язаний з достроковим «омертвлінням» коштів у розрахунках з покупцями, тобто в дебіторській заборгованості, щоб підтримати Вашу ліквідність доведеться робити регулярні додаткові вкладення грошових засобів. Треба зазначити, що проблеми з ліквідацією — серйозна причина комерційних невдач підприємців у ринковій економіці.
Таблиця прибутків та витрат — це документ з досить простою структурою.
Його завдання — показати, як буде формуватись та змінюватись Ваш прибуток (для першого року — щомісячно, для другого — кожного кварталу, а для третього — у розрахунку на рік).
Зведений баланс активів та пасивів підприємства рекомендується складати на початок та кінець першого року реалізації Вашого проекту. Цей документ менш важливий, ніж баланс грошових витрат та надходжень. Однак обійтися без нього у бізнес-плані неможливо: його повинні досить ретельно вивчити фахівці комерційних банків для того, щоб оцінити, які суми планується вкласти в активи різних типів і за рахунок яких пасивів підприємець збирається фінансувати створення чи придбання цих активів.
У розділі «Фінансування» потрібно викласти план отримання коштів для створення чи розширення Вашого підприємства. Перше запитання, яке тут ставиться — скільки взагалі потрібно коштів для реалізації даного проекту? Друге запитання — звідки планується отримати ці кошти та в якій формі? Третє запитання — коли можна очікувати повного повернення вкладених коштів та отримання інвесторами прибутку на них?
Що стосується першого запитання, то відповідь на нього випливає з «Фінансового плану». А відповідь на друге запитання — тема для особливої розмови. Практично тут йдеться про те, яку частку потрібних коштів є можливість отримати в формі кредиту, а яку краще залучити у вигляді пайового капіталу. Співвідношення цих двох джерел фінансування — завдання, яке не має однозначного розв'язання. Дуже багато факторів впливають на зацікавлені сторони. Якщо спробувати відокремити певні основні моменти, то вони полягають у тому, що банкіри намагаються скоротити свій ризик. Вони вважають, що розраховуватись повинні насамперед власники підприємства та інвестори-акціонери.
Тому інвестування через кредити визнається за краще для проектів, які пов'язані з розширенням виробництва на вже діючих (та діючих успішно) підприємствах. З одного боку, від таких підприємств банкіри не будуть вимагати підвищення платні за кредит, оскільки ризик вкладень тут не дуже великий, а з другого — можна буде знайти матеріальне забезпечення кредитів, які виступають активами, що вже є.
Для проектів, які пов'язані зі створенням нового підприємства чи реалізацією технічного нововведення, кращим джерелом фінансування може бути пайовий або акціонерний капітал.
Що стосується третього аспекту розділу «Фінансування» — оцінка строків повернення коштів, які надавались у позику, то це потребує проведення та включення в бізнес-план спеціальних розрахунків, що дадуть можливість визначити строк окупності вкладів.


загрузка...