загрузка...
 
3.1.2. Вплив монетарної політики на формування виробничих витрат
Повернутись до змісту
Головними важелями макроекономічного впливу на економіку є регулювання пропозиції грошової маси на фінансовому ринку держави та умови кредитування суб’єктів господарювання. Зміни в монетарній та фіскальній політиці мають як безпосередній, прямий вплив на сільськогосподарських виробників, так і опосередкований ? через вплив на інші галузі народного господарства, а також через населення як основного споживача сільськогосподарської продукції. У свою чергу монетарне й фіскальне регулювання поділяється на експансійне, або розширювальне, і рестрикційне, або обмежувальне, тобто скорочення пропозиції грошової маси чи урядових витрат.
Прикладом експансійної монетарної політики є випуск урядом цінних паперів, облігацій, що призводить до підвищення пропозиції грошей, а це в свою чергу зумовлює підвищення пропозиції на кредитному ринку, підвищення пропозиції грошей для позики. За цих умов під дією чинників кредитного ринку процентна ставка на позики знижується. А через те, що кредитний ринок тісно пов’язаний з ринком інвестицій, зниження процентної ставки на позики неодмінно зумовлює зростання інвестицій, що в свою чергу незворотньо призводить до збільшення сукупного, агрегованого попиту на макроекономічному рівні.
Такі зміни на кредитному та інвестиційному ринках і на макроекономічному рівні створюють умови для підвищення попиту на ринках засобів виробництва для сільського господарства. У сільськогосподарських підприємств з’являються можливості поповнювати й поновлювати свою матеріально-технічну базу, запроваджувати нові технології, розширювати сферу користування послугами сторонніх організацій.
Однак підвищення попиту на ринках промислової продукції сільськогосподарського призначення призводить до підвищення цін на цю продукцію. Як наслідок, зростають і виробничі втрати сільськогосподарських підприємств, собівартість сільськогосподарської продукції, що зумовлює нарівні з підвищенням попиту і зростання цін на неї. З іншого боку, експансійна монетарна політика, сприяючи зниженню реального рівня процентної ставки на кредити, тим самим скорочує й виробничі витрати сільськогосподарських підприємств, адже виплата процентів за кредити ? одна із статей виробничих витрат.
Отже, під впливом експансійної монетарної політики діють дві групи чинників: такі, що сприяють підвищенню рівня виробничих витрат у сільському господарстві, й такі, що сприяють зниженню цього рівня. Однак загальною тенденцією такої політики є збільшення виробничих витрат у сільському господарстві.
На рис. 3.1 графічно зображено систему взаємодії різних ринків під впливом експансійної монетарної політики і формування внаслідок цієї взаємодії певного рівня собівартості сільськогосподарської продукції. Під впливом зростання пропозиції грошової маси (рис. 3.1,а) зростає й пропозиція кредитних фондів на ринку кредитів (О1), зменшуючи при цьому рівень процентної ставки на кредити (і1). Внаслідок зниження процентної ставки на кредити (рис. 3.1,б) зростає пропозиція кредитних коштів на інвестиційному ринку О1.

Результатом збільшення обсягу інвестицій у виробництво (рис. 3.1,в) є зростання як обсягів виробництва, так і кількості зайнятих у народному господарстві, а також загальної суми оплати праці. Це неодмінно спричинює підвищення агрегованого (сукупного) попиту і пропозиції загалом в економіці, а також загального рівня цін (О1 і Ц1). Унаслідок цього зростають собівартість і ціни в усіх галузях народного господарства, включаючи й ті, що виробляють засоби виробництва для сільського господарства (рис. 3.1,г).
На рис. 3.1,д показано, що внаслідок усіх зазначених процесів собівартість одиниці сільськогосподарської продукції зростає (С1). А через те, що ефективність сільськогосподарського виробництва при цьому значно знижується відносно як базового рівня, так і рівня ефективності виробництва в інших галузях (з відомих причин), то неодмінно виникає питання про підвищення цін на сільськогосподарську продукцію.
На рис. 3.1,е зображено процес формування сільськогосподарських цін. Через підвищення пропозиції сільськогосподарської продукції й попиту на неї ціна її зросла. Однак це зростання може й не відбутися або відбутися такою мірою, що не забезпечить необхідного рівня зростання цін. Власне тут і виникає нагальна потреба в державному регулюванні, підтримці цін на сільськогосподарську продукцію. Як стверджують американські вчені, під впливом експансійної монетарної політики ціни на ресурси для сільського господарства зростають вищими темпами, ніж ціни на несільськогосподарську продукцію, з приблизним співвідношенням темпів зростання 1,4 % до 1 %.
Одним із основних регуляторів пропозиції грошей є облікова процентна ставка національного банку, тобто ставка, за якою він продає кредитні фонди комерційним банкам, а також створення певних нормативних банківських резервів комерційними банками під контролем національного банку, що не підлягають виплаті у вигляді кредитів. Грошова пропозиція збільшується в умовах зниження облікової процентної ставки національного банку й зменшення нормативу банківських резервів. З іншого боку, при підвищенні облікової ставки й нормативу резервів грошова пропозиція знижується.
Результатом експансійної монетарної політики є й значне зростання інфляції, зниження реального рівня процентної ставки, а також зниження вартості національної грошової одиниці. Ці чинники безпосередньо впливають на міжнародну сільськогосподарську торгівлю й міжнародні економічні зв’язки.
Унаслідок зниження курсу національної грошової одиниці відносно грошових одиниць інших країн скорочуються іноземні інвестиції в країну, що зумовлює зростання попиту на іноземну валюту, а отже, ще більше зниження вартості національної грошової одиниці. Водночас за цих умов значно розширюються експортні можливості країни, зокрема, сільгосппродукція в умовах зменшення вартості національної грошової одиниці стає дешевшою для іноземних покупців, вони можуть придбати за власну валюту більше імпортної продукції.
В Україні період 1991?1993 рр. характеризувався проведенням експансійної монетарної політики, і первинна грошова емісія була головним чинником інфляційного попиту в країні. Так, у 1991 р. річний рівень інфляції становив 390 %, у 1992 р. ? 2100 %, у 1993 р. ? 10256 %. Однак поряд із грошовою емісією пропозиція на кредитному ринку не зросла, адже внаслідок гіперінфляції відбулося підвищення, а не зниження банківської процентної ставки. Водночас реальний рівень процентної ставки набув від’ємного значення.
Наслідком такої монетарної політики стало згортання інвестицій в економіку, значне зростання інфляції, стрімке зниження вартості карбованця відносно обмінного курсу твердих валют. У свою чергу зниження обмінного курсу карбованця ще більше вплинуло на скорочення інвестицій і підвищення попиту на іноземну валюту, в основному на долари США. Водночас продукція національного сільського господарства стала дешевшою для покупців з інших країн, що й послугувало як офіційному, так і неофіційному (зокрема, так званому човниковому) її вивезення за межі України.
За висновками європейського центру макроекономічного аналізу, така монетарна політика в Україні вирішально вплинула на спад виробництва в країні, який з 1990 по 1994 р. набув найбільшого розмаху. Понад три чверті промислових підприємств скоротили своє виробництво, внаслідок чого обсяг промислової продукції спав до рівня 1975 р. (у порівняльних цінах). За цей період обсяг валової продукції сільського господарства (у порівняльних цінах 1983 р.) зменшився порівняно з 1986-1990 рр. на третину, в тому числі в рослинництві на 25 %, а в тваринництві ? на 34 %. Загалом у 1994 р. ВВП становив 49,6 % до рівня 1989 р.
Прикладом експансійної монетарної політики може слугувати політика, що проводилася урядом США в 70-ті роки нинішнього століття. Внаслідок такої політики значно підвищився рівень інфляції в країні, зменшилися реальна процентна ставка і вартість долара на світовому грошовому ринку. Водночас іноземний попит на продукцію сільського господарства США різко зріс, що зумовило загальне підвищення попиту на цю продукцію. Наслідком цього стало підвищення цін на сільськогосподарську продукцію й доходів фермерів, збільшення інвестицій у сільське господарство, придбання додаткової землі й розширення обсягів виробництва. Проте високий рівень інфляції, зростання цін на продукцію промисловості спричинили також збільшення виробничих витрат фермерських господарств, що відповідно знизило рівень їхніх доходів і ефективність виробництва.
Як зазначалося, з точки зору макроекономіки зростання інфляції спричинюється двома основними чинниками: перевищенням агрегованого попиту над агрегованою пропозицією за умов, коли економіка наближається майже до повного використання своєї потенційної потужності, і швидкими темпами зростання виробничих витрат. У світовій практиці останній чинник можна проілюструвати періодом 70-х років нинішнього століття, коли країни — експортери нафти різко підняли ціни на свою продукцію, що призвело до значного збільшення виробничих витрат і стало суттєвим імпульсом вибуху інфляції. У вітчизняній економічній практиці аналогічні події спостерігалися в 1993 р., коли Росія як основний постачальник нафти в Україну значно підвищила ціни на неї, що поряд з іншими чинниками мало досить суттєвий, а за оцінками деяких економістів, вирішальнй вплив на гіперінфляційний стрибок в Україні. Якщо на початку 1993 р. ціни на імпортовану з Росії нафту становили 27 %, а на газ — 7 %, то вже наприкінці року вони досягли 100 % рівня відповідних світових цін. При цьому незважаючи на загальне зменшення споживання енергоносіїв енергомісткість виробництва зросла на 54 % нарівні з розкручуванням інфляційної спіралі «заробітна плата ? ціни».
У свою чергу зростання рівня інфляції призводить до підвищення банківської процентної ставки, як реальної, так і номінальної, що прямо корелює з виробничими витратами сільськогосподарських підприємств. Зокрема, підвищення реальної процентної ставки на один пункт зумовлює зростання виробничих витрат фермерських господарств США на 2 трлн. дол. Крім того, від рівня реальної процентної ставки залежать не лише рішення щодо інвестицій у виробництво, а й ціна на землю, витрати на зберігання продукції, процент на змінні та постійні виробничі витрати (врахування альтернативних витрат), вартість активів.
Результатами політики скорочення пропозиції грошей є зниження рівня інфляції, збільшення реальної процентної ставки, підвищення вартості національної грошової одиниці. Процес скорочення пропозиції грошей може відбуватися через підвищення облікової процентної ставки національного банку. За цих умов комерційні банки братимуть менше кредитних фондів у національного банку, піднімуть процентну ставку за користування кредитами. Як наслідок, реальна процентна ставка зросте, зменшаться обсяги інвестицій у виробництво та рівень споживання товарів і послуг, зокрема, товарів тривалого користування. З підвищенням рівня процентної ставки більш активною стає національна грошова одиниця на світовому грошовому ринку. Іноземні інвестори стають зацікавленими вкладати кошти в економіку країни.
Унаслідок такої монетарної політики валовий і чистий національний доходи знижуються. У сільському господарстві скорочуються обсяги виробництва, падає попит на продукцію галузі ? як внутрішній, так і експортний. Однак ці чинники сприяють реструктуризації аграрного виробництва, внутрішній його мобілізації і, врешті-решт, можливостям зниження виробничих витрат і підвищення ефективності господарювання, хоча на практиці цього може й не відбутися через різні обставини.
Так, з 1994 р. Україна почала переходити від експансійної до рестрикційної монетарної політики. Із січня 1994 р. рівень позичкового кредиту набув додатного значення, а з лютого цього року додатного значення набув також рівень депозитного проценту. За умов рестрикційної монетарної політики почали зростати залишки вільних коштів комерційних банків (за ІІІ квартал вони зросли у 20 разів). Наслідком такої грошової політики стало різке зниження рівня інфляції: у 1994 р. він становив 501 %, у 1995 р. ? 181,7 %, а за 10 місяців 1996 р. ? 36,8 %. У 1995 р. уперше за останні чотири роки середньомісячний рівень інфляції знизився до 9,1 %, за 10 місяців 1996 р. він становив 3,7 %, а у період уведення національної грошової одиниці простежувалася навіть дефляція. Протягом 1995 р. ставка рефінансування Національного банку України знизилася з 225 до 71 %, а ставка за кредити комерційних банків ? до 67 %. У 1996 р. ставка рефінансування знизилася до 40 %. Обсяг прямої готівкової емісії в економіку протягом 1995–1996 рр. скоротився і мав у 1996 р. такі темпи до відповідного періоду 1995 р: січень ? 110,6 %, лютий ? 112,4 %, березень ? 106,1 %, травень ? 100,7 %. Водночас реальний обмінний курс карбованця відносно долара США виріс з жовтня 1994 р. до червня 1996 р. у три рази. Поряд з цим продовжувалася тенденція до зниження ВВП, валового й чистого національного доходу, хоча темпи цього зниження уповільнилися. Якщо в 1994 р. ВВП знизився порівняно з 1993 р. на 23 %, то у 1995 р. порівняно з 1994 р. на 10,3 %, а у 1996 р. порівняно з 1995 р. — на 1 %.
Прикладом монетарної політики скорочення пропозиції грошової маси може бути політика США наприкінці 70-х – на початку 80-х років нинішнього століття, коли після періоду експансійної монетарної політики уряд розпочав політику скорочення пропозиції грошей. Цілями політики було зниження рівня інфляції й підвищення реальної процентної ставки. Наслідками проведення такої політики стали значне зростання процентної ставки, що досягла в 1980–1982 рр. свого рекордного рівня (12,87 %), збільшення вартості долара (з 1980 по 1985 р. ? на 50 %), приплив іноземних інвестицій у країну. Водночас попит на сільськогосподарську продукцію США на міжнародних ринках упав. Вона стала дорожчою для іноземних покупців, крім того, знизилася їх купівельна спроможність через підвищення обмінного курсу долара.
Сільському господарству США був нанесений досить суттєвий удар унаслідок поєднання двох негативних чинників ? зниження загального (внутрішнього й зовнішнього) попиту на сільськогосподарську продукцію і високих виробничих витрат, що перейшли в спадщину від періоду експансійної монетарної політики.
Негативні обставини посилилися ще й тим, що підвищення процентної банківської ставки призвело до збільшення не лише додаткових виробничих витрат у вигляді платежів за кредити, а й додаткових витрат, пов’язаних з обслуговуванням існуючих боргів, узятих у період експансійної монетарної політики, а це спричинило збільшення обсягу цих боргів.
Однак монетарна політика скорочення пропозиції грошей дала свої позитивні результати вже на початку 90-х років. Рівень інфляції знизився на 10 %, почалася стабілізація економіки: знижувалася номінальна процентна ставка і в 1993 р. вона досягла найнижчого рівня за останні 30 років (3,8 %). Досягнувши свого піку в 1985 р., курс долара почав знижуватися і в 1992 р. був на рівні 1980 р. Ці зміни поряд зі зниженням цін на нафтопродукти дуже сприятливо вплинули на сільське господарство країни. Міжнародний попит на продукцію цієї галузі США збільшився незважаючи на процес рецесії в інших країнах.

У табл. 3.1 узагальнено вплив експансійної монетарної політики й політики обмеження пропозиції грошової маси на основні параметри сільськогосподарського виробництва. Якщо стосовно параметрів 1–4 можна дати однозначну відповідь відносно тенденцій їх динаміки під впливом тієї чи іншої монетарної політики, то це досить складно зробити за параметрами 5 і 6. На рівень виробничих витрат у сільському господарстві впливає багато чинників. Так, зростання цін на сільськогосподарську продукцію через так званий ефект відлуння призводить до збільшення виробничих витрат сільськогосподарських підприємств на 20–25 % у кожному наступному виробничому циклі відносно прямого підвищення цін на промислові товари. Ефект відлуння від зростання цін на промислові товари зумовлює також збільшення сум амортизаційних відрахувань і страхових платежів, тому що на це впливає підвищення балансової вартості основних і оборотних фондів. У свою чергу, компенсація зростання цін на промислові товари завдяки підвищенню цін на сільськогосподарську продукцію також є чинником збільшення виробничих витрат у сільському господарстві. Це стосується насамперед витрат на корми й садівний матеріал і страхові платежі.



загрузка...