загрузка...
 
10.1. Процедури врегулювання міжнародних комерційних спорів (МКС).
Повернутись до змісту
Процедури врегулювання МКС:
– Судова — національна; зарубіжна; міжнародна; паралельна.
– Позасудова — погодження; арбітраж.
– Процедура погодження — врегулювання спорів дружнім шляхом через активну співдію третьої сторони (посередника).
Арбітраж— врегулювання спорів шляхом прийняття рішення суддями.
Переваги арбітражу:
– Самостійний вибір суддів
– Завершеність справи
– Процедура «закритих дверей»
– Економія часу
– Забезпечення міжнародними конвенціями визнання та виконання зарубіжних арбітражних рішень.
Національні закони з арбітражу мають достатньо суттєвих відмінностей. У зв'язку з цим здійснювалося чимало спроб розробити міжнародну процедуру, яка б користувалась широким визнанням. На сьогодні є ряд арбітражних інституцій.
Міжнародний арбітраж.
1. ЮНСІТРАЛ
Арбітражний суд МТП.
Лондонський міжнародний третейський суд.
Американський арбітраж.
Європейський арбітраж.
Арбітраж колишніх соціалістичних країн.
Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів Комісія ООН з питань права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) не є міжнародним арбітражним центром, але за її ініціативи проводився ряд заходів з уніфікації права міжнародного арбітражу.
2. Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ.
Прийнятий та рекомендований до використання у 1976 р.
У жодній країні не має сили закону, але може бути прийнятим сторонами контракту.
Багато арбітражних центрів допускають переважне використання його сторонами контракту або ж звернення до нього для уникнення недоліків власних регламентів.
Типова обмовка: «Будь–який спір, суперечка чи вимога, що виникають з даного контракту або ж стосуються його, порушення контракту, припинення та недійсності, повинен розглядатися в арбітражі відповідно до чинного на сьогоднішній день Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ».
Примітка:
Сторони можуть додати:
– Вибір компетентного органу (назва установи або особи);
– Число арбітрів (1 або 3);
– Місце арбітражу (місто або країну);
– Мову (мову арбітражного розгляду).
Якщо компетентний орган не призначено або він відмовляється діяти та не призначає арбітра протягом 60 днів після отримання прохання про це, будь–яка із сторін має право просити Генерального секретаря Постійного третейського суду в Гаазі призначити компетентний орган, якщо не домовились про місце, визначене арбітражем.
3. Регламент погодження ЮНСІТРАЛ.
Прийнятий у 1980 р.
Застосовується–тільки у разі прийняття його сторонами.
Типова обмовка: «У випадку виникнення з даного контракту або у зв'язку з ним суперечки сторони забажають врегулювати даний спір за допомогою процедури погодження, така процедура може здійснюватись відповідно до чинного Регламенту погодження ЮНСІТРАЛ».
4. Типовий закон про міжнародний комерційний арбітраж ЮНСІТРАЛ.
Прийнято у 1985 р.
Не має прямої юридичної дії в національній юрисдикції.
Ідея полягає в тому, що країни світу прийматимуть свої національні закони на основі типового закону і таким чином можна досягти однорідності арбітражної процедури в національних законодавствах.
Арбітражний суд МТП— неурядова організація, створена Міжнародною торговою палатою, що займається арбітражним врегулюванням міжнародних комерційних спорів. Штаб–квартира МТП знаходиться у Парижі.
Арбітражний регламент.
Діє з 1 червня 1975 року з додатками та змінами, що набули чинності з 1 січня 1988 року.
Арбітраж відкритий як для членів палати, так і для країн, що не є членами палати.
В змозі охопити всі аспекти арбітражного розгляду.
Типова обмовка: «Всі спори, що виникають у зв'язку з даним контрактом, повинні розглядатися згідно з Арбітражним регламентом та регламентом погодження МТП одним або кількома арбітрами відповідно до вказаного регламенту». (Вибір сторонами права, місця та мови арбітражного розгляду арбітражним регламентом МТП не обмежений).
Примітка:
Не розглядає спори сам, якщо сторони не досягай згоди щодо кандидатури арбітра, суд обирає національний комітет МТП та просить його запропонувати арбітра. (Звичайно національні комітети мають списки компетентних осіб, що підходять для цієї ролі).
Одноособовий арбітр чи голова арбітражного складу повинен обиратися з іншої країни, ніж та, до якої належать сторони.
Процедура погодження.
Створена Адміністративна комісія з процедури погодження.
Комітет погодження складом з 3 осіб формується Головою МТП по кожній справі.
3 проханням про процедуру погодження можна звернутися або через свій національний комітет або ж безпосередньо у штаб–квартиру МТП.
Якщо процедура погодження не закінчилось успішно, спір передається до арбітражу.
Інші заходи з урегулювання спорів у рамках МТП.
Міжнародний морський арбітражний комітет:
– заснований МТП і міжнародним морським комітетом;
– застосовує арбітражний регламент МТП та Міжнародного морського комітету, виданого у березні 1979 р.
Постійний комітет з урегулювання договірних відносин:
– заснований МТП;
– регулює спори сфери будівництва промислових об'єктів за кордоном;
– керується правилами адаптації договорів, виданими у 1978 р.
Міжнародний центр технічної експертизи:
– заснований МТП у грудні 1976 p.;
– регулює довгострокові контракти сфери будівництва промислових об'єктів і споруд (технічний характер суперечок).
Регламент спрощеної процедури арбітражного розгляду (Тимчасовий варіант 1989 p.):
– актуальний при виконанні довгострокових договорів підряду на будівництві об'єктів, де є необхідність вирішення питань на місці;
– арбітр призначається за згодою сторін, за відсутності такої — головою арбітражного суду МТП;
– арбітр–рефері повинен запропонувати сторонам швидке рішення у випадках, що потребують негайного врегулювання без збитку для вирішального врегулювання спору арбітражем чи судом.
Комітет МТП по зв'язках з торговими палатами колишніх соціалістичних краї:
– діє положення про комітет з квітня 1975 p.;
– діє комітет «Схід — Захід».
Лондонський міжнародний третейський суд — тристороння організація, заснована Лондонською торговою палатою, Корпорацією міста Лондона, Інститутом арбітрів. Управляється Інститутом арбітрів. Місцезнаходження — Міжнародний арбітражний центр у Лондоні.
Регламент Лондонського міжнародного третейського суду.
Діє з 1985 р. (Відомий як «Регламент ЛСМА»).
Наявність списків арбітрів.
Передбачена шкала арбітражних зборів.
Типова обмовка: «Будь–яка суперечка, що виникла з даного контракту або у зв'язку з ним, в тому числі будь–яке питання щодо його існування, дійсності чи припинення, повинна передаватися на розгляд та кінцеве вирішення в арбітраж згідно з Регламентом Лондонського міжнародного третейського суду».
Американський арбітраж.
Регулюється:
– Законом про арбітраж США (1925 p., з наступними змінами та доповненнями);
– Єдиним арбітражним законом (прийнятий у 46 штатах). Основна арбітражна організація — Американська арбітражна асоціація (AAA).
Діє Регламент комерційного арбітражу зі змінами від 1 квітні 1985 р.
Діють Додаткові процедури міжнародного комерційного арбітражу.
Опублікувала окремі правила про процедуру розгляду справ відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.
Наявний список арбітрів.
Типова обмовка: «Будь–яка суперечка чи вимога, що виникли з даного контракту чи зв'язані з ним чи з його порушенням, будуть врегульовані шляхом арбітражу відповідно до Регламенту комерційного арбітражу AAA: рішення, винесене арбітром, може бути передане в будь–який суд, що має відповідну юрисдикцію».
Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС) не виступає в ролі арбітра, але веде списки спеціалістів та надає необхідні засоби для ведення процедури врегулювання спорів.
Регулюється Конвенцією про розгляд інвестиційних спорів між державами та підданими інших держав (1965 p., Вашингтон).
Ратифікована 164 країнами.
Спонсор Конвенції — Міжнародний банк реконструкції та розвитку.
Головний офіс у Вашингтоні.
Способи врегулювання — примирення та арбітраж.
Ініціатива — держави або інвестора.
Діє чотири Переліки правил:
– адміністративно–фінансовий регламент;
– інституційний регламент;
– арбітражний регламент;
– регламент примирення.
Держави–учасниці повинні визнавати юридичну силу арбітражних рішень і вживати заходів для примусового їх виконання.
Європейський арбітраж.
Регламентується Конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж.
Підписана 21 квітня 1961 р. в Женеві.
Ратифікована Україною.
Діє під егідою Європейської економічної комісії ООН.
Створений Спеціальний комітет (3 члени; 1 — назначається МТП, а 2 — державами в яких не має національних комітетів МТП).
Голова Комітету призначається однією з груп країн в порядку ротації кожних 2 роки. Голова, в свою чергу, призначає арбітрів та вирішує процедурні питання.
Діє Арбітражний регламент Європейської економічної комісії ООН від 20 січня 1966 р.
Арбітраж колишніх соціалістичних країн.
Діють Арбітражні суди при торгово–промислових палатах (ТІШ) зі своїми регламентами.
Судова процедура міжнародних комерційних спорів. Якщо в експортера виникає необхідність звернутися до судової процедури проти клієнта за кордоном, він повинен здійснити складний вибір. Першим його наміром буде розпочати справу в країні боржника та отримати судове рішення, яке він може застосувати до майна боржника, що знаходиться в цій країні — національна або зарубіжна судова процедура. Можлива ситуація, коли кілька національних судів відповідно до правил судової процедури володіють юрисдикцією по одній і тій же справі. В таких випадках позивач має право вибирати місце судового розгляду, яке дає йому найбільші переваги. Коли ж позивач на законних засадах (відповідно до правил зарубіжних судів) розпочинає судовий процес у двох судах (паралельно), відповідач має право просити надання йому двох видів судового захисту або ж видання судової заборони стосовно продовження розгляду в одному із судів.
Приклад: – Справа компанії X— турецької державної корпорації. Судно компанії X зіткнулося у Босфорській протоці з кубинським судном, яке вів турецький лоцман. Обидва капітани звинувачували один одного в зіткненні. Власники турецького судна подали позов у компетентний суд турецького адміралтейства, куди власники кубинського судна могли б теж подати зустрічний позов, якби захотіли цього. Через кілька місяців власники кубинського судна подали позов у суд адміралтейства у Великобританії та арештували одне з суден компанії X. Турецькі судовласники звернулися в англійський суд з проханням про призупинення розгляду справи на тій основі, що їх позов і зустрічний позов кубинців повинен був розглядати турецький суд. Палата Лордів вирішила, що в даному випадку турецький суд адміралтейства буде природнішим та належним судом для розгляду й ухвалила перервати слухання справи в англійському суді.
Процедура врегулювання спорів ГАТТ.
ГАТТ— багатосторонній договір, що встановлює загальні правила здійснення міжнародних торгових відносин, прийнятий більше ніж 120 країнами.
Процедура врегулювання спорів.
Повідомлення.
Консультації.
Арбітраж.
Наради експертів та робочі групи.
Доповідь.
Виконання рекомендацій і постанов.
Виконання рішень. Якщо негайне виконання неможливе, надається «розумний строк» (не більше ніж 6 місяців).
Діє механізм нагляду за виконанням. Якщо рішення не виконується, право надається стороні, що зазнала збитків, зупинити застосування стосовно порушника пільг та інших зобов'язань по ГАТТ.



загрузка...