загрузка...
 
Вступ
Повернутись до змісту
В умовах ринкової економіки особливо важливого значення набувають проблеми формування виробничих витрат у сільському господарстві, пов’язані зі специфікою галузі, а також з її місцем у системі галузей народного господарства. В Україні, де аграрний сектор економіки є одним із провідних, дослідження проблем формування виробничих витрат у сільському господарстві набувають особливої актуальності.
Функціонування і розвиток економічних процесів ґрунтується на певних об’єктивних протиріччях, що існують між складовими елементами економічної системи. Прогрес в економічній теорії й практиці відбувається внаслідок виявлення і розв’язання або, принаймні, зменшення цих протиріч. До основних можна віднести такі протиріччя: між трудовою і ринковою теоріями вартості при формуванні виробничих витрат; макроекономічними цілями суспільної ефективності й охорони довкілля і мікроекономічними цілями максимізації прибутку; макро- і мікроекономічними аспектами земельної ренти або справедливістю і ефективністю; прогресом в економіці та специфічними особливостями сільського господарства, що зумовлюють посилення його підтримки з боку держави; державною підтримкою сільського господарства і ефективністю економіки загалом; динамікою виробничих витрат у короткостроковому та довгостроковому періодах; між розвитком продуктивних сил і відчуженням праці. Саме на основі цих протиріч і побудована дисципліна «Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві».
Менеджмент виробничих витрат ? це окрема ланка менеджменту і економіки, яка має важливе значення для їх функціонування та загальної ефективності економічної системи. На рівні підприємства менеджмент виробничих витрат поєднує в собі елементи виробничого й фінансового менеджменту з метою оптимізації виробничих витрат і забезпечення максимального прибутку. На макроекономічному рівні менеджмент виробничих витрат полягає у впливі на основні макроекономічні важелі регулювання економіки з метою мінімізації питомих виробничих витрат і забезпечення найвищої ефективності використання виробничих ресурсів у народному господарстві.
Пропонований підручник, що призначений для магістерського рівня підготовки, як і всі дисципліни цього рівня, базується на певних дисциплінах бакалаврської та магістерської програм, уже освоєних слухачами. Базовими дисциплінами для дисципліни «Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві» є «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Економіка сільського господарства», «Аграрний менеджмент», «Бухгалтерський облік у сільському господарстві», «Фінанси сільськогосподарських підприємств», «Аграрний маркетинг». Незнання слухачами окремих питань базових дисциплін унеможливлює опанування матеріалу підручника, який не передбачає повторення цих питань. Для успішного освоєння дисципліни «Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві» слухачі мають не лише опанувати його теоретичні засади, провести певні наукові дослідження і виконати практичні та лабораторні завдання, а й самостійно вивчити окремі вузькі проблеми та повторити матеріал базових дисциплін.
Знання слухачів з освоєного матеріалу оцінюються за 100-бальною системою, куди входять оцінки за кожну відпрацьовану тему-блок (шість тестів за темою-блоком, максимально по десять балів за кожен тест ? усього максимально 60 балів), максимально 10 балів за самостійну й індивідуальну роботу і максимально 30 балів за підсумковий екзаменаційний тест. Проміжні тестування оцінюються за таким принципом: при правильній відповіді на питання тесту, що становлять 90 % і більше, ? 5; від 80 до 90 % — 4; від 70 до 80 % — 3 і менше 70 % ? 2. Загальна підсумкова оцінка розподіляється так: 85–100 балів ? 5; 65–84 бали ? 4; 35–64 бали ? 3; до 34 балів ? 2. Обов’язковою умовою отримання позитивної оцінки з дисципліни є наявність оцінок з усіх шести тестувань і за самостійну й індивідуальну роботу.
Підручник складається з десяти розділів, у кінці кожного з них пропонуються контрольні питання для самоперевірки рівня засвоєння пройденого матеріалу.
У першому розділі «Менеджмент виробничих витрат у системі аграрного менеджменту» розкрито суть і значення менеджменту виробничих витрат як складової аграрного менеджменту. Проаналізовано основні системи формування й контролю виробничих витрат, показано їх сильні й слабкі боки.
Другий розділ «Механізм формування виробничих витрат у ринковій економіці» присвячений теоретичним засадам формування виробничих витрат в економіці загалом і сільському господарстві зокрема. Виробничі витрати розглядаються як похідна від функціонування основних виробничих ресурсів ? землі, праці, капіталу і підприємництва. Розкрито вплив на виробничі витрати в сільському господарстві чинників макро- і мікроекономічного середовищ.
У третьому розділі «Макроекономічне регулювання та його вплив на формування виробничих витрат у сільському господарстві» розкрито методологічні й методичні аспекти формування виробничих витрат у сільському господарстві під впливом таких основних чинників макроекономіки, як монетарна й фіскальна політика, аграрна політика та міжнародна сільськогосподарська торгівля.
У четвертому розділі «Вплив форм власності та організаційних форм господарювання на формування виробничих витрат» показано місце й роль різних форм власності в системі формування виробничих витрат сільськогосподарських підприємств, особливу увагу приділено на приватній і колективній формам власності. Розкрито суть системи диференційованих оптимумів, її вплив на формування оптимальних за розмірами сільськогосподарських підприємств та їх ефективність.
У п’ятому розділі «Аграрний менеджмент у системі формування і регулювання виробничих витрат» розкрито зв’язок основних функцій аграрного менеджменту з формуванням виробничих витрат сільськогосподарських підприємств. Особливу увагу приділено процесу стратегічного планування, ризику і фінансовому менеджменту при формуванні витрат виробництва. Показано формування виробничих витрат через призму бюджетного планування та бухгалтерського обліку.
У шостому, сьомому і восьмому розділах показано процес формування виробничих витрат сільськогосподарських підприємств, пов’язаних з функціонуванням таких виробничих ресурсів, як земля, капітал і праця. Розкрито існуючі підходи до визначення вартості землі та її врахування у виробничих витратах і цінах на сільськогосподарську продукцію, особливості використання власного й залученого капіталу, формування виробничих витрат, зумовлених функціонуванням трудових ресурсів.
Дев’ятий розділ «Оперативне регулювання виробничих витрат» розкриває процес оперативного регулювання виробничих витрат на рівні сільськогосподарського підприємства і його підрозділів, принципи та методи аналітики виробничих витрат. Зокрема, розкрито суть витратно-цінового аналізу та оперативного регулювання виробничих витрат у рослинництві й тваринництві на базі персонального комп’ютера.
У десятому розділі «Виробничі витрати та ефективність господарювання» показано зв’язок формування і функціонування виробничих витрат з кінцевими результатами виробництва та процесом ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Тут також розкрито математичну інтерпретацію функції виробничих витрат і методи їх оптимізації через побудову й розв’язання відповідної економіко-математичної задачі.
Пропонований підручник може бути корисним не лише слухачам магістерських програм вищих економічних навчальних закладів, а й науковцям, працівникам урядових установ, які займаються проблемами макроекономічного регулювання і аграрної політики, спеціалістам сільського господарства та сфери агробізненсу, що прагнуть підвищити рівень своїх знань з функціонування ринкової економіки та методів забезпечення підвищення ефективності роботи своїх підприємств.
Автор висловлює щиру вдячність ректорату Київського національного економічного університету в особі ректора А. Ф. Павленка і проректора С. В. Степаненка за сприяння в підготовці й виданні цього підручника, а також колективу кафедри аграрного менеджменту університету й рецензентам за підтримку і доброзичливість.


загрузка...