Переживши поразку у ІІ Світовій війні у 1945 році, за останні п’ятдесят років Японія досягла значних змін в економіці та соціальній сфері. Разом з тим, країні вдалося зберегти свою самобутність, культуру, особливості менталітету додавши до цього західні технології та підприємливість, що дозволило їй посісти провідні позиції у глобальній економіці у 70-90-х роках ХХ ст.
Сучасна Японія посідає друге, після США, місце за економічним потенціалом, а масштаби розвитку її економіки майже у два рази перевищують аналогічні розміри господарства решти країн АТР. У 1999 році ВВП цієї держави (за ПКС) становив близько 3 трил. дол., випереджаючи наступну за нею Німеччину в 1,7 рази. Питома вага японського ВВП зараз становить близько 8% світового продукту. Вражають також відносні показники – так, ВВП на душу населення у 2001 р. складав 25130 дол., а індекс рівня освіти – 0,94 (0,99 – максимальний). Японія має найбільший у світі показник очікуваної тривалості життя – 81,3 роки (станом за 2001 р.), індекс розвитку людського потенціалу становить 0,932 (9-е місце у світі). (Для порівняння: серед країн АТР 4-е місце посідає Австралія, 20-е – Нова Зеландія, 28-е – Сінгапур, 30-е – Південна Корея).
Системна криза кінця 90-х років суттєво відкинула Японію назад за всіма макроекономічними показниками, проте економічне лідерство країни є беззаперечним навіть і зараз. До цього можна віднести позитивне сальдо балансу поточних рахунків, а також нагромаджені золотовалютні резерви, які складали на поч. ХХІ ст. суму що перевищує 220 млрд. дол. Країна є одним із найбільших донорів економічної допомоги, щорічно витрачаючи на неї близько 9 млрд. дол. Крім цього Японія традиційно виділяється своїми кредитними ресурсами, поступово перетворюючись з тихоокеанського мегарегіонального лідера у світового. Так, пай Японії в Міжнародному валютному фонді зараз становить понад 10 млрд. дол. (друге місце після США).
Загальновідомими є також науково-технічні досягнення Японії. Так, за Індексом технологічних досягнень (ІТД) – 0,698, країна посідала четверте місце в світі (після Фінляндії, США та Швеції), а експорт товарів секторів високих та середніх технологій становить 80,8% загального обсягу експорту товарів (1999). Країна посідає перше місце у світі за кількістю патентів, що були видані на 1 млн. осіб – 994 (1998), випереджаючи при цьому Південну Корею у 1,3 рази, США – у 3,4 рази, ФРН – у 4,2, Австралію – у 13,3 разів. Роботизація виробництва становить основу її майбутнього економічного росту – серед 720 тис. промислових роботів – 410 тис. (57%) припадає на Японію.
Питома вага Японії у світовому промисловому виробництві перевищує 10%. Країна є світовим лідером у виробництві верстатів, роботів та роботехнічних комплексів, автомобілів, танкерів, побутової техніки, електроніки, штучних волокон, сталі, хоча упродовж 90-х років мала місце міграція названих вище виробництв в країни АТР. Крім цього, перебуваючи у рангу морської держави країна вийшла на перше місце в світі щодо вилову риби (близько 12 млн. т. щорічно), що становить близько 15% її світового виробництва (включаючи морепродукти).
Японська ієна є однією з самих сталих валют світу, проте, як відомо, у світовій торгівлі розрахунки проводяться переважно у доларах чи євро. Разом з тим, ця грошова одиниця має стійки позиції в країнах АТР, для яких Японія надає кредити переважно у своїй національній валюті. Токіо – є найбільшим в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні валютно-фінансовим центром, проте поступається у цій діяльності світовим центрам – Нью-Йорку, Лондону, Цюриху.
Виходячи з цього можна зробити висновок: Японія має сильні позиції у глобальній економіці та домінуючі в АТР. За короткий термін вона перетворилася у могутню технологічну державу, основу якої складають не природні ресурси (понад 90% сировини вона імпортує), а людській капітал та технології.