Підготовка проекту залежно від ступеня його складності здійснюється особисто виконавцем або консалтинговими, інжиніринговими фірмами чи спеціальними проектними організаціями, які мають ліцензію на проведення відповідних видів робіт.
Слід зауважити, що підготовка проекту передбачає виконання операцій, що потребують спеціальних знань і досвіду, — розробка проектної документації, вибір підрядників, формування проектних команд, організація будівництва об’єкта.
Управління розробкою проекту включає: вибір проектувальників та укладання контрактів за результатами конкурсу, планування і виконання проектно-конструкторських робіт і послуг, проектування та узгодження проектно-кошторисної документації.
Проектно-конструкторські роботи містять детальну компоновку будівельних об’єктів, обладнання і виробничих процесів, а також потоків матеріалів та зв’язків між різними етапами виробництва. Характер та обсяг цих робіт залежать від ступеня технологічної складності проекту. Однак усі проекти повинні у цій частині мати визначені функціональні взаємозв’язки між різними процесами та етапами виробництва, що включає рух потоків матеріалів на усіх виробничих етапах.
Розробка проектної документації здійснюється на підставі нормативної бази, яка регламентує питання будівництва підприємств і споруд. У проектній документації деталізуються та уточнюються вже прийняті техніко-економічні характеристики проекту. Планування підприємства та основні проектно-конструкторські роботи дозволяють фінансово оцінити проект та його альтернативи з точки зору функціональних схем, пов’язаних з місцем розташування основних будівель, транспортних комунікацій і допоміжних приміщень, а також діаграми матеріальних потоків. Зміст вихідної інформації визначається залежно від вигляду і масштабів запланованої діяльності об’єкта, кількості та видів ресурсів, що використовуються, особливостей екологічної ситуації.
Розробка проектної документації здійснюється за наявності рішень про попереднє узгодження місця розташування об’єкта на підставі обґрунтування інвестицій в будівництво чи передпроектних матеріалів, договору та завдання на проектування. Робоча документація розробляється відповідно до державних стандартів системи проектної документації для будівництва та уточнюється замовником і проектувальником у контракті.
Управління реалізацією проекту охоплює матеріально-технічну підготовку проекту, організацію підрядних торгів та укладання договорів на виконання різних видів робіт за проектом (договір підряду) і закупівель устаткування та матеріалів (договір постачання).
Матеріально-технічна підготовка проекту передбачає виконання таких видів робіт за проектом:
підготовка специфікацій і технічних умов, що визначають кількість та якість необхідного устаткування, машин, механізмів, матеріалів і послуг;
планування та організація процесу закупівлі;
вивчення можливих джерел закупівлі ресурсів та переговори з можливими постачальниками;
попередній відбір учасників торгів;
підготовка документів для торгів;
проведення торгів та вибір контрактерів;
розміщення замовлень, у тому числі переговори про постачання;
контроль за постачанням (своєчасність, комплектність, кількість та якість) з вжиттям необхідних заходів у разі появи відхилень;
розв’язання конфліктів;
встановлення умов взаєморозрахунку;
найм на роботу підрядників, консультантів;
планування постачання;
організація бухгалтерського обліку;
доставка, прийняття та зберігання товару;
облік і контроль доставки.
Усі ці роботи очолює служба керівника проекту, яка працює в контакті з усіма іншими підприємствами та організаціями, що забезпечують проект ресурсами. Для визначення всього комплексу робіт за проектом, оцінки його параметрів та виявлення взаємозв’язків між роботами використовують сітьові моделі, які є досить популярним інструментом планування проекту.
При підготовці технічної частини аналізу проекту аналітики повинні розрахувати основні витрати, які виникають при реалізації проекту. Під час попередньої оцінки витрат іноді можна використовувати певні співвідношення. Так, для виробничих проектів приймають, що вага обладнання та устаткування становить приблизно половину у планових загальних інвестиційних витратах, при цьому частка основного обладнання — близько 30%, будівлі та споруди — близько 10—15%, інфраструктурні споруди — не більш 10%. Однак наведені процентні показники можуть значно коливатися залежно від типу проекту та галузі, в якій він здійснюється.
Досвід підготовки проектів свідчить, що інвестиційні витрати звичайно включають капітальні (передінвестиційні дослідження та підготовчі роботи; витрати, пов’язані з вибором, підготовкою та освоєнням майданчика; цивільним будівництвом, інфраструктурою, придбанням технології, устаткування, будівельно-монтажними та пусконалагоджувальними роботами) та поточні (витрати на підготовку кадрів, накладні витрати та оборотні кошти). Приблизний перелік витрат, які характерні для проектів, пов’язаних з будівництвом нових виробничих потужностей, наведено у табл. 3.
Прогнозування витрат є квінтесенцією підготовки технічного аналізу проекту. Це дозволяє визначити, які витрати будуть супроводжувати проект на стадіях його підготовки та експлуатації. Зіставлення інформації, яку аналітики отримують під час маркетингового аналізу, з даними технічного розділу дозволяють визначити доцільність подальшої розробки даного проекту.
Висновки
Проведення технічного аналізу має на меті обґрунтування технічної здійснюваності проекту та встановлення рівня капітальних і поточних витрат за ним.
Виконання технічного аналізу проекту передбачає проведення обґрунтування місцезнаходження проекту та його допоміжних виробництв, визначення масштабу, строків здійснення проекту з урахуванням можливих змін на ринку продукції, розробку проекту, підготовку проектної схеми підприємства та графіка виконання проекту, встановлення стандартів і норм виробництва, процедур запуску нового виробництва, проектування матеріально-технічного забезпечення проекту та його технічної інфраструктури, визначення умов експлуатації та ремонту обладнання.
Порядок проведення технічного аналізу проекту:
визначення місцезнаходження проекту та об’єкта будівництва;
обґрунтування вибору масштабу підприємства та проектних обсягів виробництва;
вибір технології виробництва та устаткування;
ідентифікація інфраструктури об’єкта проектування;
розробка проектної документації;
підготовка графіка здійснення проекту;
підготовка, освоєння та забезпечення якості виробництва, встановлення стандартів і норм виробництва;
оцінка витрат на здійснення та експлуатацію проекту;
проектування матеріально-технічного постачання проекту;
розрахунок витрат виробництва та збуту продукції проекту.
Основними критеріями визначення раціонального розміщення проекту є наявність сировини та ресурсів, близькість центрів споживання та існування основних елементів інфраструктури. На визначення масштабу виробництва впливають: місткість ринку збуту продукції, екологічні бар’єри, здатність організації реалізовувати великі проекти, технологічні ризики та можливість зниження витрат на виробництво завдяки ефекту масштабу.
До основних факторів, що впливають на вибір технології, належать наявність сировини та її доступність для використання у даному технологічному процесі; можливість застосування існуючого устаткування; досягнення заданих параметрів якості кінцевої продукції; визначення масштабу проекту, його технологічної структури, ступеня автоматизації проектного виробництва; існуючі екологічні вимоги до виробничого процесу; наявність необхідної інфраструктури.
Можливості реалізації проекту значною мірою залежать від наявності та якості всіх елементів інфраструктурного забезпечення: виробничих, складських та соціально-побутових приміщень, водопостачання, каналізації, енергозабезпечення, телекомунікаційних систем.
Управління розробкою проекту включає: вибір проектувальників та укладання контрактів за результатами конкурсу, планування і виконання проектно-конструкторських робіт і послуг, проектування та узгодження проектно-кошторисної документації.
Проблемна ситуація
Маркетингові дослідження виявили незадоволений попит на нові види продукцій А, В, С, який зараз насичується за допомогою постачання імпорту. Проведений аналіз дозволяє припустити, що попит на ці товари має стійкий характер, а місткість ринку на ці види продукції становить: для товару А — 500 тис. шт. на рік, В — 4 млн шт., С — 200 тис. шт. Однак очікується, що ці дані, які характеризують максимальний попит на продукцію, мають коливання по роках проекту (рис. 12).
Проект виробництва товарів А, В, С передбачається реалізовувати в регіоні (карту регіону подано на рис. 13) з добре розвинутою транспортною мережею (залізнична колія, шосе) та достатніми родовищами сировини, необхідної для виготовлення зазначених товарів.
Запаси корисних копалин для виробництва необхідної сировини в існуючих родовищах досить великі. Проте умови їх розробки визначають вплив масштабу видобутку на вартість сировини. Граничні витрати видобутку 1 кг сировини подані на рис. 14.
Для повного наповнення ринку товаром А інвестиційні витрати для його виробництва становлять 25 млн грн., товарів В і С — відповідно 40 та 15 млн грн.
Витрата сировини і вага одиниці продукції подані у табл 4. Найбільший видобуток сировини з одного родовища для товару А становить 2,5 тис. тонн на рік, товару В — 5,0 тис. тонн, товару С — 1,5 тис. тонн.
Вихідна сировина та продукція можуть доставлятися на підприємство і ринки збуту автомобільним чи залізничним транспортом.
У табл. 5 наведені витрати на будівництво транспортних магістралей, їх ремонт та витрати на транспортування 1 т/км вантажу.
За умовами експлуатації автомобільні дороги необхідно реконструювати кожні десять років.
Передбачається, що альтернативна вартість капіталу дорівнює 10%.
Завдання.
1.Встановіть масштаб проекту. Які фактори вплинули на його розмір?
2.Чи можна визначити життєвий цикл проекту? Якщо так, то який період функціонування проекту? Обґрунтуйте свою відповідь.
3.Які альтернативні місця розташування проекту? Аргументуйте вибір ділянки проекту. Де б ви збудували підприємство з виробництва товарів А, В, С?
