загрузка...
 
3.4. Аналіз і оцінка підприємницької концепції
Повернутись до змісту
Підприємницькі концепції базуються на багатьох прогнозах, і, очевидно, що в момент їхньої розробки вірогідність цих прогнозів не може бути точно перевіреною. Тому перевірку перспективних моментів бажано проводити третій (безсторонній) особі. Ту частину концепції, яка стосується минулого періоду діяльності, перевірити значно простіше. Треба тільки стежити за тим, щоб були розглянуті всі правові й фінансово-економічні аспекти, всі причини кризового стану і фактори можливого оздоровлення фінансової діяльності підприємства. Головне, щоб у цій концепції висновки про результати роботи підприємства були логічно завершеними, вільними від суперечностей і відповідали правовим і виробничо-економічним методикам проведення таких аналізів.
Перелік пропонованих заходів також потребує ретельної перевірки. Це, в свою чергу, передбачає наявність детальної характеристики цілей підприємства.
За продажу підприємств має бути забезпечено виконання потенційним покупцем усіх взятих зобов’язань (оплата погодженої купівельної ціни, виконання обов’язків щодо майбутнього цього підприємства: збереження робочих місць, залучення інвестицій, оплата за зобов’язаннями тощо).
Слід також урахувати заінтересованість покупця, його кваліфікацію у галузі менеджменту, фінансову солідність та стабільність доходу.
У процесі аналізу концепції проводиться оцінка самого інвестора, котрий виявляє інтерес до підприємства. Це стосується як окремого підприємця, так і компанії. Передовсім перевіряється солідність і серйозність намірів інвестора, його платоспроможність та діловий імідж.
При перевірці інвестора органи приватизації повинні встановити, як саме він діятиме у конкурентному середовищі, який рівень знання інвестором ринку, наскільки виробнича програма відповідає реальним умовам, які вироби є конкурентоспроможними, який обсяг продукції планується виготовити чи є попит на ринку на цю продукцію.
Найбільш ретельно здійснюється перевірка планів інвестицій і обґрунтування інвестиційної програми. Інвестор повинен точно вказати, в якому обсязі, в які строки і якого виду інвестиції будуть здійснені.
У Німеччині, наприклад, у разі невиконання зобов’язань щодо інвестицій, органи приватизації накладають штраф на інвестора майже на всю суму заявлених капітальних вкладень. Такий економічний метод дозволяє відповідним чином впливати на інвестора, а те, що всі з самого початку знають «правила гри», робить цей економічний регулятор дуже дійовим.
Крім визначених обсягів інвестицій, аналізуються дані фінансового планування, структури балансу, стан ліквідності інвестора і безпосередньо підприємства. Тісно зв’язане з цим процесом також планування витрат, виторгу і прибутку, проведення аналізу прогнозних даних щодо обороту підприємства, визначення рівня рентабельності продукції та капіталу.
Під час оцінювання концепції важливою проблемою є визначення кількості робочих місць, які повинні бути збережені за умовами договору. З інвестором додатково погоджують кількість місць, які будуть ліквідовані, і скільки буде створено нових. Як правило, з інвестором домовляються про збереження відповідної кількості робочих місць протягом певного терміну. Одночасно визначається і кількість управлінського персоналу, який залишатиметься працювати на приватизованому підприємстві, хоч інвестор, як правило, має власну організаційну й управлінську концепцію підприємства.
Багато країн уважають цю проблему настільки важливою, що впроваджують конкретні економічні санкції у разі недотримання договірних умов. Так, наприклад, у Німеччині при невиконанні умов договору щодо кількості працюючих інвестор мав сплатити штраф у розмірі 50 – 100 % річного заробітку звільнених робітників. Крім того, аналізуючи можливі зміни персоналу і кількості робочих місць, власник майна (ФДМУ) обов’язково мусить звертати увагу на соціальні аспекти приватизації.
Іноді найретельнішої уваги потребують екологічні питання. Територія багатьох підприємств надмірно забруднена, це забруднення майбутній власник повинен ліквідувати у відповідні договірні строки.
Досвід зарубіжних країн свідчить, що в цілому систему перевірки та оцінки концепції покупців можна розділити на три етапи, а саме: перший — це загальне враження від концепції, яке базується на її переконливості, обґрунтованості, логічності, стратегічній направленості та перспективах на майбутнє; другий, що полягає у поглибленій перевірці окремих складових короткострокових та середньострокових планів: це стосується передовсім обґрунтування обсягів виробництва (виробничої програми), збуту і обороту, обсягів інвестування, фінансового плану, динаміки персоналу, включаючи управлінців; третій — загальна оцінка концепції з урахуванням реальності короткострокових, середньострокових і довгострокових планів.




загрузка...