загрузка...
 
Банки та їх роль в умовах ринку
Повернутись до змісту
Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск в обіг грошей та цінних паперів, операції з золотом та інші функції.
Банки – це підприємства, що виконують посередницькі функції при здійсненні платежів і кредитних операцій між суб’єктами економічної діяльності. Як юридичні особи вони економічно незалежні від органів державної влади у рішеннях, пов’язаних з їхньою оперативною діяльністю, а діють у межах чинного законодавства.
Капітал банку складається з двох частин: власного капіталу банкірів та залученого у формі вкладів.
Діяльність банків з залученням вільних засобів та кредитування суб’єктів господарської діяльності здійснюється через банківські операції. Останні поділяють на два основні види – пасивні й активні. Пасивними операціями є такі, за допомогою яких банки мобілізують тимчасово вільні кошти і створюють свої ресурси. Вклади бувають строковими, що можуть бути вилучені кредиторами після встановленого строку, і до запитання, які можуть вилучатися в будь-який час. За строковими вкладами виплачується більш високий відсоток, оскільки банк має можливість вільно використовувати ці вклади до встановленого строку.
Активними називають ті операції, через які банки розміщують сконцентрований грошовий капітал. До них належать: облік векселів, надання позик під заставу товару, товарних документів, цінних паперів і надання позик, що не мають певного забезпечення.
Банківський прибуток утворюється переважно за рахунок різниці між сумою відсотків за надання кредитів і тих, які банки сплачують вкладникам. У банківський прибуток входять також доходи, які банки отримують від біржових операцій з цінними паперами, надання позик власного капіталу тощо.
У банківську систему входять різні види банків.
Комерційні банки акумулюють грошові засоби у вигляді внесків, а також за рахунок випуску власних цінних паперів. Вони кредитують суб’єктів господарської діяльності і є закладами, що створюються для залучення грошових засобів і розміщення їх від свого імені на умовах повернення, сплачування і терміновості, а також здійснення інших банківських операцій. В Україні утворюються комерційні банки різних видів і форм власності на акціонерних або пайових засадах.
Такі банки формують кредитні ресурси за рахунок статутного фонду, залучення засобів підприємств, особистих заощаджень громадян, придбання кредитних ресурсів у інших комерційних банках або у Національного банку України.
Діяльності комерційних банків має бути властива динамічність і ефективність вирішення питань. Вони будують свої відносини з клієнтами на контрактно-договірній основі відповідно до критеріїв ринку і кредитоспроможності позикоодержувача. Швидке їх зростання сприятиме розвитку конкуренції, що поліпшуватиме якість обслуговування, зробить кредит доступним для будь-якого господарського суб’єкта, громадянина.
Емісійні банки здійснюють випуск (емісію) банкнот, мобілізують грошові резерви комерційних банків, зберігають золоті та валютні запаси держави. Вони надають кредити комерційним банкам і державі.
Іпотечні банки надають позики під заставу нерухомого майна (землі, будівель) землевласникам, селянам, власникам житла.
Банки відрізняються клієнтурою, використанням засобів і деякими операціями, але всі вони є центрами, які зосереджують позиковий капітал
Законодавство в країнах з розвиненою банківською системою суворо визначає завдання і види діяльності різних фінансових закладів.
Перехід до ринкових відносин передбачає введення дворівневого порядку банківської системи, що юридично закріплено Законом України “Про банки і банківську діяльність”. Згідно з цим законом утворюються Національний банк України і комерційні банки, у тому числі Зовнішньоекономічний банк України, Ощадний банк України та інші комерційні банки різних видів та форм власності.
Національний банк України є центральним банком держави, її емісійним центром, здійснює єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує діяльність банківської системи в цілому, визначає курс грошової одиниці відносно валют інших країн. Йому належить монопольне право на випуск грошей у обіг, а також національних грошових знаків, дорогоцінних металів та золотовалютних запасів, здійснює операції щодо розміщення їх, у тому числі в іноземних банках.
Статутний фонд Національного банку України утворюється за рахунок держави. Він є власністю України, юридичним суб’єктом.
Кооперативні банки є кредитними установами, які утворюються союзами (об’єднаннями) кооперативів у формі галузевих або територіальних банків. Такі банки забезпечують коштами кооператорів, здійснюють касово-розрахункове обслуговування, представляють їхні інтереси у господарських і фінансових органах. Вони можуть брати на себе функції здійснення операцій, пов’язаних з продажем цінних паперів кооперативів або союзів (об’єднань), які їх випускають, а також на договірних началах брати участь своїми коштами у господарській діяльності кооперативу.
Джерелом засобів кооперативних банків є вільні кошти кооперативів, інших підприємств, громадян і позики спеціалізованих банків.
Кооперативні банки в нашій країні лише починають створюватися і тому досить корисним може бути сторічний досвід роботи таких банків у західноєвропейських країнах.
Ощадний банк України забезпечує організацію заощаджень у країні, безготівкові розрахунки і касове обслуговування населення, кредитування потреб населення. Згідно з Законом України “Про банки і банківську діяльність” він перетворений на спеціалізований комерційний банк. Він здійснює не тільки кредитно-розрахункові та інші касові операції, а й безготівкові розрахунки, розповсюдження і погашення цінних паперів, валютне обслуговування іноземних громадян, надає різні платні послуги.
У світовій практиці широко представлені небанківські кредитно-фінансові інститути. До них належать інвестиційні, фінансові фонди, ощадні каси, ломбарди і кредитні кооперації. В нашій країні система небанківських спеціалізованих кредитно-фінансових закладів ще тільки формується. На початковому етапі вона включає в основному державні структури: Фонд сприяння зайнятості, Пенсійний фонд, Фонд державного соціального страхування, ломбарди, каси взаємодопомоги. У перспективі розвиватимуться недержавні пенсійні фонди, комерційні страхові компанії, медичні страхові компанії тощо.
Депозити кредитно-фінансових інститутів, як і інших клієнтів банків можуть бути поточними і строковими.
Оптимізація макроекономічних пропорцій досягається через механізм попиту і пропозиції у взаємозв’язку з власниками капіталу і робочої сили.


загрузка...