СНР як модель економічного обороту призначена для узагальненого відображення функціонування економіки. Якщо розглядати національне рахівництво більш конкретно, то СНР — це система взаємозв’язаних узагальнюючих економічних показників, які характеризують виробництво, розподіл та використання кінцевого продукту та національного доходу, а також формування національного багатства країни.
Однією із особливостей СНР є її всеосяжний, всеохоплюючий характер. Це означає, що СНР в узагальненому вигляді містить упорядковану інформацію про:
всі господарюючі суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі (юридичні та фізичні особи);
всі економічні операції, пов’язані із виробництвом продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, нагромадженням активів та іншими аспектами економічної діяльності;
всі економічні активи і пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, матеріальні оборотні фонди, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі та корисних копалин та ін.).
В економіці одночасно відбувається нескінченна кількість різних економічних операцій, які здійснюються нескінченною кількістю господарюючих суб’єктів: виробляються товари та послуги, виплачується заробітна плата і доходи від власності, купуються матеріали, сировина й устаткування, надаються позики, купуються фінансові активи і приймаються фінансові зобов’язання та ін. (див. рис. 3.1). Звичайно, для виявлення найбільш важливих результатів, пропорцій і закономірностей економічного розвитку всі ці економічні операції повинні бути відповідним чином упорядковані та згруповані з урахуванням певних принципів, критеріїв та вимог, на яких будується СНР. За своїм змістом СНР — це комплекс балансових таблиць (рахунків) та система взаємопов’язаних показників, що відображають функціонування економіки, тобто економічний оборот.
Тому основними споживачами даних СНР є органи державного управління, які розробляють економічну політику держави, приймають рішення та здійснюють заходи щодо регулювання ринкової економіки. Рішення та заходи стосуються насамперед податкової та бюджетної політики, регулювання грошової маси в обігу, відсоткової ставки, антиінфляційної політики та політики зайнятості населення, розподілу доходів, стимулювання зовнішньої торгівлі та зовнішньоекономічних зв’язків та багатьох інших питань макроекономічної політики. Прийняття рішень за цими важливими питаннями має спиратися на відповідну інформацію, яку надає СНР.
Другими важливими споживачами даних СНР є підприємці, менеджери, керівники компаній, представники бізнесу. Вони мають знати, у якому макроекономічному середовищі функціонує їхня компанія або підприємство, у якій фазі економічного циклу перебуває економіка у кожний даний момент. Така інформація їм потрібна для правильного прийняття рішень щодо інвестування, розширення виробництва, для оцінки поточної економічної кон’юктури та ін.
До третьої групи споживачів даних СНР входять НДІ, що розробляють теоретичні основи макроекономіки, досліджують зв’язки між важливими макроекономічними змінними величинами, розробляють економічні моделі, які можуть бути використані для прогнозування економічних процесів.
Четверту групу споживачів даних СНР складають вузи, зокрема економічні. Вони застосовують концепції та визначення СНР для навчання студентів, для розгляду змісту та складових сучасної макроекономіки, а також взаємозв’язків між її основними елементами.
Нарешті, п’ятим споживачем даних СНР є міжнародні економічні організації (ООН, МВФ, МБРР, ЄС, ЄБРР та ін.). Вони розробляють міжнародні стандарти в галузі СНР, щоб забезпечити співставність макроекономічних показників різних країн, використовують показники для цілей аналізу та прогнозування розвитку світової та регіональної економіки тощо.
Отже, сучасна СНР містить загальну інформацію про економічний розвиток та діяльність всіх економічних суб’єктів. Ця інформація є різною за змістом, типами та видами. Тому можна сказати, що СНР — це система взаємопов’язаних блоків інформації, кожний з яких характеризує той чи інший аспект економічного процесу, а всі разом забезпечують відображення загальної картини економічного процесу.
Основним блоком у СНР є блок інформації про важливі макроекономічні показники: ВВП, ВНД та інші. Історично цей блок виник першим у результаті інтеграції до єдиної системи розрахунків ВВП і ВНД, здійснюваних трьома методами: виробничим, розподільчим та методом кінцевого використання. Пізніше до центрального блоку СНР було додано інші блоки макроекономічної інформації, що характеризують різні аспекти економічного процесу:
блок даних про активи і пасиви секторів економіки та національне багатство;
блок даних про рух фінансових ресурсів, тобто про операції з фінансовими інструментами;
блок даних про доходи та витрати органів державного управління, скоординованих із даними про державний бюджет;
блок даних про зовнішньоекономічні зв’язки, скоординованих із показниками платіжного балансу;
блок даних про міжгалузеві зв’язки, тобто баланс міжгалузевих зв’язків, що є елементом сучасної СНР.
Усе це, звичайно, потребує змін нашого розуміння всього економічного обороту, економічних категорій, понять і визначень, якими оперує СНР і які є характерними для ринкової економіки.
У системі національних рахунків економічна діяльність — це сукупність операцій із продуктами, послугами, доходами та фінансовими відносинами, що здійснюються шляхом взаємодії між економічними одиницями на економічній території країни.
Для правильного розуміння структури та вимог СНР треба чітко знати зміст деяких понять, термінів та визначень, що використовуються у національному рахівництві.
Продукти — це результат праці, що має матеріально-уречевлену форму (включаючи електроенергію).
Послуги — результати діяльності, що задовольняють певні особисті та суспільні потреби, але не втілені у продуктах.
Товари — продукти і послуги, призначені для продажу на ринку за цінами, які відшкодовують витрати на їхнє виробництво.
Неринкові послуги — послуги державних установ і некомерційних громадських організацій, що відносяться до їхнього поточного споживання.
Трансферти — перерозподільчі потоки доходів у грошовій або натуральній формі, що мають безоплатний характер та однобічний (необоротний) рух.
Економічна територія певної країни — це територія, яка адміністративно управляється урядом і в межах якої люди, товари і гроші вільно пересуваються.
До економічної території даної країни також відносяться:
повітряний простір, територіальні води даної країни та континентальний шельф у міжнародних водах, відносно якого дана країна має виключне право щодо видобутку сировини, палива тощо;
так звані «територіальні анклави» за кордоном, тобто певні зони в інших країнах, які використовуються урядовими установами даної країни (на основі аренди або власності) для дипломатичних, військових, наукових та інших цілей (посольства, консульства та інші установи й організації).
Економічна територія даної країни не включає територіальні анклави інших країн або міжнародні організації, які перебувають на території даної країни.
Резиденти і нерезиденти. Резидентами даної країни є юридичні та фізичні особи, економічні інтереси яких пов’язані з економічною територією даної країни протягом відносно тривалого часу (рік або більше). Отже до складу резидентів входять:
юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності без статусу юридичної особи з місцезнаходженням на території України, включаючи спільні, змішані підприємства, філії зарубіжних фірм, корпорацій тощо;
фізичні особи (члени домашніх господарств), якщо вони мають постійне місце проживання на території України;
дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном.
До резидентів України відноситься також екіпажи літаків і суден, що перебувають за межами країни; будівельні бригади, що тимчасово виконують будівельні роботи в інших країнах; студенти, котрі навчаються за кордоном.
Юридичні та фізичні особи зарубіжних країн, котрі не відповідають цим ознакам, є нерезидентами.
Внутрішня економіка —це економічна діяльність на економічній території даної країни як резидентів, так і нерезидентів.
Національна економіка —це економічна діяльність лише резидентів даної країни, незалежно від їхнього місцезнаходження — на економічній території країни або за її межами.
Є й інші нові поняття і визначення, які розглянемо пізніше.
