загрузка...
 
18.5. методи "стиснення тривалості"
Повернутись до змісту
"Стиснення тривалості" — це окремий випадок математичного аналізу, призначений для скорочення календарного плану проекту без змін його змісту. В загальному плані зменшення терміну виконання проекту досягається за рахунок перерозподілу ресурсів з некритичних робіт на ті, які є на критичному шляху.
Взагалі техніка здійснення розрахунків реалізована в алгоритмі ST, тому при здійсненні цих операцій від працівників, які відповідають за розробку плану проекту, вимагається правильно задати вхідні дані для подальшої роботи програми. Здійснення цих операцій потребує насамперед аналітичної роботи в напрямку дотримання логіки здійснення суто математичних дій. Справа в тому, що, проводячи перерозподіл ресурсів та змінюючи порядок виконання робіт, програма не може забезпечити розсудливості у виконанні проекту. Тому математичні розрахунки можуть суперечити здоровому глузду, а оптимально розроблений план стане нездійсненним.
Наприклад, для зведення споруди, що є однією з проектних робіт, необхідно 12 днів за умови використання одного крана. Якщо ця робота є критичною і ми задаємо завдання на "стиснення тривалості", то програмою може бути виданий результат плану, де термін її виконання 4 дні на умовах залучення трьох кранів. З математичного погляду отримано найбільш оптимальний план, який дає змогу зменшити час виконання проекту на 8 днів. Але практично він не може бути реалізованим внаслідок того, що на будівельному майданчику неможливо розмістити таку кількість техніки. Таким чином, головним завданням тих, хто планує проект, полягає у правильному визначенні, які саме роботи можливо піддавати "стисненню".
Здійснення "стиснення тривалості" досягається двома такими методами:
"стиснення на злом";
швидке відстежування.
"Стиснення на злом" аналізує можливості зміни вартостей і календарного плану для визначення того, як отримати максимальний ефект від перерозподілу ресурсів між окремими роботами або за рахунок загального збільшення ресурсів, а отже, його бюджету в цілому. Хоча проведення "стиснення на злом" і може призводити до перевищення бюджету окремих проектних робіт, але це ще не означає їхньої принципової неприйнятності.
По-перше, загальне зменшення часу на виконання проекту призводить до економії умовно-постійних видатків, що може компенсувати підвищення прямих видатків.
По-друге, однією з особливостей проектів є те, що часто час буває значно цінніший за гроші. На цю особливість та пояснення її сенсу, особливо для бізнес-проектів, зверталась увага при вивченні методичних засад проектного менеджменту. Раннє завершення проекту означає прискорення отримання прибутків від його використання. А сума цих додаткових прибутків може перевищити додаткове збільшення бюджету.
Тому після здійснення стиснення математичними методами треба провести економічний аналіз їхньої доцільності. А в разі негативного результату — скоригувати умови проведення стиснення і знову довірити ST цю процедуру.
Для практичного здійснення "стиснення тривалості" треба виконати такі послідовні кроки:
Визначити роботи, за якими доцільно запровадити стиснення. За загальним правилом вони мають бути критичними, а також належати до розряду керованих.
Визначити види ресурсів, які використовуються для здійснення робіт, відібраних згідно з п. 1, та позначити їх позначкою "вимірювання" у ресурсному словникові.
Позначити типи робіт у вікні характеристик робіт.
Запустити опцію перерахунку календарного плану.
"Стиснення тривалості" методом швидкого відстежування передбачає паралельне виконання тих робіт, які у звичайному варіанті мали здійснюватися послідовно. В нашому прикладі це можуть бути роботи 2.2 "Проведення загальних будівельних робіт" та 2.3 "Заміна електропроводки". Якщо обидві ці роботи належать до критичного шляху, то загальна планова тривалість виконання проекту може бути значно скорочена.
Стосовно використання ST для формування календарного плану цей ефект досягається через встановлення для цих робіт приблизно однакових ранніх дат початку або пізніх дат завершення при одночасному знятті позначок передувань.
Незважаючи на простоту та багатообіцяючі результати сформованого таким чином плану, до цього методу слід ставитися дуже обережно. Так, він дійсно дає змогу скоротити загальний плановий термін виконання проекту, але ймовірність виконання такого плану значно зменшується. Це відбувається тому, що при використанні швидкого відстежування різко зростає ризик переробок вже здійснених робіт внаслідок того, що інша робота, яка виконується паралельно, може задавати зовсім інші умови для всіх інших. Якщо це з'ясувалось, коли паралельні роботи вже досягли значного відсотка виконання, то звичайно, вони мають бути перероблені. Так, замість скорочення отримуємо фактичне перевищення терміну виконання проекту, а також перевитрат його бюджету через марно витрачені ресурси.
Метод швидкого відстежування дає ефект при його застосуванні щодо нормативних робіт з невеликою або повною відсутністю невизначеності з порядком їх проведення та результатами. Коли ж ідеться про виконання творчих або унікальних робіт, необачне застосування цього методу "стиснення тривалості" з метою отримати нетривалий план впровадження проекту приводить до його нереальності.
Яскравим прикладом цього є практика початку застосування методів проектного менеджменту в програмуванні. Керівників цієї галузі бізнесу зацікавили практичні результати проектного менеджменту, а саме його спрямованість на скорочення терміну реалізації проекту. В умовах високої конкуренції на ринку програмних засобів цей фактор має вирішальне значення для досягнення успіху. Але запрошення відомих менеджерів проектів, які мали великий досвід у впровадженні великих проектів, задля керівництва роботами зі створення програмних продуктів не привели до очікуваних результатів. Спрямовуючи свої зусилля на зниження терміну реалізації проекту, застосовуючи методи швидкого відстежування, вони здебільшого отримували протилежні результати.
Зіткнувшись із неминучою необхідністю переробляти окремі проектні роботи, які виконувалися паралельно, плани виконання проекту не тільки не виконувалися, а й давали результати, гірші, ніж були отримані без застосування методів управління проектами.
Тому в теорії та практиці проектного менеджменту поширюється думка про необхідність застосування при плануванні робіт із вагомою творчою складовою методу, який отримав назву "критичних ланцюжків".
Сутність цього методу полягає в послідовному виконанні творчих етапів проекту зі створенням між ними буферів, які призначені для аналізу отриманих результатів та уточнення завдань наступних етапів.




загрузка...