Підприємництво становить собою діяльність господарюючих суб'єктів по виробництву матеріальних благ та послуг Суть підприємництва найбільш повно проявляється у функціях, які воно-виконує. Ці функції такі: творча, ресурсна, організаційна.
Творча функція підприємництва полягає у генеруванні та реалізації нових ідей, здійсненні техніко-економічних проектів задля досягнення мети виробництва.
Ресурсна функція підприємництва передбачає найбільш ефективне використання матеріальних, трудових, фінансових і інформаційних ресурсів з урахуванням досягнень науки і техніки, управління та організації виробництва.
Організаційна функція підприємництва полягає в умінні поєднувати ресурси виробництва в оптимальних пропорціях та здійснювати контроль за використанням їх.
Для існування підприємництва необхідні певні передумови, зокрема економічні, політичні, юридичні та психологічні.
Економічні передумови - це наявність різноманітних суб'єктів господарювання, які мають певну економічну відособленість.
Політичні передумови полягають у створенні в країні сприятливого політичного клімату для підприємництва, тобто має бути стабільна політика щодо підприємництва і передусім така, що сприяла б вияву ініціативи і творчості підприємців різних форм власності.
Юридичні передумови означають наявність в країні такої нормативної бази, яка б гарантувала невтручання чиновників у господарську діяльність і сприяла розвитку творчості та ініціативності підприємців.
Психологічні передумови означають створення позитивної думки суспільства про підприємництво та його роль в суспільстві.
Суб'єктами підприємництва можуть бути фізичні та юридичні особи, причому як вітчизняні, так і зарубіжні.
Закон України "Про підприємництво в Україні" забороняє займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям, службовим особам прокуратури, суду, держбезпеки, внутрішніх справ, держарбітражу, держнотаріальну, держвлади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.
Обмежуючим фактором підприємницької діяльності є відсутність або недостатня кількість капіталу. Отже, підприємцями всі бути не можуть.
Об'єктом підприємництва є певний вид діяльності -виробництво, торгівля, посередництво, операції з цінними паперами тощо. Правда, є види діяльності, де підприємництвом мають право займатися лише державні підприємства (виробництво медикаментів, зброї, хімречовин та ін.).
Одним із суб'єктів економіки є домогосподарства. Домогосподарство становить собою економічну одиницю, що складається з однієї чи більше осіб, які ведуть спільне господарство, що забезпечує економіку факторами виробництва (робочою силою, а інколи і засобами виробництва) і використовує зароблені на цьому кошти для поточного споживання товарів і послуг, а також здійснює заощадження з метою задоволення своїх потреб. На практиці домогосподарство функціонує у вигляді сім'ї та її діяльності: скільки сімей в суспільстві, стільки й домогосподарств.
Домогосподарства в кожному суспільстві виконують функції споживання, постачання факторів виробництва і заощадження. Функція споживання полягає в тому, що домогосподарства, основними споживачами матеріальних і нематеріальних благ. В кінцевому плані вся виробнича діяльність суспільства орієнтується на задоволення потреб домогосподарства. Здійснюючи споживання, домогосподарства сприяють зростанню попиту на товари і послуги, а через нього роблять вплив на розвиток виробництва. Функція постачання полягає в тому, що домогосподарства, будучи соціально-економічними одиницями, де відтворюється робоча сила, а інколи і засоби виробництва, передають Ці фактори виробництва діловим одиницям - підприємствам, організаціям тощо. Функцію заощадження домогосподарство виконує тоді, коли частину доходу, що не використовується ним впродовж поточного періоду, перетворює на заощадження, які за певних обставин можуть стати потужним джерелом економічного розвитку суспільства в цілому.
З точки зору мікроекономічного рівня господарювання провідною функцією виступає функція споживання. Це обумовлено тим, що раніше ніж будуть реалізовані інші функції, домогосподарство повинне споживати матеріальні та духовні блага. При цьому його потреби я варіаційною величиною, а рівень доходів - наявна величина, яка зі фінансового боку встановлює межу задоволення потреб. На фінансові можливості домогосподарства впливають розмір отримуваного доходу і ціни на блага.
Кожне домогосподарство прагне реалізувати той фінансово можливий план, якому воно віддає перевагу перед іншими, оскільки він означає для нього найвищу корисність.
На попит домогосподарства впливає сукупність факторів, серед яких найвагомішими є: переваги, розмір доходу, рівень цін, обсяг майна господарства. Зміна доходу веде до зміни бюджетного обмеження. (Можливі три типи реакції домогосподарства як споживача на зміну доходу: а.) зміна обсягу споживання блага в тому ж напрямі: б.) зміна обсягу споживання блага в протилежному напрямі; в.) відсутність реакції попит)' на зміну доходу. Згідно з першими двома типами реакції домогосподарства розрізняють вищі та нижчі блага. Під вищими благами розуміють такі, попит на які зі збільшенням доходу зростає, а зі зменшенням - знижується (блага, що задовольняють духовні потреби). Під нижчими благами розуміють такі, попит на які зі збільшенням доходу знижується, а зі зменшенням - зростає (потреби в певних видах продуктів харчування).
Функція споживання взаємозв'язана з функцією постачання, пропозиції факторів виробництва. Як зазначалося, одним із факторів, що впливає на споживання, є розмір доходу. А«цей останній залежить від того, за якою ціною і в якому обсязі домогосподарство продає належні йому виробничі фактори - головним чином робочу силу в умовах капіталізму і працю в умовах соціалізму.
Функція постачання зв'язана не тільки з функцією споживання, а й з функцією заощадження. Адже наявність чи відсутність коштів для заощадження при інших незмінних залежить від того, за яку ціну і в якому обсязі домогосподарство постачає суспільству виробничі фактори.
Виконуючи названі функції, домогосподарство вступає у певні зв'язки і взаємовідносини з підприємствами та організаціями і суспільством в цілому. Причому ці зв'язки не однобічні: домогосподарства сприяють розвитку підприємств і суспільства, а ці останні, в свою чергу, забезпечують відповідні умови домогосподарствам для реалізації їх функцій.