загрузка...
 
27.1. Зайнятість і безробіття
Повернутись до змісту
Форми безробіття.
Безробіття виступає в різних формах. Звичайно виділяють три основні форми безробіття — фрикційне, структурне і циклічне. В умовах ринкової економіки працівник володіє свободою вибору місця застосування своїх здібностей, чим він час від часу користується. Оскільки таким правом у суспільстві в даний момент користується досить велика кількість працівників, то в результаті в кожний даний момент часу якась частина робочої сили виявляється незайнятою. Причини, з яких частина робочої сили перебуває в пошуках роботи, різноманітні. По-перше, люди міняють роботу з власного бажання, нерідко в пошуках більш високооплачуваної роботи. По-друге, працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця. Потрете, частина робочих місць характеризується сезонністю, і люди тимчасово втрачають робочі місця з тим, щоб по закінченні певного часу знову їх зайняти. Нарешті, частина працівників уперше шукає роботу. Все це випадки фрикційного безробіття. Конкретні люди перебувають у такому стані тимчасово, найчастіше упродовж нетривалого періоду, однак сам факт існування фрикційного безробіття — явище постійне. Отже, така форма безробіття багато в чому неминуча. її роль не можна оцінити однозначно негативно. Справа в тому, що внаслідок пошуку роботи люди можуть знаходити робочі місця, які в більшій мірі відповідають їх схильностям і здібностям, і, як наслідок, вони отримують більш високу платню, від чого виграють і вони, і суспільство, оскільки розподіл робочої сили за сферами застосування праці стає більш раціональним.
Структурне безробіття пов'язане з тим, що з розвитком виробництва відбуваються зміни в техніці і технології, які супроводжуються відмиранням старих професій і появою нових. В умовах широкого поширення персональних комп'ютерів, наприклад, професія друкарки стала такою, що відмирає і замінюється професією комп'ютерного складача. Робоча сила, що вивільнюється, не відразу може знайти роботу, оскільки, незважаючи на появу нових професій одночасно з відмиранням старих, рівень кваліфікації працівників часто не відповідає вимогам, що пред'являються новими робочими місцями. Структурне безробіття носить більш довготривалий характер у порівнянні з фрикційним і створює для людей більше проблем.
Нарівні з цими двома формами безробіття кількість безробітних може збільшуватися внаслідок циклічного спаду виробництва внаслідок дефіциту попиту, що утворює третю форму безробіття — циклічне. По мірі подолання спаду циклічне безробіття поступово меншає. У зв'язку з цим використовується термін «повна зайнятість».
Повна зайнятість не означає відсутності безробіття. Під повною
зайнятістю розуміється етап ринку праці при нульовому рівні циклічного безробіття. Навіть якщо економіка працює на повну потужність, тобто з повним використанням ресурсів, в ній існує фрикційне і структурне безробіття. їх сумарна величина утворює так званий природній рівень (природну норму) безробіття. При повній зайнятості кількість безробітних завжди дорівнює числу вільних робочих місць.
З розвитком економіки величина природного рівня безробіття підвищується. Так, в 40-60-ті pp. природним вважався рівень безробіття 4%, у сучасних умовах 5-6%. Це сталося внаслідок декількох причин. По-перше, підвищилася частка жінок і молоді в загальному числі зайнятих, а серед них питома вага безробітних завжди вище. По-друге, за 80-90-ті pp. в розвинених країнах було створено систему виплат допомоги по безробіттю, внаслідок чого проблема пошуку роботи перестала бути для людини такою гострою, як раніше.
Рівень безробіття визначається як відношення кількості безробітних до загальної чисельності робочої сили. Однак офіційна статистика враховує безробіття не завжди точно. По-перше, частина працівників зайнята неповний робочий день. Фактично це частково безробітні, хоч вони вважаються зайнятими. По-друге, частина працівників втратила надію знайти роботу і перестала реєструватися на біржі праці. Офіційний рівень безробіття може виявитися завищеним, оскільки деякі люди, одержуючи допомоги по безробіттю, нелегально десь працюють.
Наслідки безробіття.
Головний наслідок негативного порядку — це відставання ВНП від свого потенційного рівня. Суспільство несе значні втрати через те, що частина робочої сили не знаходить застосування. Крім того, люди страждають від безробіття дуже нерівномірно. Так, серед службовців безробіття звичайно нижче, ніж серед робітників. Безробіття серед молоді вище, ніж серед дорослого населення, а серед жінок — вище, ніж, серед чоловіків. Так, в Україні серед кожних 100 безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості на початок 1999 року, 65% складали жінки, 31% — молодь у віці до 28 років. Найбільш значні втрати від безробіття несе відносно менша частина людей, втрачаючих роботу, а саме ті, хто залишається без роботи тривалий період (протягом більше 15 тижнів).
Крім суто економічних втрат, безробіття супроводжується і соціальними витратами — втратою кваліфікації людини, кризою сім'ї, соціальною і політичною напруженістю в суспільстві. Значне підвищення рівня безробіття в періоди сильних спадів може привести суспільство до сильних соціальних потрясінь. Ось чому держава прагне активно регулювати відносини в сфері зайнятості. В усіх розвинених країнах розроблене законодавство про зайнятість. Відповідні законодавчі акти прийняті і в Україні. В них передбачено регулювання зайнятості за допомогою проведення інвестиційної і податкової політики, направленої на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності працівників, застосування гнучких режимів праці з метою збереження і розвитку системи робочих місць. Для реалізації політики зайнятості створено Фонд сприяння зайнятості — державна служба зайнятості під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики. Ця служба надає людям допомогу в отриманні роботи, реєструє безробітних, виплачує допомоги по безробіттю. Так, в 1998 році в Україні при сприянні служб зайнятості було працевлаштовано більше ніж 390 тис. незайнятих. Відповідно до законодавства місцеві органи влади організують для безробітних виконання громадських робіт на період пошуку ними відповідної роботи. При цьому оплата таких робіт не може бути нижче мінімального рівня заробітної плати в державі. Передбачена також організація перепідготовки вивільнених працівників у випадку, якщо немає можливості підібрати їм роботу відповідно до їх кваліфікації. На період пошуку роботи безробітні отримують відповідну допомогу в розмірі не нижче за 50% середньої заробітної плати за місцем останньої роботи і не більше середньої заробітної плати в державі. В усіх інших випадках, в тому числі якщо людина уперше шукає роботу, розмір допомоги встановлюється не нижче за 75% мінімальної заробітної плати, а випускникам вузів і технікумів — не нижче мінімальної заробітної плати. Термін виплати допомоги, як правило, не перевищує 12 місяців протягом 3 років, якщо, звичайно, працівник не буде працевлаштований раніше. Реальна ситуація з виплатами допомоги по безробіттю в Україні складається так. В 1996 році з державного фонду зайнятості населення було виплачено 40,1 млн. грн. Середній розмір допомоги по безробіттю в грудні становив 40,6 грн., що приблизно дорівнює 1/4 частині рівня середньої заробітної плати одного зайнятого. Крім допомоги по безробіттю, членам сім'ї безробітного надається матеріальна допомога, включаючи дотації за користування житлом, комунальними послугами, громадським транспортом в розмірі 50% мінімальної заробітної плати на кожного члена сім'ї. Якщо закінчився термін отримання допомоги по безробіттю, то безробітний також починає отримувати відповідну матеріальну допомогу.
Який фактичний рівень безробіття в розвинених країнах? Тут спостерігається великий розкид показників. Так, у США в середині 80-х pp. середньорічний рівень безробіття становив 7,5 %, у Японії — 2,8%, у Великобританії — 11,3%, у Німеччині — 7,2%, у Швеції — 2,8% робочої сили. Такі істотні міждержавні відмінності в рівнях безробіття пояснюються тим, що для кожної з них характерний свій природний рівень безробіття, а також тим, що кожна з них перебуває в різних фазах економічного циклу. В складі усього населення; звичайно, відсоток безробітних нижче, оскільки робоча сила становить приблизно половину всього населення в кожній країні (наприклад, в Україні в середньому за 1998 рік кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, в порівнянні з 1995 роком скоротилася на 6% і становила 22,3 млн. чол., або 45% постійного населення). Друга половина населення представлена людьми до працездатного віку (як правило, ті, які не досягли 16 років), особами, що знаходяться за межами працездатного віку (як правило, чоловіки старші за 60 років і жінки, старші за 55 років) і, нарешті, частина людей працездатного віку, які внаслідок об'єктивних причин не працюють (учні денних вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, психічно хворі, ув'язнені тощо).
Особлива ситуація на ринку праці складається в умовах перехідної економіки, в тому числі в Україні. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття в 1998 році в порівнянні з 1995 роком збільшився більш ніж у 2 рази. Важливе значення мас і точність обліку кількості безробітних. Особливо наочно це видно саме на прикладі української економіки. Офіційні дані про розмір безробіття в Україні явно занижені. Це випливає з того факту, що ВВП України за першу половину 90-х років впав на 50%, а безробіття виросло з 0,35% лише до 1,2% на фоні масштабної приватизації, що тоді проводилася. В країнах Східної Європи приватизація супроводжувалася значним зростанням офіційного безробіття, і це потрібно вважати нормальним явищем. У Польщі, наприклад, тоді безробіття виросло з 2 до 16%, трансформувавшись тим самим з прихованого в явне. В Україні зростання безробіття не сталося. Реально приховане безробіття в Україні, за деякими оцінками, становить 20-25%. Наявність ззовні сприятливих оцінок безробіття — негативне явище, тому що створює ілюзію благополуччя на ринку праці.
Тим часом в умовах спаду, що продовжується, багато підприємств працюють неповний робочий тиждень, працівники йдуть у вимушені неоплачувані відпустки, нормою стали багатомісячні затримки з виплатами заробітної плати. Не кажучи про те, що багато які з таких явищ знаходяться в явній суперечності з чинним законодавством, загалом вони досить переконливо свідчать про значні масштаби прихованого безробіття.



загрузка...