загрузка...
 
Тема 2. Законодавче регулювання фінансового ринку
Повернутись до змісту
В Україні поступово формуються правові норми фінансового ринку. Слід зрозуміти основні положення того, що економічні відносини, які складаються на фінансовому ринку, повинні регулюватися законодавчо. Закони, що регулюють ринок і встановлюють над ним контроль, створюються поступово, по мірі розвитку ринкових відносин в цілому і фінансових відносин зокрема. В країнах з ринковою економікою норми фінансового ринку створювалися протягом десятиріч. Знайомство з розвитком законодавства у країнах з ринковою економікою, по-перше, дозволяє надати критичну оцінку законодавству України з фінансового ринку; по-друге, допоможе зрозуміти, яким чином і в якому напрямі необхідно вдосконалювати вітчизняне законодавство з урахуванням специфіки економічного і соціального розвитку України.
Пропонується ознайомитися з розвитком законодавства в США. Основні положення з цього питання зводяться до такого.
1. Правові норми регулювання фінансового ринку у Сполучених Штатах Америки розвивалися поступово.
2. Перші закони з’явилися у 1933 і 1934 рр., тобто за умов розвинутої економіки. Причиною їх виникнення був крах фінансового ринку та економічна криза, що розпочалася у 1929 р. і тривала до 1933 р. Ці події показали, наскільки необхідне законодавче регулювання фінансового ринку.
3. Законодавством у теперішній час охоплено весь ринок: біржовий та позабіржовий. Кінцева мета регулювання — створення єдиного національного фінансового ринку.
4. Розширення фінансового ринку всередину та вшир порушило питання про введення інститутів саморегулювання. Державний контроль не в змозі був охопити весь ринок і, що найголовніше, він підвищував затрати обігу цінних паперів. Тому функції регулювання передавались частково саморегулівним організаціям (СРО). Перша СРО — Національна асоціація дилерів з цінних паперів — була створена в 1938 р. відповідно до акта Мелоні.
Інтернаціоналізація та глобалізація міжнародних відносин зумовила необхідність розвитку єдиних стандартів, процедур та умов розрахунків на фінансовому ринку. Тож, слід ознайомитися з:
рекомендаціями Групи 30 — Міжнародної організації незалежних експертів. Матеріали з цього питання можна прочитати у таких навчальних посібниках: Фондовий ринок України / За ред. В. В. Оскольського. — К.: Скарбниця, 1994. — С. 117—125; Сутормина В. Н. Правовые основы функционирования финансового рынка в Украине. — К.: НАУ, 1999. — С. 19—21;
стандартами IOSCO: Сутормина В. Н. Правовые основы функционирования финансового рынка в Украине. — К.: НАУ, 1999. — С. 21—25;
принципами регулювання ринку капіталу в країнах — учасницях Європейського Союзу: Сутормина В. Н. Правовые основы функционирования финансового рынка в Украине. — К.: НАУ, 1999. — С. 25—28; Чухно А. А., Семенов С. Л. Фондові ринки країн — членів Європейського Союзу // Фінанси України. — 1999. — № 2. — С. 3;
міжнародними нормами банківського регулювання та нагляду: Селбі Дж. Національний банк України і банківський нагляд // Вісник НБУ. — 1998. — № 12. — С. 50—53; Горячек З. Ю. Базельський комітет з питань банківського нагляду як координатор діяльності фінансово-кредитних установ // Вісник НБУ. — 1998. — № 11. — С. 55—58.
Далі студент повинен ознайомитися з основами правового регулювання фінансового ринку в Україні.
В Україні відповідно до ст. 8 Конституції діє принцип верховенства права. Всі закони та нормативно-правові акти, що стосуються регулювання та нагляду за фінансовим ринком, повинні відповідати певним розділам і статтям Конституції. Відповідно до ст. 92 виключно законами України встановлюються основи створення та функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків, порядок створення і погашення державного внутрішнього та зовнішнього боргу, порядок випуску та обігу державних цінних паперів. Необхідно також знати основні положення законів України, постанов Верховної Ради та Указів Президента України, що безпосередньо відносяться до фінансового ринку:
Закон України «Про цінні папери та фондову біржу».
Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
Постанова ВР України «Про Концепцію функціонування і розвитку фондового ринку України».
Указ Президента України «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії».
Окрім законів, кодифікованих Верховною Радою, обов’язковими до виконання є нормативно-правові акти виконавчої влади. Згідно із ст. 117 Конституції України в межах своєї компетенції вищий орган виконавчої влади — Кабінет Міністрів України — видає нормативно-правові акти (тобто різного роду розпорядження і постанови). Міністерства, відомства, комітети, НБУ, ДКЦПФР та інші органи також щорічно видають накази, рішення, пояснення, постанови, інструкції з метою регулювання корпоративної діяльності, реєстрації цінних паперів, організації депозитарної діяльності, регулювання діяльності спільного інвестування та ін.
Фінансові відносини між учасниками ринку повинні бути оформлені юридичними документами — угодами чи договорами, кожен з яких має відповідні обов’язкові реквізити. Суперечки, що виникають при невиконанні зобов’язань за угодою однією із сторін, вирішуються в арбітражному суді. Представлена на рис. 1 схема правового регулювання фінансового ринку допоможе студенту зрозуміти і запам’ятати логіку субординації юридичних документів.

Далі слід детальніше розібратися в правовому регулюванні та нагляді за трьома сферами фінансового ринку: фондовим ринком, грошовим ринком, ринком банківських позичок.
Чинне законодавство містить основні положення, що захищають права інвестора та накладають на емітента обов’язки щодо розкриття інформації. Введена обов’язкова реєстрація випуску цінних паперів у ДКЦПФР, інформації про їх випуск, оприлюднення публічної регулярної інформації про наслідки господарської діяльності емітента. Встановлені правила та стандарти стосовно проведення операцій на фондовому ринку.
Відповідно до Указу Президента України «Про основні напрями розвитку фондового ринку в Україні у 2000 році» основними проблемами визначено:
розбудову інфраструктури фондового ринку;
запровадження системи моніторингу фондового ринку;
стабілізацію ринку облігацій внутрішніх державних позик;
вдосконалення системи захисту прав інвестора;
розвиток нормативно-правової бази;
інформування та підвищення обізнаності населення стосовно питань функціонування фондового ринку.
Щодо грошового ринку та ринку банківських позичок, то слід відзначити такі положення.
По-перше, специфічність грошового ринку як сфери фінансового ринку в чинних законах не відображена.
По-друге, грошовий ринок і ринок банківських позичок потребують норм, що забезпечують насамперед підвищення ліквідності інструментів.
По-третє, захист прав інвесторів, емітентів та професійних учасників фінансового ринку, а також підтримка ліквідності на грошовому ринку застосовується до кожного інструменту відповідно до норм права. Слід зазначити, що в Україні до цього часу немає закону, на якому б базувалася вся система норм стосовно одного з найважливіших інструментів — векселя.
По-четверте, ринок банківських позичок традиційно високорегульований. Здійснюється пруденційний банківський нагляд, спрямований на захист прав вкладників та акціонерів банку, підтримку ліквідності банківської системи.
Самостійна та індивідуальна робота
Студенти вивчають дану тему повністю самостійно. Для написання рефератів пропонуються такі проблемні питання.
Питання 1. Особливості розвитку та формування законодавства з фінансового ринку в США.
1. Значення законів 1933 та 1934 рр. для розвитку фінансового ринку в США.
2. Сутність Закону Гласса-Стігола.
3. Закони 70—90 років.
Для написання реферату варто використати таку літературу:
Сутормина В. Н. Правовые основы функционирования финансового рынка в Украине. — Разд. 1.1. — К.: НАУ, 1999.
2. Тьюлз Дж. Т., Брэдли Э. С., Тьюлз Т. М. Фондовый рынок: Универ. учебник: Пер. с англ. — М.: ИНФРА-М, 1997. — С. 322—329; 386—390.
Питання 2. Стратегія розвитку фінансового ринку в Україні.
1. Цілі, стратегії розвитку фінансового ринку України.
2. Основні напрями розвитку законодавчої бази фінансового ринку України.
Для виконання реферату пропонується література:
Концепція функціонування та розвитку фондового ринку України.
Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. — К.: УАННП «Феникс», 1997. — С. 117—182.
Питання 3. Правові основи розвитку інфраструктури фондового ринку.
1. Поняття інфраструктури фондового ринку.
2. Значення реєстрації цінних паперів і реєстраторів.
3. Значення депозитарної системи.
Рекомендується така література:
1. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
2. Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. — К.: УАННП «Феникс», 1997. — С. 117—135.
3. Сутормина В. Н. Правовое обеспечение функционирования фондового рынка в Украине. — К.: НАУ, 1999. — С. 52—53.
Питання 4. Вексельне право.
1. Сутність векселя як фінансового інструменту.
2. Міжнародні норми вексельного права (Женевська конвенція).
3. Норми, прийняті щодо векселя в Україні.
Література для підготовки питання:
Сутормина В. Н. Правовые основы функционирования финансового рынка в Украине. — Разд. 4.2. — К.: НАУ, 1999.
Конвенція, якою запроваджено Уніфікований Закон про переказні і прості векселі: Підп. в Женеві 07.07.30: дод. 1. Уніфікований Закон про переказні та прості векселі // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності: Вип. 9. — К., С. 61—82.
Хом’як Б., Немировський І.. Передача векселя: Теорія і практика // Вісник НБУ. — 1999. — № 2. — С. 48.
Питання 5. Правові основи розвитку в Україні грошового ринку та ринку банківських позичок.
1. Правовий захист майнових прав інвестора на грошовому ринку.
2. Ринок банківських позичок та його зв’язок з грошовим ринком.
Пропонована література:
Сутормина В. Н. Правовое обеспечение функционирования финансового рынка в Украине. — К.: НАУ, 1999. — С. 76—94.
Горячек З. Ю. Базельський комітет з питань банківського нагляду як координатор діяльності фінансово-кредитних установ // Вісник НБУ. — 1998. — № 11. — С. 55—58.
Кірєєв О. Банківський нагляд як комплексний процес створення ефективної системи захисту клієнтів // Вісник НБУ. — 1998. — № 3. — С. 3—7.
Індивідуальні заняття
У разі написання магістерських дисертацій студенти виконують такі завдання з тем, що стосуються фінансового і фондового ринку, ринку акцій та ін.
Завдання 1. Правове регулювання фінансового ринку в Україні.
Система правових актів, що регулюють фінансовий ринок.
Особливості регулювання фондового ринку.
Особливості регулювання ринку банківських послуг та грошового ринку.
Цілі та завдання державного регулювання фінансового ринку.
Державні органи регулювання фінансового ринку.
Завдання та повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Захист прав інвестора.
Особливості захисту прав дрібного інвестора.
Права та обов’язки інституціональних інвесторів.
Проблеми оподаткування операцій на фондовому ринку.
Юридичні норми забезпечення відкритості, прозорості інформації про емітента.
Основні напрями розвитку фондового ринку в Україні в 2001 р.
Розвиток саморегулівних організацій в Україні, їх права та обов’язки.
Для виконання індивідуального завдання слід використовувати не тільки рекомендовані законодавчі акти Верховної Ради, а й нормативно-правові документи ДКЦПФР, опубліковані в збірнику «Правове регулювання на фондовому ринку України» (2-е видання якого випущено Інститутом розвитку фондового ринку України у 1999 р.).
Рекомендована література:
Закон України «Про цінні папери та фондову біржу».
Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні».
Про затвердження тимчасових положень про порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про їх випуск: Наказ ДКЦПФР від 20.09.96 № 210.
Про внесення змін і доповнень до Тимчасового положення про порядок реєстрації випуску акцій та облігацій підприємств та інформації про їх випуск: Рішення ДКЦПФР від 12.02.98 № 36.
Про розкриття фінансової інформації емітентами у відповідності з вимогами Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку: Рішення ДКЦПФР від 09.06.98 № 73.
Про затвердження Порядку оприлюднення частини регулярної інформації про емітента: Рішення ДКЦПФР від 29.07.98.
Кузнєцова Н. С., Назарчук І. Р. Ринок цінних паперів в Україні: Правові основи формування та функціонування. — К.: ЮРІНКОМ-ІНТЕР, 1998.
Сутормина В. Н. Правовое обеспечение функционирования финансового рынка в Украине. — К.: НАУ, 1999.
Мозговой О. Н. Фондовый рынок Украины. — К.: УАННП «Феникс», 1997.
Фондовий ринок України: Навч. посібник / За ред. В. В. Оскольського. — К.: Скарбниця, 1994.
Леонов Д. А., Федоренко А. В. Основні засади оподаткування операцій на ринку цінних паперів // Цінні папери України. — 1998. — №№ 26—28.




загрузка...