Процедуру проведення якісного аналізу ризику описано в [3, 22, 34, 36, 115]. Якісний аналіз ризику містить декілька аспектів.
Перший аспект якісного аналізу ризику пов’язаний з необхідністю порівняння сподіваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими, як сьогоднішніми, так і майбутніми, наслідками. Ризик має бути обґрунтованим, тобто ризикувати доцільно, якщо це веде до кращих наслідків, при обґрунтуванні правильності своїх дій.
Проблеми ризику мають розглядатися та враховуватися як під час розробки стратегій, так і в процесі реалізації оперативних задач. У противному разі — не уникнути неприємних «сюрпризів», як-от: кожен рік осінь, а за нею зима настають «зовсім раптово», та так, що не встигаємо своєчасно підготуватися до роботи за нових погодних умов і тоді бездумно нарощуємо рівень господарського ризику.
Другий аспект якісного аналізу пов’язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб’єктів економічного життя. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні перетворення в соціально-економічному житті. Необхідно виявити: кому ризик корисний? чиїм інтересам відповідає? Без зацікавленості в результатах економічних рішень немає ризику.
Ризикованій ситуації притаманні такі основні умови [23, 34, 108, 117]: наявність невизначеності, конфлікту; наявність альтернатив і необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидом вибору); зацікавленість в результатах; можливість оцінити наявні альтернативи і прийняти рішення.
Усі чинники, що тою чи іншою мірою впливають на ступінь ризику, можна поділити на дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.
Об’єктивні чинники не залежать безпосередньо від фірми та менеджерів (СПР): інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режиму найбільшого сприяння, можлива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.
Суб’єктивні чинники характеризують СПР (безпосередньо менеджерів, фірму): виробничий потенціал, технологічне забезпечення, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організацію праці, ступінь кооперативних зв’язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал СПР, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо. Так, зокрема, від типу контракту залежить ступінь ризику та розміри винагороди після завершення контракту.
Успіх у бізнесі визначається вмінням творчо використовувати та поєднувати способи максимізації прибутку з методами управління економічним ризиком в економічних і фінансових ситуаціях, які реально виникають.