загрузка...
 
5.1. Система цілей і багатоцільова багатокритеріальна модель
Повернутись до змісту
Проблема прийняття рішень (вибору стратегій) в економіці виникає через дві принципові обставини: з одного боку, багатоваріантність економічних рішень, з другого ? цілеспрямованість (людські прагнення) економічних систем і зумовлений цим ризик. Множина альтернативних варіантів рішень (стратегій) визначається наявними можливостями економічного розвитку; вибір з цієї множини (а він завжди існує) диктується цілями певної економічної системи. Рішення (стратегія), що приймається, являє собою результат сумісного розгляду цілей і можливостей та узгодження їх.
Для використання математичних методів в аналізі, оцінюванні, управлінні та прийнятті економічних рішень обидві складові задачі вибору повинні мати адекватне відображення в економіко-математичній моделі.
В економіко-математичних дослідженнях переважною є концепція, згідно з якою ціль ? це напрям розвитку економічної системи (так звана ціль-напрям). Досить поширеною є інша інтерпретація, коли ціль — це деякий наперед визначений стан, якого необхідно досягти певній економічній системі (так звана ціль-стан).
Зазначимо, що ціль-напрям (надалі — ціль) дає змогу порівнювати альтернативні стратегії і, як наслідок, вибирати найкращу, що найбільшою мірою забезпечує максимальне наближення до бажаного стану (цілі-стану).
Найбільш загальні моделі, що переважно використовуються в економічному аналізі, носять якісний характер і або фіксують результати порівняння альтернативних рішень (стратегій) з точки зору цілей економічної системи, або явно аналітично описують результати вибору з множини альтернативних рішень. Ціль описується у першому випадку у вигляді бінарних відношень на множині альтернативних рішень і станів економічного середовища, у другому ? функцією виграшу (цільовою функцією).
Поряд з якісним описом цілей як в теоретичних дослідженнях, так і в практиці економіко-математичного моделювання поширені кількісні моделі. Найпростішою та найбільш розповсюдженою моделлю такого типу є цільова функція (у дискретному випадку— функціонал оцінювання), яка зіставляє кожне альтернативне рішення та стан економічного середовища з дійсним числом.
Побудова цільової функції (функціонала оцінювання) економічної системи — досить складна задача. Причини проблем, що виникають під час побудови, зумовлені складним, багатовимірним характером цілей соціально-економічного розвитку, кінцевих результатів економічної діяльності, які стосуються різних складових соціально-економічного буття. В цих умовах узагальнена ціль економічної системи, якщо вона допускає вербальне формулювання, з великими труднощами втілюється у вигляді скалярної цільової функції. Причинами, що унеможливлюють таке втілення, є внутрішні протиріччя інтересів і переваг (неспокійне людське серце). А тому замість узагальненої цілі доводиться розглядати систему цілей (векторну цільову функцію), виділяючи в якості її складових більш прості часткові цілі, моделювання яких шляхом побудови цільових функцій (функціоналів оцінювання) вже не є таким проблематичним.
У свою чергу, різнобічні інтереси (цілі) СПР призводять до конфліктів між ними і до зумовленого цим ризику. Наприклад, у формуванні економічної політики, як правило, беруть до уваги різноманітні цілі, узгоджуючи суперечливі вимоги, зумовлені ситуацією (проблеми глобалістики, зростання обсягів виробництва, підвищення доходів, активізація та надійність економічного розвитку, зниження ступеня ризику, зниження економічного навантаження тощо).
Описаний підхід є знаряддям подолання об’єктивно існуючого протиріччя між складністю цілей економічних систем і обмеженими можливостями економіко-математичного їх моделювання. Разом з тим є помилковим намагання зв’язати виникнення багатоцільових задач зі специфікою математичного методу дослідження економічних проблем. Множинність цілей економічних систем має об’єктивний характер і знаходить своє модельне відображення у вигляді задачі прийняття багатоцільових багатокритеріальних рішень.


загрузка...