Аналіз розвитку промисловості здійснюється поетапно. На першому етапі аналізу визначається частка промисловості у ВВП та тенденції її зміні:
(5.1)
(5-2)
де а — частка галузі і у ВВП в періоді t ВВП,, — валовий внутрішній продукт (валова додана вартість) галузі / в році t; ВВП, — валовий внутрішній продукт у цілому по економіці в році t; ВП„ — валова продукція галузі /' в році t; ПС„ — проміжне споживання галузі /' в році /.
Тенденції зміни частки певної галузі у ВВП дають змогу виявити структурні зрушення в економіці.
На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва:
індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва;
обсяг і динаміку випуску продукції промисловості;
темпи оновлення промислової продукції;
зміну валової продукції промисловості за рахунок зміни продуктивності праці або кількості працюючих.
Індекс реального (фізичного) обсягу промислового виробництва — це відносний показник. Він розраховується на основі даних про обсяги натуральних показників випуску найважливіших видів продукції, може охоплювати сотні й десятки тисяч найменувань. Насамперед до них належить продукція провідних галузей промисловості, що визначають науково-технічний прогрес.
Індекс реального обсягу промислової продукції (/р.пр) розраховується за формулою
(5.3)
де Qjh Qj(t- і) — обсяг виробництва у-го виду промисловості продукції в натуральному вимірі в роках (/) та (t - 1);
Динаміка індексу реального обсягу промислової продукції дає уявлення щодо тенденції (зростання, спад) певної галузі виробництва.
Обсяг промислової продукції аналізується по роках у вартісному вимірі з урахуванням поточних цін або порівнянних цін, а також у натуральному вимірі за найважливішими видами номенклатури.
Динаміка випуску продукції промисловості визначається за формулою:
(5.4)
де Тщ, — темпи зростання випуску продукції промисловості; PJt — ціна у-го виду промислової продукції в році t.
Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових видів промислової продукції, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.
(5.7)
де Тн — темпи оновлення промислової продукції; NHh NH(t- і) — кількість найменувань нових видів промислової продукції відповідно у роках / та (t - 1).
Зміна валової продукції галузі під впливом зміни чисельності працюючих (± АВПпр.ч) розраховується за формулою:
(5.9)
де Ч, — чисельність працюючих у промисловості в періоді /.
Визначити зміну валової продукції галузі промисловості під впливом зміни продуктивності праці та чисельності працюючих. Відомо, що чисельність працюючих у попередньому році становила 9 млн. чол., у розрахунковому році вона зросте на 1,5%. Продуктивність праці у попередньому році становила 19 тис. грн., а в розрахунковому році вона зросте на 6,5 %. Розв'язання:
Загальний приріст валової продукції галузі промисловості за рахунок обох чинників становитиме:
ДВППром = ЛВПпр„ + ДВПч= 11,115 + 2,731 = 13,846 млн фн.
Розрахувати вплив продуктивності праці та зміну чисельності зайнятих на динаміку валової продукції промисловості можна й за такими формулами:
±АВППр.п = Ч, • ПрП, - Ч, • ПрПб =4, • ДПрП,; (5.10)
±ДВПЧ = Ч, • ПрПб - Чб • ПрПб = ПрПбДЧ,; (5.11)
Якщо скористатися наведеними в прикладі даними, отримаємо такий самий результат:
±ДВПпрп = 9- 1,015- 19- 1,065-9- 1,01519 = 11,281 млн грн;
±ДВПЧ = 9- 1,015- 19-9-19- 1,065 = 2,565 млн грн;
ДВПпром = ДВПпр.п + ДВПЧ = 13,846 млн грн.
На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізуються структура промисловості та тенденції структурних зрушень. Аналіз здійснюється за такими напрямами:
аналіз окремих виробничих комплексів;
аналіз промислового виробництва за формами власності (приватна, державна, змішана);
визначення кількості зайнятих у різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;
аналіз продуктивності праці, тривалості робочого тижня в різних галузях промисловості і на підприємствах з різною формою власності;
аналіз обсягів динаміки капіталовкладень у промисловості. Цей показник розглядається як валові інвестиції і характеризує процес оновлення і розширення основного капіталу. Між капіталовкладеннями та обсягом промислового виробництва існує пряма залежність;
визначення обсягів виробничих потужностей і ступеня їх завантаження по окремих галузях промисловості.
