загрузка...
 
12.2. Обчислення національного продукту
Повернутись до змісту
Для обчислення обсягу національного продукту економічна наука використовує низку показників, серед яких найголовнішим є валовий внутрішній продукт (ВВП).
ВВП — це вартість кінцевих товарів, вироблених усередині країни | (резидентами і нерезидентами) за певний період
Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери та вартість послуг. Обсяги виробництва кожного товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП.
Методика обчислення ВВП має деякі особливості: ВВП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Наприклад, пшениця, з якої випечено хліб, є проміжним товаром, тому вартість пшениці, проданої мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховують при обчисленні ВВП. Лише вартість хліба розглядають як частку ВВП; до складу ВВП входять вартості товарів і послуг, вироблених лише в процесі поточного виробництва. Отже, заново зведений і проданий будинок включають до складу ВВП, а збудований раніше — ні. Проте комісійні, які агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж раніше збудованих будинків, у ВВП враховуються — їх відносять до поточних послуг; ВВП оцінюється за ринковими цінами. Останні включають непрямі податки — податок на продаж і акцизи, тому ринкова ціна відрізнятиметься від тієї, яку продавець отримав за товар. Чиста ціна — це ринкова ціна за вирахуванням непрямих податків. Вона дорівнює сумі чинникових витрат, тобто сумі, що припадає на чинники виробництва . цього товару. На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи: за витратами, за доходами й за виробництвом.
ВВП, розрахований за витратами, — це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всі сі маси створених за певний період благ (рис. 84)

ВВП = С + І + Д + X,
де С — особисті споживчі витрати; І — валові інвестиції; Д — державні закупівлі товарів, послуг; X — чистий експорт.
ВВП, розрахований за доходами, — це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту (рис. 85)

ВВП = 3 + П + Р + В + Д,
де 3 — заробітна плата; П — прибуток; Р — рента; Д — дивіденд; В — відсоток.
ВВП за виробництвом показує внесок кожного виробника і національного виробництва загалом. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю.
Додана вартість — це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і матеріалів, які витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг
Розглянемо, як розраховують додану вартість в Україні на прикладі випікання хліба (табл. 2).

Додана вартість, яка у нашому прикладі дорівнює 80 коп., є вартістю кінцевого продукту, тобто різницею між виручкою від продажу і вартістю проміжних матеріалів (195 -115 = 80).
Загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві, — це ринкова вартість вироблених товарів і послуг, тобто ВВП.
Усі три методи розрахунку ВВП є рівноцінними і дають однаковий результат.
Величина ВВП залежить як від обсягу виробленої продукції, так і від рівня цін. Оскільки ціни можуть зростати і падати, порівнювати обсяги ВВП краще у незмінних (постійних) цінах. У зв'язку з цим ВВП вимірюють у поточних і постійних цінах.
ВВП, визначений у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним, а обчислений у незмінних (постійних) цінах, — реальним.
Поряд із ВВП у статистиці використовують і такий показник, як валовий національний продукт (НІ 11J).
Г ВНП — це вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених вітчизни-1 ними виробниками (резидентами) за певний період
Розглянемо на прикладі відмінність між ВВП і ВНП. Доход громадянина України, який працює у ФРН. с частиною ВНП України. Однак цей доход не є частиною ВВП, оскільки він отриманий у ФРН. Водночас прибутки, одержані німецькою компанією від виробництва продукції в Україні, с частиною ВНП німецької держави.
На практиці дані про обсяги ВВП і ВНП використовуються як показники кількості виробленої продукції та добробуту населення країни. Вони с головними індикаторами економічного розвитку країни.
Унаслідок падіння ВВП на душу населення Україна істотно відстає за рівнем доходів, іншими показниками життєвого рівня від країн із ринковою економікою. Проте це не означає, що наша країна ніколи не зможе досягти за цими показниками рівня передових країн світу. Відомо, що США знадобилося 47 років, щоб подвоїти ВВП надушу населення, Японії — 33, Індонезії — 17, Південній Кореї — 10 років.



загрузка...