загрузка...
 
Особливості розробки та структура планів діяльності
Повернутись до змісту
Отримання кінцевої продукції проходить безпосередньо у внутрішньогосподарських підрозділах (бригадах, на тваринницьких фермах), роботу яких раніше планували в річних планах економічного і соціального розвитку і госпрозрахункових завданнях. В умовах зміни форм власності, реформування аграрних формувань у підприємств з пайовою формою власності при створенні в них внутрішньогосподарських підрозділів за ринковими принципами купівлі-продажу змінюються й форми планових документів. Зокрема замість розробки госпрозрахункових завдань
підрозділам, з ними укладають договори на продаж продукції та надання послуг, що і є для них основним річним плановим документом виробничої діяльності.
У договорі вказують: назву підприємства, його адресу, реквізити, прізвища керівників господарства та підрозділу, які підписують договір, дату укладання. Він передбачає такі розділи:
предмет договору, обов'язки сторін, загальні положення і відповідальність сторін. У першому розділі (предмет договору) відображаються мета та напрями діяльності підрозділу, вказуються види продукції, яку вироблятиме (надаватиме послуги) підрозділ, на яких умовах і в які строки реалізуватиме її замовнику (господарству) та на інших ринках збуту чи споживачам послуг. По суті це виробнича програма підрозділу.
У другому розділі (обов'язки сторін) визначаються їх взаємозобов'язання. З боку керівництва підприємства - додаткове виділення в оренду земельних угідь і технічних засобів, яких може бути недостатньо для виробничої діяльності підрозділу, члени колективу якого
об'єднали майно та землю за рахунок своїх паїв. Ліквідація нестачі засобів виробництва та землі здійснюється за рахунок паїв непрацюючих пенсіонерів і нерозпайованої частини майна та землі.
Наводиться перелік усіх засобів виробництва і земельних угідь, які надаються підрозділу в рахунок їх паїв та в оренду.
На земельні угіддя складається акт передачі, в якому вказується термін, на який вона передається, структура угідь (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження та ін.) й межі сівозмін. Наводиться характеристика родючості ґрунтів на основі матеріалів обстеження, земельного кадастру, агрохімічних картограм.
Складається також акт передачі основних засобів виробництва, де відображають: найменування засобів, їх кількість, балансову (залишкову) вартість, рік введення в експлуатацію, якісну характеристику, річну суму орендної плати. Обумовлюється порядок утримання цих засобів та відшкодування їх вартості.
Складається перелік, ліміти використання та вказуються строки постачання виробничих ресурсів.
У внутрішньогосподарському фінансово-розрахунковому центрі відкривають субрахунок, на якому обліковують його витрати.
Визначають внутрішньогосподарські планово-розрахункові ціни з детальною калькуляцією їх складових елементів.
Зобов'язанням підрозділу є насамперед ефективне використання землі, техніки, основного стада, трудових ресурсів, дотримання правил техніки безпеки та охорони праці, законів про працю та її оплату, ведення обліку та контролю за витрачанням коштів і ресурсів виробництва, встановленого порядку звітності. Підрозділ має виробити визначену кількість продукції обумовленої якості, яка повинна бути реалізована за існуючими з цінами (внутрішніми або ринковими). Вказуються помісячні, а для окремих видів продукції й подекадні строки їх поставок.
Решту продукції підрозділ реалізує іншим споживачам за ринковими чи договірними цінами. Внутрішньогосподарське формування також зобов'язується своєчасно повертати кредити і відсотки за їх користування, сплачувати орендну плату та інші види податків та відрахувань, передбачених відповідними нормативами та положеннями.
Третій розділ - загальні положення. Колектив внутрішньогосподарського підрозділу самостійно вирішує всі оперативні питання, які стосуються організації і технології виробництва, встановлення режимів праці та відпочинку, оплати праці, розподіляє госпрозрахунковий прибуток з урахуванням трудового внеску кожного члена колективу.
Керівники та спеціалісти підприємства не втручаються в організацію робіт, за винятком випадків, коли дії загрожують здоров'ю людей і завдають шкоди навколишньому середовищу. Матеріальна винагорода за працю здійснюється за рахунок різниці між одержаними прибутками та сплаченими видатками.
У випадку недотримання договірних умов з боку тієї чи іншої сторони надається право в односторонньому порядку розірвати угоду, повідомивши про це другу сторону по закінченні циклу польових робіт.
Невід'ємною складовою частиною договору є додатки: замовлення на виробництво продукції; договірні розрахункові ціни; акти передачі в оренду землі, основного стада та майна, бюджети підрозділу (по окремих видах продукції і по підрозділу вцілому).
Четвертий розділ - відповідальність сторін. Керівництво підприємства і внутрішньогосподарське формування несуть однакову відповідальність за порушення умов договору:
- підрозділ, який не виконав умов договору, сплачує орендну плату і штраф у розмірі вартості недопоставленої продукції за договірними цінами;
- колектив підрозілу звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язань по договору, якщо вони не виконані через стихійне лихо, в цьому випадку втрати
відшкодовуються за рахунок страхових платежів згідно з чинним законодавством;
- при невиконанні зобов'язань керівництвом підприємства, що призвело до втрат або часткового зниження виробництва продукції чи її якості, підрозділу відшкодовуються збитки в повному обсязі;
- з питань, не передбачених договором, сторони керуються рішенням ради трудового колективу, а при незгоді - чинним законодавством і в судовому порядку.
Разом з укладанням договору з керівництвом підприємства для чіткої організації виробництва, регламентації взаємодії підрозділів доцільно укладати договори між ними на взаємопоставку продукції, матеріалів, виконання робіт та надання послуг. Такі договори
складаються за тими ж принципами, що і з керівництвом підприємства, і за їх виконання сторони несуть таку ж відповідальність.



загрузка...