Стихійне лихо - це явище природи, яке, створює катастрофічну обстановку, порушує нормальну діяльність населення, руйнує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних цінностей.
Стихійне лихо дуже небезпечне внаслідок раптового виникнення. Воно наносить значні збитки народному господарству і часто призводить до загибелі людей.
Є такі види стихійного лиха: масові лісові пожежі, землетруси, повені, катастрофічні затоплення, снігові заноси, селеві потоки, лавини та урагани.
Стихійне лихо або виробничі аварії, які призводягь до загибелі людей, називаються катастрофами.
Розрізняють такі види стихійного лиха:
Метереологічні катастрофи: бурі, урагани, тайфуни, циклони, надзвичайні морози, засухи.
Топологічні катастрофи: повені, селі, лавини, снігові обвали і т.п. Вони найчастіше виникають внаслідок надлишкових опадів, інтенсивного танення снігу і льодових заторів. Причиною пСвеней можуть бути заливні дощі. Так, наприклад, в липні-серпні 1993 року в північно-західних областях України повені, які були викликані заливними дощами, завдали великих збитків. Тільки у Рівненщині загинуло 4 людей, зруйновано 10 мостів, пошкоджено 440 будинків і більш як ЗО км шляхів. Під водою опинилося 300 гис- га території України. Загальна сума збитків перевищує 80 млн. доларів США — про це повідомила ООН ("Г лос України" від 10.08.1993р.)
Тектонічні катастрофи: землетруси, моретруси, вулкани і т.п.
Історія знає трагічні землетруси, які принесли великі біди для людей. Землетрус — один з найстрашніших видів стихійного лиха, супроводжується людськими жертвами. За даними ЮНЕСКО землетрусам належить перше місце за завданими збитками і одне з перших місць за кількістю людей, які загинули. На Україні і в європейських країнах для визначення інтенсивності землетрусів використовується 12-бальна міжнародна шкала MSK-64. Умовно землетруси по цій шкалі поділяються на:
слабкі — 1 - 3 бали;,
помірні — 4 бали;
достатньо сильні — 5 балів;
дуже сильні — 7 балів;
руйнуючі — 8 балів;
спустошуючі — 9- балів;
знищуючі — 10 балів;
катастрофічні — 11 балів;
дуже катастрофічні — 12 балів.
Інтенсивність землетрусу — це міра величини стану грунту. Визначається ступенем зруйнувань будинків, споруд, характером зміни земної поверхні. Підземні поштовхи, удари і коливання поверхні землі звичайно охоплюють великі території. При сильних землетрусах порушується цілісність грунту, руйнуються будинки і споруди (мости,шляхи), виходять з ладу комунально-енергетичні мережі (водопровід, каналізація, газ,електрика, опалення). На земній кулі щороку виникає більше 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, і хоча головний поштовх продовжується кілька секунд, його наслідки бувають трагічними. Землетруси бувають тектонічні, вулканічні, обвальні і інші, моретруси, а також землетруси внаслідок падіння метеоритів або зіткнення нашої планети з іншими космічними тілами. Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, інколи запруджуються річки. Так, наприклад, 6 жовтня 1948 року о 1 год.12 хв. землетрус в Ашхабаді (Туркменія) силою до 10 балів призвів до загибелі 100 тисяч людей (із 130 тис. жителів, які проживали в Ашхабаді). Цілими залишилось лише 7 будинків.
В 1956 році в Ташкенті (Узбекистан), в 1984 році в містах Бухарі і Тамзі землетруси викликали великі руйнування. 7 грудня 1988 у Вірменії стався землетрус силою до 10 балів. Якщо врахувати, що Вірменія мала на той час населення в 3 млн. 412 тис. чоловік, населених пунктів — 985, із яких зруйновано повністю — 58, значно були пошкоджені — 173, сільських районів — 36, із них були пошкоджені — 17. Наслідки землетрусу були такі:
— загинуло — 25 тис. чоловік;
— поранено — 550 тис. чоловік;
— зруйновано житла — 8 млн.кв. метрів;
— залишилось без житла — 514 тис. чоловік;
— вийшли з ладу 50 автоматичних телефонних станцій і система оповіщення цивільної оборо_ни;
— порушено зв'язок з 121 відділенням зв'язку;
— перестали функціонувати 170 промислових підприємств;
— вийшло з ладу 102 км каналізаційних мереж;
— зруйновано 28% торговельних підприємств;
— повністю зруйновано 245 медичних закладів;
— пошкоджено водопостачання в 11 населених пунктах.
Загальний збиток — біля 10 млрд. карбованців.
Аварії: вихід з ладу технічних споруд, гребель, промислових споруд,
шахт, технологічних установок, вибухи, зіткнення поїздів, кораблів, отруєння
води.
Прикладом є аварія на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року. Гострою променевою хворобою захворіло 237 чоловік, які перебували в зоні станції.
З метою розмежування функцій державної і обласних комісій з надзвичайних ситуацій при ліквідації аварій, катастроф і стихійного лиха їх поділено на категорії.
Аварії (катастрофи)
До першої категорії відносяться аварії, які призвели до повної або часткової зупинки виробництва з великим матеріальним збитком і загибеллю ЛЮДвЙ, аварії з МОЖЛИВИМ викидом в навколишнє середовище радіоактивних або сильнодіючих отруйних речовин, розповсюдженням цих речовин за межі території промислового підприємства і виникненням загрози для здоров'я і життя людей, а також розбиття на залізниці. Для ліквідації наслідків аварії необхідно використовувати військо цивільної оборони, підрозділи армії України, Національної Гвардії, формування цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.
До другої категорії відносяться аварії, внаслідок яких сталися руйнування або пошкодження окремих виробничих споруд з можливою загибеллю виробничого персоналу, викидом сильнодіючих отруйних речовин і розповюдженням цих речовин в межах території промислового підприємства, а також аварії на залізницях. Для ліквідації наслідків аварій другої категорії достатньо сил формувань цивільної оборони, спеціальних відомчих формувань, які є на місцях.
Стихійне лихо
До першої категорії віднесені землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т.п., які охоплюють територію, що перевищує адміністративні границі області, і ті, які завдали господарству великих матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків стихійного лиха необхідно використовувати військо цивільної оборони, підрозділи армії України, формування цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.
До другої категорії віднесене стихійне лихо, дія якого охоплює територію в адміністративних границях області і завдає народному гоподарству матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків достатньо формувань цивільної оборони і спеціалізованих відомчих формувань. На території України розташована велика кількість виробничих підприємств, які використовують сильнодіючі отруйні речовини. У випадку викиду їх в атмосферу або попадання на поверхню Землі в кількості, що перевищує 'Типично допустимі концентрації, ці отруйні речовини негативно вплинуть на людей, тварин, рослин і викличуть у них ураження різного ступеня На Україні є такі підприємства, які використовують радіоізотопні препарати і радіоактивні речовини в технологічному процесі. Тут порушення правил експлуатації може призвести до викиду, витіку, розпилення радіоактивних речовин і до зараження людей і тварин. Трапляються аварії на залізничному, автомобільному і повітряному транспорті. Таким чином, насиченість господарства України потенційно небезпечним виробництвом потребує серйозного підходу до проблем захисту населення в мирний час. При цьому необхідно враховувати не тільки вже звичні види катастроф, такі як вибухи, пожежі, а й загрозу виникнення радіаційної і токсичної небезпеки. Захист населення і виробничого персоналу від наслідків стихійного лиха, великих аварій і катастроф забезпечується укриттям в захисних спорудах, використанням засобів індивідуального захисту і евакуацією з небезпечних районів. Укриття передбачається в існуючих захисних спорудах-сховищах і протирадіаційних укриттях. При захисті людей від отруйних речовин захисні споруди повинні мати третій режим вентиляції — режим повної ізоляції з регенерацією внутрішнього повітря. На підприємствах (об'єктах), які мають сильнодіючі отруйні речовини і близько них, така робота проводиться. Практика показує, що при мінімальних затратах можна значно збільшити можливості укриття людей і в випадку, виникнення виробничих аварій і в інших надзвичайних ситуаціях за рахунок пристосування під укриття людей підвалів, підземних галерей, переходів, тунелів і інших заглиблених приміщень. Необхідно, щоб кожна людина, яка проживає в зоні можливого радіоактивного або хімічного зараження, а також при аварії на атомній електростанції або на об'єкті, який використовує в виробництві сильнодіючі отруйні речовини, знала місце свого укриття і при потребі могла укритись. Захисну споруду мало побудувати— її необхідно підтримувати в постійній готовності. Органами цивільної оборони спільно з керівниками міністерств, відомств, об'єктів народного господарства, областей, міст і районів розроблені заходи по забезпеченню населення, яке мешкає в хімічно небезпечних зонах, захисними спорудами і засобами індивідуального захисту.
Одним з важливих заходів цивільної оборони по захисту населення є своєчасне його оповіщення про загрозу стихійного лиха, виниклих аварій і катастроф. Системи централізованого оповіщення в районах атомних електростанцій і хімічно небезпечних об'єктів знаходяться в постійній готовності. Приймаються заходи для того, щоб процес оповіщення керівного складу і місцевих органів цивільної оборони був простим і надійним, передбачено дистанційне включення сирен, всіх радіотрансляційних точок і інших технічних засобів оповіщення.
Пожежа — це стихійне розповсюдження вогню, який вийшов з-під контролю людей. Пожежа може виникнути в населених пунктах, на шахтах, нафто- і газопромислах, виробничих підприємствах, в лісах і на торфорозробках. Лісові пожежі бувають низові — вогонь розповсюджується тільки по наземному шару; верхові — захоплюються крони дерев; фунтові — полум'я виникає в товщі горючого матеріалу (торфу, бурого вугілля, сланцю). Особливу небезпеку являють собою верхові пожежі — швидкість їх розповсюдження 25-30 км/год. Причиною 80% лісових пожеж є порушення населенням пожежної безпеки в місцях роботи і відпочинку, а також використання на роботі в лісі несправної техніки. Степові (польові) пожежі виникають в суху погоду і ,як правило, на полях з зерновими культурами. Для того, щоб зменшити кількість пожеж, необхідно дотримуватись встановлених правил поведінки в житлових будинках, в лісових масивах, на полях і в інших місцях.
В пожежонебезпечний сезон в лісі забороняється розпалювати вогонь, курити дозволяється тільки на спеціально обладнаних майданчиках. Забороняється спалювати сміття поблизу лісу. Якщо людина опинилася в палаючому лісі або на полі, то переходити лінію вогню необхідно проти вітру, рухатись ліпше по річці, струмках, просіках, шляхах. В приміщенні під час пожежі пересуватись потрібно поповзом або зігнувшись. Голову прикрити мокрою тканиною, верхньою одежею, берегтись обвалу будівельних конструкцій.
Повінь - це затоплення значної частини суші внаслідок підняття води вище звичайного рівня. її причина — зливи, швидке танення льоду, виникнення заторів льоду. Вона може бути також наслідком верхових "нагонів" води з боку моря. При загрозі повені здійснюються попереджувальні заходи, які дають можливість зменшити збитки і створити умови для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІНР) в зонах затоплення. Проводять своєчасне інформування населення про стихійне лихо і правила поведінки, підсилюють спостереження за підняттям води, перевіряють стан дамб, гребель, мостів — виявлені недоліки усувають, готують сили і засоби на випадок проведення рятувальних робіт. Для зменшення збитків в небезпечних районах інколи проводять евакуацію населення і вивіз матеріальних цінностей.
В першу чергу це стосується дитячих закладів і лікарень, а також інвалідів і людей похилого віку. Людей і матеріальні цінності вивозять звичайно автотранспортом, тварин — переганяють. В крайніх випадках використовуються катери, баржі, лодки, шлюпки та інші плавзасоби. Із дощок, колод, бочок можна виготовити плоти або пароми. Перед тим, як залишити будинок (квартиру) необхідно перенести на верхні поверхи і інші незатоплювальні місця все те, що вода може зіпсувати, не забути вимкнути світло і газ. З собою треба взяти найнеобхідніші речі, обов'язково документи, запас харчових продуктів, води, медикаментів і прибути на місце збору.
Ураган, шторм, смерч — надзвичайно швидке і сильне, часто катастрофічне переміщення Повітря, яке викликає загибель людей, тварин, знищення морських і річкових суден, руйнування будинків, споруд, а інколи і населених пунктів. Шторми викликають сильне хвилювання моря. Швидкість вітру під час урагану досягає 120-210 км/год і більше, при штормі - 80-100 км/год.
Смерч — це вихор, який перевищує інколи швидкість звуку. Розрідження повітря, яке виникло в середині смерчу, настільки велике, що може виривати з корінням дерева, зривати дахи, звалювати дерев'яні будинки, а інколи повністю їх руйнувати, В таких випадках рятуватися краще за все в підвалах, канавах, траншеях, сховищах і укриттях цивільної оброни. Багато лиха наробив ураган, який здійнявся з 14 по 18 листопада 1992 року в одинадцяти обастях України. Так, згідно з даними відповідального секретаря комісії з надзвичайних ситуацій Кабінету Міністрів України на сьому годину ранку 17 листопада були такі дані : без електроструму залишилося 3454 населених пункти, в тому числі і ряд великих міст; залишилося без телефонного зв'язку близько тисячі населених пунктів; 400 виробничих об'єктів у сільській місцевості через відсутність електроенергії не мали змоги приступити до роботи.
На жаль, не обійшлося без жертв. Так, у Запорізькій області загинуло 2 чоловіки, 3 одержали серйозні травми. Без даху залишилось 180 сімей. На Донеччині загинув 1 чоловік, 50 сімей — без даху.
Для ліквідації наслідків стихії було створено аварійно-відновлювальні бригади Міненерго, Мінзв'язку, які негайно розпочали роботу. По бойовій тривозі підняті підрозділи Української Армії) Національної Гвардії, Цивільної оборони. Сформовані також загони цивільної оборони з місцевого, населення. Загалом залучено до ліквідації стихійного лиха близько 50 тисяч чоловік.
За попередніми підрахунками загальний збиток становить близько 4 млрд. карбованців.
В результаті вжитих заходів на 17 листопада електроенергія подавалася в 2130 населених пунктів, телефонний зв'язок в 200, половина з загальної кількості пошкоджених сільгосппідприємств розпочала роботу.
Особливо небезпечне становище склалося в Закарпатській області. В результаті дощів на вечір 17 листопада вийшли з берегів річки Уж, Тур, Любериця. Рівень паводка перевищив критичні відмітки водоохоронних споруд.
Силу ураганів, штормів, смерчів прийнято оцінювати в залежності від швидкості вітру по 17-бальній шкалі.
Снігові заноси виникають внаслідок сильних снігопадів і завірюх. Через них може припинитись рух на автомобільних шляхах, залізницях, повітряному транспорті. Ускладнюється робота комунально-енергетичного господарства і підприємств зв'язку, порушується нормальна діяльність селищ і міст.
Сель — раптово сформований в руслах гірських річок тимчасовий потік води з великою кількістю піску, каміння та інших твердих матеріалів. Причинами його виникнення є інтенсивні зливи, швидке танення снігу або льоду.
Сель характеризується великою масою і швидкістю пересування. Руйнує будівлі, шляхи, гідротехнічні та інші споруди, знищує садки, призводить до загибелі людей і тварин.
Рятування від селю полягає у своєчасній евакуації із зон його можливого розповсюдження.
Лавини - зміщення земляних мас під дією своєї ваги. Проходять вони часто по берегах рік і водойм, де глинисті породи насичені підземними водами.
Лавини призводять до катастрофічних наслідків: руйнуються будівлі, споруди, полотно залізниці, автомобільні шляхи, лінії електропередач і зв'язку, комунально-енергетігчні мережі, в грунті утворюються провали, тріщини, виникає затоплення. До лавин відносяться снігові сходження з гір (снігові лавини).
Дії населення при стихійному лихові
При наближенні будь-якого стихійного лиха необхідно своєчасно сповістити населення по всіх каналах зв'язку — радіо, телебаченню, телефону, телеграфу, звуковими сигналами.
Якщо передбачається землетрус, то необхідно продумати свої дії за різних обставин — вдома, на роботі, на вулиці, в магазині, театрі і т.п. Визначити найбільш безпечні місця в квартирі, на роботі, де можна перечекати поштовхи. Це можуть бути прорізи капітальних стін, кути, утворені капітальними стінами, місій біля колон і під балками каркасу будівлі. Закріпити шафи, етажерки, полиці, стелажі. Меблі розташувати так, щоб у випадку їх падіння вони не загородили вихід і не закрили двері. З полиць, шаф забрати важкі речі, посуд і все, що може впасти і нанести травму. Надійно закріпити люстри та інші освітлювальні прилади. Ємкості, в яких зберігаються отруйні рідини і горючі речовини, винести з квартири. Спальні місця необхідно розташувати на віддалі від великих вікон, скляних перегородок. Над ліжками і диванами не повинно бути тяжких картин, полиць та інших предметів.
Запас консервованих продуктів та води потрібно розрахувати на перші 3-5 днів. Все це покласти в рюкзак і зберігати його на видному місці. Аптечку першої медичної допомоги з набором перев'язочних засобів, а також документи, гроші, електричний ліхтарик, сірники, відро з піском і вогнегасник тримати біля себе. Необхідно пам'ятати, де і як вимкнути електрику, перекрити воду і газ. Якщо є присадибний будинок або гараж, то підготувати їх для тимчасового перебування в перші дні після землетрусу. Для цього в них зробити запас продуктів харчування, одягу, взуття, води. Доцільно мати постільні речі і аптечку. Радіотрансляція повинна бути постійно включена. Необхідно потренуватись в наданні медичної допомоги при переломах, кровотечі та ін.
Дії при землетрусі
Якщо землетрус застав вас в будинку, найкраще протягом 15-20 сек. вибігти на відкриту місцевість. Небезпечно стояти поблизу будівель, високих стін. Не створюйте давку у дверях. Не користуйтесь ліфтом — він може застрягти. Якщо неможливо вибігти на вулицю, сховайтесь у відносно безпечному місці - відчиніть двері і станьте у дверний отвір. Можна сховатися під стіл, в шафу. Лице закрити руками, щоб не поранитись склом, посудом, картинами, світильниками. У всіх випадках триматись подалі від вікон, скляних перегородок. Найбільш безпечне місце біля капітальних стін. Якщо підземні поштовхи застали вас на вулиці — відійдіть далі від будівель, ліній електропередач. Не торкайтесь обірваного дроту — він може бути під напругою. Якщо ви на автомобілі або іншому транспорті, ліпше зупинитись і залишатись на місці до кінця поштовхів землі. В автобусі не потрібно бити вікна, рватись до дверей, робити паніку. Водії автобусів, трамваїв, тролейбусів повинні зупинити свій транспортний засіб і відчинити двері.
Після сильного землетрусу по можливості надати медичну допомогу людям, які її потребують і вивільнити людей, які опинилися в невеликих завалах. Обов'язково увімкнути радіотрансляцію, радіоприймач, телевізор і прослухати вказівки і рекомендації штабу цивільної оборони. Потрібно перевірити електропроводку, якщо є пошкодження — відремонтувати або вимкнути електрику в цеху, квартирі, перевірити справність водо-та газопостачання. Забороняється користуватись відкритим вогнем. При переміщенні триматись подалі від напівзруйнованих будівель і ні в якому разі не заходити в них.
Необхідно пам'ятати, що після першого поштовху може бути другий і третій поштовх. Вони можуть бути через кілька годин, а інколи і діб.
Дії при повенях
При загрозі повені необхідно провести заходи, які зменшать збитки і створити умови для ефективних рятувальних робіт в зонах затоплення. До них відносяться: сповіщення населення і об'єктів народного господарства про виникнення загрози, підсилення спостереження за рівнем води, приведення в готовність сил і засобів цивільної оборони, перевірка стану дамб, гребель, мостів. Усунути виявлені недоліки, швидко зробити насипи землі, водовідвідні канали та інші гідротехнічні споруди. В зонах можливого затоплення змінити режим роботи підприємств, а в окремих випадках зупинити їх роботу, припинити діяльність шкіл і дошкільних дитячих установ. Провести евакуацію населення і вивіз матеріальних цінностей з небезпечних районів, евакуювати сільськогосподарських тварин.
Перед тим, як залишити квартиру (будинок), потрібно перенести на верхні поверхи та інші місця, які не затоплюються, те майно, яке вода може пошкодити, вимкнути електрику, перекрити газ, взяти з собою документи і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування і води і прийти на місце збору.
Затоплені місця глибиною до 1 метра можна перейти вбрід. Якщо вода піднялась до 0,6-1,2 метра, то можна рухатись по ній на вантажних автомобілях з передніми і задніми ведучими мостами, при швидкості течії води 1 м/с — використовувати трактори.
Переправи дозволяються тільки у розвіданому і визначеному місці. В крайніх випадках евакуацію виконують на лодках, шлюпках, ботах, баржах, катерах та інших плавзасобах, якщо є підручні матеріали, то роблять пароми, плоти. Якщо вода застала в полі, лісі — потрібно виходити на підвищені місця. Якщо такої можливості немає — вилізти на дерево, використати всі предмети, які можуть втримати на воді — дошки, обломки дерев, дерев'яні двері, бочки, автошини, обломки огорожі та ін.
Дії при лавинах, селях
У районі можливих лавин організовується постійне спостереження за переміщенням ірунтів, снігу ( в горах ), рівнем води в криницях, дренажних спорудах, системах відводу стічних вод, бурових щілинах, річках, водоймах, за випаданням і стоком атмосферних опадів. Якщо є навіть незначні відхилення від нормальних умов, терміново починають попереджувальні роботи. В першу чергу сповіщають населення даного району і прилеглих районів. Люди повніші знати, як діяти в цих умовах, знати, що зробити вдома, на подвір'ї. Якщо необхідно - провести евакуацію, вивіз тварин і вивіз матеріальних цінностей. Якщо отримане) сигнал про наближення лавини, селю, необхідно якнайшвидше вийти в безпечний район. Якщо попередження надійшло завчасно, населення евакуюють. Людині, яка потрапила в селевий потік, необхідно подати жердину, канат, драбину і допомогти вибратись, вивести її з потоку в напрямку руху і поступово наближатись до краю.
Дії при снігових заносах
Про можливість снігових заносів населення попереджуєтья заздалегідь по всіх засобах зв'язку. На цей час потрібно обмежити пересування, особливо в сільській місцевості. Роблять запас продуктів, води, палива, заготовляють корм і воду для тварин.
Якщо снігопад застав вас у дорозі, необхідно зупинити автомобіль, однак не покидати його. Тим паче не намагатись дійти пішки до населеного пункту. Щоб не опинитися під снігом, потрібно йохо розірібати, бажана вивісити яскраву тканину — це буде служити орієнтиром для пошукової групи.
Дії при пожежі
Латаючий будинок залишають, накрившись з головою мокрою ковдрою, тканиною або верхнім одягом. Через сильно задимлені приміщення погрібно рухатись поповз або пригнувшись. Якщо пожежа застала вас у степу або в лісі, кордон вогню слід переходити проти вітру, прикрити обличчя і голову верхнім одягом. Виходять з небезпечної зони по галявинах, просіках, шляхах, вздовж річки або струмка. Локалізувати і гасити пожежі в початковій стадії повинно населення. Для цього використовують вогнегасники, пісок, воду, землю та інші засоби.
Дії при ураганах, бурях, смерчах
Для того, щоб зменшити збитки і втрати підприємства, ометеослужби за декілька годин до наближення урагану (бурі, смерчу) подають штормове попередження. Отримавши попередження, необхідно виконати запобіжні роботи: закріпити слабкі конструкції, в будинках зачинити двері, вікна, горища, вентиляційні пристосування. Великі вікна і вітрини зашити дошками. Скло заклеїти смужками паперу або тканини. З дахів, балконів, лоджій прибрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми. Подбати про аварійне освітлення, медикаменти, бинти. Зробити запас продуктів харчування і води на~2-3 доби. Радіоприймачі і телевізори трюлати ввімкнутими для ирослуховування інформації штабів цивільної оборони і пояснення правил поведінки.
В будинках потрібно оберігатись поранення розбитими вікнами, вітринами і т.п. Забороняється виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, тому що він через декілька хвилин може посилитись. Якщо ураган, буря або смерч застав вас на відкритій місцевості, необхідно укритись в канаві, ямі, лягти на дно заглиблення і притиснутись до землі. Не впадати у паніку, діяти свідомо, надавати допомогу ураженим. Найбезпечніші місця — сховища цивільної оборони, підвали і внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків.