загрузка...
 
Організація та ведення РіНР в осередку ядерного ураження
Повернутись до змісту
Послідовність роботи командира формування ЦО при підготовці і проведенні РіШР
Командир формування ЦО несе особисту відповідальність за підготовку і дисципліну підлеглого особового складу, підтримання повсякденної готовності формуваніія до негайного виконання завдань, а також збереження техніки, транспорту і майна. Він є безпосереднім начальником всього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання і можливості, рівень підготовки, постійно підтримувати його в
готовності і налагодженості, вміло керувати діями формування, добиватись успішного виконання завдань по проведенню РіІНР.
На промислових підприємствах (об'єктах) основними формуваннями ' є зведені загони (команди). Вони повинні підтримуватись у високій готовності до проведення РіІНР. З метою підтримки їх в постійній готовності штабом цивільної оборони підприємства розробляються такі документи:
Штатно-посадовий список і табель оснащення формувань ЦО.
План проведення дій по приведенню формувань ЦО в готовність.
Функціональні обов'язки особового складу (командирів, бійців).
Відомість видачі вимірювачів доз опромінення (дозиметрів).
Журнал контролю іонізуючого випромінювання.
Таблиця визначення працездатності особового складу.
Схема або копія плану ділянок роботи з нанесеними на них захисними спорудами і об'єктами, які мають значення для проведення рятувальних робіт.
Найбільш важливим і порівняно складним є план приведення в готовність формування. До плану включається:
Порядок сповіщення в робочий і неробочий час.
Місце і час збору особового складу.
Місце і строки видачі особовому складу табельного майна, 313 та інших засобів.
Час готовності до проведення РіІНР.
Порядок висування і строк прибуття в район проведення робіт або район розташування".
Порядок управління формуванням в період збору, приведення його : готовність для висування в район зосередження (робіт).
Організація комендантської служби.
Порядок матеріального і технічного забезпечення.
Робота командира в повсякденній діяльності складається з опрацювання штатно-посадового списку, вивчення особового складу формування, участі в розробці вищенаведених документів, вивчення призначених ділянок робіт і району розташування в заміській зоні, навчання особового складу заходам проведення РіІНР.
З отриманням сигналу оповіщення командир формування зобов'язаний: в найкороґший час прибути до місця збору, доповісти начальнику ЦО об'єкту або начальнику штабу ЦО, уточнити завдання, задіяти схему оповіщення особового складу. Після прибуття особового складу організовує видачу 313, табельного майна, забезпечує своєчасне прибуття і приведення в готовність закріпленої техніки і транспорту, уточнює порядок дії особового складу на випадок збору і висунення на ділянку робіт або заміську зону.
З одержанням наказу щодо виконання РіІНР командир формування ЦО працює в такій послідовності.
Усвідомлює поставлене завдання. При необхідності дає попереднє розпорядження.
Оцінює ситуацію, яка склалася.
Приймає рішення про виконання РіІНР.
Віддає наказ про проведення РіІНР.
Організує взаємодію і управління.
При усвідомленні завдання командир повинен:
- зрозуміти завдання свого формування;
- уявити характер майбутніх дій;
- визначити місце і роль підпорядкованого йому формування в
угрупованні сил старшого начальника та виконанні загального завдання.
Усвідомлюючи завдання, командир визначає заходи по підготовці до дій та віддає необхідні попередні розпорядження підлеглим, спрямовані на всебічну та своєчасну підготовку формування до виконання завдань.
При оцінці обстановки командир вивчає та оцінює:
- характер зруйнувань, пожеж та заражень в районі робіт, характер та обсяг майбутніх робіт;
- радіаційну, хімічну, біологічну (епідеміологічну) обстановку та її вплив на виконання завдання;
- стан та можливості свого формування, наданих сил та засобів;

- характер місцевості, стан погоди, пору року та доби. В рішенні командир визначає:
- послідовність виконання робіт;
- завдання підлеглим та наданим формуванням;
- порядок взаємодії;
- заходи по забезпеченню та організації управління. В наказі командир вказує:
- ситуацію в районі робіт;
- завдання свого формування та, якщо необхідно, завдання сусідів;

- завдання підлеглим формуванням, а також наданим формуванням служб та забезпечення;
- місця розташування пунктів медичної допомоги, шляхи та порядок евакуації уражених;
- дози радіаційного опромінення особового складу, які встановлені на період виконання завдань;
- час початку робіт, своє місце перебування та місце перебування заступника.
Взаємодія організовується в інтересах формувань, що виконують головні завдання. Вона завершується в узгодженні дій формувань за метою, місцем і часом та у взаємній допомозі для найбільш успішного виконання завдань. При цьому командир формування, після видання наказу на місце роботи, повинен узгодити:
- порядок висунення формувань до ділянки робіт та їх дії при подоланні завалів, заражених ділянок та ін;
- дії підлеглих та наданих формувань при веденні рятувальних та інших робіт на ділянках (об'єктах);
- порядок евакуації уражених;
- порядок використання зв'язку, сигналів управління, оповіщення та порядок дій по них.
Організація і ведення розвідки
Ведення розвідки в осередку ядерного ураження при виконанні РіІНР здійснюється ланкою (групою) розвідки формування ЦО, організовуй розвідку командир формування. Дані розвідки необхідні для своєчасного прийняття рішень щодо дій формування в осередку ядерного ураження, який виник внаслідок аварії на АЕС з викидом радіоактивних речовин або застос'ування противником ядерної зброї. Ділянки з рівнями радіації 0.2 Р/г і більше в мирний час і 0,5 Р/г у воєнний час є небезпечними для проживання людей (потрібно організувати їх евакуацію). Під час аварії на ЧАЕС наземна розвідка проводилась на танках і бронетранспортерах1 обладнаних приладами радіаційної розвідки. Рівні радіації, небезпечні місця, захисні споруди та шляхи підходу до них, місця для розміщення уражених визначаються добре помітними знаками. Дані розвідки повинні терміново використовуватись командирами усіх формувань ЦО. Тільки на основі своєчасних та достовірних даних розвідки можна приймати обгрунтовані рішення про ведення рятувальних робіт та керувати формуваннями у ході їх роботи.
Марш формування та введення його в осередок ураження
Висунення формування ЦО до осередку ураження здійснюється в складі першого ешелону сил району (міста) або самостійною колоною. Формування об'єкту першої зміни висувається у такій послідовності:
розвідувальна група, група управління, пожежна команда, формування загального призначення з наданими формуваннями служб та забезпечення.
При самостійному висуненні колона розташовується таким чином: розвідка, командир, сандружина, яка замикає колону, і група механізації робіт. Середня швидкість руху автомобільних колон вдень 30-40 км/год, вночі 25-30 км/год. При русі пішим порядком швидкість може бути 4-5 км/год.
Дистанції між підрозділами формувань; які йдуть в одній колоні та їдуть машинами, визначаються в залежності від швидкості руху, умов місцевості і можуть становити 25-50 м. Командир формування йде в голові колони і підтримує встановлений порядок маршу. Для підтримання дисципліни серед особового складу на кожній машині визначаються старший, для спостерігання за сигналами - спостерігач.
Перед подоланням ділянки радіаційного зараження за розпорядженням командира формування чи за встановленим сигналом особовий склад одягає ічдивідуальні засоби захисту - протигази, респіратори, а при потребі і захисний одяг. Подолання зони радіаційного зараження проводиться на великих швидкостях та при збільшених дистанціях між машинами. При підході формувань до осередку ураження командир організовує швидкий вхід на об'єкти (місця) робіт, для цього уточнює шляхи та порядок входу особового складу та техніки і заходи по забезпеченню своєчасного їх просування.
В міру того, як усуваються перешкоди на шляхах входу до об'єктів робіт, висовуються основні сили та засоби формування і розгортаються рятувальні роботи в повному обсязі.
Заходи ведення рятувальних робіт
При проведенні рятувальних робіт необхідно в перші 3-4 год після ядерного вибуху, аварії на АЕС подати повітря в завалені або пошкоджені сховища; в перші 10-14 год надати медичну допомогу основній масі потерпілих; до кінця першої доби завершити основні рятувальні роботи. Робота повинна вестись безперервно вдень та вночі, з високою напруженістю у високому темпі до повного їх завершення.
Послідовність, прийоми та засоби виконання робіт залежать від наявності та характеру зруйнованих споруд та будівель, аварій на комунально-енергетичних мережах та технологічних лініях, рівня радіоактивного зараження, пожеж та інших умов, що впливають на організацію та ведення рятувальних робіт. Для підходу формувань до ділянок робіт та для забезпечення евакуації уражених влаштовуються проїзди в завалах. Проїзд висотою до 1 м влаштовується шляхом розчищування проїжджої частини, а при суцільних завалах - висотою більше 1 м прокладанням траси по завалу. Проїзд шириною 4 м влаштовують для одностороннього руху та 7-8 м для двостороннього руху. При односторонньому русі через кожні 150-200 м роблять роз'їзди протяжністю 15-20 м.
Пожежні команди гасять та локалізують пожежі насамперед у тих місцях, де знаходяться люди, а також ті пожежі, які загрожують особовому складу формування при проведенні рятувальних робіт.
Управління формуванням в ході РіШР
Управління - це процес безперервної дії командира на підлеглих з метою досягнення максимальних результатів при найменших затратах сил і засобів. Командир формування ЦО керує підлеглими і наданими силами та засобами особисто або через свій штаб. Командири команд (груп) керують підлеглими особисто і перебувають поруч з ними на місцях робіт. Основними засобами, які забезпечують управління, є радіо, провідні, рухомі та сигнальні засоби зв'язку. Командир та штаби формувань повинні у встановлений термін подавати донесення про хід рятувальних робіт, своєчасно доповідати старшим начальникам про зміни в обстановці, прийняті рішення та виконання поставлених завдань. По закінченні часу робіт або при отриманні особовим складом встановлених доз іонізуючого опромінення проводиться зміна формувань на ділянці робіт.
Для забезпечення надійного і безперервного управління РіШР необхідно використовувати засоби радіозв'язку і польові телефонні апарати. Щоб використати підземні засоби зв'язку при пошкодженні апаратури АТС, до них можна підключити польові (військові) телефонні апарати і здійснювати зв'язок з захисними спорудами. При цьому захисні споруди також повинні оснащуватися польовими телефонними апаратами. При збереженні мережі зв'язку в цехах провідний зв'язок можна здійснювати з ділянками робіт, командирами груп. Для швидкого встановлення такого зв'язку необхідно мати схему комунікації шаф телефонного зв'язку підприємства (об'єкту). Для забезпечення надійного радіозв'язку із головним штабом необхідно використовувати підсилювач потужності і обов'язково високорозміщєну антену. Крім радіо і провідного зв'язку використовуються сигнальні і пересувні засоби. Зв'язок налагоджується із старшим начальником, підлеглими силами і засобами, а також з взаємодіючими органами і силами.
Зміна формувань
З метою забезпечення безперервного ведення рятувальних робіт зміна працюючого особового складу проводиться безпосередньо на робочих місцях. Техніку змінених формувань, при необхідності, передають особовому складу формувань, які прибули на зміну. Під час зміни старшим на ділянці (об'єкті) робіт є командир заміняючого формування. Командир формування, що прибуло на зміну, зустрічається з командиром працюючого формування, який вводить його в ситуацію і уточнює місця проведення рятувальних робіт, ступінь і характер руйнувань і уражень на ділянці робіт, радіаційну обстановку, обсяг виконаної роботи і обсяг роботи, яку треба виконати. Встановлюється порядок зміни, проводиться рекогносцирування.
Особливу уваг}7 приділяють незавершеним роботам по рятуванню людей із завалених захисних споруд і з-під них. Уточнюється загроза розповсюдження пожеж, вибухонебезпека, загазованість і можливість затоплення. Доводяться заходи безпеки і порядок використання техніки. Командир формування, що міняється, повідомляє місце знаходження старшого начальника і порядок підтримки з ним зв'язку. Після рекогносцирування і уточнення обстановки командир замінюючого формування на місцевості видає наказ (ставить завдання) командирам своїх підрозділів.
Після передачі ділянок робіт особовий склад формування збирається у встановленому місці, командири Перевіряють наявність людей, машин та інструменту. Потім формування йде в район збору. З нього - на пункт спеціальної обробки, а потім в район розташування на відпочинок. Після виводу формування з осередку ураження відновлюється його готовність до подальших дій, проводиться заміна та ремонт 313, приладів, технічне обслуговування машин, доповнюються витрачені засоби матеріально-технічного та медичного забезпечення. За особовим складом формувань виведених із осередку ураження, встановлюється медичний нагляд. Формування готуються до виконання наступних завдань.
Організація та ведення РіШР в осередку хімічного ураження
Внаслідок аварії на хімічно небезпечному підприємстві або на залізниці з виливанням СДОР, а також при застосуванні противником хімічної зброї утворюються зони хімічного зараження і осередок хімічного ураження.
Для проведення РіІНР в осередку хімічного ураження залучаються формування протирадіаційного і протихімічного захисту (ПРіІІХЗ), команди знезаражування, а також формування механізації робіт і загального призначення, медичні та формування охорони громадського порядку.
Особовий склад, який залучається до РіІНР в осередку хімічної небезпеки, повинен бути забезпечений 313 органів дихання та шкіри, індивідуальними протихімічними пакетами, аптечками АІ-2. Для виявлення хімічної обстановки розвідувальні ланки (групи) використовують прилади хімічної розвідки (ВПХР, ПХР і інші), на маршруті руху через кожні 350-400 м визначається забрудненість повітря. При визначенні хімічного забруднення командир ланки (групи) розвідки визначає тип ОР, наказує встановити попереджувальні знаки на забрудненій ділянці і доповідає командиру формування про зараження повітря, концентрацію зараження, тип ОР, напрямок її розповсюдження.
Командир формування на основі інформації старшого начальника, даних розвідки та особистого спостереження приймає рішення про проведення РіІНР, в якому визначає ділянки (об'єкти), на яких необхідно зосередити основні зусилля формувань, ставить завдання підлеглим та наданим формуванням.
Рятувальні команди (групи) та ланки сандружини на вказаній їм території оглядають житлові та виробничі приміщення, захисні споруди, визначають кількість уражених, місця їх знаходження, можливість доступу до них. Допомогу ураженим надають на місці їх знаходження. При наданні першої медичної допомоги ураженим на них одягають протигаз, вводять антидоти, знезаражують краплі ОР на шкірі і одязі при допомозі індивідуального протихімічного пакету. Уражені люди евакуюються в близький загін першої медичної допомоги, а.потім в лікувальні заклади. Після евакуації уражених командир формування організовує вивід (вивіз) із зараженої зони населення за найкоротшим маршрутом з врахуванням напрямку вітру (перпендикулярно до його напрямку). Люди, які знаходились в сховищах, евакуюються в останню чергу. Формування ПРіПХЗ усувають аварії на комунікаціях з СДОР, проводять дегазацію місцевості і споруд і цим забезпечують дії інших підрозділів. Команди знезаражування проводять дегазацію на вказаній ділянці. Командир формування вказує порядок і заходи по дегазації, місце пункту виготовлення дегазуючих розчіїнів і зарядження машин, час початку і закінчення робіт.
Формуванням механізації ставиться завдання по обладнанню загороджувальних валів, канав, які обмежують розтікання СДОР, визначається час початку і кінця робіт. Для всіх команд, груп і наданих формувань вказується місце взяття води для санітарно-технічних потреб, місцезнаходження пункту санітарної обробки, пункт збору і порядок дій після виконання завдання.
Після виконання поставленого завдання або після зміни формування і наданих підрозділів вони Направляються на пункти санітарної обробки, а потім на відпочинок.
Ліквідація осередку біологічного ураження
Ліквідація осередку біологічного ураження проводиться за рішенням старшого начальника цивільної оборони. Роботами по ліквідації цього осередку керує начальник ЦО підприємства (об'єкту), а організацією та проведенням медичних заходів - начальник медичної служби.
В осередках біологічного ураження організовується ; проводиться: бактеріологічна розвідка та індикація бактеріальних засобів; карантинний режим або обсервація відповідно до рішень старшого начальника; санітарна експертиза, контроль зараженості продуктів, харчової сировини, води і фуражу, їх знезараження; протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, ігротиеиізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз'яснювальна робота.
При організації робіт по ліквідації осередку біологічного ураження враховуються: здатність бактеріальних засобів викликати масові інфекційні хвороби серед людей і тварин; здатність мікробів і токсин зберігатися довгий час у зовнішньому середовищі; наявність і тривалість інкубаційного періоду хвороб; складність лабораторного виявлення застосованого збудника і тривалість визначення його виду; небезпека зараження особового складу формувань і необхідність застосування засобів індивідуального захисту.
У випадку виявлення і встановлення ознак застосування противником біологічних засобів в район негайно висилається біологічна розвідка. На основі отриманих даних встановлюється зона карантину або зона обсервації, намічається обсяг і послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил і засобів для ліквідації осередку біологічного ураження. Карантинний режим встановлюється, щоб не допустити розповсюдження інфекційних захворювань за межі осередку. Ізоляційно-обмежувальні заходи при обсервації менш суворі, ніж при карантині.
У всіх випадках в осередку біологічного ураження один з першочергових заходів - проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних захворювань. Для цього застосовуються антибіотики широкого спектру дії та інші препарати, які забезпечують профілактичний та лікувальний ефект, а також препарати з індивідуальної аптечки АІ-2.
Після того, як буде виявлено вид збудника, проводиться термінова профілактика застосування специфічних для даного захворюванні! препаратів: антибіотиків, сироваток, своєчасне застосування яких зменшить кількість жертв і буде сприяти швидкій ліквідації осередку біологічного ураження. Для проведення заходів по ліквідації осередку біологічного ураження застосовуються в першу чергу сили та засоби, які знаходяться на території осередку, в тому числі санітарно-епідеміологічні станції, ветеринарні станції, пересувні протиепідеміологічні загони, спеціалізовані протиепідемюлопчні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні заклади і формування. Якщо цих сил буде недостатньо, то застосовують сили і засоби медичної та інших служб ЦО, які знаходяться за межами осередку.
Перед введенням сил ЦО в осередках біологічного ураження проводяться заходи по забезпеченню особового складу формувань засобами захисту від інфекційних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих і підозрілих на захворювання та їх ізоляції, проведення знезараження території, будівель і споруд, санітарної обробки людей, дезинфекції одяг)'. В зоні карантину проводять суворий контроль за виконанням встановленого режиму , виконують інші заходи.
Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку ураження, або розгортають тимчасові інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекційними захворюваннями евакуюють спеціальними групами.
Осередок біологічного ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, рівний максимальному строку інкубаційного періоду для даного захворювання.
Організація та проведення РіІНР в осередку комбінованого ураження
Організувати і провести РіІНР в осередку комбінованого ураження складніше, ніж в осередках ядерного, хімічного і біологічного ураження. Це пояснюється тим, що може виникнути набагато складніша ситуація, ніж при застосуванні противником ядерної, хімічної і біологічної зброї окремо або при одночасному виникненні аварій на АЕС і хімічно небезпечному підприємстві. З метою досягнення максимальних результатів РіІНР в осередку комбінованого ураження організовують і безперервно ведуть всі види розвідки. До визначення виду застосованих противником біологічних засобів всі заходи організуються у режимі захисту від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Поступаючі дані від розвідки негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів і проведення режимних заходів по ізоляції осередку комбінованого ураження від навколишніх районів. Проводять термінову профілактику особового складу формувань і уражених; евакуюють все населення із зон хімічного ураження на незаражену територію, яка знаходиться в межах зони карантину; проводять дегазацію, дезинфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту; організовують і проводять санітарну обробку від всіх видів зараження.
Головні зусилля розвідки спрямовуються на виявлення типу,
концентрації та напрямку розповсюдження хімічних отруйних речовин,
, радіоактивної хмари, заходів застосування і встановлення виду збудників
Інфекційних хвороб, кордонів зон радіоактивного, хімічного і біологічного
зараження.
На основі аналізу даних розвідки начальник цивільної оборони уточнює своє рішення і ставить завдання по проведенню рятувальних робіт формуванням. В осередку комбінованого ураження в першу черіу визначають найбільш небезпечний уражаючий фактор, який несе найбільшу загрозу ураження, і негайно вживають заходи по запобіганню або зниженню до мінімуму його впливу, а потім приступають до ліквідації наслідків впливу всіх інших уражаючих факторів в ситуації, яка склалася.
При організації проведення РіІНР і визначенні їх обсягу враховуються особливості, характерні лише для осередку комбінованого ураження. Особовий склад формувань обов'язково повинен використовувати засоби індивідуального захисту органів дихання та шкіри, а також мати запасні протигази для надягання на уражених. Робота в 313 помітно знизить темпи РіІНР. Допустимий час перебування в засобах захисту шкіри може бути досить коротким. Згідно з таблицею 5 (розділ "Оцінка хімічної обстановки") цей час буде становити: при температурі повітря 30°С і вище - 18 хв., 29-25°С - ЗО хв, 20-24°С - 48 хв., 15-19°С - 2 год, 15°С і нижче - З год. Значне скорочення тривалості роботи зміни в осередку комбінованого ураження і виділення великої частини сил для проведення дезинфекції і дератизації, а при необхідності і дезактивації ділянок території, споруд, устаткування, транспорту і проведення санітарної обробки людей потребує збільшення чисельності формувань.
Наявність травмованих одночасно кількома уражаючими факторами дуже ускладнює надання їм медичної допомоги і транспортування в лікувальні заклади. З врахуванням цих особливостей формування виконують покладені на них завдання в осередку комбінованого ураження. Населення залежно від виду і тяжкості ураження - хімічного, радіоактивного і біологічного -підлягає медичному сортуванню (ділиться на групи і потоки), що виключає розповсюдження зараження при наданні медичної допомоги та евакуації. Евакуюються уражені в лікувальні заклади медичної служби розпорядженням старшого медичного начальника по ізольованих маршрутах, які охороняються. ' Встановлюється суворий контроль за виконанням формуваннями робіт по знезараженню ділянок на шляхах евакуації уражених та виводу населення на незаражену територію; проведенням санітарної обробки уражених та населення; проведенням протиепідеміологічних, спеціальних профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів; дотримуванням заходів безпеки, а також за своєчасною зміною формувань. Зміна їх в осередку комбінованого ураження проводиться при суворому дотриманні режимних заходів. Замінені формування виводяться в райони, призначені старшим начальником, в межах зони карантину або обсервації. В цих районах проводиться їх спеціальна обробка. Організація та проведення РіІНР при пожежах
Пожежі щороку забирають ЖИТТЯ людей, знищують матеріальні цінності. 1 боротьба з цим лихом - обов'язок всіх громадян України. Так, в першому півріччі 1993 року тільки в одній Кіровоградській області виникло 643 пожежі, загинуло 4 дітей і 18 дорослих людей. Збитки, завдані пожежами, оцінюються в 16 млрд.440 млн. карбованців ("ГУ" №151 11.08.J3).
Успішна боротьба з лісовими, торф'яними, степовими і іншими пожежами залежить від своєчасного їх виявлення і швидкого прийняття рішень та вжиття заходів по їх ліквідації.
Ліквідація наслідків пожеж досягається виконанням таких заходів
Розвідка районів пожеж.
Вивід і вивіз населення із районів пожеж, надання медичної допомоги людям, які одержали опіки та інші травми, і подальше їх лікування.
Рятування від вогню матеріальних цінностей.
Гасіння (локалізація, ліквідування) пожеж.
Нагляд за районами пожежі для попередження повторних займань.
Розвідка районів пожеж визначає найближчі водойми, шляхи, просіки, канави, заболочені ділянки, які можна використати при організації боротьби з пожежами; розміри утвореного осередку пожежі; шляхи та умови, які сприяють розповсюдженню вогню, швидкість і напрямок його руху; які будівлі, споруди падають, палають; захаращені ділянки місцевості (лісу), що сприяють розвитку і розповсюдженню пожежі.
Вивід людей із району пожежі являється основним завданням керівного складу ЦО. Необхідно визначити шляхи (маршрути), які найменш небезпечні для виводу, організувати пошук уражених, надати їм першу медичну допомогу, вжити заходи щодо уникнення отруєння людей токсичними речовинами горіння і загального перегріву організму, чиводу або виносу уражених в безпечне місце. Рятування від вогню матеріальних цінностей, майна людей полягає в своєчасній евакуації їх з найону пожежі.
Гасіння пожежі на спорудах, будівлях, техніці проводять з використанням вогнегасників, пожежних автоцистерн, автонасосів; шляхом засипання землею, піском, мулом, снігом; вкривання брезентом, мішковиною, щільними тканинами і т.п.; збивання вогню свіжими гілками дерев. Якщо питома вага речовини, яку гасять, легша за воду, то гасити її водою не можна, бо вона буде випливати на поверхню і розтікатися, утворюючи нові осередки пожежі.
Локалізція пожежі - це дії, спрямовані на обмеження розповсюдження горіння. Для гасіння пожеж завчасно створюються запаси води, піску і засобів пожежогасіння. При механізованому способі гасіння низових пожеж зрізають грунт на відстані 3-4 м від краю вогню, пересувають до >середку пожежі і відвалюють на край вогню. При гасінні пожежі вручну людей розташовують на межі палаючої ділянки на відстані 3-5 м один від одного і засипають смугу вогню фунтом. При цьому утворюється смуга шириною до І м. У випадку виникнення низової пожежі в лісі її асять насипанням грунту, заливанням водою, збиванням полум'я гілками листяних порід дерев. Швидкість розповсюдження низової пожежі в лісі по вітрі 0,25-1 км/год при температурі вогню 800-1000°С.
Верхові лісові пожежі гасять водою з використанням пожежних машин, авторозливних станцій, вертольотів. Верхова пожежа в лісі в залежності від швидкості вітру розповсюджується з швидкістю від 1 до 6 км/год. Для локалізації верхових лісових пожеж утворюють загороджувальні смуги і пускають зустрічний вогонь. Це найбільш ефективний захід щодо локалізації лісових пожеж і використовується він на площі більше 100 га. Загороджувальні смуги повинні бути шириною не менше висоти двох дерев.
Слабкі .степові пожежі (при швидкості вітру до 3 м/с) гасять зах л вотуванням, збиванням, затиранням краю вогню мітлами з листяних порід дерев і заливанням водою. Більш сильні пожежі локалізують загороджувальними смугами шириною до 2 м, край їх обкопують, а середину випалюють. При швидкості розповсюдження степової пожежі 15-20 км/год пускають зустрічний вогонь. Опорну лінію зустрічного вогню вибирають на відстані 7-10 км від фронту пожежі. Для гасіння пожеж можуть використовуватись вибухові речовини.
Для гасіння підземних торф'яних пожеж необхідно: обкопати площу пожежі канавами шириною 0,7-1 м і глибиною до шару торфу, покритого водою або до мінерального фунту, вирубати дерева, які ростуть біля канави і віднести їх в сторону від пожежі, тліючу по краях канави рослинність залити водою або засипати землею, бути обережним при виконанні робіт, стежити, щоб не було провалів людей у вигорілі місця торф'яного шару.
Робота командира формування ЦО після отримання завдання від начальника ЦО промислового підприємства: організувати висунення формування до району пожежі. Для уточнення обстановки на маршруті руху і в районі пожежі він висилає розвідку. При підході до району пожежі командир формування на основі даних розвідки, особистого спостереження визначає порядок вводу в район пожежі, дії при гасінні пожежі, ставить завдання командирам підрозділів. При видачі завдань обов'язково вказується напрямок розповсюдження пожежі, заходи і порядок дій при гасінні пожежі, район відпочинку, пункти приймання їжі, заходи безпеки, визначається порядок використання техніки.
Особовий склад, який гасить пожежі, забезпечується нротидимними масками або протигазами з додатковими патронами. Для вмілих дій в умовах пожеж велике значення має протипожежна підготовка виробничого персоналу підприємства (об'єкту), а також обладнання цехів (ділянок) протипожежними засобами.
Забезпечення рятувальних і інших невідкладних робіт
Організація забезпечення дій формувань ЦО при підготовці і проведенні РіІНР покладається на начальника цивільної оборони, начальника служби і командирів формувань.
Забезпечення складається з розвідки, захисту від дії надзвичайної ситуації (радіоактивного, хімічного, біологічного зараження, ударної хвилі), матеріальної, технічної і медичної допомоги. Розвідка організовується і проводиться з метою своєчасного отримання даних про ситуацію, що склалася внаслідок стихійного лиха, аварії, катастрофи і застосування противником зброї масового ураження. Розвідка ведеться безперервно всіма формуваннями.
Захист від дії надзвичайної ситуації (стихійного лиха, радіоактивного, хімічного і біологічного зараження) організовується і проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених їм завдань. На це спрямований ряд заходів: безперервна розвідка, чіткі дії по сигналах оповіщення, інженерне обладнання районів розташування формувань з врахуванням максимального використання захисних властивостей місцевості, постійний контроль за зараженим повітрям і місцевістю, підтримання безпеки формувань при діях в зонах руйнувань, завалів, пожеж, заражения, затоплення, за проведенням профілактичних заходів.
Важливе значення у системі захисних споруд і заходів надається санітарній обробці особового складу формувань, знезараженню техніки і майна, а також забезпеченню формувань засобами індивідуального захисту. Командир формування при організації захисту вказує, як організувати і вести розвідку; які подавати сигнали оповіщення; обсяг і термін інженерного обладнання районів розташування; порядок проведення контролю на зараженість; заходи безпеки, обсяг робіт, сили і засоби, необхідні для ліквідації наслідків аварії, катастрофи, стихійного лиха або застосування зброї масового ураження; де і коли проводити спеціальну санітарну обробку
Матеріальне забезпечення враховує своєчасне і повне постачання формуванням техніки, засобів індивідуального захисту, зв'язку, приладів радіаційної і хімічної розвідки га інших засобів, "необхідних для проведення РіШР Для матеріального забезпечення формувань залучають державні, кооперативні і приватні органи торгівлі і громадського харчування, матеріально-технічного постачання і збуту. Повну відповідальність за матеріальне і технічне забезпечення несуть начальник ЦО промислового підприємства (об'єкту) і командир формування.
Командир формування встановлює час і місце приймання їжі. Гарячими стравами особовий склад формування забезпечують пересувні пункти харчування. Якщо гарячу страву приготувати неможливо, то особовому складу видається сухий пайок. Приймання їжі на відкритій місцевості і у відкритих спорудах дозволяється при рівнях радіації до 5 Р/год, а при більш високих рівнях їжу приймають на дезактивованій території, в спеціально обладнаних приміщеннях і автотранспорті.
На місцевості, зараженій отруйними речовинами, готувати і приймати їжу дозволяється тільки в спеціальних спорудах, які обладнані фільтровентиляцією. В районах зараження біологічними засобами приймання і приготування їжі дозволяється тільки після старанної дезинфекції території і кухонного інвентаря.
Забезпечення паливно-мастильними матеріалами автотранспорту і техніки здійснює заступник командира формування по матеріально-технічному забезпеченню: на маршрутах розосередження і евакуації населення, підвезення працюючих змін і висунення формувань - через мережу стаціонарних автозаправних станцій; в місцях роботи інженерної, техніки - табельними засобами формувань або паливозаправниками пересувних автозаправних станцій. Підвезення матеріальних засобів організується командирами формувань або їх заступниками по матеріально-технічному забезпеченню.
Технічне забезпечення організується командиром формування для підтримки у справному стані і в постійній готовності до використання всіх видів автотранспортної , інженерної та іншої техніки. Це забезпечення здійснюється штатними силами формувань і засобами технічної служби ЦО, формуваннями якої є пересувні ремонтно-відновлювальні і евакуаційні групи. Перша надає допомогу водіям в проведенні технічного обслуговування машин і їх поточного ремонту. На неї покладається технічне замикання колон формувань. В обов'язки евакуаційної групи входить вивід пошкодженої техніки на збірний пункт пошкоджених машин для їх ремонту.
Медичне забезпечення організується і здійснюється для збереження здоров'я і працездатності особового складу формувань, своєчасного надання медичної допомоги ураженим і хворим, їх евакуації, лікування, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу формувань. Медичне забезпечення включає лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні, протиепідемічні і лікувально-евакуаційні заходи. Вони проводяться медичною службою ЦО об'єкту на всіх етапах дій формувань.
При проведеній РіШ Р лікар (фельдшер) медичного пункту організовує медичний нагляд за особовим складом, здійснює санітарно-профілактичні заходи, а також запобігає захворюванням особового складу інфекційними хворобами; узгоджує заходи з начальником медичної служби об'єкту. Медичний пункт при проведенні РіІНР розгортається безпосередньо на ділянці робіт формувань, на місці, зручному для вантаження ураженого особового складу на транспорт, яке забезпечує захист від іонізуючого випромінювання, отруйних речовин і біологічних засобів.
Заходи безпеки при проведенні РіІНР
Руйнування будівель, пожежі, пошкодження комунально-енергетичних мереж, радіоактивне, хімічне і біологічне зараження вимагають суворого виконання заходів безпеки особовим складом формувань при проведенні РіІНР.
Перед початком робіт в осередку ураження необхідно уважно оглянути зруйнувані будівлі і споруди, встановити небезпечні і пошкоджені місця, Забороняється без потреби проникати в зруйновані будівлі і споруди, знаходитись поблизу тих, які загрожують обвалом. При необхідності підходити до таких споруд і будівель тільки з найменш небезпечної сторони, уважно прислуховуватись до характерного шарудіння і потріскування, які вказують на можливість завалення пошкоджених конструкцій. Будівлі, які загрожують заваленням, підлягають зруйнуванню або укріпленню.
При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати страхуючі засоои (рятувальні мотузки, карабіни). Такі дільниці з метою зменшення неоезпеки слід загородити і позначити спеціальними знаками.
Для робіт на електромережах призначити підготовлених для цього людей. Ремонт електропроводки необхідно проводити після її відключення від джерел живлення. При ремонті електричних мереж обов'язково використовувати гумові рукавиці та інструмент з найдійно ізольованими діелектриком ручками.
Особовий склад формувань при роботі на водопровідних, каналізаційних, газових мережах повинен бути забезпечений ізолюючими протигазами. На загазованих ділянках дозволяється працювати в ізолюючих протигазах або фільтруючих протигазах з додатковим патроном і застосовувати інструмент з кольорового металу або покритий міддю. Наявність газу визначати тільки спеціальними приладами - газоаналізаторами. Поблизу загазованих ділянок забороняється запалювати сірники, курити і користуватися інструментом, який викликає виникнення іскр.
Слід суворо дотримуватись заходів пожежної безпеки. Не- можна застосовувати воду для гасіння палаючих металів: натрію, магнію, стружки, а також матеріалів, які зберігаються з карбідом кальцію і негашеним вапном, палаючого електроустаткування, яке є під напругою, резервуарів з бензином, гасом та іншими горючими рідинами. Для їх гасіння слід використовувати тільки вогнегасники.
При проведенні РіІНР в умовах поганої видимості та вночі налагоджується освітлення ділянок робіт і під'їзних шляхів; умовними світловими знаками позначаються місця викопування котлованів, зони можливих обвалів і інші ділянки, небезпечні для проходу і руху транспорту.
При виконанні робіт на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами, необхідно дотримуватися встановленого режиму радіаційного захисту, який враховує час перебування людей на місцевості, заралсеній радіоактивними речовинами (місця робіт), час в дорозі до місця робіт, а також час відпочинку в ПРУ.
Виконання всього комплексу заходів безпеки при проведенні РіІНР дозволить уникнути втрати людей, зберегти працездатність особового складу формувань ЦО, а це буде сприяти своєчасному виконанню поставленого завдання.



загрузка...