загрузка...
 
Жниварські пісні.
Повернутись до змісту
Український народ здавна такий співучий, що всі його справи завжди супроводжувалися піснями. Жнива — своєрідний підсумок праці хліборобів. Це було велике свято. У перший день жнив, одягнувшись у святкове вбрання, до схід сонця йшли в поле. Починала жати найкраща жниця.
Жнива супроводжувалися такими піснями:
Золотії серпики бряжчали, Поки сього жита дождали ; Тепер вже не будуть бряжчати, А будуть в коморі лежати.
Або:
Ой жни, дівча, пшениченьку Та й не думай собі — Буде то та пшениченька На коровай тобі...
Ті женці, що наймалися в господаря на роботу, співали:
А сонечко котиться, котиться,
Нам додому хочеться, хочеться.
Хазяїне наш, нам додому час!
Вже сонечко під липкою, під липкою,
Труси, пане, калиткою, калиткою!
Закінчуючи жати, на полі залишали кілька стеблин
«Велесову бороду». Зерно з «бороди» витрушували на землю. Клали на землю хліб і воду, потім лягали на ниву й качалися по ній, щоб земля повернула втрачені сили. Віра в магічну силу землі відображена в жниварській пісні:
... Ой нивонько, нивонько, Верни нашу силоньку. Як ми тя зажинали, То ми силоньку мали, Тепер ми марнесенькі, Як лебідь білесенькі.
У деяких місцевостях перший сніп називали «Воєводою», а останній «Дідом» або «Дідухом». Він символізує добробут і стоїть у хаті цілий рік. Про це також співають:
...— Не сумуй, моя калино,— Я одну тебе не кину. (2)
Як жнива ми закінчали,— Сніп тобою уквітчали. (2)
Сніп поставим на долівку,— Звеселяй усю домівку ( (2)
Українці, крім календарно-обрядової поезії мають тисячі ліричних, весільних, родинних, колискових пісень. А також думи, історичні пісні, балади тощо. Світогляд наших предків яскраво виявляється і в замовляннях, голосіннях, казках.


загрузка...