2.5 Відмінність аудиту від ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства і судово-бухгалтерської експертизи
Історія розвитку аудиту в нашій країні нараховує більше десяти років. Датою народження негласно вважається дата реєстрації суспільної організації аудиторів – Союзу Аудиторів України, хоча законодавчо закріплення самої діяльності сталося пізніше. Закон №3125-XII „Про аудиторську діяльність” був прийнятий 22 квітня 1993 року. Це був тяжкий і водночас цікавий період, коли всі проблеми були новими, а само поняття „аудит” тільки з’явилося в лексиконі. Питання обов’язкового аудиту, принципів його ціноутворення, розробки методик існували разом з необхідністю пропаганди аудиторської діяльності у засобах масової інформації. Аудитори знайомили підприємницьку суспільність з новим видом діяльності всіма доступними способами: безкоштовні семінари з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, виступами по телебаченню, публікації в пресі. Це не тільки залучило нових клієнтів, а й привило інтерес до самої професії. Ряди аудиторів щороку збільшувалися. На сьогодні в Україні нараховується більш ніж 5000 аудиторів.
Аудиторська діяльність регулюється Законом „Про аудиторську діяльність”. Методичне забезпечення та регулювання аудиторської діяльності здійснюється двома організаціями –АПУ і САУ.
За законом аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності діючому законодавству.
Поняття „аудиторська діяльність” значно ширше: це організаційне й методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Тобто діяльність аудиторів і аудиторських фірм не обмежується проведенням перевірок. Функції аудиторської діяльності різні, хоча ще ні всі з них використовуються в нашій країні. Це безумовно пов’язано з рівнем розвитку економіки в державі.
Згідно МСА 120 „Концептуальна основа міжнародних стандартів” концептуальна основа аудиту розрізняє перевірки і супутні послуги. Супутні послуги включають огляди, погоджені процедури та підготовку інформації. Як видно з рис. 3.3, аудиторські перевірки та огляди призначені для того, щоб аудитор міг надати високий або помірний рівень упевненості; ці терміни, відповідно, вживаються для відображення їхнього порівняльного співвідношення. Завдання з погоджених процедур та підготовки інформації не мають на меті надання аудиторові можливості висловлення впевненості.
Рис. 3.3. Аудиторські перевірки та огляди
До інших послуг, надаваних аудиторами, таких як послуги оподаткування, консультування з питань фінансів та бухгалтерського обліку, цю Концептуальну основу не застосовують.
Існують такі напрямки аудиторської діяльності:
1. Аудит достовірності бухгалтерського обліку і звітності. Для підтвердження достовірності показників фінансової звітності аудитор аналізує стан і достовірність обліку за весь період; визначає рівень організації бухгалтерського обліку; перевіряє правильність бухгалтерських записів, достовірність визначення собівартості, розрахунку прибутку та його розподілу.
2. Аудит фінансово-господарської діяльності і стану майна підприємства. Більш за все розповсюджений при приватизації майна, передачі державного майна в оренду, продажу його фізичним особам, у випадках збитковості й банкрутства.
3. Прогнозування фінансово-господарської діяльності. Поки що використовується рідко: у випадках необхідності проведення глибокого дослідження стану діяльності підприємства, оцінки перспектив його розвитку, розробки санації та ін.
4. Наукове, методичне, інформаційне забезпечення діяльності підприємств. Ця функція спрямована на розробку методичних рекомендацій з організації облікової політики й форм бухгалтерського обліку, організації внутрішнього аудиту й оцінки його результатів; на оперативне забезпечення необхідною інформацією в області обліку й оподаткування.
5. Постановка правильного бухгалтерського обліку. Це поновлення запущеного бухгалтерського обліку за попередній період на основі первинних документів заказника, складання облікових регістрів, балансів, звітів на основі первинних документів заказника за відсутності кваліфікованих співробітників в його штаті.
6. Консультації. Вони здійснюються як в усній, так і в писемній формі з питань організації обліку, оподаткування, з правових питань.
7. Метою аудиту фінансової звітності є висновок аудитора згідно фінансової звітності за всіма суттєвими аспектами інструкцій, які регулюють порядок підготовки й подання фінансових звітів.
8. Завдання експрес-перевірки – встановлення негативних факторів, які формують думку аудитора про наявність в звітності недостовірних даних.
9. При проведенні операційної перевірки аудитор зобов’язаний провести процедури перевірки з окремих питань згідно договору з клієнтом. Обговорені між клієнтом і аудитором процедури перевірки здійснюються з метою забезпечення інтересів клієнта відносно дослідження інформації з окремих питань.
10. Трансформація обліку за обліковими стандартами передбачає складання та використання таблиць і фінансової звітності, яка складена за іншими обліковими принципами.
Обов’язковість аудиторської перевірки в окремих випадках встановлена законодавчими та нормативними актами. В таблиці 2.1. наведена систематизована інформація з обов’язкових аудиторських перевірок й підтвердження звітності.
Не треба ототожнювати аудиторську перевірку з ревізією, хоч між ними є спільні риси. Так, вони досліджують один предмет – фінансово-господарську діяльність підприємства, використовуючи при цьому загальні прийоми й процедури фінансово-господарського контролю. Крім того, вони використовують одні й ті ж джерела інформації, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність. Однак, між ними є суттєві відмінності.
Ревізія вивчає об’єкт підприємництва ретроспективно, проводиться відповідно з законодавством про підприємства. Прогнозні функції не здійснює. Ініціатором ревізії є контролюючий орган (рідко – керівник, а не власник). Може проводитися за рішенням правоохоронних органів.
