Виробництво та реалізація продукції потребують трудових, матеріальних та грошових витрат. Витрати підприємства на спожиті засоби виробництва, предмети праці і оплату праці працівників, виражені в грошовій формі, являють собою собівартість продукції.
Матеріальні витрати в собівартості всієї і одиниці продукції у формі №5-С наведені однією статтею “Матеріальні витрати”, яка включає сировину та матеріали; зворотні відходи; покупні вироби; напівфабрикати; послуги інших підприємств та організацій виробничого напрямку; паливо та енергію на технологічні цілі.
Матеріальні витрати за всіма одноелементними статтями в собівартості продукції оцінюють шляхом співставлення фактичних витрат з плановими та плановими, перерахованими на фактичний обсяг виробленої продукції. На відхилення фактичних витрат від планових впливають зміна обсягу випуску, структури асортименту виробленої продукції, рівня витрат в собівартості одиниці продукції кожного виду.
Вплив зміни обсягу виробництва визначають множенням вартості матеріальних витрат згідно затвердженого плану на процент перевиконання /недовиконання/ плану випуску продукції, другого фактора - як різницю між фактичною та плановою структурою матеріальних витрат на фактичний обсяг продукції, третього - як різницю між фактичними і плановими витратами на фактичний випуск продукції /табл. 30/.
Дані таблиці 30 показують, що вартість сировини та матеріалів в собівартості продукції зросла на 19 тис.грн. Зростання відбулося за рахунок обсягу випуску продукції на 15 тис.грн. і рівня витрат на 15 тис.грн. За рахунок зміни структури продукції витрати сировини зменшились на 11 тис.грн. Вартість покупних напівфабрикатів зросла за рахунок обсягу продукції і рівня витрат, а знизилась за рахунок структури продукції.
Таблиця 30
Вплив факторів на зміну матеріальних витрат
Стаття
План
Фактичний обсяг та асортимент
Відхилення
витрат
за плановими нормами і
за плановими нормами і
Фак-тично
Всьо-го
в тому числі за рахунок
плановою
структурою
фактичною структурою
обсягу
випуску
продук-
ції (2-1)
струк-
тури
(3-2)
рівня
витрат
(4-3)
0
1
2
3
4
5
6
7
8
Сировина і
основні ма-
теріали,без
відходів
2356
2371
2360
2375
19
15
-11
15
Покупні
напівфаб-
рикати
46
46,3
39
45
-1
0,3
-7,3
6
Рівень матеріальних витрат в собівартості одиниці продукції залежить від таких факторів: зміни норм витрат і цін /собівартість придбання/ одиниці кожного виду матеріальних ресурсів. Вплив зміни норм вираховують множенням різниці між фактичною і плановою витратою з кожного виду /групи/ матеріальних ресурсів на планову ціну одиниці, а вплив зміни цін - добутком різниці між фактичною і плановою ціною одиниці матеріальних ресурсів кожного виду на фактичну їх витрату /табл. 31/. В резерв записуємо перевитрати за кількістю і ціною (зі знаком “плюс”).
Таблиця 31
Аналіз впливу факторів на зміну матеріальних витрат в
одиниці КТД2-2
№
п/п
Види
мате-
Оди-
ниця
План
Фактично
Відхилення
Резерв
зни-
ріалів
вимі-
ру
кіль-
кість
ціна,
грн.
сума,
грн.
кіль-
кість
ціна,
грн.
сума,
грн.
Всьо-
го,тис
грн.
в т.ч.
за рахунок
ження
витрат,
грн.
кіль
кос-ті
ці-
ни
1
А
кг
1,2
50
60
1,4
49
68,6
8,6
10
-1,4
10
2
Б
кг
5
49
245
5,2
50
260
15
9,8
5,2
15
3
В
кг
10
60
600
12
61
732
132
120
12
132
4
Г
штук
20
18
360
18
20
360
-
-36
36
36
5
Д
м.куб
0,5
400
200
0,6
40
24
-176
40
-216
40
6
Е
м.куб
0,3
500
150
0,3
52
15,6
-134,4
-
-134,4
-
7
Ж
кг
8
70
560
9
72
648
88
70
18
88
Разом
-
-
2175
-
-
2108,2
-66,8
213,8
-280,6
321
Дані таблиці 31 свідчать, що на виготовлення одиниці КТД2-2 матеріальні витрати знижено на 66,8 грн. Разом з тим за рахунок кількості матеріалів підприємство допустило перевитрати на 213,8 грн. Для використання такого резерву зниження витрат необхідно всебічно виявити та усунути причини перевитрат.
Причини відхилення від норм виявляють за зведеннями чи машинограмами відхилень від норм, повідомленнями про зміну норм, про брак розкрійних листів та за іншою інформацією. Наприклад, в цехах виявлена перевитрата матеріалів на суму 3,7 тис.грн. Основними причинами перевитрат матеріалів були: надходження матеріалів з більшими допусками - 0,6 тис.грн.; зміна питомої ваги кооперованих поставок - 0,3 тис.грн.; низька якість інструмента - 0,3; заміна матеріалів за типо-розміром і профілем - 0,7; зміна рецептури і комплектації - 0,1; помилки в технології і кресленнях - 0,5; невиконання заходів з удосконалення технології - 0,9; відхилення, виявлені інвентаризацією - 0,3. Разом 3,7 тис.грн.
При аналізі економію оцінюють позитивно, якщо вона досягнута не за рахунок цінових факторів, застосування застарілих норм, завищених планових витрат.
Понадпланові зворотні відходи свідчать про погіршення використання матеріальних ресурсів і викликають додаткові невиробничі втрати, скорочення яких слугує резервом зниження собівартості. Невиробничі витрати матеріальних ресурсів у відходах визначають різницею у вартості зворотніх відходів за початковою ціною сировини і ціною можливого її використання /табл. 32/.
Таблиця 32
Аналіз втрат від зворотніх відходів, тис.грн.
Показники
План
Звіт
Відхилення
Зворотні відходи за ціною початкової сиро-
вини і матеріалів
323
384
61
за ціною можливого використання
86
102
16
Коефіцієнт уцінки відходів
3,76
3,76
-
Втрати від зворотніх відходів
237
282
45
Дані таблиці 32 свідчать, що фактичні втрати перевищували планові на 45 тис.грн.
Перевитрата покупних виробів та напівфабрикатів, що виникає внаслідок позапланової заміни деталей і вузлів власного виробництва купленими, цілком виправдана, свідчить про розширення кооперативних зв’язків. Перевитрата через нераціональне використання куплених виробів, зростання транспортно-заготівельних витрат розцінюють як негативну роботу підприємства.
Ціна / собівартість придбання/ матеріальних ресурсів складається із прейскурантної /договірної/ оптової ціни, тарифів на перевезення вантажів і заготівельно-складських витрат. Оптові ціни і тарифи є зовнішнім фактором і часто не залежать від підприємства.
Безпосередньо від роботи підприємства залежать транспортно-заготівельні витрати, на які складають кошторис і ведеться окремий облік за видами, групами, балансовими рахунками матеріальних ресурсів.
Виконання кошторису аналізують шляхом порівняння фактичних транспортно-заготівельних витрат з плановими, перерахованими на фактичний обсяг за змінними статтями витрат і визначають абсолютну та відносну економію чи перевитрату /табл. 33/.
Причини економії чи перевитрат виявляють на підставі первинних документів, якими оформляються транспортно-заготівельні витрати, машинограм або зведень відхилень, складених на підставі первинних документів.
Таблиця 33
Аналіз транспортно-заготівельних витрат
№
п/п
Статті витрат
План
На фактичний
обсяг
Відхилення від плану
Резерв зниження затрат
за плано-
вими
нормами
звіт
абсо-
лютне
від-
носне
1.
Послуги:
- залізниць
- автомобільного транспорту
- авіатранспорту
111
64
9
111,7
64,4
9
116
67
10
5
3
1
4,3 4,3
2,6 2,6
1,0 1,0
2.
Витрати на вантажно-роз-
вантажувальні роботи,
складування матеріалів
24
24,1
26
2
1,9 1,9
3.
Інші витрати
10
10
12
2
2,0 2,0
Разом:
218
219,2
231
13
11,8 11,8
Аналіз матеріальних витрат закінчують підрахуванням резервів зниження собівартості продукції і відпрацюванням заходів для їх використання. На підставі проведених розрахунків такими резервами є:
Порушення норм, стандартів, технології, наявність
недостач, виявлених інвентаризацією
2. Скорочення зверхпланових зворотніх відходів
Скорочення транспортно-заготівельних витрат
________________
Всього:
3,7
45
11,8
______
60,5
Для використання виявлених резервів необхідно поліпшити матеріально-технологічне забезпечення, удосконалення системи кооперованих поставок, технології, конструкторської документації, використання транспортних засобів, механізацію вантажно-розвантажувальних робіт та інших заходів.
Аналіз використання коштів на оплату праці проводиться способом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати наростаючим підсумком з початку року (за місяць, квартал, рік) з плановою в цілому по підприємству, за категоріями і групами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами. При аналізі вирішуються такі завдання: 1/ визначається абсолютна економія чи перевитрата; 2/ дається оцінка використання кошторису з оплати праці; 3/ виявляються фактори та визначається розмір їх впливу на економію чи перевитрату коштів з оплати праці; 4/ обгрунтовуються зміни коштів на оплату праці; 5/ пропонуються заходи для ліквідації причин перевитрат з оплати праці. На підставі даних форм 2-ПВ і 1-ПВ складаємо таблицю 34.
Таблиця 34
Оцінка витрачання фонду заробітної плати, тис.грн.
Фонд заробітної плати підприємства
За кошторисом
Фактично
Відхилення
Працівники основної діяльності
/ПОД/
в т.ч. робітники
1413
984,6
1521,8
1090,5
108,8
105,9
Працівники обслуговуючих та
інших господарств
42,5
43 7
1,2
Разом
1455,5
1565,5
110,0
Дані таблиці 34 свідчать, що підприємство допустило перевитрату з оплати праці на суму 110,0 тис.грн., в тому числі працівникам основної діяльності 108,8 тис.грн. і працівникам обслуговуючих та інших господарств 1,2 тис.грн.
На підставі облікової інформації підприємства необхідно реально оцінити ефективність використання коштів на оплату праці. Враховуючи, що фонд оплати праці працівників основної діяльності тісно пов’язаний з обсягом виробництва продукції та продуктивністю праці, визначають крім абсолютної ще й відносну економію /перевитрату/. Вона визначається як різниця між фактично нарахованою заробітною платою і кошторисом /плановим/ фондом, скоригованим на фактичний темп зростання /зниження/ обсягу виробництва продукції і продуктивності праці. Розрахунок ведемо так: наприклад, базовий фонд заробітної плати 1413 тис.грн.; середній темп зростання продуктивності праці за планом 103%, фактичний - 107%; норматив приросту фонду заробітної плати ПОД за кожний процент приросту виробництва продукції 0,5. Визначаємо базовий загальний фонд заробітної плати, скоригований на підвищення середнього темпу росту продуктивності праці, тис.грн.
1413 /107-103/ 0,5
Фзп = 1413 + ––––––––––––––––––– = 1441,3
100
Темп приросту /зниження/ обсягу виробництва продукції за звітний рік складає 0,64% /8360:8307х100/ - 100. Сума фонду заробітної плати, належної персоналу основної діяльності, складатиме 1445,9 тис.грн.
1441,3 0,64 0,5
Фзп = 1441,3 +(-) –––––––––––––––– = 1445,9
100
Відносна перевитрата фонду заробітної плати 75,9 тис.грн. /1521,8 - 1445,9/.
Розрахунок показує, що керівники підприємства допустили перевитрату фонду заробітної плати ПОД у сумі 75,9 тис.грн. і працівників обслуговуючих та інших господарств на 1,2 тис.грн. Загальна сума перевитрат складає 77,1 тис.грн. Даючи оцінку перевитратам, необхідно враховувати стан економіки: зростання інфляції, відсутність індексації, рівень споживання, добробут працівників, умови життя та інше.
На відхилення фактично нарахованої заробітної плати від планового рівня в цілому по підприємству і за категоріями працюючих впливає зміна чисельності персоналу та його середньої заробітної плати. Розмір впливу зміни чисельності персоналу визначається множенням різниці між фактичною та плановою чисельністю на тарифну ставку /середню планову заробітну плату/ одного працюючого, а вплив зміни заробітної плати - добутком різниці між фактичною та плановою середньою заробітною платою одного працюючого на їх фактичну чисельність.
Оплата за відрядними розцінками, премії, оплата чергових відпусток пропорційно залежить від обсягу виробництва, а погодинна оплата і різні види доплат - від чисельності персоналу. З врахуванням цього фонд заробітної плати коригується щодо фактичного обсягу виробництва та чисельності працюючих.
Додатково аналізується використання фонду споживання за окремими групами і категоріями працівників основної діяльності. При цьому відмічається наскільки зросли проти плану фактичні виплати із фонду споживання різним категоріям працюючих та причини цих змін. Необхідно визначити стимулююче значення премій, підрахувати невиробничі втрати і розробити заходи щодо їх скорочення. Система виплати премій є обгрунтованою, якщо вона стимулює кожного працівника і колектив в цілому на досягнення високих результатів виробництва, забезпечує підвищення середньої заробітної плати при одночасному зниженні собівартості продукції.
Аналіз середньої заробітної плати і темпів її зростання завжди пов’язують з темпами зростання продуктивності праці. При цьому темпи зростання продуктивності праці ділять на темпи зростання заробітної плати. Розширене відтворення підприємств передбачає, щоб темпи росту продуктивності праці завжди випереджали темпи росту заробітної плати.
Витрати на заробітну плату в собівартості всієї і одиниці продукції подають одноелементною статтею: “Витрати на оплату праці”. Пропорційно сумі основної та додаткової оплати праці проводиться відрахування на соціальні заходи, виділені в собівартості окремою статтею.
Аналіз витрат на заробітну плату проводиться шляхом порівняння фактичних витрат кожної статті з планом. При цьому визначають відхилення, які виникають у зв’язку зі зміною обсягу, структури асортименту виробленої продукії і рівня витрат в собівартості одиниці продукції кожного виду. Методика розрахунку впливу кожного із названих факторів аналогічна методиці аналізу матеріальних витрат.
На відхилення заробітної плати в собівартості одиниці продукції впливає зміна працемісткості виготовленої продукції і середньогодинної оплати. Вплив цих факторів розраховують множенням різниці між фактичною і плановою працемісткістю на планову середньогодинну оплату, а вплив зміни середньогодинної оплати - множенням різниці між фактичною і плановою середньогодинною оплатою на фактичну працемісткість.
Таблиця 35
Аналіз впливу факторів на зміну витрат на заробітну плату
в одиниці КТД2-2
№
п/п
Вид
операції
План
Фактично
Відхилення
Резер-
ви зни-
у т.ч. за
рахунок
ження
витрат
нор-
мо-
годи-ни
опла-
та за
1год.,
грн.
сума,
грн.
нор-
мо-
годи-ни
опла-
та за
1год.,
грн.
сума,
грн.
всьо-
го
/гр.6-
-гр.3/
го-
дин
оп-
ла-
ти
1
Заготовка
0,8
1,7
1,36
1,0
2,0
2
0,64
0,34
0,3
0,64
2
Токарна
3,5
1,8
6,3
4,0
2,1
8,4
2,1
0,9
1,2
2,1
3
Фрезерна
3,2
1,8
5,76
3,0
2,2
6,6
0,84
-036
1,2
1,2
4
Шліфувальна
1,5
1,9
2,85
1,5
2,3
3,45
0,6
-
0,6
0,6
5
Складальна
1,0
1,7
1,7
1,2
2,0
2,4
0,7
0,34
0,36
0,7
Разом
17,97
22,85
4,88
1,22
3,66
5,24
Аналіз таблиці 35 показав позитивний та негативний вплив факторів на зміну заробітної плати. Загальний резерв зниження зарплати до норми складає 5,24 грн., або 29,1% /5,24 : 17,97100/. Він свідчить про значні непродуктивні витрати із фонду зарплати.
В процесі аналізу перевіряють прогресивність та обгрунтованість норм часу і розцінок, виявляють динаміку та напрямки їх змін, відхилення від норм часу, розцінок та причини їх виникнення.
Причини зміни норм часу, розцінок та відхилень від норм визначають з листків на доплату, нарядів на відрядну оплату з відзнакою діагоналлю, зведень, машинограм відхилень від норм.
Відхилення від норм часу та розцінок групуються за видами продукції, структурними підрозділами в розрізі причин їх виникнення та узагальнюються в зведеннях. За звітний рік на підприємстві допущені перевитрати заробітної плати за рахунок зміни матеріалів на 0,7, виконання операцій, не передбачених технологією, - 0,2, зменшення питомої ваги кооперованих поставок - 0,5, невідповідності розрядів робітників розрядам робіт - 0,2, технічна непридатність обладнання - 0,2, низька якість інструменту - 0,2, несвоєчасне впровадження організаційно-технічних заходів - 0,3, інші причини - 0,2. Всього перевитрат 2,5 тис.грн.
Відхилення з додаткової заробітної плати виробничих робітників виникають у зв’язку зі змінами норм відрахувань в резерв оплати відпусток та основної заробітної плати виробничих робітників, зміною пільг підліткам, перерви в роботі матерів-годувальниць, виконання громадських і державних обов’язків та годинної /денної/ заробітної плати цих робітників та інших факторів. Вплив кожного із факторів розраховують за допомогою одного із засобів елімінування.
Причини зміни норм часу, розцінок та відхилень від норм виявляються за первинними документами і зведеними регістрами. Зміни норм часу і розцінок під впливом організаційних та технічних заходів оформляються повідомленнями, дані яких узагальнюються за видами продукції по структурних підрозділах в зведеннях /машинограмах/ зміни норм.
Закінчуючи аналіз, підраховують резерви зниження собівартості продукції за рахунок скорочення непродуктивних виплат із фонду зарплати. Аналіз нарядів з відміткою заявок, обгрунтувань і дозволів на понаднормовану працю, актів та листків простоїв, фотографій робочого дня та інших первинних документів, на підставі яких оформляються доплати, показав, що безпідставно було видано за погодинною оплатою - 1,7, за преміями - 2,8, за роботу в нічні години доплачено - 1,9, за роботу в понаднормовий час - 41, за внутрішньозмінні простої - 5, за цілоденні простої - 21 тис.грн. Загальна сума непродуктивних виплат на заробітну плату склала 73,4 тис.грн.
Усунення непродуктивних виплат дало б економію витрат на заробітну плату 75,9 тис.грн. /73,4 + 2,5/.
На відхилення відрахувань на соціальні заходи впливає зміна норм відрахувань і суми основної та додаткової заробітної плати. Норми відрахувань на соціальні заходи диференціюють за галузями народного господарства, змінюють централізовано і залишають постійними протягом певного часу. Вплив зміни цього фактора розраховують множенням різниці між фактичною і плановою нормою відрахувань на планову суму основної і додаткової заробітної плати. /Аналогічно розраховують вплив другого фактора/.
Усунення перевитрат заробітної плати призвело б до зменшення невиправданих відрахувань на соціальні заходи і на обов’язкове медичне страхування на суму 37,6 тис.грн. /75,9 44,5 : 100 = 33,8/; /75,9 5 : 100 = 3,8/; /44,5 і 5 - норми відрахувань/.