загрузка...
 
1.2.2.Визначення напряму дослідження
Повернутись до змісту

1.2.2.Визначення напряму дослідження

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу технічні системи розвиваються безперервно, характеризуються високим ступе­нем спадковості. Кожна заново створена технічна система є результа­том попередніх наукових праць, процесів, пристроїв, речовин. У меха­ніці, фізиці, хімії, в технічних науках джерелом гіпотез для побудови нових теорій, принципів завжди були старі. І.Ньютон писав: “Якщо я бачив далі від своїх попередників, то тільки тому, що я стояв на плечах гігантів”.

Тому, починаючи дослідження, необхідно зробити огляд матеріалів з даної теми та проаналізувати їх з точки зору поставленої мети науко­вої роботи. До таких матеріалів може належати науково-технічна (книж­ки, науково-технічні збірники, реферативні та інформаційні видання тощо) та патентна література (реферативні журнали та описи винахо­дів).

Вивчення стану проблеми є необхідним етапом наукового досліджен­ня, бо більшість задач дослідження виникає безпосередньо на виробниц­тві. Сутність такої задачі зазвичай завуальована багатьма несуттєвими і другорядними фактами.

Наприклад, коли на Обухівському заводі в Санкт-Петербурзі пере­йшли до виготовлення важких гармат, перед дирекцією постала про­блема, як забезпечити їх якість: нові гармати, виготовлені із 12-тонних заготовок, то розвалювались після декількох пострілів, то витримували декілька тисяч пострілів. Було вирішено перевірити дотримання техно­логічних вимог на всіх етапах виготовлення гармат. Для цього техноло­гічний процес розділили на низку послідовних етапів. Інженерові-технологу Д.К.Чернову необхідно було “забезпечити кування гарматних заготовок в однакових умовах відповідно до письмової вказівки влас­ника заводу”. Д.К.Чернов, зіставляючи зразки металу міцних та неміц­них гармат, з’ясував, що у міцних гарматах метал дрібнозернистий, а в неміцних — великозернистий. Уточнивши мету дослідження, він при­пустив, що міцність металу залежить від його зернистості. Аналіз нау­ково-технічної літератури дав змогу Д.К.Чернову визначити, що струк­тура металу формується при куванні. Тепер задача дослідження форму­лювалась так: “вивчити вплив режимів кування на структуру та зернис­тість металу, а також визначити режими, при яких структура забезпечує високу міцність металу”. Експериментальні дослідження, проведені на Обухівському заводі, показали, яким чином режими теплової і механіч­ної обробки при куванні впливають на структуру і міцність металу.

Із наведеного прикладу бачимо важливість правильної постановки задачі дослідження. Кожне нове дослідження, наукова публікація, що його відображає, виникають на ґрунті попередніх. Робота з науково-тех­нічною літературою дає змогу визначити напрям розвитку технічної системи (об’єкта чи процесу), відділити задачу від другорядних та су­путніх, здійснити декомпозицію мети дослідження і його планування.

Пошук матеріалів до теми дослідження в науково-технічній лі­тературі здійснюють за допомогою каталогів. Існують каталоги трьох типів: алфавітний, систематичний, предметно-алфавітний.

Алфавітний каталог, в якому література розташовується за алфавіт­ним порядком авторів або за алфавітним порядком публікацій (для слов­ників, збірників, альбомів, інструкцій, звітів та будь-яких публікацій, якщо авторів більше трьох).

Систематичний каталог, в якому література розташовується за уні­версальним десятковим класифікатором (УДК), за яким усі галузі знань поділені на 10 класів: 0 — Загальний відділ. Наука. Організація. Розу­мова діяльність. Знаки і символи. Документи і публікації; 1 — Філосо­фія; 2 — Релігія; 3 — Економіка; 4 — Вільний клас; 5 — Математика. Природничі науки; 6 — Прикладні науки. Медицина. Техніка; 7 — Ми­стецтво. Прикладне мистецтво. Фотографія. Музика; 8 — Філологія. Мовознавство. Художня література. Літературознавство; 9 — Краєзнав­ство. Географія. Біографія. Історія.

Кожен із основних класів поділений на 10 розділів, які, своєю чер­гою, на десять підрозділів і т.д. Поняття деталізуються шляхом подов­ження індексів. Кожна наступна цифра не змінює змісту попередніх, а лише уточнює їх. Наприклад, розглянемо розподіл на групи і підгрупи класу прикладних наук:

УДК 62. Інженерна справа. Техніка.

УДК 621. Машинобудування.

УДК 621.7 Обробка в цілому.

УДК 621.9 Різання зняттям стружки.

Для розширення можливостей системи УДК використовуються та­кож спеціальні визначники:

визначники характеру матеріалу зазначаються в дужках: (031 ) — Енциклопедія; (075) — Підручники. Наприклад, УДК 621.9 (075) — Під­ручники з різання матеріалів зняттям стружки.

визначники аспекту вивчення питання подаються після основного індексу через крапку і два нулі перед цифровим позначенням: .001 — Теоретична точка зору; .002 — Технологія; .002.3 — Сировина. Мате­ріали.

Застосування двокрапки дає змогу здійснювати синтез понять. На­приклад, поняття УДК 621.9 : 536.2 означає “теплопередача при різанні зняттям стружки”, бо двокрапка об’єднує поняття УДК 621.9 “Різання зняттям стружки” та УДК 536.2 “Теплопередача”.

Предметно-алфавітний каталог використовується, коли невідомо, до якого розділу УДК належить тема дослідження. Він побудований за допомогою набору ключових понять, які розташовані в ньому в алфавіт­ному порядку. При користуванні цим каталогом ключове поняття треба висловити максимальною кількістю слів-синонімів. Якщо в каталозі такого слова немає, то його замінюють на більш загальне поняття.

Пошук патентних матеріалів до теми дослідження також є не­від’ємною частиною етапу постановки задачі дослідження, оскільки він забезпечує:

прогнозування тенденції розвитку наукових напрямів розвитку тех­ніки і технологій;

оцінку технічного рівня результатів шляхом їх порівняння з існую­чими зразками;

перевірку патентоспроможності створених технічних систем.

Патентна документація — найбільш повне зібрання даних про науково-технічні досягнення людства за останні 250 років. Основою кла­сифікації цієї інформації є міжнародний класифікатор винаходів (МКВ), побудова якого ґрунтується на двох принципах:

предметно-тематичний, за яким об’єкти класифікуються залеж­но від галузі їх застосування;

функціональний, за яким в основу класифікації покладено тотож­ність функцій об’єктів незалежно від галузі техніки, де об’єкт застосо­вується.

Система МКВ складається з 8 розділів, 20 підрозділів, 115 класів і т.д. Основні її розділи: А — Задоволення життєвих потреб людини; В — Різні технологічні процеси; С — Хімія і металургія; D — Текстиль та папір; Е — Будівництво; F — Прикладна механіка, освітлення і опален­ня; двигуни та помпи; зброя та боєприпаси; G — Технічна фізика; Н — Електрика. За предметно-тематичним принципом побудовані розділи А, С, D, Е, F, G, Н, а за функціональним — розділ В.

На етапі постановки задачі дослідження та вибору напряму прове­дення робіт важливу роль відіграє аналіз патентів з теми дослідження за останні 5-10 років. Лише підраховуючи їх кількість, можна зробити певні висновки:

Якщо кількість патентів за кожен наступний рік перевищує дані попереднього року, то напрям дослідження перспективний, а його те­ма — актуальна.

Якщо кількість патентів приблизно однакова, то необхідно ство­рити паралельний напрям проведення дослідження, а наукову тему роз­ширити.

Якщо кількість патентів з кожним роком зменшується, то тема дослідження ґрунтується на застарілих ідеях і уявленнях. У цьому ви­падку доцільно провести пошукове дослідження.



загрузка...