загрузка...
 
1.2.3.Конкретизація умов наукового дослідження
Повернутись до змісту

1.2.3.Конкретизація умов наукового дослідження

На кожен реальний об’єкт дослідження, технічну систему діють усі закони природи — не лише відомі, але й ще не відкриті. Тому при про­веденні наукового дослідження ми змушені спрощено розглядати пред­мети та явища, що вивчаються, беручи до уваги тільки їх головні, суттє­ві сторони. Щоб відсіяти фактори, вплив яких є несуттєвим, прийма­ються відповідні допущення. Багато допущень приймається несвідомо, що часто призводить до необґрунтованого розширення застосування ре­зультатів дослідження.

Наприклад, розглянемо, що необхідно було б взяти до уваги, щоб обчислити абсолютно точно силу, з якою в даний момент яблуко тисне на стіл. Загальновідомий розв’язок, за яким сила F, з якою яблуко діє на стіл, дорівнює його вазі Р, не враховує багатьох факторів. Проаналізує­мо залежність F = Р = m*g, де m — маса яблука, g— прискорення сили земного тяжіння. Ці фактори непостійні в часі: маса яблука коливаєть­ся, бо під дією тепла здійснюється випаровування води, фотосинтез тощо. Прискорення сили тяжіння залежить від географічної широти та висоти стола над рівнем моря, від переміщення мас всередині Землі тощо. Окрім того, на яблуко діє сила, створена витісненим об’ємом повітря і т. ін. Цей приклад показує складність дослідження реального об’єкта, яка приводить до того, що кожне дослідження є наближеним. Залежно від потрібної вірогідності результатів враховується більша чи менша кіль­кість факторів.

Оскільки математична модель, отримана в результаті дослідження, не визначається однозначно вихідними умовами задачі, завжди буде корисно не вірити сліпо готовим моделям, а побудувати модель дослід­жуваного явища самостійно. В цьому випадку підкресляться прийняті та виявляться несвідомо прийняті допущення. Отримана таким чи­ном модель може бути порівняна з існуючими і, якщо наукові результати виявляться близькими, то таке дослідження може вважатися об’єктивним.



загрузка...