На кожен реальний об’єкт дослідження, технічну систему діють усі закони природи — не лише відомі, але й ще не відкриті. Тому при проведенні наукового дослідження ми змушені спрощено розглядати предмети та явища, що вивчаються, беручи до уваги тільки їх головні, суттєві сторони. Щоб відсіяти фактори, вплив яких є несуттєвим, приймаються відповідні допущення. Багато допущень приймається несвідомо, що часто призводить до необґрунтованого розширення застосування результатів дослідження.
Наприклад, розглянемо, що необхідно було б взяти до уваги, щоб обчислити абсолютно точно силу, з якою в даний момент яблуко тисне на стіл. Загальновідомий розв’язок, за яким сила F, з якою яблуко діє на стіл, дорівнює його вазі Р, не враховує багатьох факторів. Проаналізуємо залежність F = Р = m*g, де m — маса яблука, g— прискорення сили земного тяжіння. Ці фактори непостійні в часі: маса яблука коливається, бо під дією тепла здійснюється випаровування води, фотосинтез тощо. Прискорення сили тяжіння залежить від географічної широти та висоти стола над рівнем моря, від переміщення мас всередині Землі тощо. Окрім того, на яблуко діє сила, створена витісненим об’ємом повітря і т. ін. Цей приклад показує складність дослідження реального об’єкта, яка приводить до того, що кожне дослідження є наближеним. Залежно від потрібної вірогідності результатів враховується більша чи менша кількість факторів.
Оскільки математична модель, отримана в результаті дослідження, не визначається однозначно вихідними умовами задачі, завжди буде корисно не вірити сліпо готовим моделям, а побудувати модель досліджуваного явища самостійно. В цьому випадку підкресляться прийняті та виявляться несвідомо прийняті допущення. Отримана таким чином модель може бути порівняна з існуючими і, якщо наукові результати виявляться близькими, то таке дослідження може вважатися об’єктивним.