загрузка...
 
РІЗДВО 1945 РОКУ.  ПОРАНЕННЯ К-РА РІЗУНА
Повернутись до змісту

РІЗДВО 1945 РОКУ.  ПОРАНЕННЯ К-РА РІЗУНА

Замість полеглого командира Гамалії курінний Різун (друге псевдо Грегіт) призначив командувати сотнею Пирога. Користуючись відсутністю ворога, повстанці відпочивали, приводили себе до порядку після важких боїв з ворогом у жовтні-листопаді 1944 року.

Подпись: Командир Різун уточнює маршрут походу. Зима 1944 р.На початку грудня курінь Анд-русяка-“Різуна“ вирушив у рейд. Командували сотнями к-ри Хмара, Прут і Чорнота. Ворога було роз-громлено у селах Велесниця, Воро-на, Парище, Виноград... В бою біля с. Парище Богородчанського райо-ну чекісти втратили більше 70 чоловік вбитими.

„ ... Я вперше побачив Василя Андрусяка в грудні 1944 року, коли я був у його курені на присілку Майданик у Чорному лісі. Він був середнього зросту, але кремезної будови. Тоді він мав німецьку уніформу й озброєння — автомата і пістолю, на грудях носив далековид і через плече — шкіряну торбу з мапами“ (Костюк Г.-“Вишневий“ Рейди Підкарпатського куреня ...— Т. 19.— С. 97).

На Різдво 1945 року в бою з чекістами курінний Різун-“Грегіт“ був важко поранений. Як це сталося, дізнаємось із „Споминів“ командира В. Чав’яка-“Чорноти“:

„ ... Різдвяні свята сорок п’ятого запам’ятались мені двома сумними подіями... Тоді загинув мій брат — чотовий Бей і був поранений наш славний командир Грегіт-Різун.

Ми думали, що в Рибному спокійно. Туди ввечері виступила наша сотня. З нею був Грегіт. Командир, мій брат і кілька стрі-льців відстали. Ми були впевнені, що хлопці нас наздоженуть.

Хтось із стрільців запропонував піти ближчою стежкою... Грегіт з хлопцями підходив до села. З найближчої хати вийшли чотири чоловіки з рушницями. А потім ще один. ХочМайор Павло Вацик-“Прут“

(1917-1946)

Подпись: Олекса Зеленюк-“Пастер“
лікар УПА. 1944 р.

 

 

 

 

 

 

 

 


ранковим туман розвіявся ще не зовсім, командир зауважив у нього лице азіата. Витягнув револьвер і вистрілив. Стрільці встигли зняти з плечей кріси й відкрили вогонь. Але і вороги не дрімали. Черга скосила чотового Бея. Кулі... зачепили руки командира.

Грегіт побіг назад... Кулі свистіли, а він біг. Розривна куля вдарила в руку. Кожух було пробито у восьми місцях... Ось уже й ліс — рятівник. Ще трохи пробіг між деревами і впав непритомний.

Бог допоміг нам знайти Грегота. Його відправили у безпечне місце... Оперував командира талановитий хірург „Пастер“ у с. Петранці. Наші сотні квартирували у навколишніх селах. Стерегли командира. Після успішної операції Грегота перевезли поправлятися у повстанську столицю Грабівку. Курінним став Прут... (Літопис УПА.— Т. 19.— С. 149—150).

Через дванадцять днів після поранення (19.01.1945 р.) командир Різун вже керував боєм біля с. Глибоке Богородчанського району. Він лежав на санях і віддавав накази. 22 січня того ж року відбувся ще один бій між повстанцями і чекістами. Загинуло 150 облавників.



загрузка...