загрузка...
 
Стандартний бізнес-план містить у собі такі відомості:
Повернутись до змісту

Стандартний бізнес-план містить у собі такі відомості:

 

загальний опис компанії (продукція і послуги, управління й орга­нізація, капітал і юридична форма компанії);

маркетинг-план;

виробничий план;

фінансовий план;

додатки.

У загальній характеристиці важливо відобразити основні види діяль­ності і характер компанії. Не слід вдаватися в деталі, оскільки їх можна викласти й в інших розділах. У цьому ж розділі бажано відповісти на наступні запитання:

Чи є компанія виробничою, торговою, чи діє в сфері послуг?

Де вона розташована?

В яких географічних межах вона планує розвивати свій бізнес?

Важливо надати відомості щодо того, якої стадії розвитку досягла ком­панія; чи знаходиться її бізнес у початковому періоді, коли ще немає цілком розробленого асортименту продукції; чи має фірма розроблений асорти­мент товарів; чи веде вона маркетинг своїх продуктів, чи прагне розшири­ти масштаби діяльності.

            Головне – правильно сформулювати мету бізнесу. Це важливо для всіх, у тому числі й для рецензента і може сприяти виникненню в остан­нього значного інтересу щодо пропозицій. Цілі, природно, повинні бути реальними та досяжними.

                        Перш ніж перейти до розгляду планів, що відносяться до маркетингу й основної діяльності фірми, потрібно приділити належну увагу аналізу продукції чи послуг, характерних для даного бізнесу, бо незалежно від стратегічних міркувань бізнес не буде успішним, якщо не забезпечити при­вабливість для ринку його товарів і послуг. Задача цієї частини плану – характеристика в найбільш стислій формі основних параметрів товарів і послуг, запропонованих даною фірмою. Важливо, щоб привабливі риси продуктів чи послуг бути висвітлені в простій і ясній формі (використання і привабливість товарів і послуг, їхня розробка і розвиток). Іноді буває корисно представити список експертів або споживачів, що знайомі зі зга­даним товаром чи послугами і можуть дати про них схвальний відгук. Такі відомості можуть бути представлені у формі листа чи звіту або додатка.

Незалежно від того, наскільки приваблива запропонована концепція фірми, більшість потенційних партнерів звичайно не схильні зв'язувати себе якими-небудь зобов'язаннями стосовно підприємства, якщо вони не впевнені в людях, що повинні її здійснювати – усе залежить від ділових якостей персоналу та його організації. Ті, кому адресований бізнес-план, повинні бути впевнені не тільки в тому, що команда менеджерів скла­дається з гідних особистостей, а й у тому, що вона здатна запровадити бізнес-план у життя. При підготовці даного розділу необхідно скласти список осіб, про які варто дати відомості. До нього входять підприємці (засновники справи), активні інвестори, співробітники на ключових по­садах, менеджери і консультанти.

                        Дуже важливо і те, яка інформація про персонал повинна бути представлена. Іноді досить внести короткі відомості, які відображають рівень кваліфікації і професійні досягнення кожного з членів команди. В іншому випадку доцільно навести більше подробиць, у тому числі й у вигляді короткої біографії. Можна використовувати також додаткові матеріали (статті, що містять схвальні характеристики, списки досягнень, отриманих наго­род). .

            Із самого початку повинен бути чітко визначений план розвитку організаційної структури фірми. У більшості випадків його представля­ють у формі організаційної схеми, що показує зв'язки і поділ відпові­дальності в рамках організації.

Для підготовки останньої важливо розг­лянути такі проблеми:

визначити найближчі потреби організації, а та­кож те, що буде потрібно в міру розвитку фірми;

з'ясувати, які співробітники будуть здатні виконувати функції, що відводяться їм;

оцінити взаємовідносини між співробітниками, а також те, як будуть формуватися завдання для них.

                        Це створює основу для визначення організаційної структури органі­зації. При будь-якому розкладі структура має бути сформована таким чи­ном, щоб забезпечувати найбільш ефективне виконання поставлених зав­дань. Вирішення питання, яким чином будуть розділені відповідальність і влада, повинно бути визначене на ранній стадії розвитку фірми.

У рамках визначення кадрової політики і стратегії фірми повинно скла­стися представлення про філософію, якою вона буде керуватися при ви­рішенні кадрових і організаційних питань. Це значно вплине на ефек­тивність організації.

                        Відповідальна проблема – комплектація штатів. Правильне рішення про найом працівників набуває першорядного значення в початковий період створення фірми. Залучення здібних людей із самого початку є вели­кою удачею. Виправдано, наприклад, внесення в план короткої інфор­мації про оплату співробітників, хоча зовсім не обов'язково наводити реальну відомість заробітної плати. Можуть становити інтерес дані про структуру зарплати, пакети пільг, відомості про премії, плани стимулю­вання, участі в прибутках, про фондові опціони. Корисно також охарак­теризувати, яким чином політика винагород буде трансформуватися з ча­сом.

У юридичному розділі менеджер інформує, яка юридична форма буде обрана, яким чином буде капіталізоване підприємство. Даний розділ по­винен бути лаконічним і точним. З погляду планування – це одна з най­важливіших частин пропозиції про створення чи подальший розвиток фірми. Тут указується, які фінансові ресурси будуть потрібні для успіш­ного розвитку підприємства.

При характеристиці структури організації визначається ряд рішень. Найважливіші з них – юридична форма і способи фінансової участі. Важ­ливо визначити форму власності, правовий статус підприємства, участь у об'єднаннях організацій.

У плані повинні міститися відомості про джерела засобів фірми, що є в даний час, а також про ті, до яких передбачається вдатися в майбутньому для того, щоб можна було оцінити, як інвестиції позички вписуються в загальну фінансову картину. Важливо інформувати, скільки засобів підприємець сам вклав у справу, скільки він хотів би одержати у вигляді позички, а також дати уяву і про інші джерела фінансування.

Прогноз фінансових потреб має бути пов'язаним з іншими час­тинами плану. Потрібна гарантована відповідність між цифрами, що на­ведені в даному розділі, і тими, котрі внесені у фінансовий план. Після визначення необхідного обсягу і напряму використання капіталу повинні бути ретельно обґрунтовані передбачувані його джерела. Коли в структурі бізнесу закладена участь більше ніж одного партнера з фінансування, роз­гляд бізнес-плану можна прискорити, якщо він буде спрямований відра­зу декільком таким партнерам одночасно.

Першорядну роль у бізнес-плані займає маркетинг-план. У ньому без­посередньо висвітлюється характер, який намічається у бізнесі, і спосо­би, завдяки яким можна розраховувати на успіх. Важливо також роз'яс­нити, яким чином бізнес, що організується, буде впливати на ринок, реа­гувати на обстановку, що складається на ньому, аби забезпечити реалізацію товару. Зазначений розділ повинен бути представлений у манері, зрозумілій широкому колу людей.

Тут важливо не просто представити концепцію, але охарактеризувати фірму як привабливу можливість для інвестицій, як пропозицію вигід­ного продажу продукту чи послуги. При будь-якій формі бізнесу потрібна підтримка обсягу продажів на рівні, здатному принаймні забезпечити його виживання. Тому розумна програма маркетингу завжди вивчається дуже ретельно.

Не можна, зокрема, залишити без уваги визначення попиту і можли­востей ринку. У цій частині обґрунтовується передбачуваний попит на товар чи послугу, а отже, потенціал для бізнесу. Можна починати аналіз ринку з характеристики загальної картини, що склалася в даній сфері рин­ку (короткі відомості про ріст бізнесу в даній галузі, джерела і способи задоволення попиту). Після визначення загальних параметрів ринку вста­новлюються його об'єкти, їхні характеристики і значення. Корисно дати оцінку порівняльної привабливості кожного з об'єктів. При описі ринку, його особливостей приділяється увага тому, щоб інформація була належ­ним чином деталізована. Поширена помилка – включення інформації, що носить абстрактний чи загальний характер.

Не можна не зупинитися далі на аналізі конкуренції й інших зовнішніх факторів. Напевно на діяльність підприємства впливають зовнішні фактори, які воно здатне контролювати лише в незначній мірі, або взагалі не в змозі це робити. Перше місце тут займає конкуренція, але варто брати до уваги й такі фактори, як державне регулювання, по­стачальники, громадська думка. Слід звернути увагу на виявлення їхньої ролі, значення, імовірності впливу кожного з факторів на бізнес. Важ­ливо висвітлити те, що може скласти справжню конкуренцію і виклика­ти відповідну реакцію на неї. Потрібно відзначити профіль кожного конкурента, його слабкі й сильні сторони, можливий вплив на станов­лення бізнесу. Характеристика всіх конкурентів може бути представле­на у формі таблиці чи діаграми, що дозволить точно оцінити, яким чи­ном можна витримати конкуренцію.

Першорядне значення має стратегія маркетингу, що пояснює, як буде організоване перетворення намічених планів у життя з метою досягнення передбачуваних обсягів продажів. Для цього важливо розглянути дію кож­ного з найважливіших інструментів маркетингу, що є в розпорядженні фірми, показати, як бізнес буде проводити активний маркетинг їхніх про­дуктів чи послуг.

У підрозділі, що характеризує стратегію збуту, наводиться опис ме­ханізмів і засобів, які передбачається застосувати, щоб довести свої това­ри і послуги до споживача. Чи буде використана власна служба збуту для прямого маркетингу, чи будуть залучені дилери, дистриб'ютори, посе­редники, чи буде потрібна спеціальна підготовка для працівників служби збуту, яку винагороду будуть одержувати, які інші стимули передбачається задіяти – усе це має першорядне значення.

У бізнес-плані далі розглядається ціноутворення, що дедалі більше визначається як найважливіший елемент у загальній стратегії маркетин­гу. В плані доцільно показати політику знижок і змін цін, а також вплив цінової стратегії в цілому на валовий прибуток.

Зростає значення реклами, зв'язків із громадськістю, організації збу­ту товарів. Плани фірми в цьому питанні викладаються в стислому виг­ляді. Висвітлюються загальна концепція і зміст кампанії "паблік рілейшнз", характеризуються інструменти, що їх передбачається викорис­товувати (електронні засоби інформації, можливості преси, прямого роз­силання поштою). Стратегія реклами і просування товару на ринок змінюється в міру розвитку фірми. Хоча детальна фінансова інформація входить у фінансовий розділ бізнес-плану, визначені дані про бюджет звичайно наводяться і тут. Діаграми, графіки, таблиці, інші ілюстра­тивні матеріали виявляються найефективнішим засобом, коли потрібно уявити, як будуть розподілятися ресурси між різними елементами маркетингу.

Маркетинг-план повинен інформувати про стратегію збуту, покли­кану забезпечити безупинний ріст, причому як середньострокової, так і довгострокової стратегічної програми. Розкладка стратегії в часі й самому її характері може змінюватися в міру розвитку фірми.

Багато уваги приділяється дослідженням ринку.

            Ціль даного розділу – допомогти підприємцю, потенційному креди­тору чи інвестору краще зрозуміти вимоги ринку, а також зміцнити дові­ру до плану. Попереднє дослідження ринку, що враховується в бізнес-плані, здатне допомогти не тільки сформулювати стратегію маркетингу і стати першим кроком до забезпечення збуту, але й полегшити контакти з респондентами, позитивне сприйняття ринком продукту чи послуги. Для визначення, якого роду дослідження найбільш ефективні, проводиться експрес-аналіз витрат і потенційних вигод.

У числі важливих розділів плану – прогнозування обсягу продажів. Цей аналіз – ефективний засіб представлення й обґрунтування очікува­них обсягів реалізації товарів, послуг. Дуже раціонально подати обсяги продажів як функцію тимчасову, щоб продемонструвати очікуваний ріст і врахувати такі явища, як сезонність. Потрібна інформація про потік гро­шових коштів і очікуваних потреб у капіталі. Прогнози обсягів продажів повинні виглядати реальними, інакше може бути поставлена під сумнів обґрунтованість самого проекту. Подібні проекти особливо важливі при розробці фінансового плану, тому що ефективний план звичайно вимагає великих коштів, і результатом його виконання, як правило, є високий прибуток.

Якщо в плані йдеться про пропозицію ринкові відразу декількох про­дуктів чи послуг, доцільно продемонструвати обсяг продажів кожного найменування товару окремо, що покаже порівняльну важливість кож­ного з об'єктів бізнесу і дасть уявлення про пріоритети компанії, про принципи розподілу її ресурсів. При великому числі продуктів чи послуг бажано розподілити їх за основними категоріями, такими як роздрібні продажі, сервісне обслуговування і консалтинг. Дуже результативним є розподіл очікуваних обсягів продажів за групами споживачів. Якщо є мож­ливість представити контракти і листи про наміри, то прогноз збуту вик­ликає значно більше довіри. Загальновизнаним засобом для оцінки рин­ку збуту служить показник у відсотках від загального числа продажів на ринку, що який має освоїти організація.

Особливе місце в бізнес-плані займає виробничий план, що поклика­ний відповісти на запитання, як фірма має намір видавати свою продук­цію чи послуги, охарактеризувати її виробничу діяльність. Слід відмітити, що надлишок технічних подробиць може утруднити вивчення плану. Бізнес-план складається ще до того, як розроблений повний асортимент продукції чи послуг. Але навіть після того, коли готові вироби вже пропону­ються ринку, фірмі часто необхідно продовжувати дану роботу, щоб збе­регти позиції в конкурентній боротьбі. Важливо охарактеризувати в плані весь процес виробництва продукції. В ньому міститься опис будинків, устаткування, потреб у сировині і трудових ресурсах, технологічних про­цесів, складальних ліній і робототехніки, а також можливостей бізнесу, зокрема виробничих потужностей і програм контролю якості. Доцільно представити короткий опис усього процесу виготовлення продукції, роз­глянути характеристики і привабливі риси різних товарів. Варто навес­ти дані щодо придбання верстатів і устаткування, їхньої продуктивності, технічних можливостей, а також про джерела сировини і комплектуючих виробів, їх наявності, стійкості цін на них, про зв'язки з основними по­стачальниками. При розгляді виробничого процесу корисно дати схему послідовності виробничих операцій.

Кінцевий розділ бізнес-плану – фінансовий план.

Ціль даного матеріалу – представити достовірну систему даних, що відбивають очікувані фінансові результати діяльності фірми. Прогноз фінансових результатів покликаний відповісти на головні питання, що хви­люють менеджера. Саме з цього розділу інвестор довідається про прибу­ток, на який він може розраховувати, а позикодавець – про здатність потенційного позичальника погасити борг.

Звичайно, всякий фінансовий аналіз майбутнього характеризується невизначеністю, тому можливі кілька сценаріїв, що свідчать про пропо­зиції стосовно майбутнього і дозволяють краще зрозуміти перспективи фірми. Для того, щоб бізнес-план був дієвим інструментом планування, а також документом, здатним привернути увагу потенційних інвесторів і кредиторів, його зміст повинен відповідати обстановці, яка реально скла­дається.

                        Перша заповідь – фінансовий план не повинен розходитися з дани­ми, представленими в інших частинах бізнес-плану.

        Невідповідності у фінансовому плані свідчать або про несумлінність, або про недостатню компетенцію авторів. У стислій формі мають бути викладені всі передумови, що стали основою розробки плану.

Підготовлений належним чином фінансовий план може бути викори­станий для оцінки резервів фірми, а також для розробки її детального робочого бюджету. Бізнес-план є керівним документом, у якому деталь­но розписано, як, коли і на що буде витрачатися капітал, а також вказу­ються цілі, досягнення яких необхідно для забезпечення успіху бізнесу.

Найважливішим елементом тут є очікуваний обсяг продажів. Вірогідність даного прогнозу дуже важлива. Інші розділи фінансового пла­ну базуються в основному на цьому важливому елементі.

Другий найважливіший прогноз відноситься до собівартості реалізо­ваної продукції (витрати на виробництво продуктів і послуг, виторг від реалізації яких буде отриманий протягом конкретного періоду). Він містить у собі прямі витрати праці (заробітна плата), сировини, матеріалів, також деякі витрати, пов'язані безпосередньо з перетворенням сировини і мате­ріалів у готову продукцію і валового прибутку (різниця між чистим обся­гом реалізації продукції, послуг і прямими витратами на їхнє виробницт­во). Обидва показники залежать від витрат, пов'язаних з виробничою діяльністю чи з придбанням активів, а також від політики цін. При вик­ладі матеріалів корисно послатися на конкретні джерела інформації. В силу того, що підприємці мають схильність бачити майбутнє свого підприє­мства в рожевому світлі, рекомендується представляти в плані досить обґрунтовані розрахунки. Отже, фінансовий план є ключовим розділом бізнес-плану і прораховується за результатами прогнозу виробництва і збуту продукції (послуг). При його розробці враховуються характеристи­ки середовища, у якому передбачається реалізація наміченого, – подат­кові умови; зміни курсу валют, за якими ведуться розрахунки; диферен­ційована інфляційна характеристика середовища; дата початку і час реалі­зації проекту.

Фінансовий план містить три документи: звіт про прибутки і збитки, план-баланс і звіт про рух коштів. Звіт про прибутки і збитки відбиває операційну діяльність фірми в намічений період. З його допомогою виз­начають розмір одержуваного фірмою прибутку за конкретний період часу. Ціль складання звітів про прибуток – в узагальненій формі представити результати діяльності підприємства з погляду прибутковості. Цей матер­іал складається звичайно з таких розділів: реалізація, собівартість реалі­зованої продукції чи послуг, операційні витрати, одержання (до сплати податків) прибутку (чи збитки). У багатьох випадках у плані показують, що виходить після відрахування податків. Звіт про прибуток виступає найбільш поширеним показником фінансових резервів підприємства.

План-баланс демонструє фінансовий стан фірми на кінець періоду (часу, що розраховується). З його аналізу можна зробити висновки про ріст активів і про стійкість фінансового становища фірми в конкретний період часу. Звіт про рух коштів характеризує формування і відтік готівки, а також залишки коштів фірми в динаміці. Проектування потоків коштів – найбільш важливий фінансовий прогноз у бізнес-плані. Звіт про гро­шовий потік відбиває фактичні надходження коштів і їхнє перерахуван­ня. Підсумкова цифра звіту про потік коштів відбиває сальдо обороту коштів організації, а не її прибуток. На відміну від звіту про прибутки, звіт про грошові потоки відбиває фактичне надходження всіх грошей із усіх джерел, у т. ч. виторг від реалізації продукції, від продажу акцій чи отриманих у борг, а також засобів від продажу ліквідації деяких активів. Що стосується витрат, то в звіт про грошові потоки входить фактична оплата усіх витрат. Деякі витрати можуть бути покриті негайно, у той час як інші – через якийсь час.

Необхідно мати на увазі, що сума власного і позикового капіталу фірми повинна бути достатньою для покриття негативної величини коштів у будь-який період часу, розглянутого в плані.

Кожна з альтернативних схем фінансування ретельно прораховується за наслідками використання. У плані враховуються як показники фінан­сового стану фірми, так і показники ефективності інвестицій. Перша гру­па показників характеризує ефективність оперативної діяльності фірми в ході реалізації наміченого – прибутковість, рентабельність капіталу, по­казники фінансової діяльності (ліквідності і фінансової стійкості). Друга група свідчить про ефективність інвестицій у конкретні проекти – стро­ки окупності, що показують час повернення вкладених коштів і характе­ризують ризик проекту; чиста величина доходу, що відбиває масштаби наміченого і розміри доходу від нового виробництва (надання нового виду послуг); індекс прибутковості характеризує прибутковість роботи фірми; норма прибутковості інвестицій.

Останній показник є головним оціноч­ним показником ефективності інвестиційних проектів.

               У завершальній частині фінансового плану звичайно присутній аналіз беззбитковості, що демонструє, яким повинен бути обсяг продажів для того, щоб компанія могла без сторонньої допомоги виконувати вчасно свої грошові зобов'язання. Такий аналіз дозволяє одержати оцінку суми продажів, що необхідна, щоб організація не мала збитків.

Як відомо, навіть самий чудовий план не дає сам по собі гарантії успіху. Його треба вміти реалізувати. Іншими словами, мова йде про уміння ме­неджера ефективно керувати наявними в його розпорядженні різними ви­дами ресурсів з урахуванням потреб ринку. І тут особливого значення на­буває врахування можливого ризику. Аналіз ризику виробничої і фінан­сової діяльності фірми є одним із важливих розділів бізнес-плану. Для кожної фірми ризик означає імовірність настання несприятливої події, що може призвести до втрати частини ресурсів, недоодержання доходів чи появи додаткових витрат. Сучасна економічна ситуація в Україні погано передбачувана, тому при підготовці цього розділу враховують можливі зміни на ринку, для чого і проводять якісний і кількісний аналіз ризику. За допомогою такого аналізу виявляються фактори ризику й етапи робіт, при виконанні яких він виникає. Кількісний аналіз допомагає визначи­ти розміри ризику, що є складним завданням. Для зменшення ризику звичайно використовують різні аналітичні методи, що дозволяють підви­щити надійність інвестицій (метод математичної статистики, економіко-математичне моделювання та ін.). У результаті проведення аналізу ризи­ку розробляються заходи щодо його зменшення.

На титульній сторінці бізнес-плану вказують назву і адресу органі­зації, дані про засновників, суть і вартість проекту, межу секретності тощо, а в додатку – копії контрактів, ліцензій, листів та інших документів.

 

Завдання для самоконтролю:

Охарактеризувати сутність, роль і завдання планування як виду  управлінської діяльності.

Яка роль і значення місії в діяльності організації?

Охарактеризувати різні методики оцінки зовнішнього та внутрішнього середовищ організації.

Обґрунтувати класифікацію стратегій діяльності організації за різними ознаками.

За якими критеріями відбувається вибір оптимальної стратегії діяльності організації?

Порівняти процеси стратегічного і оперативного планування. Що у них спільного, а що відмінного?

Охарактеризувати систему планових параметрів та її підсистеми.

Розкрити спільні риси та відмінності між двома підходами до управління: за цілями й за результатами.

 Розкрити зміст бізнес-планування.

 Охарактеризувати види центрів відповідальності в процесі бюджетування. 

 Які їх завдання?

 




загрузка...