загрузка...
 
10. Приклади розв’язування типових задач 10. 1. Зведення та групування даних
Повернутись до змісту

10. Приклади розв’язування типових задач 10. 1. Зведення та групування даних

 

За даними бюджетних обстежень 20 домогосподарств ( наведені в таблиці ) згрупувати домогосподарства за кількістю членів та загальним грошовим доходом, побудувати комбінаційне групування за вказаними ознаками, побудувати аналітичне групування , яке б характеризувало зв’язок між середньодушовим доходом та кількістю членів домогосподарств та типологічне групування, виділивши групи бідних, середніх та заможних домогосподарств.

Таблиця 10.1.1.

Порядковий номер домогосподарства

Кількість членів домогосподарства

Загальний грошовий доход, включаючи трансферти, гр. од.

Середньодушовий доход, гр. од.

Гр. 1

Гр. 2

Гр. 3

Гр. 4

1

2

185

92,5

2

3

268

89,3

3

4

539

134,7

4

2

193

96,5

5

3

473

157,6

6

3

324

108,0

7

4

710

177,5

8

3

172

57,3

9

4

248

62,0

10

2

350

175,0

11

3

516

172,0

12

3

374

124,7

13

4

450

112,5

14

3

603

201,0

15

3

229

76,3

16

2

368

184,0

17

4

313

78,3

18

3

346

115,3

19

3

447

149,0

20

4

392

98,0

Розв’язання.

Кількість членів домогосподарств є дискретною ознакою і групування зводиться до підрахунку числа домогосподарств для кожного значення ознаки. Число груп визначається кількістю різних значень ознаки: 2, 3, 4. Слід відмітити, що різних значень ознаки не багато, тому кожне наступне значення визначатиме групу. Результати групування представимо в таблиці 10.1.2.

Таблиця 10.1.2

Чисельність членів домогосподарства

Кількість домогосподарств

В % до підсумку

Гр. 1

Гр. 2

Гр. 3 =(гр. 2 : 20) . 100

2

4

20

3

10

50

4

6

30

В цілому

20

100

Грошовий місячний дохід – ознака неперервна, межі її варіації досить широкі – від 172 до 710 грн. од., а тому доцільно складати інтервальний ряд розподілу, враховуючи характер розподілу. Визначимо етапи проведення групування.

1. За формулою Стерджеса , де N – кількість спостережень, визначимо необхідну кількість груп:

2. Обчислимо ширину інтервалу за формулою  

3. Знайдемо межі інтервалів за формулами, . Дані запишемо в таблиці 10.1.3.

Таблиця 10.1.3

Загальний грошовий доход домогосподарства, гр. од.

Кількість домогосподарств

В % до підсумку

Гр. 1

Гр. 2

Гр. 3 =(гр. 2 : 20) . 100

172 – 279,6

6

30

279,6 – 387,2

6

30

387,2 – 494,8

4

20

494,8 – 602,4

2

10

602,4 – 710

2

10

В цілому

20

100

Слід зазначити, що нижні межі інтервалів ми будемо включати до інтервалу, а верхні – ні. В інтервал 602,4 – 710 включаємо обидві межі.

В багатьох випадках кількість інтервалів та ширину інтервалу дослідник визначає сам. Інтервали можуть бути відкритими та закритими. 

Наприклад, виконаємо теж завдання, але сформуємо чотири інтервали: До 200; 200 – 400; 400 – 600; 600 і більше.

Таблиця 10.1.4

Загальний грошовий доход домогосподарства, гр. од.

Кількість домогосподарств

В % до підсумку

Гр. 1

Гр. 2

Гр. 3 =(гр. 2 : 20) . 100

До 200

3

15

200 – 400

10

50

400 – 600

5

25

600 і більше

2

10

В цілому

20

100

 Групування домогосподарств одночасно за двома ознаками дає комбінаційний розподіл. В таблиці підметом буде групування за факторною ознакою (в даному випадку - за кількістю членів домогосподарств), а групи за результативною ознакою (загальний грошовий дохід ) розмістимо вгорі.

Таблиця 10.1.5

Чисельність членів домогосподарства

Загальний грошовий доход домогосподарства, гр. од.

В цілому

До 200

200 - 400

400 - 600

600 і більше

2

2

2

-

-

4

3

1

5

3

1

10

4

-

3

2

1

6

В цілому

3

10

5

2

20

Для побудови даного групування необхідно підрахувати кількість домогосподарств, які одночасно належать до певної групи за факторною ознакою та до тієї чи іншої групи за результативною ознакою. В нашому випадку ми маємо, наприклад, 5 домогосподарств, кількість членів яких дорівнює 3 і загальний грошовий дохід яких не менше 200 і не більше 400 гр. од. і т. д.

Розміщення частот таблиці у напрямку з верхнього лівого кута у нижній правий вказує на наявність прямого зв’язку між факторною та результативною ознакою, в нашому випадку – між чисельністю членів домогосподарств та загальним грошовим доходом домогосподарств.

Розміщення частот таблиці у напрямку з нижнього лівого кута у верхній правий вказує на наявність зворотного зв’язку між факторною та результативною ознакою.

Виявити наявність та напрямок зв’язку між двома ознаками можна за допомогою аналітичного групування. Для його побудови знайдемо середнє значення результативної ознаки в кожній групі за факторною ознакою. Результати представимо в таблиці 10.1.6

Таблиця 10.1.6

 

Чисель-ність членів домогос-подарства

Кількі-сть домо-госпо-дарств

 

Сумарна кількість членів домогосподарств

 

Дохід за місяць, гр. од.

Загальний грошовий

У середньому

На одне домогосподар-ство

На одного члена домогосподарства

Гр. 1

Гр. 2

Гр. 3 = гр. 1 . гр. 2

Гр. 4

Гр. 5 = гр. 4 : гр. 2

Гр. 4 = гр. 4 : гр. 3

2

4

8

1096

274,0

137,0

3

10

30

3752

375,2

125,1

4

6

24

2652

442,0

110,5

В цілому

20

62

7500

375,0

121,0

 

За даними таблиці 10.1.6 із збільшенням кількості членів домогосподарства зростає середній дохід на одне домогосподарство, але середньодушовий дохід зменшується.

Паралельне зіставлення групових значень факторної та результативної ознак дає можливість визначити не лише напрямок зв’язку, а й інтенсивність  змін результативної ознаки. За умови рівномірного нарощування значень факторної ознаки різниця між груповими середніми результативної ознаки використовується для оцінки ефекту впливу фактора на результат. Ефект впливу другої групи 125,1 – 137,0 = - 11,9 гр. од.; третьої групи 110,5 – 125,1 = - 14,6 гр. од., тобто  інтенсивність впливу фактора на результат зростає.

Згідно з методикою Європейської комісії ООН до бідних відносять домогосподарства, середньодушовий доход яких не перевищує 2/3 середньодушового рівня за сукупністю в цілому. До середнього прошарку відносять домогосподарства, середньодушовий доход яких знаходиться в інтервалі Домогосподарства із середньодушовим доходом  і більше ідентифікуються як заможні. В нашому випадку межею бідності є  гр. од. До середнього прошарку віднесемо домогосподарства, середньодушовий доход яких належить інтервалу 121 ± 121/3, тобто від 181 до 161 гр. од. Домогосподарства з середньодушовим доходом 161 гр. од. і більше ідентифікуються як заможні.

 

Таблиця 10.1.7

Середньо-душовий дохід, гр. од.

Кількість

Загальний грошовий дохід домогосподарств, гр. од.

Середньодушовий дохід, гр. од.

домогоспо-дарств

членів домогоспо-дарств

Гр. 1

Гр. 2

Гр. 3

Гр. 4

Гр. 5 = гр. 4 : гр. 3

До 81

4

14

962

68,7

81 – 161

11

34

3991

117,4

161 і більше

5

14

2547

181,9

За сукупністю в цілому

20

62

7500

121,0

 

За результатами групування середньодушовий дохід в групах становить: 181,9; 117,4; 68,7 гр. од., тобто дохід заможних домогосподарств  в 2,6 рази перевищує дохід бідних.

 



загрузка...