На практиці застосовується кілька схем обігу векселів. Вони залежать від складу учасників, охоплених розрахунками за допомогою векселя, складу необхідних дій, які потрібно вчинити з векселями.
Найпростішою є схема обігу простого векселя зі своєчасною оплатою (див. схему 1). Складнішими є схеми, коли до розрахунків притягуються інші учасники, наприклад, якщо інкасація платежу за векселем здійснюється за допомогою банку і з учиненням опротестування (див. схему 2).
Ще складнішою стає схема розрахунків, якщо в них бере участь більше учасників - подальші векселетримач, посередник, вексельний поручитель (аваліст), суд. Такими ж складними є схеми обігу переказного векселя, одна з яких (обіг векселя з учиненням опротестування в неплатежі і забезпеченням платежу за допомогою вексельного поручительства - авалю) зображена на схемі 3.
