1. У яких випадках можна використовувати такий вид безготівкових розрахунків, як розрахунки шляхом взаємних вимог?
Як розрахувати ефективність розрахунків взаємних вимог?
Кооперація і спеціалізація суб'єктів господарювання викликає взаємні поставки товарів чи надання послуг, що призводить до взаємної заборгованості контрагентів. У таких випадках доцільно застосовувати розрахунки, засновані на заліку взаємних вимог.
Увага!
До заснованих на заліку взаємних вимог належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників взаємопогашаються у рівновеликих сумах і лише на їх різницю здійснюється платіж на загальних підставах.
Приклад
Наприклад, якщо підприємство А має заборгованість перед підприємством Б у сумі 36 тис. грн (згідно з договором №125 від 27.09.2003 р.), а підприємство Б має заборгованість перед підприємством А в сумі 24 тис. грн (згідно з договором №135 від 17.10.2003 р.), то внаслідок заліку з кожного боку буде погашено по 24 тис. грн заборгованості і лише 12 тис. грн підприємство А повинно сплатити підприємству Б в загальному порядку (платіжним дорученням, видати вексель тощо).
Розглянемо цю операцію в бухгалтерському обліку для одного із підприємств, наприклад підприємства А.
Ефективність таких розрахунків визначається за допомогою коефіцієнта заліку, який розраховується як ділення суми, зарахованої внаслідок заліку, на суму, пред'явлену до заліку. У нашому прикладі він становитиме:
Кзаліку
=
24000
=
0,7, або 70%
36000
Такі заліки можуть бути як між двома платниками, так і групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей економіки. Групові заліки доцільно проводити за високого коефіцієнта заліку. Адже вони, як правило, потребують надання банківського кредиту на завершення заліку. На суми непогашеної внаслідок заліку заборгованості можуть видаватися прості або (що краще) переказні векселі.
Різновидністю розрахунків шляхом заліку взаємної заборгованості є розрахунки за поставлені товари, надані послуги чи виконані роботи у поєднанні з періодичними розрахунками за сальдо зустрічних вимог. Ці розрахунки доцільно проводити між суб'єктами господарювання, які здійснюють взаємну діяльність. Наприклад, підприємство хлібопродуктів і млин, сільськогосподарське підприємство і маслозавод, ремонтно-будівельна організація і підприємство - замовник ремонтно-будівельних робіт тощо. У такому випадку через обслуговуючі банки здійснюються розрахунки лише на сальдо взаємної заборгованості.
Для проведення зазначених розрахунків сторони укладають між собою угоду. У цій угоді вони повинні передбачити:
- сторону, яка вестиме сальдову відомість. Доцільно, щоб сальдову відомість вела сторона, яка завжди або переважно виступає боржником. Визначити таку сторону можна лише проаналізувавши сам порядок здійснення розрахунків. Наприклад, якщо протягом кількох заліків взаємних вимог між підприємствами А і Б виявлено, що підприємство Б у більшості випадків залишалося боржником, то сальдову відомість повинно вести підприємство Б;
- проведення наприкінці кожного вказаного в договорі терміну (тижня, декади, місяця, кварталу тощо) звірки взаємної заборгованості, що оформляється актом звірки, за результатами якої завершуються розрахунки;
- періодичність проведення заліку. Тут доцільно передбачити дату (дати), на яку сторони, що підписали угоду, будуть проводити заліки на підставі виявлених заборгованостей між собою відповідно до актів звірки;
- строк і порядок погашення боргу. Сторони визначають строк, протягом якого одна із сторін повинна погасити остаточну заборгованість, що залишилася, після проведення заліку, а також порядок погашення, наприклад, передачею в свій банк платіжного доручення, оформлення векселя або виставлення на іншу сторону платіжної вимоги-доручення тощо.
Розрахунки шляхом заліку взаємних вимог мають ту перевагу, що вони можуть здійснюватись минаючи банк і без наявності коштів на поточних рахунках їх учасників, а отже, ведуть до зниження обсягів дебіторсько-кредиторської заборгованості в державі. Проте владні структури не підтримують такі розрахунки, бо коли борги взаємозараховуються, кошти на поточні рахунки суб'єктів господарювання не надходять. Це часто викликає несвоєчасні платежі до бюджету та за іншими обов'язковими платежами. Відбувається щось подібне на те, якби хтось дуже хитрий хотів поза чергою отримати певні блага.