Місцеве знеболювання (анестезія) являє собою переривання імпульсного ланцюга чутливих нервів і, відповідно знеболювання певних ділянок тіла, шляхом введення анестетика місцевої дії. Ці речовини своєю специфічною і оборотною дією змінюють збудливість (провідність) елементів периферичної нервової системи, не визиваючи у них глибоких структурних змін. Місцева дія анестетиків визиває втрату не лише больової чутливості (аналгезія), а й зникає тактильна, температурна та інші види (анестезія), при збереженні свідомості тварини. Знеболювання досягається через гальмування периферичних ланцюгів больових аналізаторів або розривом, блокадою нервових шляхів між їхніми периферичними і центральними ділянками, що й проявляється в різних видах місцевої анестезії
поверхневій, інфільтраційній, провідниковій та спинномозковій.
Місцеве знесолення використовують для проведення незначних і нетривалих оперативних втручань на периферичних частинах тіла (розріз шкіри, видалення поверхневих пухлин, операції на губах, вухах, кінцівках, зовнішніх статевих органах, хвості тощо), а також при протипоказаннях застосування наркозу або його проведення супроводжується великим ризиком для життя (стара тварина, захворювання серцево-судинної системи, печінки тощо).
Для цього застосовуються розчини новокаїну, лідокаїну, совкаїну, тримекаїну, бупівакаїну, етидокаїну, піромекаїну.
Новокаїн (поуосаіпшп) - найбільш розповсюджений препарат у нашій країні для місцевої анестезії. Він малотоксичний і не визиває пошкодження тканин. Застосовується для інфільтраційної в 0,25-0,5-1%-ній концентраціях і 3-4% - для провідникової анестезій. Новокаїн, крім місцевого знеболення, широко застосовують і з лікувальною метою (патогенетична терапія).
Лідокаїн (Іісіосаіпит, хусаіпит) по місцево анестезувальній дії у 4 рази вищий ніж новокаїн, але і значно токсичний. Використовують для інфільтраційної анестезії розчини у 0,25-0,5%-ній, провідникової - 0,5-2%- ній концентраціях.
Совкаїн (Боусаіпит) у порівнянні з новокаїном у 15-20 разів активніший, але і у скільки разів токсичний. Дія його у 3 рази триваліша, ніж новокаїну. Використовують для поверхневої анестезії 1-3%-ні, інфільтраційної - 0,01-0,1%-ні, провідникової - 0,2-0,5%- ні концентраціях. Препарат знижує кров’яний тиск, тому його рекомендують використовувати з ефедрином.
Тримекаїн (ігітесаігшт), швидко діючий анестетик, дія якого триває до 3-х год., на відміну від новокаїну не володіє антигістамінною і антисульфамідною дією. Використовують для інфільтраційної анестезії 0,25- 1%-ні, провідникової - 1-2%-ні концентраціях розчини.
Бупівакаїн (Ьиріуасаіпе)значно сильніший, але й токсичніший за новокаїн. Використовують для місцевої, провідникової та епідуральної анестезії у 0,25-0,5-0,75%-ній концентраціях. Місцевий анестетик амідного типу. Дія його настає повільніше (на протязі 5-10 хв), а анестезія триваліша, у порівнянні з іншими анестетиками (3-8 годин в залежності від дози та місця введення). Механізм дії зумовлений стабілізацією мембран нейронів, що запобігає виникненню та проведенню нервових імпульсів. Спочатку послідовно пригнічуються температурна, тактильна та пропріоцептивна чутливості, а потім інервово-м’язова провідність. Аналгетична дія триває і після припинення анестезії, що зменшує потребу в після операційному знеболюванні. При спинномозковій анестезії бупівакаїн спричиняє помірне розслаблення м’язів тривалістю 2 - 2,5 год, при епідуральній блокаді - 3 — 4 год.
Бупівакаїн використовують для інфільтраційної анестезії у 0,25-0,5%- ній концентрації, для проводнікової - 0,25-0,5%, для ретробульбарної -
0,75%.
Авторами апробований і впроваджується у практику ветеринарної медицини анестетик місцевої дії - артифрін (аПірЬгіпит). Оскільки цей препарат для ветеринарної медицини мало відомий, то детально зупинимося на його характеристиці.
Це прозорий, безбарвний або злегка жовтувато-зеленуватий розчин;
в 1 мл артифріну міститься; артикаїну гідрохлориду ( у перерахунку на 100% речовину)- 40 мг, епінефрину ( у перерахунку на 100% речовину) - 10 мкг (у формігідрохлориду); допоміжні речовини: натрію метабісульфіт, гліцин, натрію хлорид, ЇМ розчин кислоти хлористоводневої і вода для ін'єкцій.
Артикаїн — місцевий анестетик амідного типу тіафенової групи. В тканинах підлягає гідролізу і вивільняє основу, яка має ліпофільні властивості і легко проникає крізь мембрану всередину нервового волокна. Тонізується і трансформується в катіон. Взаємодіючи з рецепторами, гальмує вхід іонів натрію в клітину у фазі деполяризації і блокує проведення імпульсу по нервовому волокну.
Епінефрин (адреналін) справляє судинозвужувальну дію, завдяки чому відбувається посилення і пролонгація місцевоанестезуючого ефекту артикаїну. Знеболювання, після введення препарату розвивається через І - З хвилини з тривалістю ефективної хірургічної анестезії не менше 75 хвилин,виявляючи високу дифузійну здатність. Препарат характеризується доброю переносимістю і не виявляє несприятливої дії на загоювання післяопераційної рани.
Період напіввиведення - 25-30 хвилин. Препарат у мінімальній кількості проникає крізь плацентарний бар'єр. До ін’єкції слід завжди проводити пробну аспірацію для виключення можливості внутрішньосудинного введення.
Для подовження місцевої дії препаратів до їх розчинів додають адреналін, за винятком артифріну, з розрахунку 3 краплі 0,1%-ного розчину на 5 мл анестетика.
Місцеве знеболювання може виконуватися у вигляді поверхневої анестезії та інфільтраційної.
Поверхнева анестезія застосовується для знеболювання кон’юнктиви, слизових, серозних і синовіальних оболонок.
Для знеболювання кон’юнктиви в кон’юнктивальний мішок вводять за допомогою піпетки декілька крапель 5-10%-ного розчину новокаїну. Тампони, просочені цим розчином, прикладають для знеболення слизових оболонок рота, носа, гортані, статевих органів. У сечовий міхур через катетер вводять 0,5-1%-ні розчини новокаїну. Для більш тривалих оперативних втручань застосовують 2%-ний розчин лідокаїну, при цьому знеболення кон’юнктиви і рогівки триває до 30 хв.
Синовіальні оболонки суглобів та сухожилкових піхв знеболюють 4- 6%-ними розчинами новокаїну або 2% лідокаїну, які вводять у їх порожнини.
Інфільтраційна анестезія полягає в ін’єкції анестезувального розчину пошарово в шкіру, підшкірну клітковину, під фасції, у товшу тканин, де знаходяться нервові закінчення чи стовбури. У результаті таких ін'єкцій анестетика утворюється на всю глибину й ширина розрізу нечут. і ва
Рис.З. Способи інфільтраційної анестезії: а - лінійна інфільтрація
однією; б - двома голками;в — циркулярна; д - під основу новоутворення.
Існує дві різновидності інфільтраційної анестезії - лінійна (коли розчин вводять по одній лінії) та циркулярна (розчин вводять із двох або більше точок навколо патологічного процесу, або які знаходяться під кутом) (рис.З.).
Інфільтраційну анестезію частіше виконують 0,5-1%-ним розчином анестетиків у дозі 1-0,5 мл/кг маси тварини. Циркулярну анестезію використовують при оперативних втручаннях або захворюваннях запального характеру середніх і дистальних відділів кінцівок. При цьому анестетик вводять циркулярно під шкіру до окістя, вище місця ураження; найчастіше це середня частина плесни (плюсни).
Провідникова (регіонарна) анестезія виконується шляхом ін’єкції анестетика поблизу одного або кількох нервів, нервових сплетень або гангліїв, які іннервують певну ділянку тіла. Для цього використовують 2-4%- ні розчини новокаїну, лідокаїну. При виконанні провідникової анестезії хірургу необхідно чітко уявляти розташування і хід нервів та судин, для запобігання їх травмування.
Анестезія піодочноямкового нерва (n. infraorbitalis) проводиться з метою проведення оперативних втручань на верхній губі, носі і на зубах верхньої щелепи (вставка 4).
Техніка анестезії. Підочноямковий отвір знаходяться вертикально над рівні РЗ на відстані 1,5-2см. При ретельній пальпації отвір можна прощупати через шкіру у вигляді незначного заглиблення. На відстані 0,5-1 см перед ним, паралельно яснам, вводять тонку голку у канал, довжина якого до 2 см і ін’єктують 1-2 мл 1-2%-ного розчину новокаїну чи лідокаїну. Ін’єкцію можна проводити із порожнини рота. Для цього необхідно максимально підняти верхню губу, де вказівним пальцем можна нащупати отвір.
Якщо маніпуляція проводиться тільки на верхній губі або крилах носа достатньо введення анестетика в область отвору.
Анестезія підборідного нерва (n. mentalis) виконується при проведенні оперативних втручань на нижній губі або різцях нижньої щелепи.
У більшості випадків є два підборідочних отвори, перший з яких має більший діаметр. Він розташований вентрально, дещо спереду першого моляра посередині зовнішньої поверхні кістки нижньої щелепи.
Техніка анестезії. Нижню губу відтягують вниз і пальпують незначне заглиблення на кістці. Тонку голку вводять у канал, направляючи її ветрально й каудально на глибину до 1 см і ін'єктуються 1-1,5 мл анестетика (вставка 4.).
Анестезія альвеолярного нижньощелепового нерва (n.alveolaris тап<1іЬіі1агі$)проводиться для виконання оперативних прийомів на нижній щелепі, нижній губі та під'язиковій слизовій оболонці.
Техніка анестезії. При максимально розкритій пасті вказівним пальцем лівої руки, відступивши 1-1,5 см від останнього моляра каудально пальпують через слизову оболонку нижньощелеповий отвір, у вигляді незначного заглиблення, обмежене випуклим валиком. Голку вводять безпосередньо за останнім моляром і її кінець направляють в отвір на глибину до 0,5 см і ін'єктуються 1-1,5 мл анестетика (вставка 5).
До регіонарної анестезії відноситься ретробульбарна, яка частіше виконується при енуклеації очного яблука. Анестезію можна проводити як через повіки (частіше), так і через кон’юнктиву (після поверхневої анестезії).
Техніка анестезії. Під верхній край кісткової орбіти і повіки вводять голку нижче орбітального краю в напрямку основи протилежної вушної раковини між очним яблуком і періорбітою на глибину 1,5-2 см, а другу ін’єкцію роблять через основу нижньої повіки у тому ж напрямку і глибину. У кожну точку повільно вводять, по ходу голки 1-2 мл анестетика.
Епідуральна анестезія у котів показана при проведенні лапаротомії, операціях на органах тазу і тазових кінцівках.
Техніка анестезії. Тварину фіксують на животі. Точку уколу визначають за допомогою двох ліній: одна - з’єднує верхівки горбів крил клубових кісток, друга - середина лінія хребта. Пальпацією в точці перетину цих ліній знаходять верхівку остистого відростка сьомого поперекового
хребця, а між ним і крижами поглиблення, що відповідає попереково- крижовому отвору. Пальпуючи вказівним пальцем означений проміжок, уколюють голку з мандреном перпендикулярно до шкіри на глибину 2-3 см, після проколу зв'язки (при проколі зв'язки відчувається хруст), витягують мандрен і повільно вводять анестетик (1-2% -ний розчин новокаїну або лідокаїну) в дозі 1,5-2 мл. При проведенні епідуральної анестезії необхідно пам’ятати, що у котів тверда мозкова оболонка в області крижової кістки утворює карман, що може призвести до її травмування і введення анестетика в субдуральний простір. Коли у тварини, після проколу зв'язки, проявляються симптоми опістотонуса, розгинальні судоми, що свідчить про ускладнення, ін’єкцію необхідно припинити (вставка 6).
Сакральна анестезія виконується між крижовою кісткою і хвостовим хребцем. Цей метод знеболення простіший у виконанні і повністю виключає можливість субдуральної ін’єкції.
Техніка анестезії проводиться позаду гребеня остистого відростку крижової кістки, який добре пальпується або шляхом згинання і розгинання хвоста, визначають поглиблення, яке добре тут виражене або між першим і другим хвостовими хребцями.
Для цього посередині заглиблення, по середній лінії, під кутом 45-50° в краніо- вентральному напрямі вводять голку на глибину 1-2 см і проникають до міждужкової зв’язки, прокол якої супроводжується провалом у вільний простір. Шляхом аспірації переконуються у відсутності пошкодження кровоносних судин, після чого вводять теплий розчин анестетика в дозі 1-2 мл 0,5% розчину новокаїну для низької (на 10 см довжини тулуба) або 3-4 мл для високої анестезії.
